Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.
Позначка: Вчені
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США. Вони були відзначені за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кларк – британський фізик з університету в Берклі, Деворе – французький фізик з Єльського університету, а Мартініс – американський фізик з університету в Санта-Барбарі. Більше деталей про їх дослідження можна знайти у пресрелізі Нобелівського комітету.
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці створили ін’єкцію на основі наночастинок, яка може бути першим кроком у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони провели експерименти на мишах і виявили, що ця ін’єкція відновлює природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі. Наночастинки дозволяють клітинам мозку ефективно очищати його від токсичного білка бета-амілоїду, який спричиняє розвиток недуги. Після введення препарату мишам із симптомами Альцгеймера вдалося відновити їхню поведінку до здорової. Вчені зараз перевіряють безпечність цього препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже через кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості у лікуванні нейродегенеративних хвороб за допомогою активації природних захисних механізмів мозку.
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет оголосив, що лауреатами Нобелівської премії з медицини та фізіології стали Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вчені виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі завдачі шкоди організму. Ці відкриття сприяють розумінню роботи імунної системи та розвитку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Вони також сприятимуть успішнішим трансплантаціям. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі є видатними вченими у своїх галузях.
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід діє ефективніше, ніж рідка вода, у вивільненні заліза з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом стали помаранчевими через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза при -10 °C, ніж вода при +4 °C, оскільки утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори. Це може мати серйозний вплив на водойми та екосистеми у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Вчені з Університету Джорджії провели дослідження, в якому виявили, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. За даними опитувань CDC у США, користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростає на 15%, але найбільше небезпеки становить одночасне вживання тютюнових виробів і вейпінгу – у них ризик переддіабету збільшується на 28%. Особливо вразливі до цього ризику є люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп. Хоча дослідження має обмеження, його результати підкреслюють, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на метаболічне здоров’я в цілому.
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Науковці з Китаю створили нову акумуляторну батарею, яка використовує гідрид-іони водню для зберігання енергії. Ця батарея має значно більшу ємність, ніж традиційні літій-іонні батареї. Під час тестів пристрій успішно живив світлодіод, показуючи свою життєздатність. Вчені вважають, що можуть покращити ємність батареї в майбутньому. Використання гідрид-іонів також допомагає уникнути утворення дендритів, що підвищує довговічність і безпеку таких батарей.
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Науковці виявили, що мікропластик може впливати на кісткову тканину людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів – клітин, що руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, пришвидшувати старіння, змінювати диференціацію та сприяти запальним процесам. Експерименти на тваринах також підтвердили, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і патологічних переломів кісток, навіть зупиняти ріст скелета. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливе ризик для здоров’я кісток та можливі наслідки для росту кісткових хвороб у майбутньому.