Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Раніше Кабінет міністрів виділив 298 млн гривень для реалізації чотирьох проєктів відновлення в Запорізькій області, а також 598 млн гривень на проєкти відбудови в Харківській області.
Позначка: Кабінет міністрів
-
Уряд розподілив 540 млн грн на ремонти будинків
-
Уряд підтвердив відстрочку учасникам проєкту Контракт 18-24 після служби
Кабмін схвалив ініційований Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до законодавства, що передбачають 12-місячну відстрочку від мобілізації для добровольців, які відслужили за Контрактом 18–24. Про це повідомили у Міноборони.
Зазначається, що раніше, після звільнення з військової служби, такі громадяни могли бути взяті на військовий облік і одразу призвані знову. Схвалені поправки до Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію усунуть цю невизначеність. Крім того, гарантована законодавчо відстрочка надасть можливість добровольцям відпочити та, за потреби, пройти необхідну медико-соціальну реабілітацію. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
В Інститут нацпа’яті призначили нового очільника
Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві. -
В Інститут нацпам’яті призначили нового очільника
Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
Податкова служба отримала тимчасового керівника
Леся Карнаух тимчасово призначена виконувати обов’язки голови Державної податкової служби України. Вона працює на державній службі з 2004 року і має досвід у різних посадах, зокрема, у Рахунковій палаті України та Київській обласній державній адміністрації. Кабінет міністрів видав відповідне розпорядження щодо призначення Лесі Карнаух на цю посаду.
-
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Уряд виділив додаткові 1,1 млрд грн регіонам для здійснення заходів безбар’єрності. Ця ініціатива спрямована на відновлення України з урахуванням принципів інклюзивності та безбар’єрності. Гроші підуть на ремонти об’єктів інфраструктури і будівель житлового та громадського призначення з метою забезпечення доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
-
Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн
Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8% -
Україна почала підготовку до опалювального сезону
Україна почала підготовку до зими. Уряд створив штаб з підготовки до опалювального сезону, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм за пісумками засідання Кабінету міністрів в п’ятницю, 30 травня.
“Утворили сьогодні штаб з підготовки до опалювального сезону, аби гарантувати людям світло й тепло наступної зими”, – написав він.
Він зазначив, що штаб, який очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, матиме низку завдань. А саме: координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, сприятиме створенню обласних та міських штабів, оперативно розв’язуватиме проблемні питання та здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ.
“Обсяги газу, закачаного в травні до газосховищ, на 40% перевищили обсяги за аналогічний період минулого року. Вже введено в експлуатацію 130 МВт потужності когенераційних установок та 250 МВт теплової потужності блочно-модульних котелень. Загалом у 2025 році плануємо підключити понад 900 МВт таких потужностей”, – розповів Шмигаль.
Очільник уряду також повідомив, що у Фонді підтримки енергетики України вже акумульовано внесків на понад 1,1 млрд євро. Їх передбачається використати для закупівель енергетичного обладнання на відновлення та модернізацію енергетичної інфраструктури.
Раніше у травні повідомлялося, що запаси газу в Україні впали до найнижчого рівня за 11 років. Сезон закачування цьогоріч почався пізніше через холодну погоду – у першій половині квітня.