Уряд Норвегії недавно поставив Україні багато ракет для системи протиповітряної оборони NASAMS. Це стало важливим кроком у військовій підтримці України з боку Норвегії. Зазначено, що ця підтримка є пріоритетною, і виділено значні кошти на цивільну та військову допомогу українській стороні. Системи NASAMS були надані Україні кількома країнами, включаючи США, Канаду, Литву та Норвегію. Ці системи виявилися дуже ефективними у боротьбі з ракетами. Міністр оборони Норвегії заявив, що це постачання ракет допомагає захищати українських громадян від повітряних загроз. Також відбулася перша онлайн-зустріч між міністрами оборони Норвегії та України, на якій обговорювалася подальша співпраця та розвиток систем NASAMS у майбутньому.
Позначка: Норвегія
Умєров зустрівся з Віткоффом і Кушнером у Давосі
Українська делегація провела низку важливих зустрічей у Давосі, на яких зокрема обговорювалися економічний розвиток, післявоєнне відновлення та безпекові гарантії. Про це пізно увечері в середу, 21 січня, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.
“Разом з Давидом Арахамією та Олександром Камишіним провели зустрічі з колегами з BlackRock – однією з найбільших американських інвестиційних компаній світу, яка залучена до планів відбудови та економічного відновлення України”, – написав Умєров.
За його словами, він також мав зустрічі з прем’єр-міністрами Норвегії та Катару, а окремо відбувся діалог з американськими партнерами – зятем лідера США Джаредом Кушнером та спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом.
“Основні теми – економічний розвиток, відновлення після війни та безпекові гарантії. Поінформували партнерів про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури, зокрема ситуацію в Києві, де через удари мільйони людей залишилися без світла і тепла”, – додав глава РНБО.
Він повідомив, що робота з партнерами триває для забезпечення безпеки України сьогодні та її відновлення у майбутньому.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що “сьогодні”, (тобто у середу – ред.) матиме зустріч з президентом України Володимиром Зеленським під час Всесвітнього економічного форму у Давосі. Однак у середу Зеленський перебував у Києві. Водночас журналіст порталу Axios Барак Равід написав у соцмережі Х, що Зеленський у четвер зустрінеться з Трампом у Давосі. За даними журналіста, зустріч має відбутися до того, як представники Білого дому Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушать до Москви на зустріч з главою Кремля Володимиром Путіним.
Трамп заявив, що втратив повагу до Норвегії
Президент США, Дональд Трамп, висловив своє розчарування тим, що йому не вручили Нобелівську премію миру, заявивши, що “втратив багато поваги до Норвегії”. Він також висловив переконання, що Норвегія контролює процес вручення цієї премії. Трамп підкреслив, що вирішив вісім воєн і не просив нікого робити для нього жодних рекомендацій. Відповідаючи на запитання журналіста, чи він почуває себе менш зобов’язаним дбати про мир після того, як не отримав Премію миру, Трамп зазначив, що він продовжить робити все можливе для забезпечення миру. Нагадаю, що усіх п’ять членів Нобелівського комітету, відповідального за нагородження Премії миру, призначає парламент Норвегії.
Норвегія відмовилася стати членом Ради миру
Норвегія відмовилася вступати до Ради миру, яку запропонував президент США, оскільки вважає, що ця організація підриває роботу ООН. Заступник міністра закордонних справ Норвегії пояснив, що їхня країна не може підтримати структуру, яка викликає роль ООН та міжнародне право. Вони вважають, що пропозиція про створення Ради миру не врахувала ці принципи. Також президент України Володимир Зеленський висловив сумніви, чи може Україна разом з Росією бути частиною цієї Ради. Деякі країни Заходу також відмовилися приєднатися до ініціативи президента Трампа створити Раду миру.
Українські гандболісти рекордно поступилися норвежцям на Євро-2026
У зустрічі української чоловічої збірної з гандболу з командою Норвегії у рамках Євро-2026 українці поступились з різницею в 17 м’ячів. Перший тайм вже показав перевагу норвежців, які в кінці першого тайму випереджали українську команду на вісім голів. У другому таймі ситуація ще погіршилася для українців, які програли з рахунком 39:22. Це була найбільша різниця в історії участі збірної України в офіційних змаганнях. Наступний матч “синьо-жовті” проведуть проти чинного чемпіона Європи – збірної Франції.
Норвегія виділила $400 млн на підтримку України
Норвегія виділила пакет підтримки України на загальну суму у $400 млн. Про це оголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві в понеділок, 12 січня.
“Я хочу підтвердити, що сьогодні ми оголошуємо про новий пакет підтримки, згідно з яким негайно передається $400 млн. З них $200 млн підуть на нагальні потреби взимку: закупівля газу та ремонт енергетики, щоб опалення і світло працювало”, – заявив він.
Ейде додав, що решта $200 млн підуть на підтримку бюджету України. Ця підтримка, за його словами, виконуватиме роль “моста” до надходження в Україну коштів, які обіцяв надати Євросоюз.
“Тож це є потужним символом солідарності та спільної справи, і ми хотіли зробити це негайно”, – зазначив міністр.
Норвезький внесок буде спрямований через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це вже узгоджено з іншими ключовими донорами.
Раніше стало відомо, що Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 млрд крон (майже 270 млн євро). Він буде складатися з боєприпасів для винищувачів F-16, а також ракет для систем ППО.
Експорт зброї з Німеччини в Україну суттєво знизився – ЗМІ
У цьому році кількість ліцензій на експорт зброї з Німеччини значно зменшилася після двох попередніх років, коли досягалися рекордні показники. Уряд Німеччини затвердив експорт зброї на суму 8,40 млрд євро упродовж цього року, що є відчутним зменшенням порівняно з попередніми роками. Згідно з інформацією, наданою журналом Spiegel, експорт зброї до України також значно скоротився, з 8,15 млрд євро в попередній рік до 1,14 млрд євро цього року. Німецький уряд пояснив, що це пов’язано з довгостроковими проектами та інвестиціями України в власне виробництво зброї. Також зазначено, що експортні ліцензії на зброю для України не є необхідними для всіх видів військової підтримки. Наразі детальний перелік поставок зброї до України не публікується з метою утримання інформації від російських агресорів. Туреччина стала другою за обсягом експортних ліцензій на зброю з сумою 726 млн євро, випередивши Україну. Поставки озброєння до Туреччини є суперечливими через ситуацію з правами людини та міжнародні дії уряду в Анкарі. Нинішній уряд Німеччини підтримав відправку військ в Україну, змінивши курс у липні цього року.
План завершення війни: Зеленський поговорив із прем’єром Норвегії
Президент Володимир Зеленський розповів, що він провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере. Він також зазначив, що обговорив можливі спільні кроки з Норвегією та планує провести розмови з іншими європейськими лідерами. Зеленський підкреслив важливість спільних зусиль для забезпечення безпеки, відновлення та миру.
Норвегія придбає для України зброю на 270 млн євро
Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 мільярда крон (269 млн 248 тис євро). Про це оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере, повідомив уряд країни у середу 17 грудня.
“Сьогодні я можу повідомити, що Норвегія профінансує новий пакет озброєння для України на суму 3,2 млрд крон. Пакет складається з озброєння та боєприпасів для винищувачів F-16, а також протиповітряних ракет. Норвегія купує це обладнання у США в рамках встановленої програми підтримки України”, – заявив він на пресконференції.
Стере нагадав, що окрім підтримки України через програму Нансена, Норвегія бере активну участь у політичних переговорах, як-от у Берліні в понеділок.
“Зараз триває реальна політична та дипломатична робота з метою досягнення угоди. Це відбувається переважно між США та Україною. Водночас триває постійний контакт з європейськими радниками з питань безпеки. Метою є побудова більш міцного спільного підходу між Україною, США та Європою”, – сказав він.
За словами норвезького уряду, Європа сама по собі не має достатньої сили, щоб змінити політику Росії, і Україна знає, що американська участь у мирному процесі є вирішальною.
“У цій дипломатичній роботі сторони досягли найбільшого прогресу в питанні гарантій безпеки. Сторони також працювали над планом відновлення та економічного розвитку України. І тут також досягнуто значного прогресу. Найбільш невирішеним питанням залишається територія”, – заявив Стере і додав, що це “доленосні дні для України”, а отже, і для безпеки в Європі на багато років вперед.
Напередодні після засідання у форматі Рамшиайн стало відомо, що Норвегія зробить внески на підтримку американських систем ППО, які є в розпорядженні України, а також профінансує “чеську ініціативу” із закупівлі снарядів. Також Норвегія пообіцяла близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році.
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії.