Надзвичайна ситуація

Відомо, скільки багатоповерхівок у Києві залишаються без тепла

У Києві від ранку 25 січня підключили до теплопостачання ще понад 340 будинків. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко в Telegram.

За його словами, після атаки РФ 24 січня на критичну інфраструктуру столиці без тепла залишаються 1330 багатоповерхівок.

Кличко нагадав, що напередодні майже 6000 будинків знову опинилися без теплопостачання. Більшість із них уже двічі підключали або намагалися підключити після обстрілів 9 та 20 січня.

“Комунальники й енергетики продовжують працювати, щоб подати теплоносій в усі будинки, де немає тепла”, – повідомив він.

До відновлення також долучилися бригади з кількох інших міст України та ремонтні бригади Укрзалізниці.

Пункти обігріву у Києві: хто має право на ночівлю

У Пунктах незламності з’явилися ліжка, однак вони призначені насамперед для людей, які потребують допомоги у разі надзвичайної ситуації або за медичними показниками. Ці місця не є повноцінними пунктами ночівлі для всіх охочих. Про це заявила пресслужба ДСНС у неділю, 25 січня.

Водночас основною функцією Пунктів незламності залишається надання базової допомоги: можливість зігрітися, зарядити гаджети, випити гарячого чаю, а також отримати психологічну підтримку.

У ДСНС наголосили, що постійно моніторять ситуацію та за потреби коригують формат роботи пунктів, виходячи з рівня безпеки та реальних потреб людей. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що ситуація у Києві залишається надскладною. Підрозділи ДСНС працюють у максимальному складі, додатково залучені придані сили з інших регіонів. Обсяг аварійно-відновлювальних робіт значний. На об’єктах задіяні верхолази та спецпідрозділ Дельта.

Паралельно з аварійно-відновлювальними роботами у столиці розгорнута масштабна система допомоги людям. Понад 90 пунктів обігріву ДСНС працюють у Києві цілодобово, додаткові намети обігріву розгорнуті безпосередньо у дворах багатоповерхових будинків, щоб допомога була максимально близько до людей. Там завдяки співпраці ДСНС з World Central Kitchen та Червоним Хрестом мешканці можуть отримати й гарячу їжу.

“З огляду на потребу, прийняли рішення розгортати додаткові великі намети обігріву, розраховані щонайменше на 40 осіб. Основна їхня функція – надати можливість зігрітися, зарядити ґаджети, випити гарячого чаю. За потреби – отримати психологічну підтримку”, – зазначив Клименко.

Нагадаємо, в ніч проти 24 січня Росія вчергове масовано атакувала енергетичну систему України ракетами і дронами. Найбільше постраждали Київ. Найскладніша ситуація нині на Троєщині – близько 600 житлових будинків без електроенергії, теплопостачання та води.

Зеленський провів нараду щодо НС в енергетиці

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні розповів про селекторну нараду щодо надзвичайної ситуації в енергетиці. Він зазначив, що після російських ударів відбулося багато пошкоджень, зокрема в Бучі, Гостомелі, Ірпені та Одесі. У Харкові більше 400 тисяч людей залишилися без електроенергії. Президент подякував усім, хто працює над відновленням пошкоджень. Він також зазначив, що ухвалені всі необхідні рішення щодо збільшення імпорту електроенергії. Зеленський також висловив вдячність державам-партнерам за готовність допомогти з обладнанням, зокрема з генераторами. Урядові структури в Києві залучені до надання допомоги, але є проблеми з опаленням в будинках, тому необхідно більше активності у реалізації допомоги.

Свириденко: Україна послабить комендантську годину

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила, що у регіонах, де введено надзвичайний стан в енергетиці, можуть послабити комендантську годину. Громадяни зможуть перебувати на вулицях без перепусток, відвідувати торгово-розважальні центри, які забезпечують певні функції, та користуватися приватним транспортом. Рішення про локалізацію цих послаблень буде прийнято на засіданні комісії у п’ятницю. Президент Володимир Зеленський раніше оголосив про режим надзвичайної ситуації в енергетиці та створення штабу для координації дій у цій сфері.

Надзвичайний стан в енергетиці: що очікувати

Президент Володимир Зеленський оголосив про введення режиму надзвичайної ситуації в енергетиці України через проблеми з електропостачанням, викликані ворожими ударами. Під час цієї ситуації можуть бути введені обмеження, але комендантська година може бути скасована в окремих містах, де це безпечно. Мета – забезпечити доступ до допомоги та дати можливість підприємствам працювати в обмежених умовах. Зеленський також обіцяв законодавчо закріпити поняття надзвичайної ситуації в енергетиці. Введення цього режиму може призвести до змін у правилах комендантської години, навчальному процесі, імпорті енергії та процедурах підключення резервного енергообладнання. У Києві вже другий день поспіль відбуваються аварійні відключення електроенергії, тому для столиці передбачено додаткові заходи, такі як створення координаційного штабу та збільшення кількості Пунктів незламності.

У Дніпрі заявили про надзвичайну ситуацію

У місті Дніпро сталася надзвичайна ситуація через російські удари по енергетиці, про що повідомив мер Борис Філатов. Місто зазнало складнощів із електропостачанням, теплом, водопостачанням та інфраструктурою. Лікарні поступово отримують світло, але мають альтернативні джерела живлення. Котельні були знеструмлені, але працюють над відновленням їхньої роботи. Електротранспорт компенсується автобусами, а місто має запаси палива. Дитячі садочки працюють у скороченому режимі, а школи продовжили канікули. Влада міста знаходиться в постійному контакті з військовим управлінням області та іншими відомствами.

В Одеській області оголосили надзвичайну ситуацію

В Одеській області оголошено надзвичайну ситуацію державного рівня. Про це повідомив начальник ОВА Олег Кіпер у Телеграм в середу, 17 грудня.
За його словами, саме такого статусу набула надзвичайна ситуація, що виникла внаслідок масованої атаки росіян по енергетичній інфраструктурі Одещини 13-14 грудня.
“Відповідне рішення ухвалено на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Одеській обласній військовій адміністрації. Підставою стали наслідки російської атаки по об’єктах енергетики за останній час, що призвели до тривалого – понад 3 доби – порушення нормальних умов життєдіяльності понад 50 тисяч мешканців області”, – написав Кіпер.
За його словами, окремим рішенням комісія доручила начальникам військових адміністрацій, головам громад та органам Нацполіції провести профілактичну та роз’яснювальну роботу з підприємцями щодо необхідності мінімального використання ілюмінації та декоративного освітлення з метою економії електроенергії для населення та обʼєктів критичної інфраструктури.
Крім того, ухвалено рішення про додаткове спрямування частини коштів резервного фонду в громади для поповнення запасів паливно-мастильних матеріалів.
Це необхідно для забезпечення безперебійної роботи генераторів, які живлять об’єкти критичної інфраструктури: лікарні, заклади освіти, пункти незламності та інші життєво важливі установи, – пояснив начальник ОВА.

Режим НС: рівень води у Бєлгородському водосховищі продовжує падати

Рівень води у Бєлгородському водосховищі стрімко падає після кількох ударів по дамбі, здійснених силами оборони України кілька днів тому. Влада оголосила надзвичайну ситуацію, про що в понеділок, 27 жовтня, повідомляє The Moscow Times.

За даними Федерального агентства водних ресурсів, які були передані російським медіа, удари спричинили пошкодження донного водовипуску та обох затворів, відповідальних за регулювання рівня води.

Зазначається, що одразу після інциденту робітники почали засипати канал поблизу пошкодженого затвора, щоб запобігти обмілінню водосховища і потенційному підтопленню територій нижче за течією. За інформацією агентства, рівень води вже знизився на один метр.

Згідно з інформацією, до робіт залучено 10 працівників установи, 20 осіб із підрядних організацій, п’ять самоскидів, два навантажувачі та один трактор. Відновлювальні роботи в гідровузлі Бєлгородського водосховища перебувають під контролем центрального апарату Росводресурсів, запевнили у відомстві.

Як повідомляють росЗМІ, внаслідок українських атак і прориву греблі, розташованої на річці Сіверський Донець між Бєлгородським і Шебекінським районами, в селах, розміщених нижче за течією, почалося підтоплення. Глава регіону В’ячеслав Гладков заявляв про початок евакуації жителів населених пунктів, які можуть потрапити до зони затоплення, за його даними, це близько 1 тис. осіб.

Раніше повідомлялося, що командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив, що удар здійснили оператори 1-го окремого Центру СБС. За його словами, конструкція дамби отримала тріщини після цієї операції.

Наслідки ударів по Бєлгородській дамбі видно з космосу

Пасажирів міжнародного потяга евакуювали через вибухи на Київщині – ЗМІ

У ніч на 14 вересня на території Київської області стався вибух неподалік села Калинівка, який призвів до аварійної зупинки поїзда № 730 Харків – Перемишль. Внаслідок вибуху, викликаного детонацією боєприпасів, пошкодилася контактна мережа, тому потяг зупинився. Сотні пасажирів були евакуйовані до лісосмуги та мають бути доправлені автобусами до безпечного місця. Щасливо, загиблих немає, і займання вагонів не було виявлено. Наразі невідомо, чи пов’язаний цей інцидент на залізниці зі звістками про вибухи, які чули в місцевості поблизу Василькова. офіційної інформації про причину вибуху поки немає.

Вибухи на Київщині: реакція влади, зміни руху в УЗ

У ніч на неділю, 14 вересня, через пошкодження інфраструктури поблизу Києва, де сталася надзвичайна ситуація, деякі потяги курсуватимуть за зміненими маршрутами. Ця інформація була поширена прес-службою Укрзалізниці. Маршрути потягів, які проходять через станцію Боярка, будуть коригуватися для забезпечення безпеки пасажирів та персоналу. Деталі про зміни у розкладі обіцяють надати пізніше. Також, мешканці Київської області повідомляли про гучні вибухи, але влада спочатку не коментувала ситуацію, не оголошуючи тривогу. Проте пізніше стало відомо, що вибухи не були пов’язані з повітряною атакою. Наразі на місці події працюють оперативні служби для встановлення причин та ліквідації наслідків. Також, 7 вересня російські війська вдарили по території України за допомогою безпілотників та ракет, але більшість ворожих цілей було збито. У результаті цієї атаки в Києві загинула жінка з дитиною, а щонайменше 17 людей отримали поранення.