Підозрюваному у вбивстві Парубія продовжили арешт

Франківський районний суд Львова продовжив на 60 діб тримання під вартою Михайлу Сцельнікову, підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія, без права внесення застави. Про це повідомляє Укрінформ у середу, 1 квітня.
Як зазначається, відповідне клопотання про запобіжний захід заявила сторона обвинувачення. Також воно було підтримане стороною захисту потерпілих.
Обвинувачений Сцельніков також підтримав клопотання прокурора.
Нині судове засідання триває.
Фігурант обвинувачується за декількома статтями Кримінального кодексу України:

  • державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111);
  • публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації (ч.3 ст.109);
  • посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку із його державною та громадською діяльністю за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ст.112);
  • носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263);
  • глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України (чч.1, 3 ст.436-2).
  • У Києві викрили забудову земель НАН

    У Києві викрили схему незаконної забудови земель НАН України площею майже 5 га. Трьом посадовцям повідомили про підозру. Про це поінформував Офіс генпрокурора у середу, 1 квітня.
    “За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру трьом посадовцям НАН України у незаконній зміні цільового призначення земельної ділянки”, – мовиться у повідомленні.
    Мовиться про майже 5 га у столиці, надані держпідприємству для обслуговування об’єктів автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Попри це, ділянку використали під житлову забудову.
    За даними слідства, колишня директорка ТОВ ініціювала схему та залучила до неї екскерівника державного автотранспортного підприємства НАН України, який уклав договір, що фактично передбачав будівництво житла всупереч цільовому призначенню землі. Згодом долучили чинного посадовця НАН України, який забезпечив внесення змін до державних реєстрів, що дозволило продовжити забудову.
    Унаслідок протиправних дій державі завдали понад 2,3 млн грн збитків, що підтвердила судова експертиза.
    Усім трьом особам оголосили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України. До суду також подали клопотання про обрання запобіжних заходів, арешт земельної ділянки та відсторонення одного з підозрюваних від посади.
    Раніше на Донеччині розкрили вугільну схему на 1 млрд гривень. Зловмисникам допомагав голова місцевої територіальної громади. Наразі він перебуває за кордоном.
    Експосадовиця отримала 3 млн хабаря за надання землі під забудову

    На Тернопільщині викрили незаконний видобуток супіску

    На Тернопільщині директора цегельного заводу підозрюють у незаконному видобутку супіску. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 31 березня.
    Як з’ясувалося, протягом 2023–2025 років директор заводу організував незаконний видобуток супіску на території родовища поблизу села Скородинці Чортківського району. Видобуток здійснювався за межами ділянки, на яку товариство мало спеціальний дозвіл.
    Незаконно було видобуто 14 863 кубометрів супіску, з якого виготовляли цеглу, яку в подальшому продавали.
    Завдані збитки довкіллю становлять 52,9 млн грн.
    Фігуранту вже оголосили підозру у незаконному видобуванні корисних копалин за ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
    Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу – тримання під вартою.

    Підозрюваний у вбивстві Портнова відхилив допомогу консульства України

    Підозрюваний в убивстві колишнього заступника голови Адміністрації президента, юриста Андрія Портнова 45-річний громадянин України Олександр А. відхилив пропозицію допомоги українського консульства і нині перебуває в Кельні в очікуванні екстрадиції до Іспанії. Про це пише Die ZEIT у вівторок, 31 березня.

    “Суд над підозрюваним убивцею Олександром А. тепер має відбутися в Іспанії. Наразі він перебуває в Кельні під вартою в очікуванні екстрадиції. Підтримку українського консульства він відхилив”, – йдеться у матеріалі.

    Підозрюваного у вбивстві Портнова було затримано наприкінці лютого в Гайнсберзі. Іспанські слідчі вважають уродженця Шахтарська Олександра А. виконавцем убивства. У його квартирі поліція знайшла зброю, з якої нібито було вбито Портнова.

    “Die ZEIT поспілкувалася з чоловіком, який стверджує, що був найкращим другом Олександра А. в Гайнсберзі, а також з його орендодавцем і працівниками відомств у Німеччині та Україні. Якщо скласти всі частини пазла, виникає картина замовного вбивства, виконаного так званим одноразовим кілером – дрібним злочинцем зі зв’язками в Москві”, – йдеться у статті.

    Вибухи у синагогах: у Нідерландах затримали ще трьох підозрюваних

    У Нідерландах поліція затримала трьох чоловіків, яких підозрюють у причетності до вибуху біля входу до синагоги в Роттердамі та плануванні вибуху в синагозі в Хемстеде. Про це повідомляє NOS.
    За даними прокуратури, підозрюваними є 20-річний чоловік з Тілбурга та 23-річний чоловік з Амстердама, яких підозрюють у зв’язках з нападом на синагогу в Роттердамі. Третій підозрюваний – це 18-річний чоловік з Амстердама, затриманий за підготовку атаки в Хемстеде. Усі троє підозрюваних мають нідерландське громадянство.
    Раніше правоохоронці вже затримали п’ятьох інших чоловіків, яких підозрюють у причетності до вибуху в Роттердамі. Двоє інших були затримані за планування нападу на синагогу в Хемстеде.

    Високопосадовець з Буковини “пробачав” бізнесу мільйони податків

    На Буковині оголосили підозру високопосадовцю Вижницького відділу ДПС, котрий допомагав знайомим підприємцям уникати сплати податків. Внаслідок його втручання у декларації 11 ФОПів ухилилися від єдиного податку на понад 1,5 млн грн. Про це інформує пресслужба ДБР у п’ятницю, 27 березня.
    Як з’ясувалося, понад три роки посадовець систематично втручався у податкові декларації в електронних реєстрах. Він змінював дані так, щоб помилки не відображалися в загальному обліку, і підприємці могли не сплачувати обов’язковий єдиний податок.
    Так він “допоміг” 11 ФОПам. Через це держава недоотримала понад 1,5 млн грн.
    Як зазначається, посадовець брав не тільки гроші, а й налагоджував “потрібні” зв’язки у бізнес-сферах.
    Фігуранта вже звільнили зі служби.
    Нині йому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за ч. 2 ст. 364 КК України. Йому загрожує до шести років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади до трьох років та штраф.
    Раніше заступник начальника головного управлянні СБУ у Києві та Київській області, заступник начальника управління СБУ у Рівненській області і цивільна особа-посередник отримали підозри у гучній корупційній справі.
    Викрито корупційні схеми в податковій службі і на митниці – СБУ

    Зламав руку 60-річному рибалці під час мобілізації: затримано службовця ТЦК

    Працівники Державного бюро розслідувань затримали начальника групи одного з відділів Ковельського РТЦК та СП, який разом з іншими військовослужбовцями застосував надмірну силу до 60-річного чоловіка під час спроби мобілізації. Про це ДБР повідомила на своєму сайті в п’ятницю, 27 березня.
    Інцидент стався 20 березня у селищі Заболоття Ковельського району. Троє працівників ТЦК підійшли до місцевого жителя, який рибалив, і почали застосовувати до нього фізичну силу, хоча чоловік не підлягав призову за віком. Під час затримання вони зламали руку.
    Один із військовослужбовців також застосував електрошокер і розпилив чоловікові у вічі перцевий балончик, що спричинило хімічні опіки.
    Представники ТЦК також пошкодили колеса автомобіля, щоб він не зміг поїхати.
    Через побиття потерпілий дістав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я.
    Правоохоронці повідомили начальнику групи про підозру за умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України). Суд обрав йому запобіжний захід – домашній арешт.
    Досудове розслідування триває. Слідчі готують підозри іншим учасникам інциденту.

    Генералу РФ заочно повідомлено про підозру

    Заочно повідомлено про підозру генералу РФ, який командував знищенням цивільної інфраструктури на півночі України у 2022 році. Про це 26 березня повідомляє СБУ.
    Зазначається, що Служба безпеки та прокуратура задокументували нові воєнні злочини російського генерал-лейтенанта Сергія Кісєля – командувача 1-ї танкової армії західного військового округу РФ.
    За даними лідства, у період з 24 лютого по 23 березня 2022 року він командував 4-ю танковою дивізією країни-агресора (більш відомою як Кантемирівська дивізія імені Юрія Андропова), яка брала участь у повномасштабному вторгненні на територію України. Під командуванням Кісєля підрозділи з’єднання атакували населені пункти у Чернігівській та Сумській областях.
    Встановлено, що за наказом російського генерала його підлеглі майже впритул розстрілювали об’єкти цивільної інфраструктури з гармат важкої бронетехніки та ствольної артилерії.
    Внаслідок ворожих атак тоді лише на території Сумщини загинуло 137 цивільних осіб, серед них вісім дітей. Зруйновано сотні житлових будинків та адміністративних споруд.
    На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Кісєлю про підозру – ведення агресивної війни.
    Вирішується питання щодо оголошення його у міжнародний розшук.
    У вересні 2025 року СБУ заочно повідомила російському генералу про підозру – воєнні злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Тоді було встановлено, що 25 лютого 2022 року Кісєль брав участь в організації ударів по цивільній інфраструктурі Охтирки з реактивних систем залпового вогню Град та Ураган.

    На Львівщині судитимуть керівника ТЦК за недостовірні декларації

    До суду скерували обвинувальний акт щодо заступника начальника Львівського обласного ТЦК та СП зо недостовірне декларування будинку, земельної ділянки та авто. Про це повідомила прессулжба ДБР у четвер, 26 березня.
    На момент викриття посадовець виконував обов’язки керівника.
    Слідство встановило, що за 2023-2024 роки посадовець не задекларував земельну ділянку площею 0,025 га та житловий будинок на 139 кв. м у Львівському районі. Майно оформив на тещу, хоча фактично придбав за власні кошти.
    Крім того, у декларації відсутні автомобілі Mercedes та Nissan, оформлені на батька та сестру посадовця.
    Загальна вартість незадекларованого майна становить майже 8 млн грн.
    НАЗК провело перевірку способу життя посадовця. Встановлено, що його офіційні доходи не відповідають вартості майна.
    Посадовця судитимуть за декларування недостовірної інформації зач. 1 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Санкції передбачають до двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади.

    Суддя з Закарпаття оформив доплати на підставі фіктивного наукового ступеня

    Судді на Закарпатті оголосили підозру у незаконному отриманні доплат за науковий ступінь. З 2017 по 2025 рік він безпідставно отримав понад 640 тис. грн бюджетних коштів. Про це поінформував Офіс генпрокурора у четвер, 26 березня.
    “Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру одному із суддів Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у заволодінні бюджетними коштами шляхом обману в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 190 КК України”, – зазначили у повідомленні.
    Суддя отримав диплом доктора філософії у галузі права, виданий Міжрегіональною Академією управління персоналом, котрий не є документом встановленого зразка та не підтверджує наявності наукового ступеня в Україні.
    Також встановлено, що Міжрегіональна Академія управління персоналом, всупереч вимогам законодавства, запровадила власну альтернативну систему атестації наукових кадрів, не маючи повноважень самостійно визначати порядок підготовки та присудження ступеня доктора філософії, утворювати спеціалізовані вчені ради та забезпечувати їх акредитацію.
    Попри це, у березні 2017 року суддя подав заяву про встановлення доплати за науковий ступінь, вказавши неправдиві відомості. На підставі цього йому призначили щомісячну доплату у 15% посадового окладу.
    Відтак, упродовж квітня 2017 року – жовтня 2025 року підозрюваний отримав понад 640 тис. грн.
    Нині йому вручили клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.