Президент США висловив негативну думку про президента України Зеленського, стверджуючи, що саме той гальмує укладення мирної угоди, а не президент Росії Путін. Трамп вважає, що Путін готовий до миру, але Україна не готова. Кремль підтримав думку Трампа, висловивши надію, що Зеленський прийме необхідне рішення. Україна активно готується до участі в Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де планується зустріч Зеленського з Трампом. Також повідомлялося про можливу зустріч спецпосланців Трампа з Путіним в Москві для обговорення мирних планів.
Позначка: Путін
-
Путін зробив заяву щодо “цілей” Росії в Україні
Російський президент Володимир Путін заявив, що Росія буде продовжувати домагатися своїх цілей в Україні. Він вважає, що для досягнення сталого миру у цій країні потрібно обговорити нову архітектуру безпеки, яку пропонувала саме Росія. Путін стверджує, що криза в Україні виникла через ігнорування інтересів Росії та загрози її безпеці.
-
Путін не наважився критикувати Трампа через захоплення Мадуро
Російський президент Володимир Путін уникає критики дій США у Венесуелі, з якою Росія має партнерство. Під час свого першого виступу після канікул, він не згадав про дії американських військ у Венесуелі та затримання танкерів російського флоту. Путін висловив обурення тим, що ситуація на міжнародній арені стає все гіршою через односторонні дії країн-сильних. Також він згадав про свої дії стосовно України у 2022 році. Також стало відомо, що США захопили танкер Veronica в Карибському морі.
-
Трамп: Зеленський є головною перепоною для мирної угоди
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Reuters заявив, що український президент Володимир Зеленський, а не російський лідер Володимир Путін, уповільнює процес укладення мирної угоди між Україною та Росією. Трамп вважає, що Україна менш готова до угод, ніж Росія, і вказав на Зеленського як основну перешкоду на шляху до вирішення конфлікту. Він не дав конкретних пояснень, але наголосив, що це складний процес для українського лідера. Раніше США зазначили, що переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Також було анонсовано зустріч Трампа з Зеленським у Давосі.
-
ЄС обирає власного переговорника з Росією – ЗМІ
Країни Європейського Союзу розглядають можливість призначення спеціального переговорника, який буде представляти інтереси ЄС у перемовинах з Україною. Європейські держави висловлюють обурення, що Сполучені Штати можуть домовитися з Росією без урахування європейської позиції. Ідею підтримали Франція та Італія, а також Європейська комісія та кілька інших країн-членів ЄС. Метою створення цієї посади є забезпечення того, щоб Європа могла захищати свої інтереси та “червоні лінії” у відносинах з Росією та Україною. Дискусії про цю ідею відбуваються на тлі двосторонніх контактів між США та Росією, і країни ЄС намагаються продемонструвати свою готовність взяти активну участь у вирішенні російсько-української війни. Однак серед країн ЄС існують розбіжності щодо доцільності створення такої посади, оскільки деякі вважають, що це може створити неправильне враження про готовність Росії до серйозних переговорів. Також обговорюється формат участі ЄС у цих переговорах та можливі кандидати на посаду спеціального переговорника.
-
Поганий рік для Путіна: хто й коли підштовхне його до столу перемовин
Похмурі перспективи Союзники Кремля, які відчувають тягар тривалого воєнного протистояння, разом із впливовими представниками російського олігархату мають усі важелі для того, щоб змусити російського диктатора розпочати переговорний процес.
Про це повідомило видання The Wall Street Journal.
У статті йдеться про те, що підсумки 2025 року не дали Путіну приводів для оптимізму, а подальші перспективи війни виглядають ще більш похмурими для нього і його країни.
Автор вказує на те, що протягом минулого року загарбницьким військам РФ вдалося окупувати менш ніж 1% українських територій. З огляду на таку динаміку, агресору знадобиться щонайменше рік лише для того, щоб наблизитися до адміністративних меж Донеччини. Тому це ставить під сумнів здатність Кремля найближчим часом встановити контроль над регіонами, які Путін цинічно висуває як передумову для припинення вогню.
Окрім того, показова операція американських спецслужб із затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та його дружини стала черговим свідченням геополітичної безпорадності Москви. Ця подія справила глибоке враження на російські еліти. “Блискучий успіх американців, які показали на прикладі Венесуели, як насправді повинна виглядати “спеціальна військова операція”, ще більше деморалізує жителів Росії – як простих людей, так і еліту”, – зазначив політолог Аббас Галлямов. Ситуацію для Кремля також ускладнює той факт, що Мадуро вважався ключовим партнером РФ у Латинській Америці. А додатковим ударом по репутації РФ став інцидент із захопленням Сполученими Штатами нафтового танкера, який перебував під безпосереднім конвоєм російських військових кораблів. Економічний тиск та невдоволення еліт Видання підкреслює, що навіть колись лояльні прихильники воєнного курсу в Росії тепер мають серйозні причини для розчарування. У 2025 році військові асигнування Росії злетіли до 15,5 трильйонів рублів, що в п’ятикратному розмірі перевищує показники 2021 року. І це без урахування колосальних витрат на адміністрування загарбаних земель та соціальні виплати учасникам бойових дій.
На фоні таких рекордних витрат на війну доходи від експорту енергоносіїв у листопаді 2025 року скоротилися на 34% порівняно з попереднім роком. Для латання бюджетних дір російська влада вдалася до непопулярних заходів: з початку поточного року ПДВ було збільшено з 20% до 22%. “Це підвищує вартість життя для пересічних росіян, які все більше прагнуть до завершення конфлікту в Україні. Опитування Левада-центру показує, що громадська думка в Росії щодо війни значно змінилася. У грудні 2024 року 37% вважали, що війна повинна тривати, а 54% хотіли початку мирних переговорів; рік по тому тільки 25% виступали за продовження конфлікту, а 67% хотіли початку мирних переговорів”, – констатує видання. Важливо також і те, що висока вартість запозичень, зумовлена боротьбою з воєнною інфляцією, фактично зупинила інвестиційні процеси в країні. Крім того, наближені до Путіна особи лютують через неможливість розпоряджатися своїми капіталами, що залишаються замороженими в західних фінансових установах.
Попри здатність Кремля гасити протести силовими методами, Путін критично залежить від стабільності всередині свого найближчого оточення. “Ця підтримка може бути підірвана, якщо США нададуть Україні зброю, необхідну для протидії російським безпілотникам і ракетам. Тому втомлені від війни колеги – і наближені олігархи – цілком можуть чинити тиск на Путіна, щоб той сів за стіл переговорів з мирним планом, який Україна могла б прийняти”, – йдеться в публікації. Варто нагадати, що Дональд Трамп у своїх останніх заявах висловив переконання в тому, що лідери обох країн – і Путін, і Зеленський – наразі зацікавлені у досягненні домовленостей. Проте цього разу американський політик уникає конкретних прогнозів щодо термінів, хоча раніше часто маніпулював швидкими дедлайнами. Своєю чергою, британська газета The Telegraph інформує про зростаюче роздратування президента США діями господаря Кремля. Трамп дедалі частіше розглядає Путіна як головний деструктивний фактор, що заважає мирному врегулюванню. Шлях до катастрофи Політолог зі Швейцарії, фахівець з міжнародної безпеки і доктор наук Андрес Реш у колонці для німецького видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що Путін веде Росію до катастрофи. І сьогодні він може похвалитися хіба що тим, що його країну знову почали боятися європейці і Європа почала вкладати колосальні суми в переозброєння.
Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії.
Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії. Війна за Нагірний Карабах продемонструвала, що Росія більше не здатна грати свою колишню роль захисника Вірменії. При тому, що зараз РФ все ще зберігає вплив на авторитарний режим Грузії, але нинішня грузинська влада непопулярна серед більшості місцевого населення. “Одержимість Путіна Україною призвела до того, що Росії довелося знехтувати іншими сферами інтересів. Але Путін зазнав в Україні своєї найбільшої стратегічної поразки. Російський диктатор може здаватися впевненим у перемозі і не виявляти готовності до припинення вогню, а його війська продовжують наступ. Але його мета – стерти Україну з лиця землі як незалежну, прозахідну і демократичну державу – сьогодні здається ще більш нереалістичною, ніж чотири роки тому”, – підсумував Реш. Тим часом армія РФ – на межі виснаження. “Рік, що минув, був для нас великим випробуванням. Російський агресор прагнув завершити війну проти України – але планував завершити розгромом, нав’язавши нам свої умови з позиції сили. Намагався захопити решту територій Донецької, Луганської, Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, мав наміри вийти до Одеси, щоб взагалі відрізати нам вихід до моря.Ми не допустили критичних проривів противника, зірвали його плани, багаторазово змушували відкладати терміни спланованих операцій”, – заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він зазначив, що наші воїни завдали окупантам максимальних втрат та скоротили протягом року ворожу армію більш ніж на 418 тис. осіб убитими й пораненими. Завдяки результативній бойовій роботі Сил оборони противник уже тривалий час не має змоги наростити своє угруповання – адже ми щомісяця нищимо вже більше російських військових, ніж країна-агресор призиває.
Галина Гірак -
Путін торік засекретив майже половину своїх указів
Голова правлячого режиму РФ Володимир Путін 2025 року підписав 1010 указів, з яких 449 були секретними. Внаслідок цього частка засекречених документів досягла 44,5%, полічило видання Верстка, що позиціонує себе як незалежне.
Цей показник більший, ніж було у 2024-му (41,1%), але менше за показник 2022-го (45%), коли російська армія вторглася в Україну, та історичного рекорду 2023 року (49,5%).
Майже кожен десятий (52 із 561) із опублікованих указів у 2025 році був пов’язаний із присвоєнням почесних найменувань військовим підрозділам. Цей показник практично повторив абсолютний рекорд 2023-го (55).
Секретні укази можуть бути присвячені різним питанням, але найчастіше їх використовують для нагородження військових, зокрема посмертно. Також Путін таким чином оформлює помилування засуджених, завербованих у штурмові загони.
Частка секретних указів завжди зростає під час воєн та так званих “спецоперацій”, зазначали в Медіазоні. Так було під час Першої та Другої чеченських воєн, а також захоплення Криму в 2014 році.
До великої війни в Україні Путін поставив рекорд із засекречених указів у 2001 році, коли Друга чеченська була у повному розпалі. Тоді під гриф “таємно” потрапили 47% підписаних розпоряджень.
Як відомо, у своєму новорічному зверненні, яке тривало менш ніж три хвилини, Путін жодного разу не згадав про необхідність закінчення війни. Натомість він закликав росіян підтримати військові дії та забезпечити перемогу у так званій “спеціальній військовій операції”.
Путін у різдвяному привітанні прирівняв окупантів до посланців Бога -
Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -
На “певному етапі” доведеться провести перемови з Путіним – ЄС
Перемови з головою кремлівського режиму Володимиром Путіним відбудуться на певному етапі процесу встановлення миру в Україні. В них візьме участь і ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється написання “Піньо”, “Піньйо”) під час розмови з журналістами в Брюсселі 12 січня.
За її словами, переговори з Путіним неминучі, але сьогодні він не має наміру брати участь у них.
“Ми дуже-дуже наполегливо працюємо заради миру в Україні. Нині мир в Україні залежить від однієї єдиної особи – це, як ви дуже добре знаєте, президент Путін. Тому, очевидно, в певний момент доведеться провести переговори й з Путіним”, – заявила Піньо.
Тим часом у цьому напрямку “ведеться багато роботи”, наголосила вона.
“На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Путін має намір брати участь у таких переговорах… Але в певний момент ми справді надіємося, що відбудуться якісь такі переговори, які зрештою призведуть до миру в Україні”, – вважає речниця.
Пінью додала, що в ЄС стурбовані також тому, що “йдеться і про нашу безпеку, оскільки Україна є і ми розглядаємо її як частину нашої Європи”. -
Глава Міноборони Британії заявив про бажання викрасти Путіна
Міністр оборони Великої Британії Джон Гіллі, відповідаючи на запитання журналіста про те, якого світового лідера він би викрав, якби мав таку можливість, заявив, що це був би Володимир Путін. Про це інформує The Kyiv Independent.
“Я б узяв Путіна під варту і притягнув би його до відповідальності за воєнні злочини. За те, що я побачив у Бучі під час одного з моїх перших візитів до України, і за викрадення українських дітей”, – наголосив міністр на місці удару російського безпілотника по багатоповерховому житловому будинку у Києві.
Вказуючи на пошкоджену внаслідок атаки будівлю, Гіллі зазначив, що це “говорить усе, що потрібно знати” про Путіна та його прагнення не лише вести війну проти України, а й бити по мирних жителях, містах і критично важливій інфраструктурі, від якої залежить населення, особливо взимку.
“Цю особу потрібно зупинити. Цю війну необхідно зупинити. І наша місія – підтримати Україну в її сьогоднішній боротьбі та допомогти у забезпеченні миру”, – додав міністр.
Раніше Зеленський заявив, що Сполучені Штати могли б провести військову операцію із захоплення глави Чечні Рамзана Кадирова, щоб чинити тиск на Володимира Путіна з метою припинення війни.
Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні