Місяць: Лютий 2026

В уряді пояснили, як охочим верифікувати Starlink

Міністрество оборони України опублікувало інструкцію для військовослужбовців та цивільних українців, як верифікувати свої термінали супутникової системи Starlink. Про це повідомили на сторінці Міноборони.
Авторизацію проводять в межах несанкціонованого використання терміналів на російських ударних БПЛА.
Для верифікації терміналів на території України, військові мають зробити три кроки:

  • перевірити КІТ-номер або UTID термінала;
  • власники Starlink мають зареєструвати його в Армія+ (цю опцію МО має згодом активувати);
  • начальники зв’язку або уповноважені мають внести дані в DELTA.

    • Міністерство цифрової трансформації також опублікувало інструкції для інших громадян, ФОПів, бізнесу та держслужбовців:
    Фізичні особи та ФОП мають верифікувати свої термінали Starlink через ЦНАП. Для цього потрібно знайти KIT-номер (серійний номер комплекту), UTID (унікальний ідентифікатор антени) або Dish ID та номер облікового запису користувача (за наявності).
    Особою потрібно мати паспорт або ID-картку, на кого зареєстрований термінал, та безкоштовно верифікувати його в адміністратора ЦНАПу.
    Для юридичних осіб процедура повністю цифрова через Дію. Потрібно вказати KIT-номер термінала, UTID термінала або Dish ID та номер облікового запису користувача на порталі Starlink.
    Далі треба подати заяву через портал Дія за допомогою КЕП юридичної особи, далі – обрати послугу Повідомлення про використання терміналів Starlink та вручну внести дані. Заяву автоматично передають до Мінцифри.
    Раніше стало відомо, що росіяни все частіше використовують Starlink на ударних дронах, намагаючись обходити українську ППО.
    З огляду на ці обставини Міноборони зв’язалося з компанією SpaceX для розв’язання цієї проблеми.
    Згодом радник міністра оборони з технологічних питань Сергій Бескрестнов заявив, що SpaceX обмежила функціональність Starlink у певних регіонах, впровадивши перші заходи протидії використанню російських Starlink-терміналів на дронах.
    В Україні запускають верифікацію Starlink

    Укренерго підтвердило відключення на вівторок

    В усіх регіонах України протягом всієї доби у вівторок, 3 лютого, застосовуватимуть погодинні відключення електроенергії та обмеження потужності для промислових споживачів. Про це повідомила пресслужба Укренерго.
    У компанії нагадали, що причина таких обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергетичні об’єкти.
    “Ситуація в енергосистемі може змінитись. Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою – дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні”, – додали в Укренерго.
    Окремо енергетики нагадали про необхідність ощадливого споживання електроенергії у разі наявності.

    Радник усіх президентів як власник МХП Юрій Косюк зберігає вплив за будь-якої влади

    Юрій Косюк — один із найбагатших людей України, засновник і основний бенефіціар агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», — пройшов шлях від біржового брокера та невдалих ранніх бізнесів до мільярдного статку на курятині. Переломним моментом став криза 2008 року, коли падіння доходів населення різко збільшило попит на дешевий білок, а прибуток МХП пішов у зростання.

    До середини 2010-х статки Косюка оцінювалися більш ніж у $1 млрд, а земельний банк — майже в 400 тис. гектарів, що зробило його найбільшим латифундистом країни, повідомляє ОРД.

    Особливу увагу до постаті Косюка привертають рішення періоду 2014 року. На тлі втрати активів українськими бізнесменами в Криму його структури змогли перереєструвати кримські аграрні активи під російську юрисдикцію, зберігши операційну діяльність. Паралельно було проведено обмін земель: відмова від порядку 40 тис. гектарів у Воронезькій області на користь ділянок у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Підсумок — близько 60 тис. гектарів в Україні, що в абсолютних цифрах виявилося вигіднішим. Ці рішення досі викликають питання про пріоритети та доступ до політичних домовленостей.

    Політичний контур Косюка є не менш показовим. У період президентства Петра Порошенка він був призначений заступником глави Адміністрації президента з силового блоку, згодом став радником. Після зміни влади Косюк зберіг статус радника вже при Володимирі Зеленському. Така стійкість при різних адміністраціях підкреслює його вплив і близькість до центрів прийняття рішень, незважаючи на відсутність профільного досвіду у сфері безпеки.

    Окрему репутаційну тінь формують публічно поширювані твердження про неформальне оточення бізнесмена — закриті вечірки та систему особистих зв’язків, через які, за словами джерел і телеграм-каналів, проходили представники бізнесу, політики та силових відомств різних періодів. Ці заяви не підтверджені судовими рішеннями, однак їх масштаб і повторюваність створюють токсичний фон, порівнянний із міжнародними скандалами навколо зловживання впливом і можливої експлуатації людей. Навіть без доведеної кримінальної складової такі сюжети посилюють ризики для держави, коли подібні постаті зберігають консультативні ролі при вищій владі.

    У сухому залишку історія Косюка — це не лише про аграрний успіх. Це кейс про те, як економічна міць, земельні ресурси, гнучкість у кризових моментах і стійкі зв’язки з різними політичними режимами формують паралельний контур впливу. Контур, де репутаційні втрати тривалий час не ставали перешкодою для доступу до державних рішень. Саме це — а не приватні подробиці — і робить постать Косюка предметом пильної уваги та питань, які виходять далеко за межі бізнесу.

    Інсайдер показав перше фото Galaxy S26 Ultra до анонсу

    Надійний інсайдер Еван Бласс опублікував рендер Galaxy S26 Ultra, яка дає змогу детально розглянути майбутній флагман, повідомляє Android Authority.
    Зображення, оприлюднене на Substack Бласса, має вигляд офіційного промоматеріалу та демонструє смартфон разом зі стилусом S Pen. На рендері добре видно блок основної камери, металеву рамку корпусу, а також кнопки живлення та регулювання гучності. За кольором корпусу це, ймовірно, варіант Cobalt Violet. Загалом дизайн збігається з попередніми витоками, які з’являлися минулого тижня. Фото: Evan Blass За попередніми даними, Galaxy S26 Ultra отримає процесор Snapdragon 8 Elite Gen 5 for Galaxy або еквівалент, дисплей із функцією Privacy Display, а також знайому конфігурацію основної камери: 200 Мп головний модуль, 50 Мп перископ із 5-кратним зумом, 50 Мп ультраширококутна камера, 10 Мп телефото з 3-кратним зумом.
    Акумулятор, як очікується, залишиться на рівні 5000 мА·год, однак смартфон може отримати 60-ватну дротову зарядку та бездротову зарядку Qi2 з магнітним кріпленням.
    Разом із версією Ultra Samsung має представити Galaxy S26 та Galaxy S26+. Ці моделі, за чутками, вийдуть у конфігураціях як зі Snapdragon, так і з Exynos, з майже незмінними камерами порівняно з попередниками. Базова версія може отримати акумулятор на 4300 мА·год, а S26+ – 4900 мА·год, обидві з підтримкою 45-ватної дротової зарядки.
    До презентації лінійки Samsung Galaxy S26 залишається лише кілька тижнів – вона очікується 25 лютого.

    В Україні тривають масштабні перевірки через ухилення від мобілізації понад 100 підозрюваних

    В Україні проводять масштабні перевірки через ухилення від мобілізації — у чоловіків перевіряють медичні довідки та документи про догляд за родичами з інвалідністю, — Нацполіція.

    Фігуранти подавали ці документи, щоб отримати відстрочки від мобілізації або дострокове звільнення зі служби. Перевірки показали, що в догляді за родичами часто не було потреби або вони не мали інвалідності.

    Понад 100 осіб підозрюють в ухиленні від військової служби.

    Справа на 8 мільйонів гривень директорка-підрядниця Київпастрансу отримала умовний термін в обмін на покази проти топменеджерів Кирилюка та Курбаля

    Нещодавно ВАКС виніс перший вирок у справах щодо “розпилу” 8,9 млн гривень, які було витрачено на проєктування реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. Покарання від служителів Феміди отримала Оксана Прокопенко – директорка  МПП “Елтранс” яке на замовлення КП “Київпастранс” виконувало ці роботи. Суд визнав, що фактично “Київпастранс” отримав проєкт, який вже замовляв майже двадцять років тому, і до того ж – частина “супутніх” документів була підроблена. За це Прокопенко отримала 2 роки умовного терміну, а також виплатила частину вказаних збитків – 100 тис. гривень.

    Такі “гуманні” штрафні санкції обумовлені тим, що підсудна пішла на “угоду зі слідством” – серед іншого, громадянка має надати правоохоронцям викривальні покази щодо причетності окремих екстопменеджерів “Київпастрансу” до різних злочинів. Йдеться, зокрема, про Павла Кирилюка і Юрія Курбаля (на колажі праворуч та ліворуч), які, на думку детективів БЕБ, могли брати участь і у вищезгаданому “розпилі”, і у розтраті/привласненні 13,2 млн гривень вже безпосередньо при проведенні вказаної реконструкції.

    Як стало відомо КВ, 21 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України виніс обвинувальний вирок ексдиректорці малого приватного підприємства (МПП) “Елтранс” Оксана Прокопенко, яка є причетною до розкрадань коштів КП “Київпастранс”.

    Так, суд затвердив укладену між цією громадянкою та Офісом Генпрокурора угоду про визнання винуватості. Відповідно, згідно з вироком, Оксана Прокопенко була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Вона отримала покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих повноважень, строком на 3 роки без конфіскації майна. При цьому, суд відразу ж звільнив її від цього покарання, призначивши іспитовий (“умовний”) строк тривалістю 2 роки. 

    Крім того, ВАКС визнав її винною у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб), призначивши покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік з позбавленням права обіймати ті ж посади на 2 роки. Однак, відразу після цього Оксану Прокопенко було звільнено від цього покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

    Зазначимо, слідство по інкримінованим Оксані Прокопенко злочинам спочатку здійснювалося Головним підрозділом Бюро економічної безпеки (БЕБ) України в рамках кримінального провадження №72024000120000029 від 19 квітня 2024 року. У цій справі Оксана Прокопенко та двоє посадовців КП “Київпастранс”, про яких мова йтиме нижче, ще у грудні 2024-го отримали підозри. А надалі, 31 березня 2025 року, БЕБ виділив матеріали стосовно цих трьох осіб в інше провадження – №72025000120000002. І саме по цій справі було засуджено Оксану Прокопенко. 

    Що їй інкримінувалося

    Як встановили детективи БЕБ, приблизно у 2020 році заступник генерального директора КП “Київпастранс” Павло Кирилюк вступив у злочинну змову з начальником «Дирекції по будівництву та утриманню об’єктів транспорту та допоміжної інфраструктури» (далі – Дирекція, вона є відокремленим підрозділом вказаного КП) Юрієм Курбалем, директором М.П.П. «Елтранс» Оксаною Прокопенко та іншими невстановленими слідством особами. Надалі ці громадяни розробили злочинний план, спрямований на заволодіння коштами “Київпастрансу”, розподілили між собою ролі виконання злочину та реалізували свій умисел у максимально короткий строк.

    За даними слідства, начальник Дирекції за усною вказівкою заступника гендиректора КП ініціював процедуру закупівлі по об`єкту будівництва «Реконструкція трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу в Деснянському районі Києва» (далі – Об`єкт, Об`єкт закупівлі). Задля цього 31 січня 2020 року Юрій Курбаль направив письмове звернення до управління з питань організації та проведення процедури закупівлі «Київпастрансу». До відповідного листа було долучено документи, які містили недостовірні відомості щодо обсягів та вартості будівельних робіт.

    Як вважають у БЕБ, Оксана Прокопенко у свою чергу у жовтні-листопаді того ж року організувала складання та видачу проєктної документації по цій реконструкції. Для цього тодішня директорка МПП “Елтранс” повторно використала документацію, яка була складена цим підприємством за одним із попередніх договорів, які воно укладало з КП “Київпастранс” – йшлося про угоду від 28 травня 2008 року щодо проєктування реконструкції трамвайної лінії з житлового масиву Вигурівщина-Троєщина до Залізничного вокзалу «Дарниця». Також, за даними слідства, Оксана Прокопенко підробила підписи задіяних у проєктуванні спеціалістів (їхні прізвища – Забулєй», «Христич», «Бачуро», «Скриль» та «Краснова») – це було зроблено за допомогою повноколірного знакосинтезуючого пристрою та/або електрофотографічного апарату з технологією друку.

    Надалі ця документація була подана до тендерного комітету КП “Київпастранс”. До неї було додано декілька цікавих “папірців”. Так, Оксана Прокопенко надала комунальному підприємству довідку про наявність у МПП “Елтранс” спеціалістів відповідної кваліфікації, які зможуть виконати проєктування. Однак, як встановили правоохоронці, жоден з восьми заявлених фахівців не був причетним ані до розробки проектної документації по об`єкту, ані до її підписання. Крім того, до тендерного комітету надійшов лист-відгук від липня 2020 року, підготовлений тим же начальником Дирекції, у якому останній “письмово висловлював подяку МПП «Елтранс» за раніше виконану проєктну роботу, яку було проведено на професійному високому рівні, враховуючи клас наслідків (відповідальності) об`єкту «СС2». У БЕБ переконані, що це було зроблено з метою надання переваг вказаному підприємству під час участі у тендерному процесі, а також приховування від тендерного комітету заздалегідь визначеного результату.

    11 грудня 2020 року тендерний комітет КП “Київпастранс” визнав МПП “Елтранс” переможцем відповідних торгів – підприємство було обрано з-поміж трьох претендентів. А через півтора тижні, 22 грудня, між “Київпастрансом” і “Елтрансом” було укладено відповідний договір підряду на проєктування реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу в Деснянському районі – з боку комунального підприємства його підписав саме Павло Кирилюк. Вартість робіт за цією угодою мала скласти 8,9 млн гривень. А вже через два дні, 24 грудня, сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт проектних, вишукувальних та додаткових робіт на вищезгадану суму. 30 грудня 2020 року МПП “Елтранс” отримало всі передбачені договором кошти.

    При цьому, в БЕБ встановили, що зазначений вище акт щодо приймання робіт з проєктування був підписаний вже після того, коли КП “Київпастранс” уклало договір на проведення самої реконструкції – таку угоду було підписано 23 грудня 2020 року року з ТОВ «Енергоспецремонт». Хоча, як зазначають правоохоронці, ці роботи мали бути виконані саме на підставі проєктної документації від МПП “Елтранс”. Вочевидь, детективів збентежило те, що підрядник реконструкції готовий був братися за її проведення без вихідних параметрів, тобто проєкту. 

    Крім того, у БЕБ з’ясували, що “Елтранс” лише у вересні 2021 року підписало акти приймання-передачі робіт щодо проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, які були необхідні для проєктування і які виконувало ТОВ “Інженерні вишукування” на підставі угоди зі вказаним МПП від листопада 2020-го. Тобто, ця угода була укладена ще до того, як “Елтранс” стало переможцем тендеру, однак акти приймання-передачі були підписані вже після того, як це МПП отримало від “Київпастрансу” кошти за проєктування. Також детективи встановили факт підроблення директоркою “Елтрансу” позитивного експертного звіту щодо розгляду проєктної документації та додатку до нього (були складені у вересні 2020 року). Наслідком усього цього, за інформацією БЕБ, стало нанесення бюджету Києва збитків на суму 8,9 млн гривень.

    Цікаві подробиці 

    Як зазначалося вище, у грудні 2024 року Оксана Прокопенко отримала підозру за фактами вчинення описаних вище правопорушень, і тоді ж підозри також було вручено Павлу Кирилюку і Юрію Курбалю. Надалі, 3 грудня 2025 року, між Офісом Генпрокурора та Оксаною Прокопенко було укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачена повністю визнала свою причетність до вищевказаних порушень та взяла на себе низку зобов’язань. 

    Зокрема, ексдиректорка МПП “Елтранс” зобов`язалась: співпрацювати з правоохоронцями та судом у кримінальних провадженнях №72025000120000002 (тобто, та справа, у якій Прокопенко було засуджено. – КВ) від 31.03.2025, №72024000120000029 (провадження, з якого було виділено справу по Прокопенко. – КВ) від 19.04.2024, №42021000000000277 від 04.02.2021, №72022000120000003 від 03.06.2022 (про дві останніх справи мова йтиме нижче. – КВ) та інших провадженнях, матеріали яких об`єднані з ними, виділені або будуть виділені з них; під час досудового розслідування та судового розгляду зазначених проваджень повідомляти всі відомі їй обставини вчинення кримінальних правопорушень і надавати викривальні покази щодо причетності Павла Кирилюка, начальника Дирекції Юрія Курбаля та інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень; частково відшкодувати збитки, завдані міському бюджету – в розмірі 100 тис. гривень. Цю суму, до слова, Оксана Прокопенко вже перерахувала. При цьому, решту збитків правоохоронці, ймовірно, планують стягнути з інших фігурантів цієї справи – саме з числа посадовців чи експосадовців “Київпастрансу”.

    Зазначимо, у рамках справи №42021000000000277 і №72022000120000003, по яким Оксана Прокопенко погодилася давати покази, БЕБ розслідувало можливі “бюджетні розпили” при здійсненні безпосередньо реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу, якою, нагадаємо, займалося ТОВ «Енергоспецремонт». За офіційними даними, у результаті таких порушень, міському бюджету було нанесено збитки на суму 13,2 млн гривень – при цьому, як повідомляла КВ, усього вказана компанія отримала за ці роботи 81,8 млн гривень. Наразі ці розслідування вже завершено – ще з 2023 року на розгляді ВАКС перебувають обвинувальні акти щодо тих же Павла Кирилюка і Юрія Курбаля.

    Про фігурантів

    За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне МПП “Елтранс” було зареєстроване у грудні 1994 року. З грудня 2023 року керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цього підприємства зазначено громадянина Узбекистану Асоміддіна Саідова. До нього з 2018 року “Елтрансом” керувала вищезгадана Оксана Прокопенко, і з того ж періоду власником даного МПП був Сергій Батурлін, який зареєстрований в окупованому Донецьку.

    ТОВ “Енергоспецремонт” було засновано у Києві у листопаді 2002 року. З жовтня 2023 року засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником цієї компанії вказано Сергія Хмелевського, який зареєстрований у місті Нікополь Дніпропетровської області.

    За інформацією аналітичної платформи Clarity Project, обидва суб’єкти господарювання є активними учасниками тендерів, які проводять державні та комунальні структури. Так, на рахунку МПП “Елтранс” 58 договорів на суму 42,7 млн гривень, з яких 31 угода на 38,1 млн гривень – була підписана саме з КП “Київпастранс”. Що стосується ТОВ “Енергоспецремонт”, то воно має в своєму активі 7 угод на суму 303,7 млн гривень – усі були укладені якраз з “Київпастрансом”.

    Як неодноразово писала КВ, “Київпастранс” постійно фігурує в “кримінальних хроніках” через ймовірні “бюджетні розпили”.

    Наприклад, Служба безпеки України (СБУ) у вересні 2020 року розпочала розслідування фактів можливого розкрадання коштів керівництвом КП “Київпастранс” при його співпраці як мінімум із 8 компаніями. За підрахунками правоохоронців, комунальні “транспортники” перерахували цим суб’єктам господарювання протягом трьох з половиною років близько 406 млн гривень. Серед таких компаній в СБУ називали і ТОВ “СК “Адамант”, яке раніше пов’язували з одіозним Максимом Микитасем і яке, до речі, було одним із субпідрядників будівництва скандально відомого Подільсько-Воскресенського мостопереходу.

    Також наразі Нацполіція розслідує кримінальну справу за фактами низки “бюджетних розпилів” у цьому підприємстві. За даними слідства, у 2024-2025 роках “Київпастранс” витрачав кошти на закупівлі різних матеріалів, обладнання і робіт (у т.ч. асфальтування і поточний ремонт вул. Кирилівської) за завищеною вартістю, із залученням підконтрольних суб’єктів господарювання та із порушення державних стандартів. Усього йдеться про 13 угод з 8 компаніями та підприємствами на загальну суму близько 415 млн гривень. Серед цих постачальників правоохоронці звернули увагу і на ТОВ “МС Трейд Україна”, яке раніше аудитори КМДА вже “ловили” на продажах “Київпастрансу” залізничних рейок за вартістю, вище ринкової. 

    Зазначимо, у відкритих джерелах відсутня інформація щодо трудових кар’єр Павла Кирилюка і Юрія Курбаля. Втім, деякі дані щодо їхньої ролі в діяльності “Київпастрансу” все ж можна знайти.

    Так, Юрій Курбаль, за даними аналітичної системи Youcontrol, очолив Дирекцію в 2015 році, але востаннє декларацію про доходи як посадовець “Київпастрансу” подавав ще в 2021 році – вочевидь, з того ж періоду він вже не працює в КП. Його персона є досить скандальною – зокрема, раніше медіа неодноразово повідомляли про те, що в тендерах, які проводить КП “Київпастранс”, виграють компанії, пов’язані з дядьком Юрія Курбаля – Віктором Рафальським. Зокрема йшлося про ТОВ “Архітектурно-реставраційне підприємство “Софія” (здійснювало проєктування різних робіт) і ТОВ “КП Спецавтоматика” (один із підрядників будівництва трамвайної гілки від вул. Гната Юри до “Кисневого заводу”). При цьому, Юрій Курбаль повідомляв журналістам, що зі своїм дядьком, мовляв, не спілкується.

    При цьому, Курбаль вже є судимим – 23 травня 2023 року Подільський районний суд Києва призначив йому 1 рік “умовного” терміну за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст. 368-3 (комерційний підкуп службової особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб) і ч. 1 ст. 263 КК України (придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу).

    Так, у ході слідства по відповідній справі було встановлено, що Юрій Курбаль “посприяв” тому, щоб директор ТОВ “Реммонтаж-Строй” отримав неправомірну вигоду в розмірі 606 тис. гривень від представників ТОВ “Будком-Ніко”. За ці гроші посадовець компанії-підрядника мав залучити останню ТОВку до виконання вищезгаданих робіт в якості субпідрядника при здійсненні робіт по І та II чергах реконструкції та будівництва трамвайної лінії від вул. Гнати Юри до ЗАТ “Кисневий завод” (замовник, що логічно – КП “Київпастранс”). Вказана сума – це 10% вартості частини реконструкції за декількома актами передачі робіт. При цьому, правоохоронці встановили, що вчиняти цей злочин вказаному посадовцю допомагала ще низка осіб, у тому числі – один із його підлеглих по “Дирекції”. На переконання слідчих, таким чином Курбаль та його спільники діяли в інтересах компаній-субпідрядників. При цьому, під час обшуків на робочому місці Юрія Курбаля правоохоронці знайшли ручну осколочну гранату Ф-1.

    У свою чергу, Павло Кирилюк був заступником гендиректора цього КП з березня 2016 року. Але у відкритих джерелах є дані, що він, схоже, формально займав посаду директора з виробництва, паралельно виконуючи обов’язки заступника керівника “Київпастрансу”. При цьому, українські медіа неодноразово називали Кирилюка “смотрящим за “Київпастрансом”, приписуючи йому отримання доходів з “чорної каси” підприємства, яка формується з різних закупівель. Також наприкінці 2021 року у відкритих джерелах “гуляла” інформація, що Павла Кирилюка можуть підвищити до генерального директора КП “Київпастранс”, але в результаті він залишився на своїй посаді. 

    Із цього підприємства його було звільнено на початку 2024 року – невдовзі після того, як пост генерального директора “Київпастранс” залишив Дмитро Левченко, який керував цим підприємством з 30 серпня 2016 року. За останніми даними, після відходу з КП Кирилюк працював на посаді бізнес-аналітика у ТОВ «Інвінтум» – компанії, яка здійснює депозитарну діяльність та діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерську та дилерську). Але чи є актуальною ця інформація, наразі невідомо.

    Вищезгаданий Дмитро Левченко офіційно звільнився за власним бажанням через стан здоров’я. Втім, сталося це невдовзі після арешту керівника однієї з компаній, якого якраз підозрюють у заволодінні 13 млн гривень при реконструкції все тієї ж трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. У цей же період, до слова, набирав обертів і скандал навколо ймовірних корупційних порушень з боку тодішнього колеги Дмитра Левченка – начальника КП “Київський метрополітен” Віктора Брагінського (наразі також звільнений і також офіційно за власним бажанням).

    Наразі же обов’язки генерального директора КП “Київпастранс” виконує Тетяна Тараско (з жовтня 2024 року) – заступниця начальника Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури цього підприємства. На посаді очільника вона змінила Євгена Пушкова, який на правах в.о. гендиректора очолював дане КП з 22 березня 2024 року. 

    У своїй діяльності КП “Київпастранс” підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким 4 листопада 2025 року очолює Сергій Підгайний. Останній змінив на цій посаді Руслана Кандибора, який очолював вказаний структурний підрозділ з 1 вересня 2021 року. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко.

    Автор: Олександр Глазунов

    У Києві без тепла залишаються 80 будинків

    Станом на вечір 2 лютого у Києві без теплопостачання залишаються 80 будинків. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
    “У столиці наразі близько 80 будинків без тепла після аварії в енергосистемі України, що сталася минулої суботи. Тоді без опалення опинилися 3419 багатоповерхівок”, – зазначив очільник міста.
    За його словами, комунальники й енергетики працюють цілодобово, аби підключити будинки до теплопостачання.
    Також відбуваються оперативні роботи з відновлення опалення в багатоповерхівках, де трапляються аварійні ситуації через сильні морози та перебої з електропостачанням.
    Раніше у КМВА зауважили, що найбільше відключень зафіксовано на правому березі столиці, тоді як у Деснянському районі подачу тепла майже відновили. Нагадаємо, вранці 31 січня в об’єднаній енергосистемі України сталася масштабна аварія, що спричинила каскадні відключення електроенергії в різних регіонах України. Значні перебої зі світлом, теплом і водопостачанням відчувалися зокрема у Києві, метро повністю зупинило роботу.

    Ввечері міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що енергетики відновили електропостачання в усіх областях України.

    Польща підозрює китайські електромобілі у воєнному шпигунстві

    Польська влада розглядає можливість заборонити електромобілям китайського виробництва в’їзд на територію військових об’єктів, а також на прилеглі парковки, через ризики використання їхніх технологій для спостереження, повідомляє Carscoops.
    Подібний крок уже зробила Велика Британія, обмеживши доступ китайських електрокарів до військових зон. Причина – сучасні автомобілі оснащені камерами, радарами, датчиками та іншими системами збору даних, які потенційно можуть фіксувати чутливу інформацію.
    У дослідженні, проведеному в Польщі, такі авто назвали “смартфонами на колесах”. Зазначається, що вони здатні сканувати навколишнє середовище, збирати геолокаційні дані та іншу інформацію, що може становити загрозу безпеці. “Розумні автомобілі мають величезні можливості збору даних завдяки камерам високої роздільної здатності, сенсорам і системам LiDAR, які використовують активне 3D-мапування”, – зазначила авторка дослідження Поліна Узнаньська.
    Очікується, що начальник Генерального штабу Війська Польського генерал Вєслав Кукула найближчим часом видасть офіційну директиву, яка заборонить використання китайських автомобілів на всіх військових об’єктах країни. Міністерство національної оборони підтвердило, що відповідна політика наразі перебуває на стадії розробки.
    Ймовірно, обмеження стосуватимуться не лише брендів на кшталт BYD, MG, Nio, Xpeng чи Aiways, а й будь-яких автомобілів, у яких використовується програмне забезпечення або сенсорні компоненти китайського походження.
    Крім того, експерти не виключають, що подібні заходи з часом можуть поширитися й на критичну інфраструктуру, зокрема аеропорти.

    Суд лише для багатих як українська система правосуддя відсікає малозначних громадян

    У свідомості більшості пересічних українців Верховний суд — це приблизно те саме, що й Суд Божий: інстанція, в якій завжди можна віднайти правду та справедливість. Можливо, саме тому, що в реальному житті з судами стикаються не всі. А от ті, кому доводилося подавати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, зазвичай дивляться на цю систему значно тверезіше.

    Про це повідомляє  видання ZN.UA.

    Тож замість абстрактних міркувань пропоную інше.

    Спробуймо пройти цей шлях разом — від районного суду до Верховного — на прикладі звичайної людини в її поході за справедливістю. Подивімося, які перешкоди виникають на кожному етапі, де система дає збій і на якому відрізку для більшості громадян цей шлях обривається.

    Перший етап. Районний суд: теорія і практика доступу до правосуддя

    Будь-який громадянин країни може звернутися до суду для захисту своїх порушених (як він вважає) прав та законних інтересів. Теоретично.

    На практиці все починається з підготовки позовної заяви — і вже на цьому етапі з’ясовується, що це своєрідний квест навіть для людини з вищою юридичною освітою. Хоча, формально, завдання посильне.

    Спершу треба правильно визначити, до якого суду звертатися — за місцем події чи за місцем перебування відповідача. Далі — вказати всі можливі дані про нього (прізвище, адреса, реквізити тощо), визначити так звану ціну позову, тобто всі ваші збитки та витрати на судовий процес.

    Потім — сформулювати позовні вимоги й підкріпити їх юридично: зазначити, які саме статті та норми права, на ваше переконання, порушив відповідач. Треба описати обставини, навести докази, додати свідків і підкріпити все це документами.

    Окремий «квест» — судовий збір. Для юросіб (ФОП) він становить 1,5% від ціни позову, але не менше прожиткового мінімуму — 3328 грн (2026 рік). Для фізосіб — 1% ціни позову, але не менше 1211,20 грн.

    Саме на цьому етапі багато хто сходить з дистанції. Не тому, що не має рації, а тому, що раптом з’ясовується: навіть доступ до першої інстанції потребує часу, грошей і нервів. Судовий збір, паперова тяганина й страх зробити помилку перетворюються на перший психологічний бар’єр, який система виставляє перед людиною ще до початку розгляду справи по суті.

    Є й ще одна цікава вимога: позивач має підтвердити, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. І саме тут відповідач може спробувати зробити «хід конем».

    Відомий приклад: абонент Київської обласної енергопостачальної компанії (КОЕК) подав на неї позов щодо, на його думку, некоректно нарахованої заборгованості. У відповідь КОЕК подала на нього заяву про стягнення боргу в режимі спрощеного провадження — без повідомлення сторін, але… в інший суд.

    У такий спосіб компанія намагалася непомітно для абонента стягнути спірний борг і не програти процес. Хто ж стоїть за КОЕК? Формально — маловідома широкому загалу пенсіонерка та депутатка Розівської селищної ради Костенко Неля Іванівна, яка водночас посідає 35-те місце в рейтингу українських бізнесменів із доходом майже 20 млрд грн.

    Через ТОВ «Енергопоставка» вона володіє КОЕК та ще низкою енергопостачальних компаній у різних регіонах України, а «вишенькою на торті» є ТОВ «Казино Прем’єр Палац».

    Тут варто зробити короткий, але важливий відступ, чому цей кейс не випадковий. Із запровадженням Третього енергопакету ЄС Україна зобов’язалася розділити виробництво, транспортування, розподіл та постачання електроенергії. Верховна Рада ухвалила відповідний закон, але на практиці «нові» енергопостачальні компанії виявилися старими відділами обліку та платежів колишніх обленерго, які просто змінили вивіску.

    Фактична монополія нікуди не зникла — вона лише стала менш помітною. І саме такі гравці масово використовують суд як інструмент економічного тиску.

    Отже окремий, навіть виключний випадок із судовим спором пересічного абонента з монополістом вкрай показовий — він висвітлює методи, якими «володар електрики» тримає у економічній узді ледь не половину населення країни.

    Тож перш ніж сідати писати позов, варто поцікавитися, з ким саме ви маєте справу. Бо, як кажуть мудрі люди (це не про нас), виграти суд у Ахметова в Україні — неможливо.

    Другий етап. Апеляція: надія після поразки

    Якщо позивач «успішно» програв суд першої інстанції, це ще не кінець. Є друга інстанція — апеляційна. У столиці це Київський апеляційний суд.

    Але саме тут шлях різко ускладнюється. Підготувати апеляційну скаргу значно складніше: потрібно чітко вказати, які норми матеріального чи процесуального права порушив суд першої інстанції. Без фахового юриста це майже неможливо.

    Держава пропонує безоплатну правову допомогу, але для цього треба бути достатньо… бідним. Якщо ваш дохід нижчий за середню пенсію — шанс є. Якщо маєте «нормальну» зарплату чи пенсію — шукайте допомогу деінде.

    І тут на сцену виходить приватний юридичний бізнес. Після програшу в районному суді позивачу раптово починають телефонувати юридичні та адвокатські компанії з пропозицією «безкоштовної консультації». Це означає лише одне: ви потрапили в «матрицю програвших» — ваш номер «злили» з районного суду… кому треба.

    Типова картина: досвідчений юрист і молодий помічник пропонують підготувати апеляційну скаргу за ціну, що визначається, здається, вашим зовнішнім виглядом (взуттям та одягом). Більшість таких скарг — типові, шаблонні, і підставити ваше прізвище та назву суду в трафаретку можуть навіть бакалаври. Теоретично закон дозволяє стягнути витрати на професійну правничу допомогу з програвшої сторони після закінчення процесу, але якщо ви запропонуєте таке юридичній компанії, вони подивляться на вас як на божевільного. Навряд чи знайдеться компанія, яка погодиться працювати «на результат».

    У цій точці особливо відчутною стає асиметрія сторін. З одного боку — людина, яка рахує кожну гривню і змушена зважувати, чи варто йти далі. З іншого — компанія або монополіст, для яких судові витрати є частиною операційних витрат, а програні справи — винятком, а не правилом. Формально сторони рівні. Фактично — їхні можливості несумірні.

    Компанії на кшталт КОЕК мають власні юридичні відділи (роботу яких, до речі, оплачують абоненти), але в судах вони користуються послугами професійних адвокатів. І тут починаються сюрпризи.

    Закон чітко передбачає: заява про компенсацію витрат на правничу допомогу, в цьому разі адвокатки, має бути подана до прийняття постанови у справі (частина восьма статті 141 ЦПК України). Те саме підтверджено у висновках Верховного суду. Але тут адвокатка КОЕК Олена Андрієвська з м. Вишневе, яка представляла КОЕК, «прокинулася» вже після ухвалення рішення й попросила стягнути з програвшої сторони 50 тис. грн. І Київський апеляційний суд, замість відмови, виніс «додаткове рішення» — стягнути 10 тис. грн.

    Чому Київський апеляційний суд і адвокатка О.Андрієвська, що має ступінь кандидата юридичних наук від Національної академії наук України, вдали, що не читали ані закону, ані правових позицій Верховного суду?

    Третій етап. Верховний суд: кого пускають в калачний ряд

    Здавалося б, саме тут ситуацію має виправити Верховний суд. Касаційна скарга в цій справі була елементарною: достатньо було процитувати позиції самого ж Верховного суду.

    Але тут з’ясовується головне. Є цілий перелік справ, які не підлягають касаційному оскарженню. Зокрема  малозначні справи та справи з ціною позову, що не перевищує 250 прожиткових мінімумів. У 2026 році це понад 800 тис. грн. Скільки пересічних українців мають судові спори на такі суми? Отож…

    Саме тому апеляційний суд та кандидатка юридичних наук могли дозволити собі «вольності»: вони знали, що до Верховного суду ця справа просто не дійде. Це фактично нівелює і Верховний суд, і всю систему правосуддя України, зводить їх нанівець…

    Таку норму запровадили у 2020 році. До цього в ЦПК України ніяких «250 прожиткових мінімумів» не існувало. Формально межа «малозначності» визначена законом, а фактично ж Верховний суд перетворився на суд лише для багатих. Дуже багатих людей. Держава фактично розділила громадян на дві категорії: тих, кому дорога в калачний ряд відкрита, і тих, у кого, перепрошую, «рило свиняче».

    Post scriptum

    Справедливості заради варто визнати: законодавець, запроваджуючи цей поріг, керувався прагматичною логікою. Верховний суд роками був перевантажений тисячами касацій у типових і дрібних справах. Хоча з його бюджетом та зарплатами він міг би себе забезпечити кваліфікованим штатом помічників.

    Проблема, однак, у тому, що економічний критерій «малозначності» виявився надто грубим інструментом. Він дозволив «розвантажити» Верховний суд, але водночас фактично позбавив більшість громадян доступу до правосуддя — можливості виправити судову помилку на фінальному етапі. У результаті інституційна зручність була поставлена вище за відчуття справедливості.

    Ми пройшли цей маршрут — типовий для багатьох громадян — від районного суду до Верховного. І з’ясували, що проблема не лише в окремих суддях чи адвокатах. Проблема — в конструкції системи, яка формально гарантує доступ до правосуддя, але фактично відсікає більшість громадян від «суду останньої надії».

    У підсумку йдеться навіть не про конкретні суми, статті закону чи окремі рішення. Йдеться про довіру до Суду як інституції. Коли людина переконується, що правильний шлях не веде до результату, вона починає сприймати суд не як спосіб захисту своїх прав, а як ще одну перешкоду нормальному людському життю.

    Питання вже не в тому, чи потрібен українцям Верховний суд.

    Питання в тому, для кого він насправді працює?

    Автор: Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.

    Переговори в Абу-Дабі: президент окреслив завдання

    Президент Володимир Зеленський провів нараду із командою переговірників на тристоронніх зустрічах між Україною, США та РФ перед наступним раундом в Абу-Дабі. Про це він повідомив у Телеграм в понеділок, 2 лютого.
    “Провів нараду з нашою переговорною командою перед новим раундом тристоронніх зустрічей. Очікуємо зустрічі найближчим часом, уже в середу й четвер цього тижня. Сьогодні на нараді були майже всі учасники переговорної команди, а саме Рустем Умєров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Андрій Гнатов, Олександр Бевз. Давид Арахамія також братиме участь у перемовинах. Погодив команді рамки розмови й конкретні завдання”, – написав глава держави.
    Зеленський розповів, що українська делегація матиме двосторонні зустрічі з американською стороною.
    “Україна готова до реальних кроків. Ми вважаємо, що реально досягти достойного і тривалого миру. Ми вважаємо, що двосторонній документ щодо гарантій безпеки зі Сполученими Штатами готовий, і розраховуємо на подальшу предметну роботу щодо документів з відновлення та економічному розвитку. Розраховуємо і на те, що американська сторона може бути й надалі рішучою в забезпеченні необхідних умов для діалогу. Заходи з деескалації, які фактично запрацювали в ніч на минулу пʼятницю, допомагають досягти довіри людей до процесу перемовин і до можливого результату. Війну треба завершувати”, – резюмував президент.