Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Категорія: Новини світу
-
Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ
-
Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати
У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року. -
Лікарю Меттью Перрі винесли вирок
Лікар, який постачав голлівудському актору Меттью Перрі наркотичне заспокійливе кетамін і цим призвів до його смерті проведе за ґратами два з половиною роки. Таке покарання для Сальвадора Пласенції визначив суд у Каліфорнії, передає BBC.
Зазначається, що до федеральної в’язниці медик потрапив одразу із зали суду.
Пласенція особисто передавав Перрі кетамін, хоча знав про проблеми актора із залежністю та ризики для його здоров’я. 54-річна зірка серіалу Друзі помер внаслідок передозування.
Під час засідання доктор висловив каяття щодо своїх дій та просив суд про пом’якшення вироку, оскількив виховує дворічну дитину. Родина Перрі хотіла для Пласенції суворішого покарання.
У справі про фактично вбивство актора фігурують ще чотири обвинувачені. Їхню долю суд вирішить пізніше. -
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо викрадених українських дітей
Генеральна Асамблея ООН у середу, 3 грудня, ухвалила резолюцію, яка вимагає повернення викрадених Росією українських дітей. Також у документі йдеться про необхідність покарання причетних, передає Укрінформ.
Зазначається, що із 193 членів ООН “за” проголосувала 91 країни, “проти” – 12, утрималося – 57. Проти резолюції, окрім Росії, висловилися, Білорусь, Буркіна-Фасо, Куба, Північна Корея, Іран, Нігер, Судан.
Резолюція вимагає від Росії “негайного, безпечного та безумовного повернення всіх українських дітей, які були примусово переміщені або депортовані”. Також мають припинені будь-які практики щодо примусового переміщення, депортації, розлучення з родинами, зміни персонального статусу дітей – “зокрема через громадянство, усиновлення чи влаштування в прийомні сім’ї” – і спроби “ідеологічного впливу” на них.
У документі наголошується, що доля українських дітей, яких із 2014 року було розлучено з родинами, зокрема шляхом примусового переміщення в межах тимчасово окупованої території та депортації до Російської Федерації, викликає “глибоку стурбованість”.
Генасамблея відзначає, що такі дії РФ суперечать Женевським конвенціям та іншим документам, які забороняють “індивідуальні або масові примусові переміщення, а також депортації захищених осіб з окупованої території незалежно від мотиву”.
Документ підкреслює необхідність забезпечити притягнення до відповідальності всіх причетних до примусових переміщень і депортацій.
Генасамблея звернулася до Генерального секретаря ООН з проханням задіяти свої “добрі послуги”, зокрема через спецпредставника з питань дітей і збройних конфліктів, задля отримання “повної інформації про місцеперебування, стан здоров’я, добробут і правовий статус” дітей та забезпечення безперешкодного доступу до них міжнародних гуманітарних і моніторингових організацій.
Раніше у ЦНС повідомили, що РФ вивозить дітей із Донбасу на Сахалін для асиміляції.
У РФ є близько 400 місць, де перебувають викрадені діти – Зеленський -
Трамп прокоментував переговори у Москві
Президент США Дональд Трамп заявив, що у його посланців Стівена Віткоффа і Джареда Кушнера була хороша зустріч з Володимиром Путіним. Про це Трамп сказав під час спілкування з пресою у середу, 3 грудня.
“Можу сказати, що вони провели достатньо гарну зустріч з президентом Путіним”, – зазначив Трамп.
Він підтвердив, що обговорив з Віткоффом і Кушнером результати переговорів напередодні. За його словами, в американської делегації склалося враження, що Путін дуже хоче укласти угоду.
“Я думаю, що він (російський очільник – ред.) хотів би повернутися до звичного життя, я думаю він хотів би торгувати зі Сполученими Штатами”,- зазначив Трамп.
При цьому він не анонсував своїх подальших кроків, лише розповів про враження своїх переговірників.
“Їхнє враження було дуже сильним, що вони (росіяни – ред.) хотіли би укласти угоду. Побачимо, що буде”, – резюмував Трамп. -
Італія не дасть гроші на зброю для України
Міністр закордонних справ та віцепрем’єр Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна не буде брати участь у програмі НАТО щодо закупівлі американської зброї для України PURL з огляду на триваючі мирні переговори. Про це у середу, 3 грудня, пише Bloomberg.
Зазначається, що відповідну заяву Таяні зробив у Брюсселі, наголосивши, що у разі виходу на домовленості потреба у новому озброєнні “відпаде”.
Видання пише, що це дуже чіткий сигнал про зміну підходу італійського уряду, який зіткнувся з браком ресурсів та внутрішніми суперечками в коаліції. Попри запевнення Рима, що підтримка України буде продовжена, саме Італія вперше серед європейських столиць публічно натякнула на небажання надсилати додаткове озброєння під час переговорів про припинення вогню. -
У Пентагоні виявили порушення з боку Геґсета – CNN
Голова Міністерства війни США Піт Геґсет міг поставити під загрозу американських військових через публікацію деталей майбутніх атак у месенджері Signal. Про це повідомляє америкнаський телеканал CNN, посилаючись на чотири джерела, ознайомлені зі звітом виконувача обовʼязків генерального інспектора Пентагону.
У звіті генінспектора щодо скандалу, який охрестили як “Signal-гейт”, вказано, що Геґсет не мав використовувати Signal для повідомлення про військові операції, а високопосадовці Міністерства оборони потребують ліпшого навчання протоколам.
Глава Пентагону ділився конфіденційною інформацією про військові операції з особами, які не мали її знати, і не зберіг ці повідомлення, як того вимагає федеральне законодавство.
Геґсет також поділився через Signal деталями про військові операції США в Ємені з кількома іншими особами, які не мали дозволу на ознайомлення з цією інформацією.
У звіті також вказано, що військові плани, розкриті главою Пентагону, були взяті з документа Центрального командування США, який на той час був позначений як секретний.
Два джерела повідомили CNN, що наслідки дій Геґсета не зовсім зрозумілі, оскільки генеральний інспектор дійшов висновку, що міністр оборони має повноваження розсекречувати інформацію.
У березні 2025 року редактор The Atlantic Джеффрі Ґолдберґ розповів, як його випадково додали до групового чату Signal із високопсадовцями США.
У чаті глава Пентагону обговорював детальні плани атак проти бойовиків-хуситів, зокрема точні терміни та озброєння – що, на думку критиків адміністрації Трампа, могло порушувати протоколи поводження із секретною інформацією і загрожувало національній безпеці.
Як відомо, голова Пентагону тоді заперечував витік військової інформації через Signal. -
Віткофф доповів Трампу про “продуктивну” зустріч із Путіним – ЗМІ
Члени американської делегації – спецпосланник США Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер – доповіли голові Білого дому про “продуктивну” зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на анонімні джерела.
“США і Росія брали участь у ретельній, продуктивній зустрічі. Спеціальний посланник Віткофф і пан Кушнер доповіли президенту й українській стороні після зустрічі”, – розповів неназваний представник Білого дому.
Детальніших подробиць про доповідь Віткоффа і Кушнера він не розкрив.
Як відомо, 2 грудня в Кремлі відбулася зустріч між російським президентом Володимиром Путіним і спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.
У переговорах брали участь зять Трампа Джаред Кушнер, а також радники Кремля Кирило Дмитрієв і Юрій Ушаков. Зустріч тривала близько п’яти годин.
Віткофф скасував зустріч із Зеленським після переговорів у Кремлі – ЗМІ -
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
Росія “не програє війну” Україні, заявки про її поразку – це “байка та повна ілюзія”. Тому російські активи після війни “доведеться повертати Кремлю”. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю бельгійському виданню La Libre.
Урядовець заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. Спробу передати Україні кошти країни-агресора де Вевер називає “крадіжкою”.
“Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші Центрального банку Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – стверджує чиновник.
За його словами, після завершення війни держава, яка програла її, мусить сама відмовитися від усіх активів, або їхньої частини. Втім, на його думку, Росія нібито перемагає у війні. Навіть більше – поразка Росії у цій війні є “небажаною”.
“Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – пояснив свої міркування де Вевер.
Він також зізнався, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
“Хто вірить, що Путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Здається, це досить довгий термін”, – резюмував свою промову бельгійський прем’єр. -
Голова МЗС Польщі: Рада НАТО-Росія більш не існує
Оголошено про припинення існування Ради НАТО-Росія. Зараз починається формування системи європейської безпеки проти Росії, як повідомив глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Рада була створена у той час, коли вважалося, що можна будувати європейську безпеку разом із Росією, але через вторгнення РФ в Україну це стало неможливим. Тепер формується європейська безпека проти Росії, що отримала своє інституційне вираження.