Прокуратура повідомила про підозру директору Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА у недостовірному декларуванні – він вказав у декларації 31 млн гривень заощаджень, що не відповідає його доходам. Про це повідомила пресслужба міської прокуратури у вівторок, 3 лютого.
Так, при поданні щорічної декларації за 2023 рік посадовець задекларував заощадження на 31 млн гривень. Втім, встановлено, що декларант не міг би заощадити таку суму коштів, враховуючи його видатки на придбання квартири вартістю 8,4 млн грн, автомобіля Infiniti FX37S вартістю 440 тисяч грн, Mersedes Benz GL500 вартістю 600 тис. грн та іншого рухомого майна.
Згідно з даними про доходи, посадовець за весь період роботи мав фінансову можливість заощадити не більше ніж 9 млн гривень.
Відтак, посадовець задекларував недостовірні відомості, що не відповідають дійсності, на 22 млн грн.
“За версією сторони обвинувачення, заощадження, яких насправді немає, внесені до декларації з метою подальшої легалізації дорогих покупок, зроблених вже під час роботи на державній службі”, – пояснили у прокуратурі.
За даними джерела УП, мова про директора департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володимира Костікова.
Дії підозрюваного кваліфікували як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Санкція статті передбачає штраф від шести тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як повідомлялося, правоохоронці повідомили про підозру колишньому депутату Харківської районної ради, який, не задекларував активи та зобов’язання на понад 31,5 млн гривень.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн
Позначка: Підозра
На кордоні затримали втікача-ґвалтівника у день суду щодо його справи
Прикордонники затримали місцевого жителя, що намагався втекти за кордон у день судового засідання щодо його справи. Втікача доставили до суду. Про це повідомили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ) на своєму Telegram-каналі.
“Порушника затримали на річці Тиса у Закарпатті за лічені метри від держкордону з Румунією. Ним виявився місцевий житель, який перебував у розшуку й мав підозру у кримінальних злочинах за статтями про зґвалтування та сексуальне насильство. Він намагався втекти саме в день суду у своїй справі”, – сказано повідомленні ДПСУ.
Прикордонники передали злочинця поліції. Судове засідання відбулося вчасно. Утікач-ґвалтівник дістав свою кару: 15 років за ґратами.
Ужгородського депутата запідозрили у приховуванні активів на 13 млн
Чинного депутата Ужгородської міськради підозрюють у недекларуванні активів на 13,8 млн грн та легалізації майна з непідтвердженим походженням на 11,5 млн грн. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура у п’ятницю, 30 січня.
Встановлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн.грн, тоді як сума легалізації незаконно отриманих активів – 11,5 млн.грн.
За результатами перевірки декларації за 2022 рік, з’ясувалося, що депутат не відобразив у декларації відомості про низку активів і фінансових зобов’язань.
Зокрема, у декларації не зазначено інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, як-от приватний житловий будинок в Ужгороі площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у місті Києві.
Крім того, не було задекларовано понад 315 тисяч доларів готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши як позику. Слідством встановлено, що так він намагався легалізувати кошти з непідтвердженим походженням.
Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн коштів на приватних банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.
Дії депутата кваліфікували як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації за ч. 2 ст. 366-2 КК України та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.
Під час обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, автомобілі Mercedes-Benz S-class та Mercedes-benz GLE 2021 року, мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.
Окрім того, ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 20 млн.грн. та арешт майна з метою подальшої конфіскації.
Атакував Україну Калібрами: окупанту-зраднику оголосили заочну підозру
Служба безпеки заочно оголосила підозру командиру бойової частини російського підводного човна, котрий брав участь у пусках крилатих ракет Калібр по території України. Про це інформує пресслужба СБУ у п’ятницю, 30 січня.
Правоохоронці зібрали доказову базу на ще одного зрадника, який перейшов на сторону ворога та воює проти України. Мова про Олексія Ольховського – командира бойової частини № 1 російського підводного човна класу 636.3 Варшавянка (за класифікацією НАТО ‒ Kilo).
30-річний Ольховський з 2012 року проходив військову службу у лавах ЗСУ на території Криму. Втім, після захоплення українського півострова, зрадив присязі й перейшов на бік РФ.
Як з’ясувалося, Ольховський брав безпосередню участь у бойових діях як командир бойової частини підводного човна Чорноморського флоту РФ.
Зрадник відповідав за керування та навігацію субмарини, а також прокладання курсу до бойових позицій, з яких окупанти здійснюють пуски Калібрів по Україні.
Серед основних “цілей” екіпажу підводного човна є об’єкти цивільної інфраструктури та системи життєзабезпечення населення.
Ольховському заочно підомили про підозру у держзраді за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Оскільки зловмисник перебуває на тимчасово окупованій території, нині тривають комплексні заходи, щоб знайти його та покарати.
У Дніпрі судитимуть хірурга за залишену серветку у тілі пацієнтки
У Дніпрі до суду скерували обвинувальний акт щодо хірурга-онколога, якого обвинувачують у неналежному виконанні професійних обов’язків: під час операції він залишив у тілі пацієнтки хірургічну серветку. Про це повідомила обласна прокуратура у четвер, 29 січня.
“За процесуального керівництва Слобожанської окружної прокуратури до суду направлено обвинувальний акт стосовно лікаря хірурга-онколога за фактом неналежного виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнтки (ч. 1 ст. 140 КК України)”, – мовиться у повідомленні.
У січні 2023 року в одному з медичних центрів області обвинувачений провів планову операцію з видалення пухлини. Під час втручання у тканинах потерпілої хірург залишив марлевий матеріал.
Після виписки жінка неодноразово зверталася до лікаря зі скаргами на погіршення самопочуття та підвищення температури тіла. Втім медик запевняв, що такі симптоми є наслідком післяопераційного загоєння.
У квітні 2023 року під час ультразвукового дослідження у пацієнтки виявили сторонній предмет – хірургічну серветку в зоні проведеної операції.
Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи, встановлено прямий причинно-наслідковий зв’язок між допущеною лікарською помилкою та заподіянням потерпілій тяжких наслідків для здоров’я.
Смерть туристки на Драгобраті: керівники курорту отримали підозру
Керівництву гірськолижного курорту Драгобрат повідомили про підозру у справі про загибель туристки у січні 2025 року. Про це повідомила пресслужба Оісу генерального прокурора в четвер, 29 січня. Трагедія сталася 18 січня 2025 року. 28-річна лікарка з Волинської області приїхала на відпочинок разом із друзями. Під час підйому на витягу дівчина проїхала близько 350 метрів, після чого не втрималася за трос, впала та почала стрімко ковзати вниз схилом.
На великій швидкості потерпіла вдарилася головою об металеве огородження, яке не було обладнане захисними матами, та загинула на місці події.
Впродовж досудового розслідування правоохоронні органи провели комплекс необхідних експертиз, зокрема експертизу з охорони праці. Її висновки підтвердили, що на момент трагедії керівництво курорту:
Після отримання результатів експертиз з’явилися правові підстави для повідомлення про підозру керівництву курорт. Підозрюваним інкримінують порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою особою, яка зобов’язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів.
В Україні затримали білоруську журналістку, що працювала на КДБ
Одна з українських журналісток білоруського походження працювала на КГБ Білорусі та спробувала влаштуватися до українських спецслужб. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Український військовий кореспондент Андрій Цаплієнко зі своїх джерел дізнався, що мовиться про журналістку Інтерфакс-Україна та 112 Інну Кардаш родом з Мінська.
“Очевидно, в цьому випадку слово “журналістка” треба брати в лапки. Затримання Кардаш – спільна операція СБУ та ГУР. Через кілька годин, наскільки мені відомо, СБУ планує опублікувати відеоматеріали, які документують роботу Кардаш на спецслужби Білорусі”, – зазначив журналіст.
Кардаш, як вважають українські спецслужби, працювала на КГБ з 2015 року, а про її діяльність знав навіть Лукашенко.
Вона була дуже близька з Олександром Мартиненком, покійним керівником агентства Інтерфакс-Україна і, відповідно, могла мати доступ до непублічної інформації, зокрема, з офреків, на які запрошували агентство.
“Одне з завдань Кардаш, імовірно, було влаштуватися до Інтернаціональних Легіонів з метою збору інформації про білоруських добровольців або для дискредитації інтернаціонального добровольчого руху”, – припускає Цаплієнко. За даними видання Наша Ніва, у 2012–2015 роках Кардаш працювала в компаніях Юнайтед компані та Максбет, а у 2018–2019 роках співпрацювала з Тутбаймедіа.
Після цього вона займалася фрілансом для закордонних медіа, часто працюючи з оператором Василем Семашком, через якого КДБ Білорусі у 2018 році заарештував українського журналіста Павла Шаройка.
З 2020 року Кардаш офіційно працювала на телеканалі Україна в Білорусі та кілька разів затримувалася під час висвітлення протестів.
Наприкінці 2020 року вона, ймовірно, покинула Білорусь. В Україні Кардаш працювала на каналі 112 та пізніше в інформаційній агенції Інтерфакс. У соцмережах вона повідомляла, що пішла з Інтерфаксу в 2024 році.
Вбивство поліцейських на Черкащині: всі деталі
У вівторок, 27 січня, в Корсунь-Шевченківському Черкаської області сталась трагедія – підозрюваний під час затримання відкрив вогонь по працівниках поліції. Під час стрілянини загинули чотири правоохоронці, ще один отримав тяжкі поранення. Стрілка ліквідували, хто він такий – далі у сюжеті. Хто загинув “Четверо поліцейських віддали свої життя, аби вбивця більше ніколи не зміг посягнути на життя мирних людей. Це страшна ціна, яку заплатили ті, хто до останнього залишався у строю”, – написав голова Національної поліції Іван Виговський і назвав імена загиблих правоохоронців:
facebook.com/ivan.vyhivskyi.npu “Поліцейські щодня виходять на службу, усвідомлюючи всі ризики. Вони ризикують власним життям не лише на передовій, а й у тилу – на вулицях наших міст і сіл, під час затримань, викликів, спецоперацій. Для них немає “безпечних змін” чи “спокійних днів”. Кожен виїзд може стати останнім”, – додав Виговський.
Голова Нацполіції висловив щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Також він побажав якнайшвидшого одужання офіцеру громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції, старшому лейтенанту Олександру Шпаку, який був поранений під час цієї операції. Деталі нападу Пізніше начальник Головного управління Національної поліції в Черкаській області Олег Гудима повідомив, що вбивцею поліцейських виявився 59-річний житель Корсуня. Він – колишній учасник бойових дій. Чоловік намагався втекти, коли помітив біля свого будинку правоохоронців.
“Під час проведення слідчих дій особа, підозрювана у скоєнні злочину, побачила поліцейських і з місця проживання зник. При цьому надягнув на себе бронежилет, взяв з собою автоматичну зброю і сховався у лісовій місцевості”, – зазначив Гудима.
Таким чином, за словами його словами, поліцейські потрапили в засідку: коли вони вийшли з машини, по них відкрили вогонь. Злочинець цілився в область шиї правоохоронців, бо вони були в бронежилетах і шоломах.
Загиблі проходили службу в спецпідрозділі поліції, троє з них раніше брали участь у відсічі збройної агресії Росії та мали статус учасників бойових дій. Один із загиблих був поліцейським офіцером громади.
Наразі триває досудове розслідування. Кілер з досвідом? Нападника нібито підозрювали в замахах на вбивство одного із депутатів міськради. Про це Укрінформу повідомив обізнаний співрозмовник.
За інформацією ЗМІ, мова йде про Корсунь-Шевченківський: місцевий депутат та голова громадської організації вже став жертвою двох попередніх замахів, після чого звернувся до поліції з проханням розслідувати загрози.
“Молодий, дуже завзятий і конфліктний. Очевидно, через його гіперактивність на нього було здійснено вже два замахи-попередження”, – описав депутата журналістам їхній співрозмовник.
Правоохоронці встановили особу підозрюваного та слідчо-оперативна група виїхала для його затримання, де й сталась трагедія.
Екс-нардепу оголосили про підозру в захоплення землі в Києві
Народний депутат України VIII скликання підозрюється у самовільному захопленні земельних ділянок, що ведуть до затоки річки Десенка (Чорторий) та колектора Північно-Дарницького меліоративного каналу річки Дарниця. Про це повідомила Національна поліція України.
Чоловік у 2005 році здобув собі земельну ділянку для ведення колективного садівництва, яка межує із свавільно зайнятими землями, зазначають правоохоронці.
“Оскільки ця ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги затоки річки Десенка (Чорторий), на ній заборонено встановлення огорож або інших споруд, щоб забезпечити вільний доступ громадян до водойм.
Однак, за даними слідства, народний обранець встановив паркан та зайняв ще кілька суміжних земельних ділянок загальною площею 29,81 сотки, які облаштував як продовження приватної прибудинкової території”, – мовиться в повідомленні.
На підставі зібраних доказів слідчі Солом’янського управління поліції повідомили нардепу про підозру за статтею Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ч. 2 та ч. 4 ст. 197-1 ККУ).
У САП повідомили, скільком нардепам за 10 років оголошені підозри
Підозри за десять років роботи антикорупційних органів були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам України. З них 41 депутат – представники Верховної Ради IX скликання. Про це заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Укрінформу.
Перше кримінальне провадження щодо народного депутата було зареєстроване наприкінці перебування на посаді генпрокурора Ірини Венедіктової – за заявами, що надійшли наприкінці 2021 року. Саме цей епізод став стартом подальших розслідувань.
В різні періоди відомості до ЄРДР щодо народних депутатів вносили генпрокурор Андрій Костін та чинний генпрокурор Руслан Кравченко.
Очільник САП розповів, що після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році виплати депутатам “у конвертах” на певний час припинилися. Та після інформації про їхнє поновлення антикорупційні органи відновили активну роботу в цьому напрямку.
Клименко додав, що у грудні 2025 року САП повідомила про підозру п’ятьом народним депутатам, що стало черговим етапом у розслідуваннях щодо корупції у парламенті.