У Київській області викрили дві злочинні групи, які організували збут контрафактних агрохімікатів у кількох регіонах України. Під маркою всесвітньо відомого бренду фігуранти постачали компаніям товар сумнівної якості. Про це 7 квітня повідомляє Нацполіція.
Зазначається, що для виробництва фальсифікату фігуранти використовували широкий спектр компонентів – від харчових інгредієнтів до будівельних сумішей, які слугували основою для підробки. Через тематичні онлайн-ресурси та інтернет-спільноти реалізовували продукцію, видаючи себе за дистриб’юторів іноземної компанії.
Слідством встановлено, що сума збитків, завданих правовласнику, сягає понад 2 млн гривень.
У рамках кримінального провадження правоохоронці провели 16 обшуків, під час яких вилучили понад 4 тисячі одиниць пакувальної тари, агрохімікатів та поліграфічних матеріалів. Усе це використовувалося для виготовлення нових партій контрафактної продукції.
За незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування та кваліфікованого зазначення походження товару шістьом фігурантам у складі двох організованих груп повідомлено про підозру.Досудове розслідування триває.
Позначка: Шахрайство
До України з ФРН екстрадовано учасника шахрайської “букмекерської” схеми
До України з Німеччини екстрадовано учасника шахрайської “букмекерської” схеми з Кривого Рогу. Про це 7 квітня повідомила Дніпропетровська обласна прокуратура.
Зазначається, що у 2023 році чоловік входив до складу організованої злочинної групи, яка під виглядом букмекерської компанії системно обкрадала українців.
Зловмисники створювали фейкові сторінки в Instagram, де демонстрували “успішний успіх”: розкішне життя, великі виграші та швидкі прибутки. Потенційним жертвам вони пропонували заробіток на спортивних ставках.
Отримавши кошти, шахраї надсилали так звані підтвердження виграшу та переконували вносити додаткові суми – нібито для примноження прибутку. Після цього зв’язок із потерпілими обривався.
Слідство встановило потерпілих по всій Україні, серед яких – військовослужбовці та волонтери.
У межах розслідування викрито дев’ятьох учасників угруповання. Щодо восьми з них обвинувальні акти вже перебувають на розгляді суду. На їхнє майно, зокрема нерухомість і дороговартісні автомобілі, накладено арешт.
Останній зловмисник переховувався від слідства. Його було оголошено у розшук по Україні, а згодом – у міжнародний розшук через канали Інтерполу.
У серпні 2025 року чоловіка затримали на території Федеративної Республіки Німеччина.Після розгляду запиту прокуратури компетентні органи Німеччини ухвалили рішення про його видачу українській стороні.
Наразі підозрюваного доставлено до місця попереднього утримання в Україні.За клопотанням прокурора суд обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Йому інкримінують участь у шахрайстві, вчиненому організованою групою з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Підприємець платив за світло для ТРЦ за тарифами житлового будинку
На Закарпатті підприємець п’ять років платив за електрику для ТРЦ за тарифами житлового будинку. В результаті енергетичні компанії недоотримали майже 3.5 мільйони гривень. Про це у понеділок, 6 квітня, повідомили в пресслужбі Офісу Генпрокурора.
За даними слідства, підозрюваний оформив документи так, ніби електроенергію споживає житловий будинок. Насправді ж її використовували для роботи торговельного центру PLAZA.
“У період з липня 2019 року по квітень 2024 року шляхом обману він заволодів понад 2,95 млн грн від Енергоатому та понад 537 тис. грн від Укргідроенерго. Загальна сума збитків перевищує 3,4 млн грн”, – йдеться в повідомленні.
Справу кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах та підроблення документів.
Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу та арешт майна. Перевіряється можлива причетність інших осіб до цієї схеми.
Платежі онлайн: який спосіб краде гроші, а який ні
Що швидше, вигідніше та безпечніше? Сучасний інтернет пропонує десятки способів здійснення платежів, від класичних банківських карток до цифрових гаманців і криптовалют. Проте користувачі найчастіше обирають не лише за зручністю, а й за швидкістю, комісіями та рівнем безпеки.
Банківські картки (Visa, Mastercard) – це один із найпоширеніших способів оплати онлайн. Платежі проходять майже миттєво, а більшість банків застосовують технології 3D Secure для підтвердження транзакцій. За даними міжнародних платіжних систем, саме картки залишаються основним інструментом у глобальній електронній комерції.
При цьому електронні гаманці Apple Pay, Google Pay, PayPal дозволяють оплачувати покупки без введення реквізитів картки. Вони використовують токенізацію, тобто технологію, котра замінює реальні дані карти на зашифровані коди. Це значно підвищує рівень безпеки та зменшує ризик шахрайства.
Втім дедалі популярнішими стають прямі платежі через банківські додатки, тобто інтернет-банкінг. Тут часто нижчі комісії, втім цей засіб дає можливість контролювати витрати в режимі реального часу. У багатьох країнах такі платежі підтримуються на рівні державних фінансових систем.
І, нарешті, це криптовалюти, що попри популярність, досі залишаються неоднозначним інструментом.
Загалом же, за словами фахівців, найшвидшими вважаються електронні гаманці та криптовалюти*, бо транзакції там можуть оброблятися за секунди. Банківські картки також працюють швидко, але іноді потребують додаткового підтвердження.
З точки зору комісій, інтернет-банкінг часто є найекономнішим варіантом. Електронні гаманці можуть стягувати додаткові збори, особливо за міжнародні операції. Криптовалюти іноді мають низькі комісії, але це залежить від навантаження мережі.
Між тим американський експерт із кібербезпеки Брюс Шнайєр зазначає: “Безпека – це продукт, а не процес”. У контексті онлайн-платежів це означає, що жоден спосіб оплати не є абсолютно безпечним сам по собі: рівень захисту залежить від поєднання технологій (шифрування, токенізація, багатофакторна автентифікація) та поведінки користувача.
Саме тому Європейський центробанк і платіжні системи сходяться на тому, що найбезпечнішими сьогодні вважаються електронні гаманці та карткові платежі з багатофакторною автентифікацією (наприклад, 3D Secure), що й підтверджується їхнім широким використанням і впровадженням стандартів сильної клієнтської автентифікації (SCA) у ЄС. Причина проста: вони використовують шифрування, біометрію та системи моніторингу шахрайства*. Криптовалюти для тих, хто ризикує Між тим криптовалюти працюють без централізованого контролю, і це їхня головна перевага та водночас найбільший ризик. До того ж, на відміну від банків чи платіжних систем (де транзакції можуть бути оскаржені або скасовані) у криптовалютному середовищі операції є незворотними. Якщо ви випадково відправили кошти не на ту адресу або стали жертвою шахрайства, повернути їх практично неможливо*.
Це пов’язано з принципами децентралізації та технологією блокчейн, що лежить в основі більшості криптовалют. У мережах на кшталт Bitcoin або Ethereum відсутній єдиний орган, що контролював або підтверджував транзакції, цим займається розподілена мережа вузлів. Саме тому жоден “арбітр” не може втрутитися у процес і відновити справедливість у разі помилки.
Окрему увагу тут варто приділити зберіганню криптоактивів. Користувач сам відповідає за свої приватні ключі (спеціальні коди, що дають доступ до коштів). Втрата такого ключа означає повну втрату доступу до активів без можливості відновлення. За оцінками аналітичних компаній, значна частина біткоїнів уже втрачена саме через загублені ключі.
Також існують ризики, пов’язані з кібербезпекою. Хакерські атаки на криптобіржі, фішингові сайти, шкідливе програмне забезпечення – усе це поширені загрози. І хоча великі платформи впроваджують додаткові механізми захисту (двохфакторна автентифікація, холодні гаманці), остаточна відповідальність за безпеку все одно лежить на користувачеві.
Аби мінімізувати ризики, експерти рекомендують дотримуватися кількох базових правил: використовувати апаратні або “холодні” гаманці для зберігання значних сум, нікому не передавати приватні ключі або seed-фрази, перевіряти адреси перед відправкою коштів, а також користуватися лише перевіреними сервісами та офіційними додатками.
Таким чином, ідеального платіжного засобу досі не існує, усе залежить від ваших потреб. Якщо важлива безпека, обирайте цифрові гаманці або картки з підтвердженням. Якщо хочете зекономити, зверніть увагу на інтернет-банкінг. А для швидких міжнародних переказів можуть підійти сучасні альтернативні рішення, але з обережністю, попереджають фахівці. Поширені питання: *Які платіжні способи в інтернеті реально безпечні? Це електронні гаманці та карткові платежі з багатофакторною автентифікацією (наприклад, 3D Secure), що й підтверджується їхнім широким використанням і впровадженням стандартів сильної клієнтської автентифікації (SCA) у ЄС. Причина проста: вони використовують шифрування, біометрію та системи моніторингу шахрайства *Які з інтернет-платежів є найшвидшими? Найшвидшими вважаються електронні гаманці та криптовалюти, бо транзакції там можуть оброблятися за секунди. Банківські картки також працюють швидко, але іноді потребують додаткового підтвердження. *У чому небезпека криптовалют? Ккриптовалюти працюють без централізованого контролю, й, на відміну від банків чи платіжних систем (де транзакції можуть бути оскаржені або скасовані) у криптовалютному середовищі операції є незворотними. Якщо ви випадково відправили кошти не на ту адресу або стали жертвою шахрайства, повернути їх практично неможливо.
Віра Коваленко
Цілі підрозділи вдавали, що на фронті, а були у тилу – військовий омбудсмен
В Україні виявляли випадки, коли цілі підрозділи за документами рахувалися на передовій, хоча фактично військові перебували в тилу, віддаючи свої зарплати керівництву. Про це повідомила військовий омбудсмен Ольга Решетилова в інтерв’ю РБК-Україна.
“Така інформація у нас є, це кримінальне правопорушення, і ми перенаправляємо таку інформацію до правоохоронних органів. Так, на жаль, були цілі підрозділи, які зловживали таким використанням бойового ресурсу. Але я знаю, що з цим борються і Генштаб, і правоохоронці”, – зазначила вона.
Омбудсмен підкреслила, що військові незалежно від свого місця служби мають бути готові рано чи пізно опинитися на лінії бойового зіткнення.
“Якщо ти служиш у війську, яке б завдання не виконував, ти мусиш бути готовим виконувати і завдання в зоні бойових дій. І це не означає автоматичну загибель чи поранення, абсолютно ні”, – зазначила Решетилова.
Нагадаємо, в одній з військових частин виявили 2000 непридатних до служби. Триває перевірка. Міноборони анонсувало зміни в мобілізації
В Україні набирає обертів нова шахрайська схема
Останніми тижнями Україну охопила хвиля кібершахрайства, пов’язаного із використанням імені популярного поштового оператора Нова пошта. Зловмисники масово розсилають повідомлення, пропонуючи придбати так звані “невитребувані” або “загублені” посилки за низькою ціною. Про це повідомила пресслужба компанії.
Як зауважили в Новій пошті, шахрайські оголошення набули широкого розповсюдження у соціальних мережах та на популярних Telegram-каналах. У них людям пропонують придбати “сюрприз-бокси”, які нібито містять дорогу техніку або цінні речі, залишені клієнтами. Однак, замість обіцяних товарів покупці отримують нічого не варті предмети.
Крім того, трапляються випадки, коли аферисти використовують реальні назви компаній як відправників, аби внести плутанину і здобути довіру потенційних жертв. Представники Нової пошти наголосили, що подібні операції суперечать політиці компанії.
Згідно з офіційною заявою компанії, продаж невитребуваних посилок абсолютно неможливий. У випадках, коли відправлення залишається на складі і термін зберігання закінчується, або клієнт офіційно відмовляється забрати вантаж, посилки утилізуються відповідно до внутрішніх процедур компанії. Ніякого аукціону або розпродажу чужих речей ніколи не проводиться.
Щоб уникнути потенційних ризиків і захистити свої персональні дані та кошти, Нова пошта закликає українців дотримуватись базових правил кібербезпеки:
– не реагувати на пропозиції придбати товар за підозріло низькою ціною;
– уникати відкривання сумнівних посилань у рекламних оголошеннях;
– не перераховувати гроші невідомим продавцям за товари сумнівного походження.
Будьте уважними, не дозволяйте шахраям скористатися вашою довірою, попереджають у компанії.
Раніше повідомлялося, що шахраї вигадали новий спосіб отримати доступ до комп’ютерів користувачів. Для цього вони масово розсилають фейкові електронні листи про “фінансову перевірку за фактом легалізації коштів”.
Шахраї викрали мільйон грн через SIM-карти українців
У Дніпрі бухгалтерка перерахувала шахраям 12 млн бюджетних коштів
У Дніпрі бухгалтерка одного з центрів первинної медико-санітарної допомоги міста перерахувала 12 млн гривень бюджетних коштів лікарні на рахунки шахраїв. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури.
“Бухгалтерка установи мала питання щодо проведення платіжних операцій, знайшла в Telegram-каналі так званий “чат-бот” одного з банків та звернулася до нього. Надалі з нею зв’язалися шахраї, які зателефонували їй і запевнили, що проблема виникла через неоновлені рахунки, та надіслали інструкції нібито для їх оновлення”, – йдеться у повідомленні.
Бухгалтерка, не перевіривши, з ким саме веде діалог, протягом дев’яти годин спілкувалася з ними та виконувала їхні вказівки.
“Без погодження з керівництвом, маючи доступ до рахунків, вона підтвердила та підписала електронним ключем керівника кілька платіжних операцій, унаслідок чого перерахувала 12 млн гривень бюджетних коштів лікарні на рахунки аферистів”, – розповіли в прокуратурі.
Дії бухгалтерки кваліфіковано як службову недбалість. Слідство триває.
Шахраї викрали мільйон грн через SIM-карти українців
На Дніпропетровщині викрили організовану групу шахраїв, котрі через перевипуск SIM-карт привласнили близько 1 млн грн громадян з різних регіонів. Про це повідомила Нацполіція у п’ятницю, 3 квітня.
Серед потерпілих – мешканці різних регіонів України, зокрема Києва, Полтави, Черкас, Чернігова та Волині.
Зловмисники діяли за схемою так званого SIM-swap шахрайства: представлялися працівниками мобільного оператора та під виглядом технічних процедур ініціювали перевипуск SIM-карт, прив’язаних до банківських рахунків потерпілих.
Отримавши контроль над фінансовим номером, фігуранти входили до мобільного банкінгу, змінювали облікові дані та переказували кошти на підконтрольні рахунки з подальшим їх зняттям через банкомати та платіжні термінали.
Загальна сума встановлених збитків становить близько 1 мільйона гривень. В окремих випадках зловмисники не лише заволодівали коштами, а й намагалися здійснювати додаткові незаконні операції з рахунками потерпілих.
Встановлено, що організована група діяла за попередньо розробленим планом і мала чітку ієрархічну структуру.
Організатор координував дії учасників, визначав ролі, забезпечував матеріально-технічну базу та розподіляв отримані злочинним шляхом кошти. Інші учасники відповідали за пошук телефонних номерів потенційних жертв, перевипуск SIM-карт, комунікацію з потерпілими, а також подальше виведення та конвертацію коштів у готівку.
Трьом фігурантам оголосили підозру за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою за ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відома мережа аптек попередила про шахрайську схему від її імені
Мережа Аптека 9-1-1 на власній сторінці в соцмережі Facebook повідомила про шахрайську схему, яка нині діє в месенджері Telegram.
“В Telegram-групах поширюється повідомлення з пропозицією замовити ліки нібито від мережі Аптека 9-1-1 з посиланням на створений шахраями телеграм-канал. Це шахрайська схема, яка не має жодного відношення до Аптека 9-1-1”, – говориться в повідомленні.
В мережі наголосили, що її аптеки не продають ліки через месенджери і не мають там представників.
“Усі такі пропозиції є фейковими. Замовити препарати можна лише через офіційний сайт або офіційні боти компанії”, – зауважили в Аптека 9-1-1.
Мережа аптек закликала не переходити за підозрілими посиланнями та не здійснювати оплату.
Вдавали романтику і викрадали крипту: в Дніпрі ліквідовали call-центри
Поліцейські ліквідували у Дніпрі мережу кол-центрів, через які викрадали криптоактиви. Загалом через рахунки зловмисників пройшло понад 2 мільйони доларів. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в середу, 1 квітня.
Зловмисники знайомилися з потерпілими на сайтах знайомств і в месенджерах, поступово входили в довіру та переводили спілкування в площину інвестування у криптовалюту. Значна частина ошуканих – іноземці, зокрема громадяни Казахстану та Литви, на яких зловмисники цілеспрямовано орієнтувалися.
Схема поєднувала психологічний вплив і технологічні інструменти: одні учасники імітували особисті чи романтичні стосунки, інші виступали як нібито досвідчені криптоінвестори. Для переконливості використовували фейкові акаунти, підміну обличчя під час відеодзвінків і підконтрольні криптогаманці, через які створювали видимість прибутку. Це спонукало потерпілих вкладати дедалі більші суми, які зловмисники виводили на власні рахунки. Загалом через рахунки зловмисників пройшло понад 2 мільйони доларів.
У ході спеціальної поліцейської операції вони встановили повну структуру організації і задокументували весь механізм злочинної діяльності. Йдеться про розгалужену кримінальну інфраструктуру, що об’єднувала десятки учасників із чітким розподілом ролей, власною “службою безпеки” та внутрішнім контролем. Зловмисники облаштували в Дніпрі офіси, які фактично функціонували як кол-центри. Саме звідти щоденно здійснювався пошук, супровід і подальше ошукування потерпілих як з України, так і з-за кордону.
Організатори вибудували багаторівневу ієрархію. На верхньому рівні – координатори та керівники, які визначали стратегію, фінансування та розподіл коштів. Нижче – керівники напрямків і так звані “тім-лідери”, які контролювали дисципліну, ефективність “роботи” та комунікацію з потерпілими. Виконавці були поділені на окремі групи: одні знаходили потенційних жертв і входили до них у довіру, інші переконували інвестувати, а окрема ланка забезпечувала технічний доступ до криптогаманців і подальше виведення активів.
Після першого внесення коштів жертву передавали так званим “менторам-аналітикам”. Під виглядом допомоги в торгівлі вони отримували доступ до екранів мобільних пристроїв, фіксували конфіденційні дані та фактично перебирали контроль над криптогаманцями. Надалі всі активи виводилися на підконтрольні рахунки, після чого зв’язок із потерпілими припинявся.
Діяльність організації була ретельно законспірована. Учасники використовували анонімні акаунти, іноземні SIM-карти, закриті Telegram-канали, проходили внутрішні перевірки, зокрема із застосуванням поліграфа. Офіси були обладнані системами відеоспостереження та контролю доступу.
За результатами заходів затримано вісім осіб, серед яких – організатори та ключові керівники злочинної структури. Під час обшуків вилучено понад 100 тисяч доларів готівкою, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, носії інформації, криптогаманці, банківські картки, чорнову бухгалтерію, а також 10 преміальних автомобілів.
Слідчі поліції повідомили фігурантам про підозру за створення та участь у злочинній організації, а також за крадіжку в особливо великих розмірах . Також їм вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Санкція статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наразі тривають подальші слідчі дії, встановлюється повне коло потерпілих та обсяг завданих збитків.