Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження стосовно начальника Енергетичної митниці Державної митної служби Анатолія Комара через ймовірне незаконне збагачення. Розслідування порушили після журналістського розслідування про новий маєток Комара, яке викликало гучну реакцію. Сім’я чиновника звела маєток в елітному передмісті Києва, а сам він користується престижним Mercedes-Benz. Прем’єр-міністр доручила перевірити діяльність Комара та вжити термінових заходів. Наразі чиновника відсторонили від посади, а проводиться внутрішня перевірка.
Позначка: Генпрокурор
Генпрокурор заявив про викриття корупції на 60 млн
У Вінницькій та Херсонській областях правоохоронці виявили систематичну корупцію серед депутатів, голів громад, чиновників, керівників підприємств. Злочинні дії включали розтрату, привласнення державних коштів, службову недбалість, зловживання та оборудок із землею, завдавши бюджетам збитків на майже 60 млн гривень. У результаті розслідування на Вінниччині було оголошено 21 підозру, а збитки від незаконних дій оцінили у понад 14,5 млн гривень. На Херсонщині також було виявлено корупційні схеми, що завдали збитків на 36,2 млн гривень, та оголошено дев’ять підозр. Генеральний прокурор наголосив, що незалежно від посади кожен особисто несе відповідальність за свої дії, а корупція не залишиться без покарання. Серед фігурантів справи є депутати та керівники підприємств, а також відомі особи, які вже були звільнені з посад.
Ошукали інвестора на 21 млн: викрили злочинну групу екснардепа
Правоохоронці викрили організовану злочинну групу на чолі з колишнім народним депутатом, яка ошукала інвестора нерухомості на понад 21 млн гривень. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 25 липня.
Серед підозрюваних екснардеп, адвокати та юрист
Прокурори повідомили про підозру чотирьом учасникам організованої злочинної групи, які, за попередньою змовою, незаконно привласнили кошти столичного підприємства.
Фігуранти, серед яких – колишній народний депутат України VII–VIII скликань, пообіцяли передати у власність частину приміщення в Солом’янському районі Києва. Угоду уклали, гроші отримали, але так нічого і не передали.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в правоохоронних органах, мова про Дмитра Андрієвського.
За даними слідства, всі дії були добре сплановані завчасно: екснардеп залучив підконтрольні фірми та своїх людей – адвокатів, юриста і директора товариства. У результаті оборудок, вся будівля у 2021 році перейшла до компанії-нерезидента, а потерпілому завдано збитків на понад 21 млн грн.
Організатору та його спільникам повідомили про підозру у заволодінні майном, легалізації доходів та службовому підробленні.
Наразі готується клопотання до суду щодо запобіжних заходів, зокрема – взяття під варту.
Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У справі про підтоплення метро у Києві очікують на дві експертизи
У справі про підтоплення київського метро вже оголошено підозри більшості фігурантів. Нині у розслідуванні справи очікуються результати судово-економічної та гірничної спеціальної експертиз. Про це заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко, повідомляє Укрінформ у середу, 23 липня.
“Щодо підтоплення метро, то повідомлення про підозру отримали вже більшість фігурантів, встановлені збитки від бездіяльності… Нами встановлено, що велика кількість посадових осіб, які відповідали саме за цей напрямок роботи, знали про ймовірне настання таких наслідків, але не вжили дієвих заходів для недопущення цієї ситуації”, – пояснив Кравченко.
Розслідування справи продовжать.
“Після мого призначення я вивчав цю справу особисто. Дав вказівку, що необхідно здобути нові докази. Можливо, проведення судово-економічної та гірничої спеціальної експертиз, якими наразі вже займаються, надасть нам всі відповіді щодо такої аварії в метро. Але на сьогодні крапка не поставлена в цьому”, – додав генпрокурор.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко прокоментував закон, який ліквідовує незалежність САП та НАБУ, підпорядковуючи їх його структурі. На брифінгу у вівторок, 22 липня, він заявив, що тепер відомства будуть “однією сім’єю”, передає Укрінформ.
“Спеціальна антикорупційна прокуратура відповідно до Закону України про прокуратуру, як була, так і залишається у статусі департаменту ОГПУ. І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм. І разом будемо друг другу допомагати”, – заявив Кравченко.
Для прикладу Руслан Кравченко навів справу ексміністра нацʼєдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди. Справу розслідує САП.
“Деякі журналісти повідомляли, що нового генпрокурора призначили для того, щоб він забрав справу Чернишова. А я вам обіцяю в очі, що і після цих змін справу Чернишова я не заберу. Як розслідування було, так і буде. Я подивлюся, як вони закінчать, і як потім прокурори САП будуть підтримувати державне обвинувачення до вироку”, – сказав Кравченко.
Він додав, що особисто відвідає судове засідання у справі Чернишова.
“Я і сам піду в суд по Чернишову. Адже вважаю, що прокурори повинні ходити до суду – підтримати державне обвинувачення щодо резонансних справ: як окружні прокурори, так і обласні”, – зазначив Кравченко, додавши, що це є роботою прокурорів.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Увечері у вівторок у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон. Однак, президент Володимир Зеленський підписав закон.
Генпрокурор розповів про зустріч з представниками G7
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 22 липня спільно головою Служби безпеки України Василем Малюком і директором Державного бюро розслідувань Олексієм Сухачовим поспілкувався з представниками G7. Про це Кравченко повідомив у Телеграм.
“Обговорили низку питань: від викорінення корупції і реформи правоохоронних органів, до боротьби з ворогом на передовій і всередині країни – з агентами РФ”, – заявив генпрокурор за результатами зустрічі.
Він також запевнив, що міжнародні партнери “отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання: і щодо роботи правоохоронних органів України в цілому, і щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ”.
“Переконаний – довіра і впевненість громадськості у верховенстві права – надважливі. І в цьому наше бачення з міжнародними партнерами співпадає”, – додав генпрокурор.
Раніше посли країн “Великої сімки” заявили, що уважно слідкують за скандалом, що розгортається навколо НАБУ, й висловили глибоку стурбованість з приводу подій. За їх словами, ситуація вимагає термінового обговорення з представниками Кабінету Міністрів України.
“G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду,” – мовилося в заяві.
Посли наголосили на важливості підтримки прозорості, незалежного функціонування державних інституцій та ефективного управління. Вони також високо оцінюють співпрацю з Україною у спільній боротьбі з корупцією.
Затримано генерального директора ДП Ліси України
Генерального директора державного підприємства Ліси України викрито на незаконному збагаченні. Його затримано, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко у Телеграм в понеділок, 21 липня.
“Викрито одного з ключових фігурантів лісової сфери – генерального директора державного підприємства Ліси України. Він державний службовець категорії “А”. І за цим статусом – особлива відповідальність. Сьогодні йому повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст.368-5 КК України)”, – написав він.
За словами Кравченка, у 2021 році, перебуваючи на посаді голови Держлісагентства, фігурант набув активів на 10,4 млн грн, що перевищує законні доходи. Серед них – квартира в Києві вартістю понад 9 млн грн, оформлена на підставну особу, але фактично вона використовувалася фігурантом.
Також мова йде про вісім земельних ділянок загальною площею 24 га.
“За даними НАЗК, різниця між офіційними доходами і набутим майном – 7,9 млн грн. Підозрюваного затримано”, – зазначив генпрокурор і додав, що це лише окремий епізод з десятків кримінальних проваджень, що стосуються ДП Ліси України.
Дивіться фото: Затримано генерального директора ДП Ліси України
У свою чергу ДБР повідомило, що санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі вирішується питання щодо обрання посадовцю запобіжного заходу.
А пресслужба ДП Ліси України уточнює, що мова йде про генерального директора Юрія Болоховця.
Версія слідства базується не на фактах, а на припущеннях. Зазначені припущення неодноразово аргументовано спростовувалися. Вилучення носіїв інформації, телефонів, комп’ютерної техніки не підтвердило порушень закону з боку Юрій Болоховець. Всі активи Юрія Болоховця вказані в декларації, – йдеться у повідомленні.
На держпідприємстві вважають, що об’єкти, які орендує родина Юрія Болоховця, належать реальним власникам з підтвердженими доходами та набуті законним шляхом.
“Тиск на Юрія Болоховця пов’язаний з його принциповою позицією щодо прозорих ринкових механізмів реалізації деревини та системною роботою з детінізації лісової галузі”, – резюмували у пресслужбі.
ДТП за участі працівника прокуратури: постраждала померла
Постраждала від наїзду працівника прокуратури на вулиці Велика Васильківська у Києві померла у лікарні. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко у неділю, 20 липня.
“Учора на Великій Васильківській у Києві сталася трагедія. Водій у стані алкогольного сп’яніння вилетів на тротуар і збив жінку та намагався втекти з місця події”, – нагадав Кравченко.
Він додав, що скоїв смертельну ДТП Андрій Молочний, – не прокурор, втім, працівник прокуратури, державний службовець.
“На жаль, постраждала померла в лікарні. Мої щирі співчуття рідним і близьким загиблої”, – зазначив генпрокурор.
Молочному вже повідомили про підозру у порушенні правил дорожнього руху у стані сп’яніння, що призвело до смерті людини, за ч. 3 ст. 286-1 КК України. Результат обстеження виявив 1,77 проміле.
Прокуратура наполягатиме на застосуванні запобіжного заходу, терміном на 60 діб, у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Кравченко запевнив, що собисто контролює хід цієї справи, як старший групи прокурорів, починаючи з обрання запобіжного заходу, і підтримуватиме обвинувачення в суді.
Нещодавно співробітник правоохоронного органу Житомирщини у стані алкогольного сп’яніння скоїв смертельну аварію.
Генпрокурор взяв на контроль ДТП із працівником прокуратури-втікачем
Генеральний прокурор Руслан Кравченко вирішив взяти під особистий контроль справу про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася пізно увечері в Голосіївському районі Києва 19 липня. Про це він повідомив на своїй сторінці Facebook в ніч на неділю, 20 липня.
Генпрокурор оприлюднив відеозапис події, зафіксований камерою вуличного спостереження. Він детально описав обставини події, зазначивши, що винуватець спершу втік із місця ДТП, проте згодом був затриманий.
За його словами, Андрій Молочний є головним спеціалістом відділу органів прокуратури, але не прокурором. Час наїзду підтверджено записом – 23:25.
Він зазначив, що близько 23:35 держслужбовець органів прокуратури Андрій Молочний виїхав на тротуар, де збив пішохода – жінку, яка, на щастя, залишилася живою.
Руслан Кравченко заявив, що представлятиме інтереси потерпілої в суді. Він наголосив на неприйнятності подібних порушень моральних і правових норм, назвавши цей випадок ганьбою для всієї системи. Генеральний прокурор пообіцяв домогтися суворого покарання винного.
Наразі жінці надають всю необхідну медичну допомогу. Кравченко також від імені прокуратури попросив вибачення за дії працівника органів.
Нещодавно співробітник правоохоронного органу Житомирщини у стані алкогольного сп’яніння скоїв смертельну аварію.
Раніше повідомлялося, що в Києві судитимуть колишнього правоохоронця, який скоїв смертельну ДТП на Гостомельському шосе.
Стало відомо, скільки прокурорів з інвалідністю залишилося на посадах
За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, у прокуратурі залишається 484 прокурори з інвалідністю, з яких 41 особа подала заяви на звільнення за власним бажанням і їх звільнили. Із них 136 мають особливі статуси, такі як інваліди дитинства, онкохворі або війни. Кравченко зазначив, що закон не дає йому право самостійно звільняти прокурорів, які отримали статус інвалідності, це може робити лише Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Він також наголосив, що важливо відновлювати довіру до прокуратури законними методами, не допускаючи емоцій та маніпуляцій, і що дії окремих прокурорів не мають знецінювати роботу інших працівників. Також було відомо, що Міністерство охорони здоров’я скасувало 74 інвалідності з 526 прокурорів, але жодного з них не було звільнено з посади.