Антикор

Позначка: Робота

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • Роботодавців у Франції зобов’яжуть захищати працівників від спеки

    Роботодавців у Франції зобов’яжуть захищати працівників від спеки

    З 1 липня 2025 року у Франції стартують нові правила трудового законодавства, які зобов’язують роботодавців забезпечувати захист працівників від перегріву. Ці норми передбачають адаптацію графіків роботи до температурних умов, призупинення важких фізичних робіт у спеку, переорганізацію перерв для зменшення навантаження. Також роботодавці повинні облаштовувати робочі місця з урахуванням сонячного проміння та забезпечувати доступ до питної води. Ці нові вимоги стосуватимуться всіх галузей праці та почнуть діяти з 1 липня 2025 року. Також варто відзначити, що Іспанія затвердила скорочення робочого тижня з 40 до 37,5 годин без зниження зарплат.

  • Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Роботодавці пропонують менше зарплату, ніж хочуть отримувати працівники. Українці в середньому хочуть отримувати більше на 5 тисяч гривень, ніж готові платити роботодавці. Найбільша різниця в зарплаті виявлена у сільському господарстві та страхуванні. Ситуація з пошуком кадрів трохи покращилась, але дефіцит робочої сили все ще залишається проблемою. Деякі компанії планують скоротити персонал, хоча є й оптимістичні прогнози щодо поліпшення ситуації на ринку праці. Найбільший попит на фахівців спостерігається у робітничих професіях, медицині та ІТ. Найбільше вакансій пропонується у великих містах, зокрема в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та Харкові.

  • Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Роботодавці в Україні пропонують зарплати, що нижчі, ніж хотіли б отримувати працівники, що шукають роботу. У середньому шукачі вказують бажану зарплату у 28 265 гривень, але роботодавці готові платити лише 23 421 гривень. Найбільша різниця в зарплаті спостерігається у сільському господарстві та страхуванні. У сфері будівництва різниця складає майже 11 тисяч гривень, а керівники отримують на 10 тисяч менше, ніж хотіли б. Проте у сферах нерухомості, ЗМІ та медицині шукачі праці знижують свої вимоги до зарплати. Недостача кадрів трохи зменшилась, але деякі компанії все ж планують скорочення чисельності персоналу. На ринку праці попит на фахівців у таких галузях, як сільське господарство, обслуговування, медицина та ІТ залишається стійким. Головні напрямки попиту – трактористи-машиністи, слюсарі-ремонтники, електромонтери, медичні працівники, кадровики, програмісти. Великі міста, зокрема Київ, Львів та Дніпро, мають найбільшу кількість вакансій.

  • Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Середній заробіток військовополонених в українських таборах становить від 1500 до 2000 гривень в місяць. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.

    “Умови тримання російських військовослужбовців, які потрапили в полон, відповідають стандартам міжнародного та національного законодавства. Міністерство юстиції забезпечує контроль за дотриманням усіх передбачених прав та умов”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що табори для військовополонених облаштовані спальні приміщення, їдальні, медичні пункти, лазні, бібліотеки, пекарні, майстерні, укриття, а також інфраструктура для осіб з інвалідністю, а усі полонені забезпечуються одягом, засобами гігієни та триразовим гарячим харчуванням.

    “Медичне обслуговування охоплює щомісячні огляди, амбулаторну та стаціонарну допомогу – у тому числі в закладах охорони здоров’я поза системою Мін’юсту – якщо в установі табору або інших установах ДКВС немає можливості надати потрібну медичну допомогу”, – додали в міністерстві.

    Крім того, полонені залучаються до роботи у швейних, деревообробних цехах, кухнях, а також виготовляють пакети, меблі, ялинкові прикраси, і всі, хто може працювати за станом здоров’я, мають можливість виконувати оплачувану роботу шість днів на тиждень.

    “Розмір винагороди визначено відповідно до Женевської конвенції та становить щонайменше чверть швейцарського франка за день. У квітні середній заробіток полонених коливався від 1500 до 2000 гривень”, – розповіли у відомстві.

    Серед іншого, в установах облаштовано бібліотеки з книгами різними мовами, зали для перегляду телепередач, спортивні майданчики та кімнати для релігійних потреб, а також створено можливості для інтелектуального розвитку, дозвілля, спортивних занять, ігор, а за запитом полонені можуть звертатися до релігійних діячів або духовних наставників.

    “Україна забезпечує право на листування та телефонні дзвінки з родиною. Військовополонені надіслали та отримали понад 6500 листів, понад 4000 разів скористалися телефонним зв’язком. Надходять також посилки – на сьогодні їх кількість перевищує 6500”, – йдеться в повідомленні. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів планує оподатковувати доходи полонених росіян.