Державна митна служба повідомила, що відновлюється робота пунктів пропуску на державному кордоні. Інформаційні системи на кордоні вже працюють, розпочалося оформлення громадян і транспортних засобів на в’їзд в Україну та на виїзд з неї. Раніше пропускні операції були призупинені на кілька годин через відсутність електроживлення після ворожого обстрілу енергооб’єктів. Рух міжнародних пасажирських поїздів та оформлення пасажирів у залізничних пунктах пропуску відбувається без перешкод. Технічний збій у системі митниці, який тимчасово призупинив роботу автомобільних пунктів пропуску, не вплинув на залізничне сполучення. Прикордонники також забезпечують пропуск громадян, які перетинають західний кордон у пішому порядку, за винятком пунктів пропуску Дякове та Селменці.
Позначка: Кордон
-
В ДПСУ заявили про призупинення перетину кордону
Сьогодні увечері стало відомо, що через технічний збій у базі даних митниці тимчасово припинено пропускні операції на кордоні. Цю інформацію розповіла Державна прикордонна служба через свій Telegram-канал. Це означає, що тимчасово призупинено оформлення в’їзду та виїзду громадян та транспортних засобів через кордон України. Наразі немає точної інформації про те, коли буде відновлено роботу бази даних та відкрито кордон. Також, раніше було відомо, що в Німеччині зросла кількість українців, які шукають захисту після того, як уряд України скасував заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років. У ДПСУ зазначили, що вже близько 100 тисяч чоловіків цієї вікової категорії виїхали за кордон.
-
На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок
У пункті пропуску Тересполь – Брест на кордоні між Білоруссю і Польщею утворилася величезна черга з близько 3000 вантажівок, які чекають на в’їзд до Польщі. Зазвичай пропускають близько 650 транспортних засобів за день, але черга наразі вистоює до чотирьох днів. Ситуація стала гіршою після того, як Литва закрила кордон з Білоруссю через інциденти з метеокулями, що вплинули на роботу аеропорту у Вільнюсі.
-
В Україні фіксують сезонне зменшення спроб втечі за кордон
За останні два місяці помітно зменшилася кількість незаконних перетинів кордону через зміну погодних умов. Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко заявив, що цього року найбільше затримок порушників було у серпні, але з початком вересня ця тенденція почала спадати. Погодні умови впливають на цю ситуацію: найчастіше люди намагаються перетнути кордон весною і влітку, а восени і зимою ці спроби стають менш поширеними. Головними напрямками для незаконних перетинів є кордони з Румунією, Молдовою і Угорщиною, тоді як менше спроб фіксується у напрямку Словаччини і Польщі.
-
Нові правила в’їзду в ЄС: можливі черги на двох пунктах пропуску на Волині
З 3 листопада на українсько-польському кордоні вводяться нові правила, які можуть сповільнити рух на пунктах пропуску Ягодин – Дорогуськ та Устилуг-Зосин. Це пов’язано з впровадженням цифрової Системи в’їзду/виїзду до Шенгенської зони. Тепер всі подорожні, які перетинають кордон з Польщею, повинні спочатку зареєструватися на терміналі або у працівника прикордонної служби. Це включає сканування паспорта та збір біометричних даних. Для дітей до 12 років відбитки пальців не потрібні. Ці дані будуть порівнюватися з інформацією Шенгенської зони. Введення нової системи може збільшити час на проходження контрольних процедур, тому рекомендується планувати поїздки заздалегідь або вибирати інші пункти пропуску.
-
Прорив кордону: біля пунктів пропуску почали встановлювати бетонні блоки
На Закарпатті планують встановити бетонні блоки-загороджувачі біля пунктів пропуску, щоб унеможливити спроби транспортних засобів прорватися через кордон. Речник Держприкордонслужби заявив, що останнім часом такі спроби стали частішими, і громадяни навіть намагаються прорватися через кордон, вчиняючи руйнівні дії. Прикордонники спільно з іншими службами вживають заходів для посилення безпеки на автошляхах та облаштовують додаткові конструкції, щоб запобігти таким інцидентам.
-
За два місяці з України виїхали 100 тисяч молодих чоловіків – ЗМІ
За два місяці дії послаблення правил виїзду Україну покинули майже 100 тисяч українців призовного віку. Про це у середу, 29 жовтня, пише The Telegraph із посиланням на дані польської прикордонної служби.
Так, Прикордонна служба Польщі повідомила, що з кінця серпня, коли Україна пом’якшила регулювання, запроваджене для забезпечення достатньої кількості військових, кордон перетнули 99 тисяч українців віком від 18 до 22 років.
Для порівняння, в британській армії загалом налічується близько 70 тисяч військовослужбовців.
Після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року воєнний стан забороняв українським чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну – навіть якщо вони не підлягали мобілізації.
Через три роки боїв президент Зеленський ухвалив нове правило, яке дозволяє українцям виїжджати за кордон до досягнення 23-річного віку.
Це стало частиною зміни політики призову, за якою вік обов’язкової мобілізації знижено з 27 до 25 років через наростаючі проблеми з нестачею особового складу на фронті.
Очікувалося, що надання молодим українцям більшої свободи пересування спонукатиме їх згодом повернутися і добровільно вступити до війська.
Також це мало запобігти тенденції, коли родини відправляють своїх підлітків за кордон до 18 років, щоб уникнути можливої майбутньої мобілізації. Зеленський у серпні попереджав, що така практика відриває молодь від своєї країни.
За даними польської прикордонної служби, з січня до кінця серпня Польщу перетнули 45 300 українців віком від 18 до 22 років. У наступні два місяці ця цифра більш ніж подвоїлася – до 98 500 осіб, тобто близько 1 600 на день.
Як відомо, 26 серпня Кабмін оновив порядок перетину держкордону. Тепер чоловіки віком від 18 до 22 років можуть тепер безперешкодно виїжджати з України під час воєнного стану. Відповідні зміни почали діяти з 28 серпня, наступного дня після офіційного опублікування постанови.
Невдовзі повідомлялося, що на кордоні фіксують в’їзд чоловіків віком 18-22 років до України. -
Литва закрила кордон з Білоруссю на місяць
Уряд Литви у середу ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю. Про це інформує LRT.
Пункт у Медінінкаї частково працюватиме з певними винятками.
Обмеження діятимуть від сьогодні до 30 листопада, 24:00, з можливістю продовження.
“Через нього зможуть проїжджати дипломати, транзитні пасажири Калінінграда, громадяни, які повертаються до Литви, громадяни Європейського Союзу, країн НАТО та члени їхніх сімей. Особи з дозволами на проживання в Литві. Також залишається відкритою можливість видачі гуманітарних перепусток, що вирішить Державна прикордонна служба”, – під час засідання уряду сказав міністр внутрішніх справ Владиславас Кондратовічус.
Уряд ухвалив окремий виняток, який дозволяє громадянам Андорри, Монако, Сан-Марино, Святого Престолу та України, а також членам їхніх сімей, перетинати прикордонний перехід Медінінкай.
Це також стосується технічного персоналу дипломатичних місій цих країн у Білорусі, які є громадянами Білорусі.
Причиною обмежень стали контрабандні повітряні кульки, що регулярно надходять із Білорусі та створюють загрозу безпеці повітряного простору Литви. Влада вважає це елементом гібридного тиску.До цього ці два пункти були єдиними, через які можна було потрапити до Білорусі або з Білорусі до Литви.
Залишається прикордонна застава Кена, де курсують потяги до Калінінграда. Водночас вийти з транзитного потяга в Литві заборонено, тож можливості потрапити з Литви до Білорусі або навпаки немає.
Для тих, хто планує їхати з Білорусі до Литви або навпаки, доведеться їхати через прикордонні пункти в Латвії чи Польщі.
Раніше ЗМІ вже писали, що Литва посилить контроль над повітряним простором та активізує протиповітряну оборону. -
Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною
Нова система в’їзду до Євросоюзу з 28 жовтня запрацювала на усіх пунктах пропуску на угорському кордоні. Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
Зазначається, що з 28 жовтня систему Entry/Exit System (EES), який включає збір біометричних даних для громадян третіх країн, запровадили на усіх угорських пунктах пропуску на кордоні з Україною.
Перед цим 12 жовтня до EES було підключено автомобільний пункт пропуску Берегшурань, який навпроти українського Лужанка, а з 21 жовтня – залізничний пункт пропуску Захонь.
З 27 жовтня цифрова Система в’їзду/виїзду запрацювала на ще трьох ККП на кордоні з Польщею, у зв’язку з чим українців попереджали про можливі затримки. -
Німеччина розмістить тисячі дронів на кордоні з РФ
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити “найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Німеччина скерує €10 млрд на дрони