Категорія: Новини світу

Кремль висунув нову умову для миру – ЗМІ

Росія вважає частиною “великої угоди” визнання Донбасу російським усіма країнами. Про це повідомили росЗМІ з посиланням на західне джерело, близьке до переговорів в Абу-Дабі.

“Для російської сторони цей аспект із визнанням Донбасу всіма країнами вбачається дуже важливим”, – розповіло джерело.

5 лютого в Абу-Дабі розпочався другий день переговорів між делегаціями Росії, США та України щодо завершення російсько-української війни. Сторони обговорять економічні та територіальні питання, а також механізм припинення вогню.

Спеціальний представник глави Росії Кирило Дмитрієв поскаржився, що нібито спроби Європи “перешкодити переговорам” щодо України можуть бути індикатором того, що в “мирному процесі є прогрес”.
Нагадаємо, 4 лютого в Абу-Дабі відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії, спрямованих на врегулювання війни. Держсекретар США Марко Рубіо, коментуючи хід переговорів в Абу-Дабі щодо врегулювання розв’язаної РФ війни проти України, заявив про хороші та погані новини з цього приводу. Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що війна в Україні може завершитися вже наступного року, завдяки посиленій дипломатичній роботі та зусиллям його команди. Перемовини в Абу-Дабі. Підсумки першого дня

Кінець ядерної угоди РФ і США: Китай зробив заяву

Китай шкодує про припинення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) між США та Росією. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у четвер, 5 лютого.

“Стосовно ДСНО між США та РФ Китай висловлює жаль з приводу припинення терміну дії договору. Вказана угода має величезне значення для підтримки глобальної стратегічної стабільності”, – сказав він.
За словами речник МЗС Китаю, світова спільнота стурбована тим, що припинення терміну дії договору негативно вплине на міжнародну систему контролю за нерозповсюдженням ядерних озброєнь.

“Китай закликає американську сторону позитивно відреагувати на пропозиції Росії щодо збереження зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити стратегічний діалог із російською стороною”, – додав Цзянь. Як відомо, 5 лютого закінчився термін дії договору між Росією та США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Ядерний договір був підписаний лідерами РФ і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою 2010 року. Документ набув чинності 2011 року, а 2021 року був продовжений на п’ять років – до 2026 року. СНО-3 регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між США і РФ у сфері ядерної зброї. Двічі на рік також збиралася комісія, а співпраця не припинялася навіть після анексії Криму 2014 року.

В Росії прогнозують трикратне зростання дефіциту держбюджету

Дефіцит державного бюджету Росії може зрости майже втричі порівняно з офіційним цільовим показником до кінця 2026 року, оскільки скорочення закупівель нафти Індією та зростання дисконту “з’їдають” доходи, повідомило джерело, наближене до уряду. Про це пише Business Day.

Крім того, державні витрати можуть виявитися вищими, ніж очікувалося.

Джерело послалося на розрахунки економістів з пов’язаного з урядом аналітичного центру, які не планують оприлюднювати. Ці дані є черговою ознакою зростаючого тиску на російську економіку, котра постає перед західними санкціями, високими відсотковими ставками та дефіцитом робочої сили, зазначає видання.

Розрахунки свідчать про можливе падіння нафто-газових доходів на 18% у 2026 році проти плану уряду, що призведе до зростання дефіциту до 3,5-4,4% ВВП замість запланованих 1,6% ВВП. Оцінки також передбачають збільшення витрат на 4,1-8,4%.

Очікується, що загальні доходи бюджету скоротяться на 6% порівняно з планом – до 37,9 трлн рублів (494,78 млрд доларів).

“Ситуація з бюджетом різко погіршується. Доходи будуть нижчими, а витрати – вищими”, – заявило джерело на умовах анонімності.

Останні урядові дані, оприлюднені в середу, свідчать, що у січні нафто-газові доходи бюджету скоротилися вдвічі – до найнижчого рівня з липня 2020 року, становивши 393,3 млрд рублів.
В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів

Кремль готує нову доктрину цифрового контролю – розвідка

Кремль готує новий етап наступу на цифрову галузь, поглиблюючи курс на тотальний контроль над ІТ-сектором та обмеження доступу до глобальних технологій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Як зазначається, російська влада оголосила про підготовку нової редакції Доктрини інформаційної безпеки РФ, у якій використання західних цифрових технологій визначається як системна загроза державі. Оновлений документ має зафіксувати політику “зміцнення інформаційного суверенітету” та розширення державного нагляду над цифровим середовищем, включно з технологіями штучного інтелекту.
Нова редакція класифікуватиме цивільні цифрові технології західного походження – мобільні пристрої, супутниковий інтернет, зокрема Starlink, поштові сервіси та ІТ-рішення західних компаній – як “інструменти деструктивного інформаційно-технічного впливу”. До переліку загроз також буде включено антиросійські інформаційні кампанії, розвідувальну діяльність у кіберпросторі та кібератаки на ІТ-інфраструктуру. Водночас Кремль декларує намір контролювати цифровий простір і персональні пристрої на всіх етапах – від розроблення до експлуатації будь-яких цифрових систем.
У СЗРУ попередили, що у найближчі роки РФ може перейти до моделі “білих списків” в інтернеті, за якої доступ надаватиметься лише до ресурсів, схвалених державою. Паралельно планується посилення інструментів нагляду, включно з криміналізацією неконтрольованих каналів комунікації та масовим розгортанням систем розпізнавання облич. Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.

Російські регіони охопила фінансова криза

В ЄС заявили про “значний вплив” санкцій на економіку РФ

Західні санкції мають суттєвий вплив на російську економіку, заявив спеціальний представник Європейського Союзу з питань санкцій Девід О’Салліван. Про це повідомляє The Guardian.

За його словами, санкції не є “срібною кулею” і завжди існуватимуть спроби їх обходу, однак через чотири роки він переконаний, що вони дають результат.

“Я налаштований доволі оптимістично. Вважаю, що санкції справді мали значний вплив на російську економіку”, – зазначив О’Салліван.

Він припустив, що упродовж 2026 року Росія може опинитися на межі економічної нестійкості через перекіс у бік воєнної економіки коштом цивільного сектору. За його словами, ігнорування “законів економічної гравітації” не може тривати безкінечно.

Попри те, що минулого місяця Росія змогла застосувати вдвічі більше дронів і ракет, ніж у січні 2025 року, все ж війна має серйозні наслідки для ширшої економіки РФ, яка, за оцінками, перебуває під найбільшим тиском з початку вторгнення. Доходи від нафти стрімко скорочуються, інфляція становить близько 6%, а облікова ставка – 16%.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ЄС запровадив 19 пакетів санкцій проти Росії, які охоплюють понад 2700 фізичних і юридичних осіб, а також обмежують торгівлю в галузях енергетики, авіації, ІТ, предметів розкоші та споживчих товарів, алмазів і золота.

Спецпредставник наголосив, що не поспішає звинувачувати треті країни в недотриманні санкцій, оскільки жодна держава поза ЄС не зобов’язана їх виконувати. Водночас Євросоюз намагається переконати інші країни не допускати перепродажу європейських товарів до Росії, зокрема компонентів, які можуть бути використані у військових цілях.

За словами О’Саллівана, ЄС досяг певного успіху у запобіганні прямому реекспорту критично важливих товарів через країни Центральної Азії, Кавказу, Туреччину, Сербію, ОАЕ та Малайзію. Більшість схем обходу санкцій, зазначив він, пов’язані з діяльністю приватних компаній, а не з рішеннями урядів.

Винятком він назвав Китай, який фактично підтримує Росію, хоча й не постачає їй безпосередньо військове обладнання. Керівники ЄС неодноразово порушували це питання в діалозі з Пекіном, однак щоразу отримували заперечення.

О’Салліван також повідомив про дії ЄС проти так званого російського “тіньового флоту” – старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять нафту до Китаю та Індії. Станом на грудень під санкціями ЄС перебували майже 600 суден.

Згідно з даними міністерства фінансів РФ, доходи федерального бюджету від нафти й газу в січні скоротилися вдвічі – до найнижчого рівня з липня 2020 року.

Водночас Сполучені Штати розкритикували ЄС за недостатню жорсткість. Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив Євросоюз у “фінансуванні війни проти самих себе” після підписання торговельної угоди з Індією без додаткових обмежень щодо закупівель російської нафти.

Нагадаємо, новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас.
Трамп готує нові санкції проти Росії – ЗМІ

Радник Макрона таємно провів переговори в Москві – ЗМІ

Дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн 3 лютого зустрівся з російськими посадовцями в Кремлі. Про це пише Reuters з посиланням на джерела.

Один зі співрозмовників видання розповів, що Бонн зустрівся з посадовцями в Москві. Він не надав додаткових деталей, окрім того, що метою було ведення діалогу з ключових питань, передусім щодо ситуації в Україні.

Двоє дипломатичних джерел повідомили, що союзників поінформували про ініціативу, а Бонн провів переговори зі старшим радником правителя Росії Юрієм Ушаковим.

Французька сторона не підтвердила і не спростувала переговори, зазначивши, що “обговорення ведуться на технічному рівні за умови повної прозорості та консультацій з президентом України Володимиром Зеленським та основними європейськими колегами”.

Нагадаємо, у січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з Путіним, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату. А 3 лютого президент Франції повідомив, що підготовка до відновлення діалогу європейських країн із правителем РФ ведеться на технічному рівні.

Ексгравці Барселони й Інтера взяли участь в естафеті олімпійського вогню

Сеск Фабрегас і Хав’єр Дзанетті стали учасниками естафети олімпійського вогню.
Зазначається, що випускник Барселони та колишній капітан Інтера, а нині директор “нерадзуррі”, здійснили естафету від району Бергамо до Комо. У місті Таппа факел на площі Кавур запалив тренер команди Комо Сеск Фабрегас, а раніше цю роль виконував Хав’єр Дзанетті. Зазначимо, що чемпіон світу 2010 року став першим із кількох колишніх міжнародних спортсменів, хто сьогодні ніс вогонь. За ним йшли шведська гірськолижниця Фріда Гансдоттер, французький біатлоніст Мартен Фуркад і японський фехтувальник Юкі Ота.

Трамп застеріг лідера Ірану напередодні ядерних переговорів

Президент США Дональд Трамп звернувся із заявою до верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї напередодні ядерних переговорів, які заплановані в Омані. Про це в четвер, 5 лютого, повідомляє NBC News.

Як зазначив Трамп в інтерв’ю, Хаменеї має привід для “великого хвилювання” у зв’язку з майбутньою зустріччю. Ця заява прозвучала на тлі непростого процесу підготовки переговорів, під час якого Іран наполягав на зміні місця проведення. Спочатку подія мала відбутися в Туреччині, однак США, хоча і неохоче, погодилися на перенесення переговорів в Оман.

За інформацією джерел у Білому домі, які надали коментар на умовах анонімності, рішення не ігнорувати переговори було прийняте під тиском зі сторони арабських і мусульманських лідерів. Вони наполягали на збереженні діалогу, незважаючи на спроби іранської сторони скоротити порядок денний і змінити локацію. Схвалення Вашингтоном нового місця зустрічі вважалося більше жестом підтримки регіональних союзників, ніж сигналом ослаблення позиції щодо Ірану.

Попри офіційне погодження на переговори, у Вашингтоні панує значний скепсис щодо їхньої результативності. За словами представників адміністрації, очікування залишаються низькими.

Як відомо, переговори проводяться на тлі масштабної військової активності США в регіоні. Американська сторона направила в зону Перської затоки авіаносну ударну групу на чолі з USS Abraham Lincoln, а також розмістила винищувачі F-35 і F-15E у безпосередній близькості до потенційних зон бойових дій. Пентагон також розгорнув додаткові системи протиповітряної оборони THAAD і Patriot у низці країн, включаючи Йорданію, Кувейт, Бахрейн, Саудівську Аравію та Катар.

Ситуація загострюється ще й через супутникові знімки Planet Labs, які показали активні відновлювальні роботи на ключових ядерних об’єктах Ірану в Натанзі та Ісфагані. Ці об’єкти були пошкоджені під час минулорічного конфлікту з Ізраїлем. Свіжі зображення демонструють завершення основних ремонтних робіт – знову з’явилися дахи, що може свідчити про перехід до відновлення функціональності об’єктів. Експерти припускають, що реконструкція може приховувати спроби зберегти обладнання або матеріали для ядерної програми. Особливу стурбованість викликає Натанз – один із головних центрів зі збагачення урану, який відіграє ключову роль у можливих військових ядерних амбіціях Ірану.

Трамп погрожує Ірану ударом. В Тегерані відповіли

Російські Бєлгород і Ростов зазнали ракетних і дронових атак

У ніч на 5 лютого російські міста Бєлгород і Ростов-на-Дону зазнали ракетних обстрілів та атак безпілотників. У Бєлгороді та області місцева влада попередила про ракетну небезпеку. Паралельно з цим про масовану атаку безпілотників повідомили мешканці Ростовської області.

Вибухи лунали у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Батайську та Азові. Свідки зазначають, що групи дронів заходили з боку Таганрозької затоки, а в регіоні довгий час було чути звуки роботи протиповітряної оборони та прольоти БпЛА.

Як зазначає OSINT-канал Supernova+, у Ростові атака скерована на тепло-енергооб’єкти.

Кадри атаки ширяться мережею, їх опублікували українські Telegram-канали.

За заявами російської сторони, понад десяток повітряних цілей було збито. Жодних підтверджень про пошкодження об’єктів наразі немає.

За повідомленням російсьих ЗМІ, у Батайську поранено водія вантажівки, також пошкоджено п’ять автомобілів, які перебували на стоянці. У Новошахтинську пошкодження фасаду дістав приватний будинок.

Нагадаємо, що в ніч проти суботи 10 січня безпілотники атакували нафтобазу у Волгоградській області РФ. Після ударів на нафтобазі почалася пожежа.

Також українські військові завдали ураження по низці об’єктів росіян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України та на території РФ.

ЗСУ уразили пункти управління армії Росії

Замах на Трампа: який вирок отримав обвинувачений

У Сполучених Штатах було винесено вирок Раяну Рауту, обвинуваченому у спробі замаху на Дональда Трампа під час його гри в гольф у Флориді у 2024 році. Суд засудив його до довічного ув’язнення без можливості умовно-дострокового звільнення. Про це у середу, 4 лютого, повідомило Associated Press.

Як зазначає видання, рішення було оголошено федеральною суддею Ейлін Кеннон у місті Форт-Пірс. Раніше присяжні визнали Раута винним за всіма пунктами обвинувачення.

Крім довічного ув’язнення, Раут отримав додаткові сім років за злочин, пов’язаний із використанням вогнепальної зброї. Інші покарання – за спробу вбивства кандидата в президенти США, напад на федерального офіцера та незаконне зберігання зброї зі знищеним серійним номером, – будуть виконуватись паралельно.

Прокурори наголосили, що цей злочин є серйозним викликом демократичному процесу і “не може бути прийнятним ні в цій країні, ні будь-де”.

Однак захист наголошував на тому, що Раут не здійснив пострілу в критичний момент та просив обмежитися 27 роками ув’язнення.

З матеріалів справи відомо, що Раут протягом кількох тижнів готував цей напад. Події відбулися 15 вересня 2024 року на полі для гольфу у Вест-Палм-Біч. Обвинувачений через кущі навів гвинтівку на поле, де перебував Трамп. Секретна служба помітила його ще до того, як він встиг вистрілити: один із агентів відкрив вогонь, змусивши Раута кинути зброю та втекти.

Під час винесення вироку Раут виголосив емоційну заяву, але суддя перервала його слова, зазначивши, що це не вплине на рішення суду. Як повідомляє BBC, після оголошення вироку Раут спробував вчинити самогубство – перерізати собі шию ручкою, але йому завадили.

Генеральна прокурорка США Пем Бонді підкреслила, що засуджений більше ніколи не покине в’язницю, адже його дії були не лише замахом на особистість Трампа, але й атакою на всю демократичну систему країни.

Нагадаємо, що стрілянина біля гольф-клубу Трампа у Вест-Палм-Біч сталася 15 вересня 2024 року. Хоча політик перебував поблизу, йому самому нічого не загрожувало, оскільки інцидент стався за межами майданчика. Згодом Трамп підтвердив інформацію про замах. Підозрюваним виявився 58-річний чоловік, озброєний автоматом АК-47.

Раніше CNN зазначало, що Раут публічно висловлював підтримку Україні після вторгнення Росії у 2022 році. За даними соцмереж, він навіть відвідував країну в той рік.