Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення екс-віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної послом України у Сполучених Штатах. Зеленський подякував Оксані Маркаровій, яка представляла Україну у Вашингтоні протягом усіх років повномасштабної війни. Президент зазначив, що запропонував Маркаровій і надалі залишатися в команді
Завдання Стефанишиної
“Визначив ключові завдання для оновлення роботи нашого посольства, і головне – повністю реалізувати всі домовленості з Вашингтоном – наші домовленості з президентом Трампом, і перш за все в оборонній сфері. У багатьох питаннях саме від відносин з Америкою залежить довгострокове забезпечення безпеки України”.
На столі – дві українські пропозиції, це сильні пропозиції. Це угода про зброю для України, це угода про сучасні дрони для Сполучених Штатів. І ми розраховуємо на швидкий рух у відносинах”, – заявив Зеленський.
У липні Зеленський призначив Стефанишину спеціальним уповноваженим президента України з питань розвитку співпраці зі Сполученими Штатами Америки.
“У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають усі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України у Сполучених Штатах”, – говорив тоді президент.
Спадщина Маркарової
Оксана Маркарова була послом України у США чотири роки. Серед своїх основних досягнень на посаді вона відзначила п’ять додаткових бюджетів США на понад 100 мільярдів доларів для України, посилення військової та санкційної політики, розширення регіональних партнерств, створення Ukraine House у Вашингтоні та збереження двопартійної підтримки України у Конгресі.
“Головне — вдалося створити, утримати та збільшити двопартійну підтримку України у Конгресі та серед американського народу. Навіть зараз у нас у Сполучених Штатах багато друзів та союзників, які, незважаючи на все, цінують Україну та українців, захищають наші спільні інтереси та стремляться будувати мир, у якому така агресія як російська буде неможливою. Це початок великого шляху, який вимагатиме постійної важкої роботи”, — написала Маркарова.
Вона побажала успіху своїй наступниці Ользі Стефанишиній та пообіцяла допомогти їй у роботі.
“Адже успіх українського посла у Вашингтоні — це успіх України”, — підкреслила Маркарова.
У найближчі тижні дипломат завершить передачу справ і проведе прощальні зустрічі у Вашингтоні. Надалі Маркарова планує продовжити діяльність як голова наглядової ради Ukraine House, член ради Києво-Могилянської академії та помічниця Музею-архіву преси.
Сама Маркарова не завжди протягом своєї каденції могла похвалитися двопартійною підтримкою у США. У розпал передвиборчої кампанії у вересні 2024 року спікер Палати представників США Майк Джонсон написав листа на адресу президента Зеленського з ультимативними вимогами про звільнення Маркарової.
Мотивом свого ультимативного вимоги Джонсон назвав подію під час візиту президента України до США – відвідування ним виробництва снарядів у Пенсильванії.
“Посол Маркарова організувала захід, у рамках якого ви відвідали американський виробничий об’єкт у ключовому штаті, який очолював провідний соратник Камали Гарріс. (На цьому заході) не було жодного республіканця, тому що – навмисно – туди не запросили жодного республіканця. Ця поїздка була очевидно партійним заходом, спрямованим допомогти демократам, і безумовно стала втручанням (української сторони) у виборчий процес”, – йшлося у листі Майка Джонсона.
Спікер підкреслив, що відтепер “республіканці втратили довіру до здатності посла Маркарової чесно та ефективно виконувати дипломатичні функції у США”.
Скрентон, у якому Зеленський відвідав завод – це рідне місто президента Джо Байдена, а Пенсильванія – чи не головний із штатів, що вирішують результат президентських виборів. У Скрентоні Зеленського зустрічали губернатор штату Джош Шапіро, сенатор від Пенсильванії Боб Кейсі та конгресмен Метт Картрайт. Всі вони демократи.
Скандали Стефанишиної
З вересня 2024 року Ольга Стефанишина була міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністром юстиції України.
У липні 2025 року стало відомо, що САП відкрила кримінальне провадження щодо Стефанишиної за підозрою у зловживанні владою або службовим становищем.
4 червня Українська правда опублікувала розслідування, згідно з яким, АРМА визначила компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанишиної. У розслідуванні йшлося, що це вже четвертий дорогий актив, який отримала одна компанія. Стефанишина запевнила, що не має стосунку до діяльності екс-чоловіка.
А у червні 2025 року Hromadske виявило, що у жовтні 2022-го мати Стефанишиної Надія Кравець придбала трикімнатну квартиру площею близько 100 кв. м у ЖК Львівська площа в центрі Києва. Причому, як стверджували експерти, угода була проведена за заниженою ціною. За інформацією журналістів, офіційно Кравець купила квартиру за 3 042 692 грн (близько $83 205 на момент покупки). При цьому, як кажуть фахівці, мінімальна ціна від забудовника на трикімнатні квартири в ЖК Львівська площа в той період стартувала від 12 млн гривень ($300 110). Як пише Hromadske, в результаті Кравець вдалося купити житло в цьому ЖК майже вчетверо дешевше ринкової вартості.
При цьому, як зазначили журналісти, у декларації віце-прем’єра Стефанишиної не вказана ця квартира матері, хоча вона задекларувала іншу квартиру матері в Києві площею 74 кв. м.
3 липня в інтерв’ю проекту Bihus.Info Стефанишина розповіла, що її батьки вклали гроші в квартиру в ЖК Львівська площа в Києві ще у 2019-му, коли там квадратний метр коштував 29 тисяч гривень.
З цієї причини, стверджувала міністр, її батьки купили елітне житло майже вчетверо нижче ринкової ціни.
У підтвердження своїх слів Стефанишина показала журналістам договір, у якому підтверджується, що її батьки інвестували в квартиру ще у 2019 році — причому в розстрочку.
Більше того, чиновниця сказала, що фірми батька, в яких також працювала її мати, у останні роки і справді не приносять великих доходів, але одночасно бізнес раніше «був прибутковим», а гроші на нерухомість накопичені з того часу.
Позначка: Стефанишина
-
Новий посол України в США. Скандали і задачі
-
Стефанішина стала новим послом України у США
Ольгу Стефанішину призначено послом України в США. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
“Формальні процедури завершені – сьогодні я підписав указ про призначення посла”, – розповів Зеленський.
За його словами, він визначив ключові завдання, щоб оновити роботу українського посольства в США та реалізувати всі домовленості із президентом Дональдом Трампом. Насамперед йдеться про домовленості в оборонній сфері.
“Багато в чому саме від відносин з Америкою залежить довгострокове забезпечення безпеки України”, – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що зараз обговорюються дві українські сильні пропозиції для США. Це угода про зброю для України та угода про сучасні дрони для США. Київ розраховує на швидкий розвиток відносин із Вашингтоном.
Окремо Зеленський подякував екс-послу в США Оксані Маркаровій, яка представляла Україну у Вашингтоні протягом усіх років від початку повномасштабної війни.
“Ми вже говорили про подальшу взаємодію, і я запропонував Оксані Маркаровій і надалі бути в команді – працювати заради України”, – зазначив він.
Як відомо, Ольга Стефанішина у 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувши ступінь магістра міжнародного права та кваліфікацію перекладача з англійської мови. У 2016 році здобула другу вищу освіту в Одеському національному економічному університеті за спеціальністю “Фінанси та кредит”. З 2007 року почала працювати у Міністерстві юстиції України, де обіймала різні посади, включаючи директора департаменту міжнародного права та департаменту європейської інтеграції. З 2017 по 2019 рік очолювала урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. У 2020 році була призначена віце-прем’єр-міністром з питань європейської інтеграції України. З 5 вересня 2024 року по 17 липня 2025 року обіймала посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України. -
Стефанішину призначили уповноваженою у США
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Стефанішину спеціальною уповноваженою з питань співробітництва зі США. Він повідомив про це в Телеграмі, зазначивши, що це допоможе не втратити темпу у відносинах з Америкою до призначення Стефанішини на посаду посла України в США. Зеленський висловив вдячність Стефанішиній за роботу щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Також він зазначив, що буде продовжувати працювати з Америкою на взаємовигідній економічній основі. Крім того, Зеленський зустрівся з представником України при Євросоюзі Всеволодом Ченцовим і запросив його до Києва для зміцнення кроків на євроінтеграційному напрямі.
-
ЗМІ: Стефанішина – кандидат на посаду посла в США
Міністр юстиції Ольга Стефанішина є головним кандидатом на посаду посла України у США. Її кандидатуру очікує попередня реакція з боку американської сторони. Раніше головним претендентом на цю посаду вважався голова Міністерства оборони Рустем Умєров. Процес призначення нового посла може зайняти тривалий час. У той же час Ольга Стефанішина заявила, що наступні місяці відділить більше часу своїй сім’ї. Також вона обіцяла відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України в ЄС до кінця року.
-
Провадження щодо Стефанішиної: у САП зробили заяву
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що розпочато кримінальне провадження щодо можливого зловживання посадовцями Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами. Серед фігур, які можуть бути причетні до цієї справи, згадується віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Ольга Стефанішина. Наразі жодній особі не оголошено підозру, але ведеться розслідування на підставі матеріалів журналістського розслідування про недоречність призначення компанії для управління активами. У розслідуванні вказується на можливу зв’язок компанії з родиною Стефанішиної. Матеріали також передані до Національного антикорупційного бюро.
-
Проти Стефанішиної відкрили провадження – ЗМІ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти віцепрем’єр-міністра та міністра юстиції Ольги Стефанішиної. Вона підозрюється у зловживанні службовим становищем, що мало серйозні наслідки. Провадження було розпочато після того, як депутат Олексій Гончаренко оприлюднив відповідь НАБУ на своє звернення. Стефанішину звинувачують у виборі компанії для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з її родиною. Це вже четвертий дорогоцінний актив, який отримує ця компанія. Наразі жодній особі поки що не оголошено підозру, а розслідування триває.
-
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.