Нічна атака: у Запоріжжі понад 500 будинків залишилися без опалення

Через нічну атаку Росії на Запоріжжя більш ніж у 500 будинках у трьох районах міста відсутнє теплопостачання. Про це повідомив очільник ОВА Іван Федоров у Telegram у четвер, 26 лютого.

“19 багатоквартирних будинків, чотири будинки приватного сектору та нежитлові будівлі пошкоджені внаслідок нічної ворожої атаки на Запоріжжя. Відсутнє теплопостачання в більше ніж 500 будинках в трьох районах міста”, – написав він.

Комунальники розпочали роботи з ліквідації – закривають вікна листами ОSB в багатоквартирних будинках.

Нагадаємо, у ніч проти 26 лютого РФ масовано атакувала Україну безпілотниками та ракетами. Російські війська завдали щонайменше 12 ударів по Запоріжжю, є поранені, у місті спалахнули пожежі.

Обстрілом пошкоджено котельню у Лозовій, тисячі людей без тепла і води

Війська РФ обстріляли Лозівську громаду на Харківщині. Пошкоджена найбільша котельня Лозової та об’єкти водопостачання. Тисячі людей лишились без води та тепла. Про це повідомив мер Лозової Сергій Зеленський.
За його словами, в результаті атаки РФ знеструмлена найбільша котельня Лозової – від неї залежать майже 16 тисяч абонентів.
Також через атаку ворога є пошкодження критичної інфраструктури, виникли серйозні проблеми з водопостачанням.
“Комунальники та енергетики досі на об’єктах. Роблять все можливе, але відновити подачу води наразі не вдається”, – додав чиновник.

У Києві подали тепло до всіх будинків після атаки 12 лютого

У Києві повернули тепло у 2600 будинків, які залишалися без теплопостачання внаслідок атаки російських загарбників 12 лютого. Про це повідомив мер Віталій Кличко у Телеграм у вівторок, 17 лютого.
“У всі 2600 будинків, які залишалися без тепла внаслідок атаки ворога на інфраструктуру столиці 12 лютого, відновили подачу теплопостачання”, – написав він.
За словами міського голови, комунальники продовжують працювати в інших будинках, де виникають аварії, й лагодять у них системи теплопостачання.
Кличко нагадав, що ще понад 1100 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після обстрілу 3 лютого. У них подати теплоносій наразі неможливо через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ.

У Києві 1500 будинків залишаються без тепла – КМДА

У Києві станом на ранок 16 лютого без теплопостачання залишаються близько 1500 багатоповерхових будинків. Відновити подачу тепла до них наразі неможливо. Про це повідомила речниця КМВА Катерина Поп в етері телемарафону.

За її словами, після останнього обстрілу без опалення залишилися 2600 будинків, із яких у 400 досі відсутній теплоносій.

Водночас ще 1100 багатоповерхівок у Дніпровському та Дарницькому районах залишаються без тепла після минулих ворожих атак.

Окрім цього, у столиці зафіксовано близько 200-300 будинків із аварійними пошкодженнями.

Зауважимо, раніше мер столиці Віталій Кличко повідомив, що у Києві внаслідок чергової атаки Росії ще близько 500 багатоповерхівок залишаються без опалення.

Російські Бєлгород і Брянськ занурилися в темряву

Унаслідок чергового повітряного удару по Бєлгородській та Брянській областях РФ увечері в неділю, 15 лютого, пошкоджена енергетична інфраструктура, внаслідок чого регіони залишилися без світда, а подекуди й без тепла. Про це повідомили губернатори В’ячеслав Гладков і Олександр Богомаз.
“Попередньо, серйозних пошкоджень завдано об’єктам енергетичної інфраструктури. Аварійні та оперативні служби з’ясовують масштаб пошкоджень. Інформація про наслідки уточнюється”, – написав губернатор Бєлгородської області Гладков.
За інформацією телеграм-каналу Пепел-Белгород, ракетних ударів зазнали Бєлгородська ТЕЦ і електропідстанція Фрунзенська.
“Яких пошкоджень зазнала підстанція – невідомо, але масштабного блекауту під час ударів у Бєлгороді та Бєлгородському окрузі не сталося”, – вказано в повідомленні.
Український Telegram-канал Exilenova+ повідомив, що Бєлгород знову під ракетним ударом, вибухи в районі ТЕЦ.
Ситуація у Брянську серйозніша: місто та область частково занурилися в темряву. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив, що атака дронів на регіон тривала понад 12 годин, а російська ППО нібито знищила понад 170 безпілотників літакового типу.

“У п’яти муніципальних утвореннях і частково в місті Брянську відсутнє тепло і електрика”, – заявив російський посадовець.

Telegram-канал Exilenova пише про кілька “прильотів” по підстанції ПС Новобрянська 750кВ.

Раніше повідомлялося, що російський Бєлгород залишиться без гарячої води до кінця квітня через зруйновану інфраструктуру. Про це 14 лютого заявив увідеозверненні місцевий губернатор В’ячеслав Гладков. При цьому він поскаржився на “дуже серйозні пошкодження після обстрілів ЗСУ”, які не дають владі впоратися з комунальною кризою.

Російські Мічурінськ і Брянськ атакували дрони: куди поцілили

Названо терміни на відновлення двох ТЕЦ у Києві

Після російського нічного удару по Києву відновлення ТЕЦ-5 для подачі тепла буде здійснено за добу, а ТЕЦ-6 – приблизно за дві доби. Про це сказав перший віцепремєр – міністр енергетики Денис Шмигаль на засіданні енергокомітету Верховної Ради, повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 12 лютого.
“Сьогодні була атака росіян балістикою, сталися прильоти уламків по ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 в Києві. Це призвело до пошкоджень газорозподільчого та газокомпресорного пристрою на одній з ТЕЦ, на другій розбиті циркулярні насоси, система підготовки води. По ТЕЦ-5, сподіваюся, що за добу все буде відновлено, по ТЕЦ-6 дві доби може бути”, – розповів він.
За словами Шмигаля, плюсова температура дала змогу не зливати воду з системи, а тепер є можливість не витрачати два тижні на заповнення системи і ліквідацію прорирів.
Він також наголосив, що у зв’язку з відсутністю тепла енергетики та уряд намагаються відключати в Києві не більше трьох черг електроспоживання.
Також Шмигаль прогнозує, що відновлення Придніпровської ТЕС у Дніпрі відбудеться найближчими днями.

У Києві після атаки РФ майже 2600 будинків залишилися без тепла

У Києві внаслідок нічної комбінованої ракетно-дронової атаки Росії ще майже 2600 багатоповерхівок залишилися без тепла. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко в Telegram у четвер, 12 лютого.

За його словами, внаслідок пошкодження обʼєктів критичної інфраструктури, у які цілили росіяни, без тепла залишилися багатоповерхівки як на лівому, так і на правому берегах столиці, зокрема в Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах.

Комунальники вже працюють над відновленням теплопостачання в ці будинки.

Міський голова нагадав, що понад 1100 багатоповерхівок у Деснянському та Дарницькому районах після минулих обстрілів теж перебувають без тепла. Туди, через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ, подати теплоносій наразі неможливо.

Як відомо, проблеми з опаленням в Києві виникли 3 лютого піля російської масованої атаки. Тоді сильно постраждала Дарницька ТЕЦ. Влада кілька днів заявляла про понад 1100 будинків без тепла. 9 лютого у Києві вдалося відновити теплопостачання на Троєщині.

В ЄП обговорювали посилення санкцій проти РФ через “холодомор”

У вівторок, 10 лютого, в Європарламенті відбулися дебати, під час яких обговорювали “холодомор”, який влаштовує Росія в Україні, атакуючи електростанції та інші об’єкти під час сильних морозів. повідомляє Deutsche Welle.
Учасники дебатів наголошували, що обов’язок Європи – підтримати українців не лише гуманітарною допомогою, а й зброєю для посилення спроможностей протиповітряної оборони цієї країни, а також ввести новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
“Світ бачить та чудово розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові чи супутні наслідки воєнних дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву та холод”, – заявила під час свого виступу єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вона зазначила, що Росія використовує зиму як зброю та прагне створити гуманітарну катастрофу в Україні.
Єврокомісарка з питань розширення підкреслила, що жорсткі злочини проти українців матимуть наслідки та пообіцяла, що Європа посилить тиск на Росію.
Німецький євродепутат від групи соціалістів Тобіас Кремер заявив, що група євродепутатів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, “що терор Путіна проти населення України, – реальний”.
“Не маючи змоги виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, людей похилого віку. При температурі в -27 українці зараз без опалення, електрики та води, проте я не зустрів жодного українця, який би був готовий здатися”, – зауважив Кремер.
Литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС та ТЕЦ у найхолодніші зимові місяці спричинили гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої потерпають сотні тисяч українців.
“Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія вчиняє злочини, які рівноцінні геноциду та злочинам проти людяності, які має розглядати спеціальний трибунал”, – сказав він.
Ауштрявічюс закликав визнати, що за цих обставин Євросоюз “не зміг надати Україні необхідної підтримки для захисту її неба”.
“Кожна російська ракета чи безпілотник, що вражає ціль, служить нагадуванням про невиконані обіцянки”, – додав він.
В матеріалі зазначається, що під час дебатів навіть євродепутати від лівих сил, які часто уникають різких заяв на адресу Росії, закликали тиснути на Москву санкціями.
“Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли, щоб зламати їх опір і змусити до поступок на переговорах”, – висловила думку євродепутатка від Швеції Лі Андерсон, яка входить до складу цієї політичної групи.
Вона вважає, що ЄС варто ввести жорсткіші санкції проти “тіньового флоту” РФ і надавати більшу фінансову та військову підтримку Києву.
Водночас, як йдеться в статті, депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
“Поки лідери США та РФ намагаються припинити війну, Євросоюз робить усе можливе, щоб ця війна не припинилася”, – сказав болгарський євродепутат від праворадикальної групи “Європа суверенних націй” Петро Волгін.
Як підкреслило видання, виступ Волгіна викликав обурені вигуки в залі. Німецький євродепутат від групи Зелених Даміан Безелаґер пояснив колегам у залі Європарламенту, що означає слово “холодомор”.
“Його прямий переклад – смерть через холод. Це воєнний злочин, про який ви мали б дізнатися з підручників історії, але не у Європі 2026 року”, – сказав депутат.
Він закликав колег зупинити його та додав, що це “реальність, спричинена путінськими бомбами”, від якої потерпають наразі українці.

Удар по Запоріжжю: з відновленням тепла будуть проблеми

Відновлення теплопостачання після атаки БПЛА на Запоріжжя буде довшим, ніж зазвичай. Про це у ніч проти середи, 11 лютого, попередив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.
“Відновлення тепла може бути складнішим і тривалішим, особливо в одному з районів міста”, – попередив чиновник.
Водночас, він додав, що електропостачання буде відновлено всім споживачам.
За совами Федорова, зараз у Комунарському районі розгортають додаткові Пункти незламності.
Також серед наслідків атаки Федоров розповів про вибиті вікна в кількох будинках.

У Києві відновили теплопостачання на Троєщині

У Києві вдалося відновити теплопостачання на Троєщині. Про це повідомила перша заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум у Фейсбук в понеділок, 9 лютого.
“Разом із послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою побували на Троєщині – одному з районів Києва, який найбільше відчув на собі наслідки російських ударів по тепловій генерації. На місці ми побачили головне: теплопостачання на Троєщині відновлено”, – написала вона.
За словами Шкрум, це результат цілодобової роботи 176 аварійних бригад, у складі яких працюють 840 робітників. При цьому було залучено 83 бригади (345 людей) з інших областей, підприємств Києва та Укрзалізниці.
“Водночас важливо розуміти: навіть після відновлення подачі тепла будівлям потрібен час, щоб прогрітися – інколи це займає кілька днів. Паралельно тривають роботи з розморожування окремих стояків і ліквідації локальних аварій у будинках та бюджетних установах”, – додала вона.
За її даними, станом на ранок через зупинку ТЕЦ-4 після обстрілу без теплопостачання залишалися 1126 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах. Наразі бригади продовжують усувати 287 аварійних ситуацій у житлових будинках та об’єктах бюджетної сфери.