Український важкоатлет Богдан Миронець брав участь у поєдинку проти аргентинського боксера Джонатана Есекіеля Вергари. Під час бою Миронець влучив супернику заборонений удар, що призвело до його дискваліфікації суддею без попереджень. Проте пізніше апеляція Вергари була прийнята, і результат бою був скасований. Це був 12-й бій Миронця, який має в активі 10 перемог, п’ять із яких – нокаутом.
Позначка: Суддя
-
Суд звільнив з-під варти Магамедрасулова-старшого
У Києві Печерський суд частково задовольнив клопотання про зміну запобіжного заходу для Сентябру Магамедрасулова, батька детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. Його звільнили під нічний домашній арешт, хоча прокурор наголосив на наявності ризиків. Відстоювачі змінили запобіжний захід на домашній арешт через велику суму застави та погіршення здоров’я Магамедрасулова-старшого. Він втратив зір на одне око і потребує оперативного втручання. Суд вирішив, що нічний домашній арешт буде відповідним запобіжним заходом. Раніше СБУ затримала Руслана Магамедрасулова під підозрою у веденні бізнесу в Росії та його зв’язок з народним депутатом від ОПЗЖ Федором Христенком, пов’язаним зі спецслужбами РФ.
-
На Закарпатті затримали суддю, який вимагав від підприємців “конфетки”
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області, Олександр Пелих, був затриманий під час отримання хабара у розмірі 1300 доларів. Він пропонував місцевим підприємцям “конфетки” за скасування арешту 20 кубічних метрів деревини. Дії судді кваліфікували як прохання надати та одержання неправомірної вигоди. НАБУ, САП та Нацполіція вже розпочали розслідування цього випадку.
-
В Одесі суддю і адвоката затримали за хабарі
Правоохоронці викрили і затримали суддю та адвокатку з Одеси. Вони за хабарі ухвалювали “потрібні” рішення в судах, повідомила СБУ у понеділок, 24 листопада.
Вказано, що операцію з нейтралізації судових оборудок провели спільно з НАБУ.
“Фігуранти запропонували відповідачу у цивільній справі домовитися з суддею одного з районних судів Одеси щодо “потрібної” ухвали. Вартість такої “послуги” становила 10 тис. американських доларів”, – йдеться у повідомленні.
За матеріалами справи, першу частину хабаря відповідач мав передати фігурантам як «аванс» до розгляду справи, а другу – безпосередньо перед ухваленням судового рішення.
СБУ та НАБУ задокументували злочини організаторів схеми та викрили їх “на гарячому” ‒ після передачі останньої частини грошей.
Обом фігурантам повідомлено про підозру за статтею про закінчений замах на підбурювання до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України).
Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників судових махінацій.
Зловмисникам загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше стало відомо, що посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів. Загалом вони мали заплатити 8,8 тис. доларів.
Також у Києві затримали співробітника Нацполіції, який вимагав 25 тисяч доларів за “кришування” нелегального бізнесу. -
Арештовано суддю за смертельну ДТП на Прикарпатті
Судді Підгаєцького районного суду, яка збила на смерть двох людей в Івано-Франківькій області, обрали запобіжний захід у вигляді арешту. Про це повідомила регіональна прокуратура в понеділок, 3 листопада
Суд обрав судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у понад 1 млн грн, – йдеться у повідомленні. -
За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-
На Одещині суддя виніс рішення, застосувавши вираз “рашистська педерація”
Суддя Овідіопольського районного суду Одещини Дмитро Гандзій відмовився змінювати у своєму рішенні словосполучення “рашистська педерація” на “російську федерацію”, зазначивши, що це не помилка, а цілком коректна назва. Про це повідомляє Думська.
Зазначається, що у своєму рішенні суддя використав вираз «рашистська педерація» щодо Росії у цивільній справі, де позивач просив встановити юридичний факт загибелі його брата на війні. Після цього заявник подав клопотання про виправлення назви країни-агресора, але отримав відмову.
“Заява про виправлення описки задоволенню не підлягає, виходячи з того, що зазначений вираз суду жодним чином не впливає на суть прийнятого судом рішення про встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником і його загиблим на рашистсько-українській війні братом – військовослужбовцем і не може мати наслідків або певних ускладнень для заявника і не є опискою або некоректною назвою вказаної недодержави, яка 24.02.2022 р. оголосила проти нашої держави відкриту неспровоковану, агресивну і загарбницьку війну, продовживши тим самим агресію по відношенню до України, яка вже триває 11 років”, – зазначив суддя. -
Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим
Суддя держави-агресора відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 27 жовтня.
Завершено спеціальне досудове розслідування in absentia та скеровано до суду обвинувальний акт щодо судді Південного окружного військового суду Росії.
Встановлено, що суддя ухвалював незаконні вироки стосовно українських військовослужбовців, які обороняли Маріуполь, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.
У травні 2022 року троє нацгвардійців потрапили в полон, а у 2024 році правоохоронці РФ сфабрикували проти них справи, звинувативши у “терористичній діяльності”. Попри вимоги Женевської конвенції, суддя визнав українських захисників “винними” – фактично покарав їх за виконання військового обов’язку.
-
Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.
Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.
Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс.
-
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Судді Конституційного суду України не змогли обрати голову під час спеціального засідання. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року, Конституційний суд втратив кворум для проведення засідань усіх його складів. Кворум відновився наприкінці червня, коли президент України призначив нового суддю. Однак у суді зараз є проблеми з проведенням засідань через відвод суддів у деяких справах. Добором нових суддів до Конституційного суду займається Дорадча група експертів, яка має оцінити кандидатів від Верховної Ради, президента та З’їзду суддів. В цьому році президент призначив двох суддів, але парламент ще не визначився зі своїми кандидатами. Також триває конкурс на посаду судді за квотою З’їзду суддів.