Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ

Російський правитель Володимир Путін опинився в “лещатах”, які сам же і створив. За даними видання The Economist, російський лідер не здатен виграти війну і водночас боїться можливих наслідків миру.

Як зазначає ЗМІ, Кремль сподівався, що повернення Дональда Трампа до влади у США чи перемовини в Женеві змусять Україну капітулювати. Проте реальність виявилася значно складнішою. Навіть ймовірні територіальні поступки не вирішують глибоких проблем, які загрожують стабільності російського режиму.

Однією з головних проблем видання називає вкрай повільне просування на фронті. Для порівняння, за чотири роки Другої світової війни радянська армія пройшла 1600 км до Берліна. Однак нинішні російські сили на Донеччині за аналогічний період змогли просунутись лише на 60 км. Ресурси для продовження наступу стрімко виснажуються: Росія вже стикається зі зростанням втрат військових, що перевищують темпи мобілізації. Новобранці переважно не підготовлені, рівень дезертирства сягає рекордних показників, а комунікація на передовій сильно постраждала через відключення Telegram владою РФ і обмеження Starlink.

Не менш серйозною проблемою для Кремля є економіка. Війна фінансується завдяки великим виплатам найманцям, а не національному патріотизму, що робить її дедалі затратнішою на тлі зниження доходів від експорту нафти та зростання внутрішніх боргів. Експерти застерігають, що навіть мирна угода може спричинити серйозну кризу в Росії. Перехід до мирного часу викличе глибоку рецесію, а демобілізовані ветерани, які не зможуть знайти роботу, можуть стати джерелом нової хвилі нестабільності, вважають аналітики.

На думку The Economist, Путін однаково побоюється і затяжної війни, і потенційного миру. Угода, яка не включатиме повної ліквідації української державності, зруйнує його імідж “видатного історичного лідера”. Спроби завдати шкоди енергосистемі України для економічного тиску лишаються безуспішними і не приносять Москві стратегічних результатів. Натомість країна дедалі більше занурюється в економічну кризу.

Раніше повідомлялося, що російський правитель Володимир Путін переміщує ядерні ракети ближче до кордонів Європейського Союзу через територію Білорусі. Про це повідомило The Telegraph з посиланням на заяву білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської.

Зеленський назвав єдину тему для розмови з Путіним

Санкції проти Росії. Підкуп для Трампа

Президент США Дональд Трамп офіційно продовжив ще на рік санкції проти Росії через війну в Україні. Указ Трампа, який набирає чинності 20 лютого, передбачає продовження низки антиросійських санкцій, введених указами президентів США у 2014, 2018 та 2022 роках.
Історія санкцій
Перший указ про санкції щодо Росії був виданий у 2014 році. Тоді указ президента США Барака Обами № 13660, який був опублікований 6 березня 2014 року, передбачав заморожування майна низки осіб.
Спочатку санкції були застосовані до тих, хто сприяв окупації Росією Криму. Згодом список санкцій кілька разів оновлювався за президентства Джо Байдена.
Підкуп від РФ
Спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що Росія запропонувала США проєкти на понад 14 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій. За його словами,
скасування санкцій проти РФ нібито відповідає інтересам США, а тому Вашингтон врешті-решт піде на такий крок.
Дмитрієв написав, що антиросійські обмеження “коштували американському бізнесу понад 300 млрд доларів”.
Журнал The Economist повідомляв, що росіяни пропонували людям, близьким до родини американського президента Дональда Трампа, придбати акції в російських енергетичних активах.
У матеріалі The Economist йдеться, що в серпні 2025 року перед зустріччю Путіна з Трампом для Ради національної безпеки Росії підготували меморандум, у якому прописувалося, як продати Трампу «найкращу угоду».
Як пише видання, з квітня 2025 року Дмитрієв дев’ять разів зустрічався зі спецпосланцем Трампа Стівом Уіткоффом.
У матеріалі зазначається, що під час переговорів росіяни запропонували американській стороні частки в енергетичних проєктах, зокрема з видобутку арктичної нафти і газу, розробці родовищ рідкісних металів, а також створенню атомного центру обробки даних і тунелю під Беринговою протокою.
Як пише The Economist, президент України Володимир Зеленський, посилаючись на українську розвідку, повідомляв, що Росія пообіцяла США угоди на суму 12 трильйонів доларів в обмін на послаблення санкцій. За словами одного з інсайдерів видання, пакет угод уже погоджено.

Зеленський назвав місце наступних переговорів

Наступний раунд мирних переговорів відбудеться також у Швейцарії. Про це сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану.
“Ви згадали наступну зустріч. Я хочу підкреслити, що наступна зустріч також буде у Швейцарії. Це інформація, якою я володію на сьогодні. Звичайно, наша група повернеться і в мене буде більш детальна інформація, ніж зараз у телефоні”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості того, що переговорний процес відбувався саме в Європі.
“Думаю, хороший момент у тому, що зустріч відбулася у Швейцарії. Це дуже важливо. Я завжди говорю про це з повагою до Близького Сходу та інших країн, але вважаю, що якщо війна в Європі, то і місце потрібно шукати тут”, – резюмував Зеленський.

У Трампа прокоментували заяву Зеленського щодо закликів до поступок

Речниця Білого дому Керолайн Левітт прокоментувала заяву президента Володимир Зеленського, який назвав несправедливим те, що президент США Дональд Трамп продовжує публічно закликати Україну, а не Росію до поступок заради миру. На брифінгу у середу, 18 лютого, Левітт заявила, що Трамп вважає “всю цю ситуацію дуже несправедливою” не лише для росіян та українців, а й для американців.
За її словами, Трамп вважає несправедливим, що тисячі українців втрачають свої життя у цій смертельній війні, і саме він та його команда “присвятили величезну кількість часу та енергії цій війні”, яка ведеться дуже далеко від США.
“Це президент миру. Величезна кількість часу та енергії, щоб завершити цю війну. Буквально вчора відбувся черговий раунд тристоронніх переговорів між США, Росією та Україною. З обох сторін було досягнуто значного прогресу. Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм лідерам та продовжувати спільну роботу над мирною угодою”, – сказала Левітт.
Речниця Білого дому зазначила, що у майбутньому буде ще один раунд переговорів.
“Президент вважає всю цю ситуацію дуже несправедливою не лише для росіян та українців, які втратили життя, а й для американського народу та американських платників податків, які оплачували ці воєнні зусилля, перш ніж Трамп поклав їм край. І я хотіла б нагадати всім у світі, що США досі продають зброю НАТО, яка потім надсилається до України на захист їхньої свободи”, – сказала вона.
Раніше в інтерв’ю Axios Зеленський заявив, що вважає “нечесним” те, що президент США Дональд Трамп продовжує публічно закликати Україну, а не Росію, йти на поступки заради миру.

Зустріч після переговорів. Розмова України та РФ

Після основного раунду переговорів у Женеві Україна та РФ провели окрему зустріч. На зустрічі були представлені голови двох делегацій Рустем Умеров і Володимир Мединський, а також Давид Арахамія.
Дві години говорили
Мединський повернувся до готелю, у якому проходила основна частина переговорів, провів зустріч з Умеровим і Арахамією — вона тривала до двох годин, повідомила прес-секретар Умерова Діана Давитян.
Сам Мединський, залишаючи готель, заявляв журналістам, що він дійсно зустрічався «з українською стороною» — але не став конкретизувати, з ким саме, а також проігнорував усі звернені до нього питання.
Як пише BBC News Україна, не вдалося дізнатися, якими були теми зустрічі Мединського з Арахамією і Умеровим.
«Однак можна припустити, що, оскільки і Умеров, і Арахамія працювали в рамках політичної підгрупи переговорної групи, на цій зустрічі йшлося про політичні питання, які, за визнанням президента Володимира Зеленського, залишаються найпроблемнішими в переговорному процесі», — повідомили журналісти.
Результат недостатній
Президент Володимир Зеленський повідомив, що на переговорах щодо завершення війни недостатньо опрацьовані політичні питання про можливі компроміси та необхідну зустріч лідерів.
“Сьогодні докладно говорили кілька разів з нашою командою на переговорах у Женеві. Був другий день зустрічей – і тристоронній формат, і також інші формати. Україна зацікавлена в результаті. Станом на сьогодні не можемо сказати, що результат достатній. Військові поспілкувалися з частини питань – серйозно і змістовно. Чутливі політичні питання, питання про можливі компроміси і необхідну зустріч лідерів ще не опрацьовані достатньо”, – сказав Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні.
Глава держави додав, що Україна розраховує на наступну зустріч, ймовірно, ще у лютому.
Також він зазначив, що важливим було присутність європейців – Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії.
“Я також ставив завдання делегації обговорити гуманітарний трек – потрібні обміни полоненими, звільнення цивільних. Ми по кожній людині шукаємо інформацію і завжди працюємо над тим, щоб повернути своїх – повернути українців додому. Кожен обмін має значення. Я вдячний також нашим воїнам на фронті, які проводять активні дії і поповнюють обмінний фонд для нас, для України. І саме сміливість наших воїнів усе це забезпечує: і гуманітарні результати, і взагалі нашу можливість дипломатії, наші сильні дипломатичні позиції”, – додав президент.
Білий дім бачить прогрес
У Білому домі повідомили, що на тристоронніх переговорах у Женеві, які відбулися 17-18 лютого, помітний “значний прогрес” з обох сторін.
За її словами, обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над досягненням мирної угоди.
“Буквально вчора відбувся черговий раунд тристоронніх переговорів між США, Росією та Україною. З обох сторін було досягнуто значний прогрес. Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм лідерам і продовжувати спільну роботу над мирною угодою”, – сказала вона.
Левіт додала, що в майбутньому буде ще один раунд переговорів: “Президент вважає всю цю ситуацію дуже несправедливою не лише для росіян і українців, які втратили життя, але й для американського народу та американських платників податків, які оплачували ці військові зусилля, перш ніж Трамп поклав їм край”.

У РНБО пояснили зустріч Умєрова з Мединським

Двостороння зустріч між представниками України та Росії у вузькому форматі є звичайною практикою, яка застосовувалася й раніше. Про це повідомила керівниця Служби секретаря РНБО Діана Давітян, передає Інтерфакс-Україна в середу, 18 лютого.

За її словами, зустріч у вузькому форматі за участі секретаря РНБО Рустема Умєрова відбулася у звичайному для переговорного процесу форматі та не виходила за межі основного порядку денного.

“Це звичайний формат, який практикувався зокрема ще і в Стамбулі, коли голови делегацій можуть зробити зустріч в вузькому форматі, при цьому залучити інших представників делегації”, – сказала Давітян.
Речниця Умєрова зазначила, що в Стамбулі, наприклад, також були формати коротких зустрічей тільки на рівні глав делегацій, але туди секретар РНБО долучав (заступника начальника ГУР Вадима – ред.) Скібіцького та військових.

“На цей раз був присутній також Давид (Арахамія – ред.), бо вони всі працювали в рамках політичної групи. Інша частина делегації на той момент вже поїхала”, – пояснила Давітян.

За її словами, обговорювались все ті ж питання, що і під час основної зустрічі. Президенту всі доповіді делегація робить, так само і між собою всі члени делегації обговорюють всі питання.

Водночас радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що контакт із главою делегації РФ Володимиром Мединським не був запланований, а на момент його звернення частина української делегації вже залишила місце переговорів.

“Коли цей чоловік (Мединський – ред.) звернувся, частина нашої делегації вже поїхала. Звісно що вони переговорили між собою (в делегації і зокрема з Кирилом), визначили, що Рустем і Давид поговорять. Це не було заплановано, в цьому у підсумку не було нічого сутнісного, і прохання не робити з Мединського якось такого, яким він не є, шо у нього типу щось спеціальне чи паралельне”, – сказав він.

Нагадаємо, сьогодні у Женеві завершились дводенні переговори України, США та Росії. Після основних перемовин представники України та Росії провели окрему зустріч.

Україна та РФ провели окрему зустріч після переговорів у Женеві

Після основного раунду перемовин у Женеві в середу, 18 лютого, Україна та Росія провели окрему зустріч. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на керівницю Служби секретаря РНБО Діану Давітян.

Зазначається, що на зустрічі були представлені голови двох делегацій Рустем Умєров і Володимир Мединський відповідно, а також Давид Арахамія.

Кореспондентка Суспільного повідомила, що зустріла біля готелю Мединського, який покидав зустріч.

У коментарі для російських ЗМІ він підтвердив, що зустрічався з українською делегацією. Ці перемовини тривали приблизно півтори години, теми спілкування – невідомі.

Умєров зустрівся з представниками США та ЄС

Українська делегація на чолі з Рустемом Умєровим після переговорів із росіянами окремо зустрілася із представниками США та європейських партнерів – Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії. Про це пізно увечері у вівторок, 17 лютого, повідомив секретар РНБО Умєров.
“Обговорили підсумки сьогоднішнього раунду переговорів і синхронізували підходи щодо подальших кроків. Важливо зберігати спільне бачення та координацію дій між Україною, США та Європою”, – йдеться в повідомленні.
“Є розуміння спільної відповідальності за результат. Працюємо далі”, – підсумував Рустем Умєров.

Переговори в Женеві зайшли в глухий кут – ЗМІ

“Мирні переговори” між Україною, Росією та США, які сьогодні розпочалися у Женеві за участі представників європейських країн, зайшли у глухий кут у перший же день. Про це у вівторок, 17 лютого, написав журналіст Axios Барак Равід із посиланням на обізнані джерела.
Причиною названа позиція очільника російської делегації Володимира Мединського.
“Два обізнані джерела повідомили мені, що переговори в політичній групі в Женеві сьогодні “застрягли”. Джерела сказали, що причиною стали позиції, представлені новим головним переговірником Росії Володимиром Мединським”, – йдеться у повідомленні.
Раніше в інтерв’ю Бараку Равіду для Axios президент Володимир Зеленський висловив побоювання, що російська делегація, яку очолив Мединський, спробує перетворити мирні переговори на формальність або повернутися до вихідної точки, щоб виграти для своїх солдатів час на полі бою.
Зеленський звернув увагу, що як і диктатор Володимир Путін, Мединський любить філософствувати про “історичне коріння” війни.
“У нас немає часу на все це лайно. Нам потрібно вирішувати і закінчувати війну”, -резюмував Зеленський.
Також Зеленський у цьому інтерв’ю заявив, що народ України на референдумі відхилить мирну угоду, якщо вона передбачатиме “передачу” Донбасу Росії.
Також Зеленський вважає “нечесним”, що президент США Дональд Трамп продовжує публічно закликати Україну, а не Росію, йти на поступки заради миру.

РФ не потрібні переговори. Доповідь про безпеку

Кремль лише вдає, що зацікавлений у мирних переговорах з Україною, сподіваючись відновити двосторонні відносини з США та офіційно закріпити поразку Києва, йдеться у щорічному звіті про міжнародну безпеку, який підготував Департамент зовнішньої розвідки Естонії.
Росія – НАТО
Незважаючи на ілюзію відлиги, Росія досі вважає США своїм головним противником. Росія не планує найближчим часом нападати на Естонію чи будь-яку іншу державу НАТО, вважають автори. Директор відомства Каупо Розін у вступі до звіт зазначив, що, ймовірно, і у 2027 році відомство дійде до аналогічного висновку, оскільки Європа вжила заходів, які змушують Кремль дуже ретельно розраховувати, на який ризик він може піти.
Водночас Розін вважає, що “Росія залишається небезпечною країною, незважаючи на свою некомпетентність, і щоб запобігти розширенню “русского мира“, потрібна пильність”. Він закликав країни НАТО нарощувати інвестиції в оборону, оскільки Росія посилює потенціал своїх збройних сил. Він також додав, що російська економіка перебуває під тиском санкцій, але залишаються лазівки, які країнам Заходу потрібно закрити.
Боротьба за глобальне лідерство
Прагнучи до статусу великої держави, Росія намагається підірвати нинішній міжнародний порядок, заіграючи з так званою глобальною більшістю та чинячи тиск на сусідні країни, пише естонська розвідка.
Росія та Китай прагнуть змінити глобальний баланс сил на свою користь. Хоча вони не довіряють один одному, обидві країни вважають, що від співпраці вони виграють більше, ніж втратять.
Війна дронів
Російський військово-промисловий комплекс зазнає труднощів через санкції, але продовжує функціонувати завдяки обхідним схемам постачання необхідних товарів.
Росія виробляє велику кількість безпілотників усіх видів і для всіх родів збройних сил. У будь-якому майбутньому конфлікті з Росією її противники мають бути готові до того, що ЗС РФ широко використовуватимуть дрони — на суші, у повітрі та на морі.
З 2021 року російський ВПК збільшив виробництво артилерійських боєприпасів більш ніж у 17 разів. Це свідчить про те, що Росія, ймовірно, готується до нового конфлікту, навіть незважаючи на триваючу війну з Україною.
Росія стикається з все більш серйозними економічними проблемами і зневажає майже всі невійськові галузі у міру того, як затягується війна. У 2026 році ризик економічної та соціальної нестабільності зростатиме.
Економіка Росії увійшла у фазу спаду. Оборонний сектор розширюється за рахунок скорочення цивільної економіки. Однак повний колапс російської економіки досі малоймовірний.