Археологи виявили у муніципалітеті Егертен залишки дерев’яного моста часів Римської імперії. Як повідомляє Arkeonews, знахідку називають однією з найважливіших римських археологічних відкриттів у Швейцарії за останні десятиліття.
Під час досліджень у колишньому руслі річки Ціль було знайдено понад 300 дубових паль, які завдяки ґрунтовим водам добре збереглися. Вони слугували основою великого моста, що будувався, ремонтувався та перебудовувався кілька разів протягом століть. Дендрохронологічний аналіз показав, що перші конструкції з’явилися близько 40 року до н. е., невдовзі після підкорення кельтської Гельветії, а останні частини датуються 369 роком н. е. за імператора Валентиніана I. Таким чином, міст використовувався понад 400 років.
Його роль була стратегічною: він з’єднував поселення, військові табори й торгові шляхи, а також вів до міста Петинеска – важливого римського транспортного вузла. Звідти можна було дістатися до столиці римської Гельветії Авентикума (сучасний Аванш) чи до міста Аугуста Раврика (поблизу Базеля). Міст входив до складу так званої “римської трансверсалі Юра”, що поєднувала річки, озера та головні артерії Швейцарського плато.
У колишньому руслі археологи також знайшли численні артефакти: цвяхи від взуття, підкови, елементи кінської упряжі, сокири, рибальський тризуб, ключі, римські монети. Справжньою сенсацією стала велика дерев’яно-залізна стругальна колодка – інструмент, що рідко зберігається в такому стані.
Важливо, що розкопки не затримали будівельний проєкт: археологи працювали під час запланованої паузи.
Позначка: Древний Рим
-
У Швейцарії знайшли 2000-річний дерев’яний римський міст
-
У Франції виявили залишки великого римського комплексу
Археологи виявили значні залишки давньоримського міста Метлозедум, що нині лежить під сучасним Мелюном у Франції, повідомляє Arkeonews. Розкопки розкрили міську інфраструктуру та стратегічне значення поселення, розташованого у римській провінції Галлія Луґдунська, приблизно за 40 км на південний схід від Парижа.
Мелюн у римську добу був ключовим пунктом на перетині торговельних шляхів між плато Брії та Ґатіне. Розкопки проводять Служба муніципальної археології, SDASM та Національний інститут археологічних досліджень на ділянці площею 3500 кв.м, де перетинаються дві давньоримські вулиці – декуманус (сучасна вулиця Belle Ombre) і кардос (вулиця Dammarie). Це дозволило точно визначити вуличну сітку стародавнього міста.
На заході розкопано велику римську домус площею понад 700 кв.м. Незважаючи на часткове зруйнування у давнину, збереглися кам’яні фундаменти, які вказують на багатокімнатну структуру з внутрішнім двориком. Особливої уваги заслуговує добре збережений підвал завглибшки 2,2 метра з вапняковими стінами, вентиляційним каналом, нішами та сходами з трьома маршами. В його конструкцію вмонтовано уламок римської колони – приклад вторинного використання матеріалів.
Приблизно за 40 метрів на схід археологи частково розкрили інший комплекс будівель площею близько 600 кв.м. Хоча його структуру пошкоджено сучасними інженерними мережами, знайдено кімнату з ознаками побутового використання – залишки печі, збудованої з римської черепиці і керамічні водопровідні труби, що свідчать про наявність кухні або господарського приміщення.
Між цими двома зонами виявлено відкриті ділянки з господарськими ямами, невеликими підвалами без облицювання та вісьмома колодязями, збудованими з грубо обробленого вапняку. Це свідчить про поєднання житлових і сервісних функцій у межах міської забудови, хоча ознак ремісничої чи промислової діяльності наразі не виявлено.
Археологи ще не визначили, чи йдеться про дві окремі садиби, чи про єдиний великий комплекс площею понад 2000 кв.м – що було б винятковим випадком для житлової архітектури римського періоду в цьому регіоні.
Серед інших несподіваних знахідок – зигзагоподібні траншеї часів Другої світової війни, вириті на шкільному подвір’ї для захисту населення під час авіанальотів. У них також знайдено французький сталевий шолом моделі 1926 року. Ці артефакти ілюструють багатошарову історію Мелюна – від римських часів до ХХ століття. -
У Великобританії знайшли скульптуру богині перемоги віком понад 1800 років
Під час розкопок на території римського форту Віндоланда у Великобританії археологи із благодійної організації Vindolanda Trust виявили рідкісний піщаниковий рельєф – скульптуру із зображенням на площині – з римською богинею перемоги Вікторією.
Його виявили в шарі завалу над колишніми казармами піхоти подружжя волонтерів Джим та Діліс Квінлан із Мерсісайду, які беруть участь у розкопках вже 21 рік.
Рельєф має розміри 47 см у висоту, 28 см у ширину і 17 см у глибину, що дозволяє припустити, що колись він був частиною значно більшої архітектурної споруди. Знахідка датується приблизно 213 роком нашої ери і є однією із найвизначніших артефактів останніх років у цьому регіоні.
Вікторія – римський аналог грецької богині Ніки – уособлювала військовий тріумф і була важливим символом у римській культурі, особливо після завершення воєн. Її зображення у Віндоланді має особливе значення, адже казарми, під якими було знайдено барельєф, зведено одразу після завершення кампаній імператора Септимія Севера.
Згідно словам директора розкопок Ендрю Бірлі, знахідка нагадує, що римські форти мали не лише військову функцію, а й культурну та символічну цінність для солдатів, які там жили.
Артефакт стане частиною виставки недавніх знахідок, яка відкриється на початку 2026 року в музеї Віндоланди та стане ключовим експонатом для відвідувачів.