Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.
Позначка: Древний Рим
Вчені вперше знайшли фізичні докази використання бойових слонів у Європі
Іспанські археологи зробили відкриття, яке змінює уявлення про масштаби та реальність бойових дій у Західній Європі часів античності, повідомляє Arkeonews. У місті Кордова було виявлено перший матеріальний доказ присутності карфагенських бойових слонів на європейському континенті під час Другої Пунічної війни (218-201 роки до н.е.).
Знахідку зробили ще у 2020 році під час рятівних розкопок на пагорбі Коліна-де-лос-Кемадос, де нині розширюють провінційну лікарню Кордови. Археологи виявили зап’ястну кістку слона, що датується кінцем IV-III століттям до нашої ери.
Місце розкопок ідентифікували як іберійський оппідум Кордуба – велике до-римське укріплене поселення, розташоване на стратегічній терасі над річкою Гвадалквівір. У шарі пізнього залізного віку археологи зафіксували сліди інтенсивної військової активності: кам’яні артилерійські снаряди, важкі наконечники стріл для облогових машин, а також карфагенські монети, викарбувані в Картахені між 237 і 206 роками до н.е.
Кістку слона знайшли під завалом саманної стіни, що закривала цей культурний горизонт. Саме це, ймовірно, і врятувало її від знищення або пізніших втручань.
Анатомічний аналіз показав, що знахідка є третьою зап’ястною кісткою правої передньої кінцівки слона. Радіовуглецеве датування підтвердило, що вона належить до до-римського періоду, виключивши як викопне, так і сучасне походження. Хоча точно визначити вид неможливо, розміри кістки перевищують параметри сучасних азійських слонів. Античні джерела вказують, що Карфаген переважно використовував африканських слонів, яких відловлювали у Північній Африці та тренували за елліністичкими військовими традиціями. Фото: R. M. Martínez Sánchez (A) Права третя зап’ясткова кістка слона (B) Анатомічне положення кістки в правій лапі слона. (C) Розташування в загальній структурі скелета. (D) 3D-діаграма, що порівнює кістку з порівняльними зразками: двома самками азіатських слонів і степовим мамонтом. Стародавні неодноразово згадували про десятки й навіть сотні бойових слонів у військах карфагенян, проте досі ці свідчення спиралися майже виключно на письмові джерела, іконографію та монети. Знахідка з Кордови вперше напряму підтверджує їхню реальну присутність у регіоні.
Дослідники звертають увагу і на те, що було знайдено лише одну кістку. За однією з версій, слон міг загинути під час локального бою або облоги, а рештки тіла згодом були знищені чи розкидані. Водночас археологи наголошують: ця кістка не мала жодної торговельної цінності, на відміну від бивнів, тож її поява на місці розкопок майже напевно пов’язана з перебуванням живої тварини.
У Хорватії знайшли унікальну римську статую Купідона
У місті Пула в Хорватії під час археологічних розкопок знайшли давню мармурову статую “Сплячого Купідона” з II століття н.е. Ця скульптура, вважається однією з найцінніших зразків римського мистецтва на Істрійському півострові. Вона була знайдена під час дослідження римського будинку, де планувалося звести готель, але розкопки змінили плани. Статуя завдовжки близько 98 см вирізблена з білого мармуру і зображає сплячого Купідона на лев’ячій шкурі поруч з ящіркою. Експерти вважають, що цей образ символізує зв’язок між любов’ю, сном і смертю. Розкопки також розкрили розкішні мозаїки, мармурове облицювання та фрески, свідчать про те, що тут жила заможна родина у II столітті. Статую реставрують, після чого вона стане виставкою в Археологічному музеї Істрії.
У Франції знайшли давньоримську майстерню з обробки деревини
Французькі археологи з Національного інституту превентивних археологічних досліджень виявили римську майстерню з обробки деревини у містечку Ізернор, що в Франції. Під час розкопок були знайдені дерев’яні вироби, такі як дитячі черевики, письмові таблички з чорнилом та предмети побуту. Виявлено, що майстри виготовляли різноманітні предмети від гребенів до скриньок і пряселців для ткацтва. Відкриття столярної майстерні дозволить відтворити не лише технології ремісників, а й соціальну структуру поселення, яке було активним центром життя в Ісарнодурі понад 1800 років тому.
У Швейцарії знайшли 2000-річний дерев’яний римський міст
Археологи виявили у муніципалітеті Егертен залишки дерев’яного моста часів Римської імперії. Як повідомляє Arkeonews, знахідку називають однією з найважливіших римських археологічних відкриттів у Швейцарії за останні десятиліття.
Під час досліджень у колишньому руслі річки Ціль було знайдено понад 300 дубових паль, які завдяки ґрунтовим водам добре збереглися. Вони слугували основою великого моста, що будувався, ремонтувався та перебудовувався кілька разів протягом століть. Дендрохронологічний аналіз показав, що перші конструкції з’явилися близько 40 року до н. е., невдовзі після підкорення кельтської Гельветії, а останні частини датуються 369 роком н. е. за імператора Валентиніана I. Таким чином, міст використовувався понад 400 років.
Його роль була стратегічною: він з’єднував поселення, військові табори й торгові шляхи, а також вів до міста Петинеска – важливого римського транспортного вузла. Звідти можна було дістатися до столиці римської Гельветії Авентикума (сучасний Аванш) чи до міста Аугуста Раврика (поблизу Базеля). Міст входив до складу так званої “римської трансверсалі Юра”, що поєднувала річки, озера та головні артерії Швейцарського плато.
У колишньому руслі археологи також знайшли численні артефакти: цвяхи від взуття, підкови, елементи кінської упряжі, сокири, рибальський тризуб, ключі, римські монети. Справжньою сенсацією стала велика дерев’яно-залізна стругальна колодка – інструмент, що рідко зберігається в такому стані.
Важливо, що розкопки не затримали будівельний проєкт: археологи працювали під час запланованої паузи.
У Франції виявили залишки великого римського комплексу
Археологи виявили значні залишки давньоримського міста Метлозедум, що нині лежить під сучасним Мелюном у Франції, повідомляє Arkeonews. Розкопки розкрили міську інфраструктуру та стратегічне значення поселення, розташованого у римській провінції Галлія Луґдунська, приблизно за 40 км на південний схід від Парижа.
Мелюн у римську добу був ключовим пунктом на перетині торговельних шляхів між плато Брії та Ґатіне. Розкопки проводять Служба муніципальної археології, SDASM та Національний інститут археологічних досліджень на ділянці площею 3500 кв.м, де перетинаються дві давньоримські вулиці – декуманус (сучасна вулиця Belle Ombre) і кардос (вулиця Dammarie). Це дозволило точно визначити вуличну сітку стародавнього міста.
На заході розкопано велику римську домус площею понад 700 кв.м. Незважаючи на часткове зруйнування у давнину, збереглися кам’яні фундаменти, які вказують на багатокімнатну структуру з внутрішнім двориком. Особливої уваги заслуговує добре збережений підвал завглибшки 2,2 метра з вапняковими стінами, вентиляційним каналом, нішами та сходами з трьома маршами. В його конструкцію вмонтовано уламок римської колони – приклад вторинного використання матеріалів.
Приблизно за 40 метрів на схід археологи частково розкрили інший комплекс будівель площею близько 600 кв.м. Хоча його структуру пошкоджено сучасними інженерними мережами, знайдено кімнату з ознаками побутового використання – залишки печі, збудованої з римської черепиці і керамічні водопровідні труби, що свідчать про наявність кухні або господарського приміщення.
Між цими двома зонами виявлено відкриті ділянки з господарськими ямами, невеликими підвалами без облицювання та вісьмома колодязями, збудованими з грубо обробленого вапняку. Це свідчить про поєднання житлових і сервісних функцій у межах міської забудови, хоча ознак ремісничої чи промислової діяльності наразі не виявлено.
Археологи ще не визначили, чи йдеться про дві окремі садиби, чи про єдиний великий комплекс площею понад 2000 кв.м – що було б винятковим випадком для житлової архітектури римського періоду в цьому регіоні.
Серед інших несподіваних знахідок – зигзагоподібні траншеї часів Другої світової війни, вириті на шкільному подвір’ї для захисту населення під час авіанальотів. У них також знайдено французький сталевий шолом моделі 1926 року. Ці артефакти ілюструють багатошарову історію Мелюна – від римських часів до ХХ століття.
У Великобританії знайшли скульптуру богині перемоги віком понад 1800 років
Під час розкопок на території римського форту Віндоланда у Великобританії археологи із благодійної організації Vindolanda Trust виявили рідкісний піщаниковий рельєф – скульптуру із зображенням на площині – з римською богинею перемоги Вікторією.
Його виявили в шарі завалу над колишніми казармами піхоти подружжя волонтерів Джим та Діліс Квінлан із Мерсісайду, які беруть участь у розкопках вже 21 рік.
Рельєф має розміри 47 см у висоту, 28 см у ширину і 17 см у глибину, що дозволяє припустити, що колись він був частиною значно більшої архітектурної споруди. Знахідка датується приблизно 213 роком нашої ери і є однією із найвизначніших артефактів останніх років у цьому регіоні.
Вікторія – римський аналог грецької богині Ніки – уособлювала військовий тріумф і була важливим символом у римській культурі, особливо після завершення воєн. Її зображення у Віндоланді має особливе значення, адже казарми, під якими було знайдено барельєф, зведено одразу після завершення кампаній імператора Септимія Севера.
Згідно словам директора розкопок Ендрю Бірлі, знахідка нагадує, що римські форти мали не лише військову функцію, а й культурну та символічну цінність для солдатів, які там жили.
Артефакт стане частиною виставки недавніх знахідок, яка відкриється на початку 2026 року в музеї Віндоланди та стане ключовим експонатом для відвідувачів.