Фортифікаційні споруди

Україна укріплює фортифікації на кордоні з Білоруссю

Україна продовжує посилювати лінію державного кордону з Білоруссю та нарощує оборонні можливості на північному напрямку. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає Укрінформ у четвер, 26 лютого.

“Цей напрямок посилений різними складовими Сил оборони нашої країни, а також відбувається і укріплення безпосередньо лінії державного кордону, фортифікаційне укріплення прикордоння для того, щоб всі українські воїни, всі складові Сил оборони, які знаходяться на цьому напрямку, мали всі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі. І всі ті понад 1000 км, які ми маємо з Білоруссю, від Волині до Чернігівщини, то це постійне нарощення наших оборонних можливостей”, – сказав він.

Водночас, за словами Демченка, наразі українські прикордонники не фіксують змін або переміщення техніки чи особового складу на території Білорусі поблизу кордону з Україною. Ситуація перебуває під постійним контролем розвідки та підрозділів ДПСУ.

Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський назвав ціль для НАТО в Білорусі. Нове вторгнення? Мобілізація і збори в Білорусі

В Україні пришвидшили будівництво антидронових сіток – Федоров

Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про пришвидшення будівництва антидронових сіток для захисту від ворожих БпЛА в прикордонних районах. Вын також виклав выдповыдний ролик на своїй Facebook-сторінці.
“Поблизу лінії фронту Росія використовує дрони як інструмент терору проти цивільних автомобілів, рятувальників і ремонтних бригад. За дорученням президента, посилюємо захист прифронтових територій та пришвидшуємо будівництво антидронових сіток. У фокусі – дороги, які забезпечують безперебійну логістику та життєдіяльність громад поблизу лінії бойового зіткнення.
На антидронові сітки з бюджету виділили додаткові 1,6 млрд доларів. У лютому, попри складні погодні умови, додатково прикрито 125 км доріг та відновлено 55 км конструкцій”, – ідеться в його повідомленні.
За його словами, за місяць було збільшено швидкість з 5 км на добу в січні до 12 км у лютому.
“Це суттєво посилило безпеку пересування військових і забезпечило стабільну роботу прифронтових громад. Уже в березні плануємо закривати 20 км доріг на день. До кінця року в планах облаштувати ще 4 000 км антидронового захисту автомобільних доріг”, – зауважив Федоров.
Паралельно пришвидшується будівництво фортифікацій у Харківській, Сумській та Чернігівській областях, додав голова Міноборони.

Прокуратура відсудила 304 млн за зрив будівництва фортифікацій на Сумщині

Господарські суди Сумської та Дніпропетровської областей задовольнили 25 позовів щодо стягнення 304,5 млн грн, виділених на будівництво фортифікацій на Сумщині. Мова про повернення авансових коштів та штрафні санкції через невиконання підрядником договірних зобов’язань. Про це повідомляє прокуратура області у понеділок, 16 лютого.
Як зазначається, Сумська область має найбільшу протяжність кордону з РФ, тому фортифікації є вкрай необхідні для ефективного стримування ворога.
Відтак ОВА було укладено договори з суб’єктами господарювання на будівництво оборонних укріплень. Втім, прокуратура виявила систематичні факти невиконання договірних зобов’язань одним із підрядників.
Зокрема, ТОВ, отримавши значні суми авансу коштом бюджету, мало їх використати упродовж шести місяців шляхом виконання робіт зі зведення фортифікацій з наданням відповідних підтверджуючих документів.
Водночас Товариство не виконало взяті на себе зобов’язання. Тож у минулому році прокуратура подала позов про стягнення авансу, а також штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань.
Нині рішеннями Господарських судів Сумської та Дніпропетровської області задоволено 25 позовів на 304,5 млн грн, зокрема у 2025 році – 1 позов на 23,9 млн грн, у 2026 році – 24 позови на 280,6 млн грн.

На Донеччині шестеро війських ухилялись від облаштування фортифікацій

Шестеро військових ухилялися від служби під час будівництва фортифікацій на Донеччині. Справу передали до суду. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідвань в п’ятницю, 6 лютого. У Донецькій області завершили досудове розслідування щодо шістьох військовослужбовців інженерного підрозділу однієї з військових частин, дислокованої на Донеччині.

Слідчі встановили, що у період з червня 2023 року по березень 2024 року військові систематично ухилялися від виконання обов’язків служби. Згідно з бойовими розпорядженнями, вони мали здійснювати фортифікаційне обладнання оборонних рубежів у Покровському районі Донецької області, однак фактично перебували поза межами району виконання завдань, здебільшого знаходячись удома.

Водночас до командування військової частини подавали завідомо неправдиві відомості про нібито перебування у відрядженні в районі ведення бойових дій. На підставі цих документів військовослужбовцям безпідставно нараховували та виплачували грошове забезпечення, зокрема так звані “бойові” виплати.

Унаслідок таких дій державі завдали збитків на суму майже 1 млн гривень, а також суттєво підірвали бойову готовність підрозділу на відповідній ділянці фронту.

Військовослужбовців обвинувачують в ухиленні від виконання обов’язків військової служби, а також у шахрайство. Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі.

Щодо командира військовослужбовців обвинувальний акт до суду скерували. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем.

Україна не вірить у переговори Трампа, і готується воювати роками – ЗМІ

Влада України не розраховує, що нинішні переговори з росіянами і мирні зусилля США принесуть мир, і будує ешелоновані оборонні лінії, готуючись до ще кількох років війни. Про це йдеться у великому матеріалі французького видання Le Monde, кореспондент якого побував на сході України.
Автор публікації описує, як українські інженерні підрозділи будують широку лінію фортифікаційних укріплень та перешкод на Дніпропетровщині, що тягнеться на сотні кілометрів уздовж фронту, але на відстані 35 кілометрів від передових російських позицій.
Видання наголошує, що величезний масштаб проекту відображає переконання українського Генштабу, що Москва не має наміру зупиняти свою агресію найближчим часом.
Автори публікації наголошують, що російське просування, хоч і відбувається найповільнішими темпами в історії та коштує агресору величезних втрат, Силам оборони України все ж не вдається його зупинити.
Українська армія стикається з дефіцитом піхоти, яка б закрила щілини у фронті, а також не має далекобійних засобів ППО, які б тримали подалі російські штурмовики, що нищать КАБами укріплені позиції оборонців.
За широкою смугою цих перешкод знаходиться другий елемент оборонної системи – замасковані та укріплені позиції піхоти. Ключовою новацією, порівняно з початковим періодом війни, є те, що тепер усі окопи мають бути перекриті товстим шаром грунту згори, аби захиститися від дронів і бомб. Такі окопи сполучаються з підземними житловими приміщеннями, посиленими залізобетонними стінами.
Раніше дипломат США Метью Брайза заявив, що з Білого дому почали надходити сигнали, що Володимир Путін демонструє більш конструктивний підхід у переговорах, відходячи від своєї попередньої стратегії максималістських вимог.

НАБУ розслідує можливі зловживання Полтавської ОВА на фортифікаціях

Національне антикорупційне бюро розслідує можливі злочини, які сталися під час будівництва фортифікацій на замовлення Полтавської обласної військово-адміністративної адміністрації. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що серед причетних можуть бути тодішнє керівництво області, включаючи Філіпа Проніного. НАБУ також проводить кілька розслідувань щодо можливих корупційних діянь під час цього будівництва. Кривонос вказав на те, що Держфінмоніторинг, якого очолює екс-керівник Полтавської ОВА Пронін, не допомагає в розслідуванні корупції в оборонній сфері. НАБУ очікує співпрацю у вивченні руху коштів, пов’язаних з відмиванням грошей, зокрема в справі щодо Енергоатому. Кривонос вважає, що Фінмоніторинг мав би бути активнішим у наданні допомоги слідству відразу після виникнення підозрілих ситуацій.

РФ суне на Добропілля, минаючи фортифікації – DeepState

Російські сили активно продовжують атакувати на північ між Добропіллям та Дружківкою, займаючи такі населені пункти, як Кучерів Яр, Золотий Колодязь та Веселе. Вони мають перевагу в живій силі та тиснуть на українські позиції. Російські війська концентруються в різних точках для планування майбутніх дій. Вони також розвивають наступ по трасі Добропілля-Краматорськ та використовують тактику обхідних маневрів. Аналітики застерігають, що місто Добропілля може опинитись у небезпеці, і є загроза окупації. Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський президент Путін не має наміру припиняти війну та готується до нових наступів.

Розкрито схему розкрадання 27 млн на фортифікаціях

Директору приватного товариства у Рівному повідомили про підозру у заволодінні понад 27 млн грн бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікацій на Сумщині. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 18 липня.
За даними слідства, директор ТОВ у межах державної програми будівництва фортифікаційних споруд у прикордонній Сумській області організував механізм завищення вартості будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей, які використовувались під час виконання робіт.
Відтак, державі завдано збитки на понад 27 млн гривень, що підтверджено експертизою.
Директору товариств повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. За злочин йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Стало відомо, якою є протяжність фортифікацій росіян

За останні два роки росіяни збільшили кількість інженерно-фортифікаційних споруд на понад 2000 кілометрів, що становить загалом понад 8000 кілометрів. Аналітики DeepState повідомили про це 16 липня. Вони зазначили, що у попередньому дослідженні, проведеному у листопаді 2023 року, було зафіксовано понад 6000 кілометрів інженерно-фортифікаційних споруд. У новому дослідженні врахувалися області Росії, такі як Курська, Білгородська та Брянська, які зайняли значну частину загального кілометражу. Росіяни змінили пріоритети у фортифікації, перейшовши на позиційну вибудову оборони. Їхні дії спрямовані на штурмові дії, де оборона стала пріоритетом.

У Харкові затримали бухгалтерку схеми з розкрадання на фортифікаціях

У Харкові жінці оголосили підозру в тому, що вона була “тіньовою бухгалтеркою” у схемі з розкрадання понад 5 мільйонів гривень на будівництві фортифікацій. Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону заявив, що жінці загрожує до 12 років ув’язнення. Вона стала шостою підозрюваною у цій справі. Жінка не має офіційної посади, вона зареєстрована як ФОП і є дружиною іншого підозрюваного. Декілька осіб, включаючи посадовців обласної військової адміністрації, перевіряються на причетність до цієї схеми. Нині триває досудове розслідування, а один з підозрюваних визнав провину і співпрацює зі слідством.