Російський посол у Вашингтоні Олександр Дарчієв заявив, що переговори між США та Росією про вирішення проблем у взаємовідносинах відбудуться у Москві, а не в Стамбулі, як планувалося раніше. Дипломат вважає, що до відновлення відносин між країнами ще дуже далеко через вплив “глибинної держави” у США та антиросійських сил у Конгресі. ЗМІ нагадують про найбільшу конфронтацію між Росією та Заходом з часів холодної війни через війну в Україні. Адміністрація президента Трампа розглядає конфлікт в Україні як “проксі-війну” між США та Росією, попереджаючи про ризик переростання цього конфлікту у світову війну.
Позначка: Переговори
-
Зеленський: США не виглядають сильним посередником
Американська сторона наразі не виглядає сильним посередником у питанні мирного врегулювання війни в Україні. Про це сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Valasz, оприлюдненому у вівторок, 10 червня.
Глава держави заявив, що Україні зараз потрібні сильні посередники для того, щоб росіяни не могли відмовитися від домовленостей, досягнутих на переговорах.
“Сполучені Штати наразі не виглядають сильним посередником: росіяни сказали їм не бути за столом переговорів, а вони просто пішли. Чому? Через їхню м’яку політику щодо Росії”, – сказав президент.
За його словами, 2 червня на переговорах в Стамбуді росіяни самі визнали, що їхній так званий “меморандум” – прямий ультиматум Україні.
“Ми хочемо припинити війну, але для цього потрібна воля обох сторін. Якщо інша сторона не готова до цього, вона завжди щось придумає. Вони навіть сказали нашій делегації: ми знаємо, що наш меморандум – це ультиматум, і ви його не приймете. Таким чином, питання не в якості стамбульського формату, а в тому, що робити з брехнею росіян”, – заявив Зеленський.
На думку президента, “було б добре, якби країни-посередники не зосереджувалися на тому, що вони можуть втратити від санкцій – з якими економічними незручностями вони зіткнуться, або що станеться зі співпрацею в космосі та супутниковим зв’язком – а зосередилися на тому, про що йдуть переговори: війні і на тому, що люди гинуть”.
“Решту можна обговорити на двосторонніх переговорах”, – резюмував він.
Раніше Зеленський вперше прокоментував “меморандум” Росії. Росіяни представили на папері свої вимоги в ультимативній формі, виконання яких завідомо неможливо.
Тим часом Axios з посиланням на джерела інформували, що умови Росії, викладені в “меморандумі”, фактично не змінились. Як і раніше, Москва вимагає виведення українських військ з чотирьох областей, жодну з яких вона не контролює повністю. -
У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР
У Лондоні 9 червня представники США та Китаю розпочали новий раунд торговельних переговорів. Делегацію США очолює глава міністерства фінансів Скотт Бессент, до якої також увійшли міністр торгівлі Говард Лутнік та торговий представник Джеймісон Грір. Китай представляє віцепрем’єр Хе Ліфен. На переговорах обидві сторони висловлюють бажання продовжувати рухатися вперед з угодою, укладеною в Женеві. Головне питання на зустрічі – поставки рідкісноземельних елементів з Китаю, які є важливими для виробництва різних товарів, зокрема, акумуляторів для електромобілів. Китай також виступає за перегляд імміграційних обмежень для студентів, доступ до передових технологій та полегшення обмежень для китайських технологічних компаній на американському ринку.
-
Мілан підшукав заміну своєму основному воротарю
Футбольний клуб “Мілан” зацікавився футболістом Ноа Атуболу через можливий перехід Майка Меньяна до “Челсі”. Представники “Мілана” вже почали переговори з агентами гравця щодо можливого трансферу. Крім того, проявляють інтерес до футболіста і “Вест Гем”. У минулому сезоні 23-річний Атуболу провів 27 матчів, у 10 з яких не пропустив жодного м’яча. Також варто відзначити, що “Мілан” і “Ювентус” цікавляться найкращим бомбардиром Серії А.
-
Прийом проти лома: що може примусити Путіна відмовитися від війни в Україні
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказують, що зміцнення економічного тиску на Росію є позитивним кроком, але недостатнім для того, щоб змусити Путіна переглянути свою стратегію. Продовження західної військової допомоги Україні є ключовим елементом тиску на Росію. Сполучені Штати мають продовжувати оснащувати українську армію, оскільки втрати Росії на полі бою є ключовим фактором у вирішенні конфлікту. Паралельно з цим, виявлено, що Китай може стати загрозою для Росії через спроби вербування російських агентів та здобування військових технологій. ФСБ звертає увагу на ризики, які несе співпраця з Китаєм, оскільки ця країна може мати територіальні претензії до Росії. Звіт також вказує на активність китайських агентів у різних регіонах, що може призвести до серйозних наслідків для Росії. ФСБ попереджає про необхідність узгоджувати будь-які дії проти Китаю з вищим керівництвом.
-
Рубіо наполягає на продовженні переговорів України і РФ
Державний секретар США Марко Рубіо телефонував голові МЗС Франції Жану-Ноелю Барро, щоб обговорити заходи з припинення війни в Україні. Вони обговорили поточні зусилля для завершення конфлікту і наголосили на важливості прямих переговорів між Росією та Україною для досягнення миру.
-
Трамп анонсував новий раунд переговорів з Китаєм
США та Китай відновлять торговельні переговори 9 червня в Лондоні. Про це повідомив президент Дональд Трамп, повідомляє Bloomberg.
За його словами, міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр торгівлі Говард Латнік і торговий представник Джемісон Ґрір зустрінуться в понеділок “з представниками Китаю для обговорення торговельної угоди”.
Новий раунд переговорів відбудеться після 90-хвилинної телефонної розмови між Трампом і лідером КНР Сі Цзіньпіном, що пройшла в четвер. Під час розмови сторони домовилися знизити напруження.
Попередні перемови, які пройшли у травні в Швейцарії, завершилися тимчасовим перемир’ям у тарифній війні між Пекіном і Вашингтоном. Це створило передумови для подальших контактів. Після зустрічі в Женеві переговори зайшли в глухий кут – обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні домовленостей, що дозволили знизити мита, які досягали рекордних рівнів.
США висловили занепокоєння через дефіцит магнітів із рідкоземельних металів, критично важливих для американських електромобілів і оборонних систем.
Китай обурився новими обмеженнями США на постачання чипів штучного інтелекту компанії Huawei Technologies, а також іншими технологічними заборонами й ускладненням доступу для іноземних студентів.
Після телефонної розмови Трамп заявив, що Сі зобов’язав його відновити поставки рідкоземельних магнітів. За даними Reuters, Китай погодився видати тимчасові експортні ліцензії постачальникам критичних мінералів для провідних американських автовиробників.
Проте все ще є запитання щодо того, на які поступки пішов Трамп у розмові з Сі, яку сам активно ініціював. МЗС Китаю заявило, що Трамп запевнив: китайські студенти бажані гості в США. Сам Трамп пізніше сказав, що “для нього буде честю” їх прийняти.
Розмова між Трампом і Сі викликала певні надії на Волл-стріт щодо можливого зниження мит між США і КНР, однак ентузіазм інвесторів був стриманим.
Як відомо, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.
Проте президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів.
Своєю чергою, Китай теж звинуватив США у недотриманні спільних домовленостей. -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
Рамштайн та саміт НАТО: поки США відвертаються, Україна набирає обороти
Колос на глиняних ногах Поки росіяни надувають щоки та викочують Україні чергові меморандми, у свіжому звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) міститься чіткий аналіз, що розставляє всі крапки над “і” у сприйнятті війни. “Чому це обʼєктивний аналіз? Тому що ми під час жорсткої війни живемо емоцією і сприймаємо дії ворога з перебільшенням, бо відчуваємо певний біль. Погляд ззовні часто допомагає спокійно розібратися у тому, що відбувається, з холодним розумом. Давайте розберемо ключові факти, які розкривають реальну картину і змушують задуматися: чи дійсно Росія така “непереможна”, як хоче комусь здаватися, у тому числі всередині України?, – зауважив у дописі в Facebook один з користувачів, посилаючись на відповідний матеріал CSIS. Тож, за даними CSIS, про повільний прогрес російських військ говорить ціла низка фактів. Так, з початку 2024 року Росія просувається лише на 50-135 метрів на день – це повільніше, ніж темпи Першої світової війни. А втрати ворога склали понад тисячі одиниць техніки та до 250 тисяч солдатів.
Технічні втрати – це справжня катастрофа для окупантів, яку не приховати. Адже Росія втрачає техніку в рази швидше, ніж Україна: з початку поточного року серед іншого це 1865 танків, 3098 БМП, 1149 бронемашин, 300 САУ. Співвідношення втрат загалом складає 5:1 на користь України – це не просто цифри, це свідчення системної слабкості російської армії, вказують фахівці.
Тим часом жертви серед солдатів РФ – це справжня трагедія історичного масштабу: нині є понад 250 тисяч загиблих, а загальні втрати (поранені та загиблі) наближаються до 1 мільйона. Це -найбільші втрати Росії з 1945 року, що у п’ять разів перевищують всі жертви РФ та СРСР за останні 77 років.
Тож Кремль платить не лише технікою, а й життями своїх громадян. Чи варта ця ціна ілюзорних “перемог”? І як довго може наступати армія, котра втрачає свої ресурси з такою шаленою швидкістю? – задаються питаннями експерти.
Відповідь проста: російська тактика виснаження – це стратегія без майбутнього, на що Україна відповідає продуманою глибокою обороною.
Але гру може прискорити Захід: США та союзники мають унікальні інструменти – такі, як посилення санкцій, конфіскація заморожених російських активів, розширення військової допомоги Україні. Це може серйозно підірвати здатність РФ продовжувати війну.
До того ж аналітики CSIS зауважують, що Росія не має всі козирі, як дехто вважає (знову згадаємо Трампа): її економіка та внутрішня стабільність – це ахіллесова п’ята, котру Захід може і повинен використати. Проблема – в америкацентричності світу Та чи готовий світ діяти швидко та ефективно? Проблема у тому, що світові лідери звикли у своїх рішеннях рівнятися на головного “поліцейського”, Сполучені Штати, і зараз важко змінюють цю звичку.
При цьому президент США Дональд Трамп хибно вважає, що президент України Володимир Зеленський підштовхує світ до ядерної війни, хоча також розуміє Україну, котра протистоїть ворогу, пише The New York Times.
У матеріалі NYT також повідомляється, що Трамп говорив про намір припинити постачання зброї в Україну (тут згадаймо останній скандал – куплену для України і віддану на Близький Схід зброю проти дронів).
При цьому Трамп схильний бути більш шанобливим до Путіна, хоча іноді й висловлює своє розчарування ним.
У публікації NYTнагадується, що до повернення в Білий дім Трамп обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України через добрі стосунки з російським диктатором. Потім президент США через непоступливість росіян розглядав можливість введення нових санкцій проти Москви, але досі цього не зробив, підкреслює NYT.
Натомість, назвавши Путіна “абсолютно божевільним” минулого місяця, Трамп мило спілкується з Путіним телефоном, ковтаючи інформацію про російський “удар помсти” за знищення стратегічних літаків і підрив Кримського мосту й просить диктатора РФ підсобити йому з Іраном. В результаті Іран 5 червня заявляє про здобуття повного циклу збагачення урану, поки що “мирного”, а Трамп – знову “у прольоті”. Рамштайн, НАТО та всі-всі-всі Однак американська холодність до України проглядається все чіткіше: так, глава Пентагону Піт Геґсет не був присутнім навіть у онлайн-форматі на черговому засіданні у форматі Рамштайн 4 червня (котрий, до речі, запропонували й організували самі Штати). “Із самого початку роботи цієї адміністрації (президента США Дональда Трампа – ред.) ми працювали з нашими британськими й німецькими колегами, щоб вони очолили цю контактну групу, що вони й зробили, і я вдячний їм за це”, – виправдався Геґсет у коментарі The Guardian у четвер, 5 червня. Втім його патрон Трамп все-таки збирається відвідати ще один оборонний захід – саміт НАТО у Гаазі, що відбудеться за менш ніж три тижні, хоч і погрожував не раз, що США можуть залишити і цей формат.
До речі, США та проукраїнські члени НАТО (до котрих входить також приймаюча держава, Нідерланди) досягли компромісу про те, що і президент України офіційно запрошений до Гааги. Тож генеральний секретар НАТО Марк Рютте обіцяє обговорення України і її присутність на саміті – про це він заявив на зустрічі з журналістами у Брюсселі напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу 4 червня. Зеленський братиме участь в одній з подій його офіційної частини, однак без формального засідання Ради Україна-НАТО.
Загалом є дві теми, завдяки яким стосунки з НАТО, й саміт зокрема, мають особливу вагу для України, зауважує УП. Перше – це перспективи вступу до Альянсу. Друге – продовження військової допомоги союзників та наявність коштів для цього.
Й рішення, ухвалені у Гаазі, мають бути безпечними для України, бо в Альянсі знайшли компроміс, що не підважуватиме його чинну політику про незворотне членство нашої країни у НАТО. І хоча Трамп та його команда не раз казали про готовність поступитися росіянам щодо цього питання, поки що цього вдається уникати.
Однак невідомо, у яких формулюваннях рішення саміту згадає про Росію: тут є невизначеність і можливі як добрі новини, так і не дуже, зазначає УП.
При цьому у НАТО схиляються до схеми, котра має полегшити фінансування зброї для України, особливо власного українського виробництва. Сподіваємось, що результати будуть такими ж обнадійливими, як і після нещодавнього Рамштайну: за йог результатами міністр оборони Рустем Умеров повідомив, що “українські дрони змінили суть війни та зможуть змінити підготовку країн-членів Рамштайну до майбутнього. Тому ми сподіваємося, що це буде підтримано програмою ЄС на 50 млрд євро на виробництво. І наші партнери готові просуватися вперед”. Мова тут, зокрема – про виробництво української зброї за кордоном.
Ірина Носальська -
Президент Бразилії зробив заяву про Путіна та війну
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сільва двічі розмовляв з російським диктатором Володимиром Путіним, щоб змусити його розпочати мирні переговори щодо України. Про це він сказав під час спільної з президентом Франції Еммануелем Макроном пресконференції в Парижі, передає Укрінформ у четвер, 5 червня.
“Я бачив, що Трамп написав у Твіттері, що він говорив з Путіним, і що їхня розмова була не дуже доброю. Я сказав Путіну особисто, що настав час залишити це божевілля війни позаду. Війна нічого не будує, навпаки, вона руйнує. Якщо він хоче обговорювати мир, нехай веде переговори про мир”, – розповів бразильський президент.
Лула да Сільва також зазначив, що веде розмови про врегулювання війни в Україні з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, та нагадав про спільну пропозицію їхніх країн.“Разом з Китаєм ми розробили документ, пропозицію від 13 країн, що розвиваються, створити групу друзів для пошуку рішення. Я їздив до Китаю і обговорював це питання”, – пояснив він.
Президент Бразилії зазначив, що телефонував Путіну вдруге, “щоб сказати йому, що для нього надзвичайно важливо взяти участь у переговорах”. Своєю чергою президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Бразилія та Китай мають відіграти свою важливу роль у примусі Путіна до мирних переговорів, водночас й інші країни повинні продовжувати тиснути на очільника Кремля. “Бразилія має відіграти дуже важливу роль. Також ініціатива, взята нею разом з Китаєм, є важливою. Десять днів тому я мав тривалу зустріч з президентом Сі Цзіньпіном та просив його відновити дипломатичні зусилля для тиску на Росію. Тож зараз суть зусиль, які ми всі повинні докласти – європейці, американці, китайці, бразильці та індійці – полягає в тому, щоб чинити тиск на Росію з метою зупинити війну”, – наголосив він. Макрон нагадав, що пропозиція США про припинення вогню була прийнята президентом України Володимиром Зеленським у Джидді в березні, однак Путін постійно відмовляється від неї, не бажаючи припиняти розпочату ним війну.