ЄС підпише оборонну угоду з Ісландією

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас 18 березня підпише угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони з Ісландією у той час, як країна розмірковує над відновленням переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє Politico.
Глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн вперше оголосила про переговори з питань оборони в липні минулого року, пообіцявши тіснішу співпрацю щодо гібридних загроз, цивільного захисту та безпечних комунікацій.
Спочатку підписання було заплановано на листопад, але так і не відбулося. Мита ЄС на феросплави, введені того ж місяця, викликали різку реакцію з боку Ісландії, тож переговори фактично були заморожені. Але тарифи Вашингтона на Ісландію у поєднанні з новими погрозами Дональда Трампа анексувати Гренландію прискорили відновлення діалогу Рейк’явіка з Брюсселем.
Зазначається, що це партнерство виходить за межі оборони, і дипломати вже прораховують наслідки. Якщо Ісландія рухатиметься до членства в ЄС, Норвегія може опинитися під тиском як остання скандинавська країна поза блоком. А якщо Рейк’явік зрештою перейде на євро, це може знову розпалити дискусію про введення валюти у Швеції.

Одна з країн заявила про готовність прийняти переговори України та РФ

Туреччина готова прийняти наступний раунд мирних переговорів щодо України. Про це заявив міністр закордонних справ країни Хакан Фідан, пише Reuters. Глава МЗС підтвердив готовність Туреччини прийняти делегації Росії та України під час телефонної розмови зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим.
Фідан наголосив на ризиках, пов’язаних із затяжною війною для обох країн та міжнародного порядку. Також міністр обговорив питання енергетичної безпеки.

Reuters зазначає, що російська сторона порушила питання забезпечення безпеки газопроводів Блакитний потік і Турецький потік на тлі того, що Москва заявила про нібито спроби України завдати їм шкоди.

Куба відновила електропостачання після 29-годинного блекауту

Куба відновила електропостачання по всій території і ввела в експлуатацію найбільшу в країні електростанцію, яка працює на нафтовому паливі. Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що загальнонаціональне відключенню електроенергії тривало понад 29 годин. Причиною, чому національна енергомережа Куби зруйнована, стали фінансові труднощі та триваюча нафтова блокада, введена США. Наразі дефіцит електроенергії на Кубі зберігається, оскільки виробляється недостатня кількість електроенергії. Ввечері 16 березня на Кубі стався збій у роботі національної енергосистеми країни, внаслідок чого близько 10 мільйонів людей залишилися без електропостачання на тлі нафтової блокади, введеної США.

Нагадаємо, що крім припинення поставок нафти на Кубу президент США Дональд Трамп посилив свою риторику щодо острова. Зокрема, американський лідер заявив, що “може робити з країною все, що захоче”.

Президент Куби Мігель Діас-Канель засудив публічні погрози США. “Вони мають намір оголосити про плани захопити країну, її ресурси, майно і навіть саму економіку, яку вони прагнуть задушити, щоб змусити нас здатися”, – заявив він.
Блекаут на Кубі. Які вимоги Трампа

Зеленський закликав Трампа і Стармера примиритися

Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Дональда Трампа і прем’єрміністра Великої Британії Кіра Стармера “перезавантажити” відносини. Про це він у вівторок, 17 березня, сказав в інтерв’ю BBC.
Як відомо, війна в Ірані викликала дипломатичний конфлікт між лідерами США та Великої Британії. Трамп критикує Стармера за відмову приєднатися до війни і підтримати дії США на Близькому Сході. В останніх коментарях на цю тему господар Білого дому назвав британського прем’єра “зовсім не Вінстоном Черчіллем” і висловив розчарування ним.
“Мені б дуже хотілося, щоб президент Трамп зустрівся зі Стармером… щоб у них була спільна позиція”, – сказав Зеленський.
Президент також висловив побоювання, що війна проти Ірану матиме вкрай негативні наслідки для мирних переговорів щодо завершення війни в Україні, які постійно переносяться.
“У мене дуже недобрі передчуття щодо впливу цієї війни на ситуацію в Україні. Фокус уваги Америки на Близькому Сході більший, аніж на Україні, на жаль. Тому ви бачите, що наші дипломатичні зустрічі, тристоронні зустрічі постійно відкладаються. А причина одна – війна в Ірані”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що авторитарні системи в Росії та Ірані базуються на ненависті і саме тому стали партнерами по зброї. Цивілізований світ “не може допустити, щоб режим ненависті загрожував Європі або нашим партнерам і щось виграв”.

Іран вдарив по Ізраїлю і посольству США в Іраку

У ніч проти середи, 18 березня Іран завдав удару балістичною ракетою по передмістю Тель-Авіва, внаслідок чого загинуло дві людини. Також Іран другу ніч поспіль за допомогою дронів і ракет атакував посольство США у Багдаді. Про це повідомили CNN та Times of Israel.
В ізраїльській службі екстреної допомоги (MDA) повідомили, що в результаті удару іранською балістичною ракетою в центральній частині Ізраїлю загинули дві людини. Чоловік та жінка отримали важкі осколкові поранення.
CNN додає, що їхні камери зафіксували в небі над центральною частиною Ізраїлю об’єкт, схожий на касетні боєприпаси.
Також цієї ночі іранські дрони і ракети атакували посольство США в Багдаді.
Зазначається, що атаки спричинили пошкодження поблизу посольства, яке розташоване в укріпленій “зеленій зоні” в центрі Багдада. Дві ракети, спрямовані на посольство, були збиті.

Трамп не полишить спроб домовитися з Путіним: ЗМІ назвали причину

Президент США Дональд Трамп не зупинить своїх спроб домовитися із російським диктатором Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України, оскільки розглядає це як частину ширшої стратегії стримування Китаю. Про це у вівторок, 17 березня, повідомило Politico з посиланням на джерела, обізнані з переговорами.
За даними видання, у Білому домі вважають, що якщо заохотити Росію до завершення війни проти України, повернути її до економічної взаємодії із Заходом та відкрити шлях для американських інвестицій, це з часом може послабити зв’язок Москви з Пекіном і змінити глобальний баланс сил не на користь Китаю.
Співрозмовник Politico в адміністрації Трампа заявив, що пошук “способу зблизитися з Росією” може створити “інший баланс сил із Китаєм”, який буде вигідним для США. У матеріалі зазначається, що саме цим частково пояснюється, чому команда Трампа, зокрема спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер, продовжують шукати дипломатичний прорив, попри безрезультатні переговори та погрози Вашингтона вийти з процесу.
Водночас в Україні до такої логіки ставляться скептично. Український посадовець на умовах анонімності заявив Politico, що подібні спроби вже були в минулому, але не дали результату. За його словами, і Росію, і Китай об’єднує ворожість до США як символу демократії.
У статті також йдеться, що ця лінія вписується у ширшу зовнішню політику адміністрації Трампа, спрямовану на послаблення китайського впливу в різних регіонах світу. Серед таких кроків видання називає тиск на Венесуелу, Кубу, Панаму, Перу, а також дії США щодо Ірану, який є важливим постачальником нафти для Китаю.
Видання зауважує, що навіть попри повідомлення про співпрацю Росії з Іраном, контакти між Москвою і Вашингтоном тривають. Минулого тижня Віткофф і Кушнер зустрічалися з Кирилом Дмитрієвим, одним із ключових радників Путіна. Російська сторона назвала зустріч “продуктивною”.
Колишні посадовці Ради нацбезпеки США, які працювали з Трампом у його перший термін, відкрито визнають: у Вашингтоні давно існує стратегічна логіка, за якою союз Росії та Китаю не відповідає американським інтересам, а отже США мають шукати способи послабити або розірвати цей зв’язок.
Втім, багато експертів сумніваються, що така стратегія може спрацювати, доки при владі залишаються Путін і Сі Цзіньпін.

У США заявили про успішне бомбардування об’єктів вздовж Ормузької протоки

Військові США заявили про успішну атаку укріплених ракетних об’єктів Ірану вздовж узбережжя біля Ормузької протоки. Для ударів застосовувалися надважкі авіабомби глибокого проникнення. Про це у ніч проти середи, 18 березня повідомило Центральне командування США (CENTCOM) у соцмережі Х.
Зазначається, що атака сталася кілька годин тому і для її реалізації війська США “успішно застосували кілька 5000-фунтових боєприпасів, що глибоко проникають”.
Метою американського обстрілу стали укріплені ракетні позиції “вздовж іранського узбережжя поблизу Ормузької протоки”.
Як зазначили в командуванні, іранські протикорабельні крилаті ракети на цих позиціях становили загрозу для міжнародного судноплавства в протоці.

Більше нафти: США розглядають послаблення санкцій проти Венесуели

США розглядають варіант пришвидшеного зняття санкцій з Венесуели для сприяння збільшенню видобутку нафти на тлі різкого стрибка цін, викликаного війною з Іраном. Про це у вівторок, 17 березня, повідомляє Bloomberg.
У Вашингтоні збираються видавати більше ліцензій компаніям на роботу з венесуельськими родовищами енергоносіїв. Запаси нафти у південноамериканській країні вважаються одними з найбільших у світі.
Наразі у Венесуелі рівень видобутку складає близько 1 мільйона барелів на день, що становить лише третину від пікових показників 90-х років. Падіння відбулося внаслідок погіршення інфраструктури, корупції в управління енергетичною галуззю та санкційний тиск.
Раніше Сполучені Штати видали тимчасову ліцензію, яка дозволяє продаж російської нафти та нафтопродуктів, що вже перебувають на танкерах у морі. Лідери G7 розкритикували такий крок США.
Наразі нафта Urals на західному узбережжі Індії сягнула $98,93 за барель. Це найвищий показник з моменту, коли Росія перенаправила експорт нафти до Індії після повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року.

На нафтобазі у Краснодарі знищено усі резервуари – ЗМІ

Удар ЗСУ по нафтобазі в Лабінську Краснодарського краю призвів до майже повного знищення резервуарного парку. Про це у вівторок, 17 березня повідомив російський опозиційний канал Astra з посиланням на джерела в екстрених службах регіону.
За їхніми словами, після прильоту чотирьох безпілотників на об’єкті виникла масштабна пожежа, площа якої склала 3 тисячі м². В результаті згоріло 18 із 20 резервуарів: дев’ять із бензином та дев’ять із дизельним паливом, а також сім бензовозів. Ніхто не постраждав. Наразі роботу підприємства зупинено.
Голова Лабінського району Володимир Забураєв повідомив у вівторок, що пожеж триває, і назвав ситуацію “стабільною”. Нафтобаза в Лабінську належить ТОВ Югнафтопродукт та є однією з найбільших у регіоні. Вона вміщує 9 тисяч кубометрів палива та забезпечує Краснодарський та Ставропольський краї, Ростовську область та Адигею, у тому числі реалізує бензини АІ-80, АІ-92, АІ-95, дизель та олії різних виробників.
Як повідомлялося, в ніч на понеділок, 16 березня, в різних регіонах Росії зафіксовано вибухи, спричинені атаками безпілотників. У Краснодарському краї безпілотні літальні апарати атакували нафтобазу в місті Лабінськ. Атака призвела до масштабної пожежі.
А у вівторок зміна напрямку вітру призвела до того, що на охопленій вогнем нафтобазі почали вибухати сусідні резервуари.

Як в Україні: Каллас запропонувала спосіб розблокування Ормузької протоки

Глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала для розблокування Ормузької протоки створити аналог “зернової угоди”, що працювала під час російсько-української війни. Про це вона сказала в інтерв’ю Reuters у вівторок, 17 березня.
“Ніхто не готовий наражати своїх громадян на небезпеку в Ормузькій протоці. Ми маємо знайти… дипломатичні шляхи, щоб зберегти її відкритою, щоб не не сталося… продовольчої кризи, кризи добрив, енергетичної кризи у світі”, – сказала Каллас.
Вона висунула ідею повторити “зернову угоду”, яка за посередництва ООН була укладена під час війни Росії проти України.
Каллас зазначила, що обговорила цю ідею з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем і що Організація “працює над цим”.
“Тепер питання полягає в тому, на що також могли б погодитися сусідні країни, особливо Іран”, – додала чиновниця. “Зернова угода” – договори з Туреччиною та ООН, які Київ та Москва окремо уклали у липні 2022 року. За ними у Чорному морі встановлювався зерновий коридор, яким експортувалися українські продукти.