Позначка: Нацгвардія

Затримано нацгвардійця, який в Кривому Розі насмерть збив підлітка

Працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця Національної гвардії, який 18 жовтня в Кривому Розі збив на пішохідному переході неповнолітнього хлопця. Хлопець помер від отриманих травм. Водій не зупинився на світлофорі і перебував у тверезому стані. ДБР проводить слідство за статтею Порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до смерті потерпілого.

20.10.2025
Атаки росіян під Добропіллям захлинулися – Азов

Українські оборонці повідомили про спробу російських загарбників взяти під контроль населені пункти Шахове та Володимирівку. Російські війська влаштували масовану атаку на Добропіллі, в якій задіяли 22 одиниці бронетехніки, зокрема танки та бойові броньовані машини. Українські війська завчасно виявили та знищили дві одиниці бронетехніки російських загарбників за допомогою артилерії та безпілотних систем. Завдяки діям українських військових атака противника була відбита, знищено дев’ять та пошкоджено ще чотири одиниці бронетехніки.

16.10.2025
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.

У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.

Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.

Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.

Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.

“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.

Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.

За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.

Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.

Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.

Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.

08.10.2025
Військовим дозволили переводитись між ЗСУ та НГУ

Уряд прийняв рішення спростити процедуру переведення військових між різними військовими частинами на прохання Міністерства оборони. Відтепер військовослужбовці матимуть можливість подавати електронний рапорт на зміну місця служби через додаток “Армія+”. Це допоможе пришвидшити та спростити переходи військових між підрозділами. Командири частин мають виконати кадрові рішення протягом 72 годин, а у разі заперечень – надати обґрунтовану відповідь упродовж 48 годин. Наказ про переміщення може бути скасований за порушення вимог або кримінальне правопорушення, а спірні питання будуть вирішуватися спеціальною групою.

01.10.2025
В Івано-Франківську двоє молодиків побили нацгвардійця через зауваження

У п’ятницю, 12 вересня, поліція Івано-Франківської області повідомила про те, що двоє нетверезих молодих чоловіків побили військовослужбовця Національної гвардії під час служби в Івано-Франківську. Вони неслухняно поводилися та конфліктували з військовими, що призвело до потасовки. 25-річного військовослужбовця госпіталізували з тілесними ушкодженнями. Молодиків затримали і розпочато кримінальне провадження за статтею “хуліганство”. Один з них вже повідомили про підозру.

12.09.2025
Суд виніс вирок військовому за вбивство двох жінок і поліціянтів

Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:
незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).