Зранку гроші, ввечері стільці Надання Україні реальних гарантій безпеки від подальшої російської агресії проти нашої країни є перманентною темою будь-яких українсько-американських перемовин, і недарма.
Звичайно, Україна має право надійно убезпечитися від повторного нападу з боку агресивної Росії. Втім ця тема є дуже складною: питання введення на нашу територію західних миротворців довго обговорюються, як і подальше краще озброєння ЗСУ. Те, що “танців” навколо цього так багато, абсолютно зрозуміло: гарантії безпеки для України протирічать імперським російським планам.
США у цьому питання займають, м’яко кажучи, неоднозначну й переважно декларативну позицію. Так, днями державний секретар Марко Рубіо доніс до європейських партнерів, що Сполучені Штати прагнуть спершу досягти мирної домовленості, і лише після цього розглядатимуть питання про надання Україні будь-яких гарантій безпеки.
Про це видання Politico дізналося від європейського дипломата та ще одного учасника переговорного процесу. За їхньою інформацією, така вимога була включена до американських пропозицій, що їх минулого тижня передали українській стороні.
Тож під час телефонної розмови у вівторок, 25 листопада, Рубіо зазначив європейським посадовцям, що президент США Дональд Трамп має намір вести перемовини щодо довгострокових гарантій безпеки для України.
Як уточнив європейський дипломат, Рубіо наголосив, що питання безпекових гарантій залишається одним із ключових пріоритетів адміністрації Трампа та розглядається окремо від інших аспектів мирної угоди, за котрими вже досягнуто певне порозуміння.
Між тим під час перемовин у Женеві минулими вихідними держсекретар США також торкався теми майбутніх гарантій для України. Однак, за словами ще одного європейського дипломата, не розкрив деталей і не повторював цієї позиції у розмовах із представниками Великої Британії та Франції.
З його слів, Рубіо згадав і про інші питання, котрі мають вирішуватися після укладення миру, які, на думку європейських представників, можуть стосуватися територіальної цілісності України та використання заморожених російських активів.
Втім, як повідомили двоє європейських дипломатів, Рубіо заявив колегам, що США не можуть виступати повністю нейтральним посередником між Києвом та Москвою, оскільки Вашингтон надає Україні зброю та застосовує санкції проти Росії.
Попри це, Білий дім не став прямо заперечувати такі твердження, однак і не підкреслив, що будь-який фінальний мирний договір обов’язково має містити безпекові гарантії. “Адміністрація Трампа неодноразово підтверджувала як публічно, так і приватно, що будь-яка угода повинна передбачати повні гарантії безпеки та стримування для України”, – сказала речниця Білого дому Анна Келлі. Й речник Державного департаменту Томмі Піготт також зауважив, що Рубіо разом з усією командою Трампа “чітко підкреслив, що гарантії безпеки повинні бути частиною будь-якої мирної угоди, про що він неодноразово заявляв як публічно, так і приватно”. Пастка, а не шанс Документ, котрим спершу досягається мир, а потім гарантії безпеки, єбільше пасткою, аніж шансом для України, переконаний експерт аналітичного центру Об’єднана Україна Ігор Попов. “Офіційна позиція президента Зеленського та усіх українських делегацій полягає в тому, що має бути пакет домовленостей. Ми не можемо підписати щось, а після цього обговорювати гарантії безпеки”, – наголосив він у етері КИЇВ24. При цьому блогер Сергій Марченко називає таку пропозицію США “потужною, але неефективною”. “Говорячи не дипломатичною, а простою мовою, це значить, що ніяких гарантій безпеки від США не буде! Причому, враховуючи останні інциденти з диверсіями, підривами, прольотами бойової авіації та БПЛА в Німеччині, Польщі, Балтії, інших країнах Європи, гарантій безпеки від США не буде не тільки в України, а й у Європи”, – пише він на своїй Facebook-сторінці. Втім Марченко вважає, що тужити за американськими безпековими гарантіями українцям мабуть все-таки не варто. “Я не сумую за американськими гарантіями. Будь які гарантії від США не варті паперу, на яких їх буде підписано. Ми вже бачили ці гарантії на прикладі Будапештського меморандуму, В’єтнамської війни. Ми бачили Афганістан, де союзники американців чіплялися до коліс літаків, бо після втечі американців їх чекала люта смерть від талібів. Ось така ціна американським гарантіям зараз – ламаний гріш”, – пояснює він свою точку зору. Водночас наголошуючи, що єдиною справжньою гарантією нашої і європейської безпеки є Збройні Сили України. “Тому зараз варто спуститися з американських гірок на європейську землю. Європа повинна заплатити за свій спокій фінансуванням української армії. І це єдиний напрямок, на якому треба сфокусувати всі зусилля. Не міфічні російські активи (яких все одно не вистачить), не слова підтримки, а договори з чіткими фінансовими зобов’язаннями фінансувати українську армію. Щоб українські солдати зупинили російську орду, а не пішли у складі орди на Європу, як зараз воюють проти нас кримчани і донеччани. Америка далеко і їх дії дуже просто пояснюються великим прекрасним океаном, за яким Америка ховається від бабайки. А Європа тут, на відстані 15 хвилин льоту російського винищувача з Білорусі”, – підкреслив він. До речі, тут варто пригадати недавній виступ російського опозіціонера та ексчемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова на Halifax International Security Forum – одній з ключових світових платформ, де формується порядок денний безпеки демократичних держав. “Причина, через яку ви все ще сидите тут і святкуєте (річницю НАТО – ред.) у тому, що Україна вмирає щохвилини. Це величезна самопожертва! Якби Україна не стояла, російські танки вже були б у Польщі!”, – намагався він відкрити очі європейцям. Додаючи, що “НАТО не існує, це фейк, це просто чотири літери: “н”, “а”, “т”, “о”. А 28-пуктний мирний план взагалі-то “рієлторська угода, щоб збагатити родину Трампа та продати Україну”.
Тому, за його словами, “серйозно обговорювати, що Україна має віддати укріплення, які рятують Європу” – неприпустимо.
Ірина Носальська
Позначка: Війна
-
Обіцянки США: Україні не підходять “відкладені” гарантії безпеки
-
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії. -
Орбан пропонує Путіну майданчик для переговорів
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час візиту до РФ заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів та сприяти їх успішному проведенню. Про це повідомляють росЗМІ.
“У нас склалася така атмосфера, яка дозволяє нам відверто обговорювати будь-які питання”, – сказав глава РФ Володимир Путін на початку зустрічі.
Орбан зазначив, що це вже його 14-та зустріч із Путіним за час перебування на посаді прем’єр-міністра.
“Україна – сусід Угорщини, тому Угорщина повною мірою відчуває вплив українського конфлікту на собі. Зокрема, ми зазнаємо відчутних економічних втрат”, – зазначив він. – “Угорщина зацікавлена в мирі, і ми щиро сподіваємося, що нещодавно оприлюднені мирні ініціативи зрештою приведуть до результату”, – додав глава угорського уряду.
Орбан наголосив, що Угорщина готова надати майданчик для мирних переговорів і сприяти успішному завершенню цього процесу.
У відповідь Путін подякував угорському прем’єру та зазначив, що ідея провести переговори в Будапешті належала президенту США Дональду Трампу. Він не виключив, що переговори США та РФ призведуть до проведення саміту в угорській столиці. Він зауважив, що готовий до зустрічі з главою Білого дому у Будапешті.
Спільно з Орбаном до Москви прибув міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Перед зустріччю з Путіним Орбан написав у соцмережі X, що головна мета його візиту – забезпечити енергетичну безпеку Угорщини. -
“Мадяр” підтвердив атаку дронів на НПЗ в Росії
Десять об’єктів на території РФ було атаковано в ніч проти 28 листопада. Українські дрони вивели з ладу, зокрема, Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді.
Він розповів про вдале ураження Саратовського НПЗ Роснефті, який випускає понад 20 видів нафтопродуктів.
Також було уражено кілька підстанцій потужністю у 500 кВ від тимчасово окупованого Луганська до Ростовської області.
“Загалом протягом ночі на 28 листопада силами глибинного ураження СБС відпрацьовано 10 обʼєктів критичної, військової та енергетичної інфраструктури окупанта з необмеженою географією”, – зазначив Бровді.
Удари завдавали Птахи 1-го окремого центру СБС (колишній 14-й полк СБС) та підрозділ Графа.
“Бензин стає на болотах рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними. Все це з рухом у напрямку до цілковитої темряви, холодної зимньої та тривалої. Блекі-блекі на болотах – то не страшно… Далі буде, інтенсивніше та гучніше”, – пообіцяв Мадяр. -
ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни побили і розстріляли полоненого бійця ЗСУ
Російські загарбники на Покровському напрямку побили прикладом автомата та розстріляли українського військовополоненого. У зв’язку з фактом воєнного злочину було почато розслідування. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.
В повідомленні зазначається, що листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району представники держави-агресора оточили і взяли у полон військовослужбовця ЗСУ.
Один із окупантів зв’язав йому руки, а другий завдав кілька ударів прикладом автомата по голові. Коли ж беззбройний українець перестав реагувати, росіяни його розстріляли.
Правоохоронці нагадують: умисне вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
Нині проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення всіх обставин події та конкретних осіб, які вчинили вказаний злочин.
Раніше в DeepState повідомили, що російські окупанти скоїли черговий воєнний злочин: розстріляли п’ятьох військовополонених бійців Сил оборони України західніше Зеленого Гаю в Запорізькій області.
Росіяни розстріляли п’ятьох полонених бійців ЗСУ -
ЗСУ уразили російський НПЗ та склад дронів в Криму
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод у Саратовській області РФ, місце зберігання дронів на аеродромі Саки в Криму та інші об’єкти окупантів. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в п’ятницю, 28 листопада.
Зазначається, що у ніч проти 28 листопада атаковано НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну тощо. Його залучено до забезпечення потреб російської армії.
Після серії вибухів у районі цілі виникла пожежа. Результати ураження уточнюють.
Також було атаковано місце зберігання дронів на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупований Крим).За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 та ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники Оріон і Форпост.
Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника та військовий вантажний автомобіль КамАЗ. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Крім того, уражено райони зосередження живої сили та склади пально-мастильних матеріалів на ТОТ Донецької і Луганської областей. Наслідки ще уточнюються. -
Уражено НПЗ у РФ та місце зберігання дронів Криму
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод у Саратовській області РФ, місце зберігання дронів на аеродромі Саки в Криму та інші об’єкти окупантів. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в п’ятницю, 28 листопада.
Зазначається, що у ніч проти 28 листопада атаковано НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну тощо. Його залучено до забезпечення потреб російської армії.
Після серії вибухів у районі цілі виникла пожежа. Результати ураження уточнюють.
Також було атаковано місце зберігання дронів на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупований Крим).За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 та ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники Оріон і Форпост.
Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника та військовий вантажний автомобіль КамАЗ. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Крім того, уражено райони зосередження живої сили та склади пально-мастильних матеріалів на ТОТ Донецької і Луганської областей. Наслідки ще уточнюються. -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
Відомо, скільки цивільних залишається в Гуляйполі
У Гуляйполі Запорізької області залишається трохи більше 300 цивільних, евакуація з міста триває.
Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров в ефірі телемарафону в п’ятницю, 28 листопада.“На території Гуляйполя залишається цивільне населення, трохи більше ніж 300 цивільних мешканців”, – сказав він.
Федоров зазначив, що евакуація охочих проводиться максимально швидко, але, попри близькість військ РФ, людей доводиться вмовляти виїхати.Начальник ОВА також наголосив, що область максимально сприяє Силам оборони, постачаючи війську необхідне, зокрема безпілотні розвідувальні комплекси.