Автор: admin

  • Індійська “дочка” Роснафти скоротила переробку після санкцій ЄС – ЗМІ

    Індійська “дочка” Роснафти скоротила переробку після санкцій ЄС – ЗМІ

    Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, котра перебуває під контролем російських акціонерів, знизила потужності свого заводу у Вадінарі після того, як Європейський Союз 18 липня запровадив нові санкції проти Росії та її енергетичного сектора. Про це повідомляє Reuters з посиланням на кількох співрозмовників, знайомих із ситуацією.
    За словами двох джерел, санкції ускладнили експорт нафтопродуктів Nayara, що спричинило перевантаження сховищ. Інші джерела підтверджують, що трейдери стали обережнішими у співпраці з компанією.
    За останніми даними, нафтопереробний завод потужністю 400 тис. барелів на добу працює на рівні 70-80% від номінального навантаження, хоча ще в період із квітня по червень Nayara перевищувала 100% завантаження відповідно до урядових даних.
    Минулого тижня щонайменше два танкери скасували заплановані завантаження у порту Вадінар, тоді як ще один танкер із російською нафтою Urals був перенаправлений до іншого індійського порту.
    Nayara Energy, приватна компанія зі штаб-квартирою у Мумбаї, контролює близько 8% переробних потужностей Індії і щомісяця експортує понад 4 млн барелів нафтопродуктів, включно з дизелем, бензином, авіаційним пальним і нафтою.
    Невдовзі після запровадження санкцій гендиректор Nayara подав у відставку, його місце зайняв Сергій Денисов, колишній директор з розвитку.
    Крім того, Nayara у понеділок повідомила, що подала позов проти Microsoft після припинення обслуговування компанії з боку американського IT-гіганта. Компанія не надала коментарів щодо ситуації з потужностями.
    Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
    На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
    Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
    У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
    За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%. НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
    Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.

  • Зеленський схвалив військові контракти 60+

    Зеленський схвалив військові контракти 60+

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким дозволено військову службу за добровільним контрактом для громадян віком 60 років і старше. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті Верховної Ради у вівторок, 29 липня.
    Закон передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібно буде отримати погодження від Генштабу ЗСУ.
    Так, громадяни віком від 60 років, що визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби, можуть бути прийняті на посади:

  • рядового, сержантського або старшинського складу;
  • молодшого або старшого офіцерського складу (за умови, що ці особи були звільнені з військової служби після 1 січня 2015 року).
  • Такі громадяни зможуть підписати контракт терміном на 1 рік, проте їм встановлюється випробування строком два місяці. Окрім того, контракт може бути перерваний зокрема у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування та через службову невідповідність.
    Як відомо, 11 лютого Міноборони запустило добровільний Контракт 18-24. Він передбачає для молодих добровольців значну фінансову винагороду, професійну бойову підготовку за стандартами НАТО та суттєві соціальні гарантії.
    Уряд підтвердив відстрочку учасникам проєкту Контракт 18-24 після служби

  • Нові удари по енергетиці: чи готова Україна до зими? | Микола Колісник

    Нові удари по енергетиці: чи готова Україна до зими? | Микола Колісник

    Микола Колісник, заступник Міністра енергетики України

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #енергетика #Україна #опалювальнийсезон #Міненерго #відновлення #електроенергія #газ #ГТС #ЛЕП #відключеннясвітла #Колісник #новини #інтерв’ю #ЄдиніНовини #війнавукраїні #енергосистема #підготовкадозими #енергетичнабезпека #рада

  • Російські обстріли Харківщини викликали вісім пожеж

    Російські обстріли Харківщини викликали вісім пожеж

    У Харківській області триває ліквідація восьми лісових пожеж, спричинених російськими обстрілами. Про це повідомила прессліжба ДСНС у вівторок, 29 липня. Рятувальники працюють над ліквідацією восьмі лісових пожеж на території Ізюмського та Лозівського районів Харківської області.

    Яак, в Ізюмському районі вирує п’ять пожеж: на території Студенецького лісництва в Оскільській громаді (25 га), неподалік села Піски-Радьківські на території регіонального ландшафтного парку місцевого значення Червонооскільський горить хвойна підстилка (6 га) та суха трава (5 га) і три пожежі неподалік села Підлиман на території Борівського лісництва (загальна площа понад 6 га).

    У Лозівському районі поблизу села Софіївка Близнюківської громади на території Близнюківсько-Лозівського лісництва триває гасіння трьох лісових пожеж загальною площею понад 25 га. Наслідки лісної пожежі на Харківщині

  • У Києві троє підлітків залізли на верхівку будівельного крана

    У Києві троє підлітків залізли на верхівку будівельного крана

    У Києві троє підлітків залізли на верхівку будівельного крана. Батьків притягнуто до відповідальності. Про це повідомили у поліції Києва.
    Зазначається, що інцидент стався 27 липня на одному з будівельних майданчиків Подільського району. Троє школярів заради розваги видерлися на будівельний кран. Згодом відео з ними поширили у соцмережах.
    На місце події прибули правоохоронці, які розшукали юних “екстремалів”.
    Хлопців 14-15 років разом з батьками запросили до поліції. З підлітками провели профілактичну бесіду. На їхніх батьків склали адміністративні матеріали щодо неналежного виконання батьківських обовʼязків. У Києві хлопці залізли на будівельний кран. фото: Нацполіція

  • У Німеччині пропонують скасувати виплати військовозобов’язаним українцям

    У Німеччині пропонують скасувати виплати військовозобов’язаним українцям

    У Німеччині запропонували скасувати соцвиплати для українських чоловіків призовного віку. Політики ХСС вимагають, аби вони або працювали в Німеччині, або служили в Україні. Про це інформує BILD у вівторок, 29 липня.
    У партії ХСС обурені тим, що понад 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують у ФРН соціальні виплати на близько 1,3 млрд євро на рік. Експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр вимагає припинити ці виплати.
    “Потрібно покласти край отриманню соціальної допомоги українськими чоловіками призовного віку. Якщо майже 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку – щось тут не так. Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні”, – пояснив він.
    З початку повномасштабної війни до Німеччини прибуло рівно 304 144 українських чоловіків призовного віку. З них 150 660 у березні 2025 року перебували на обліку як отримувачі соцвиплат.
    Середній розмір допомоги станом на березень становив 882 євро на місяць. Відтак, загальна сума соціальних виплат для українців призовного віку становить 1,328 млрд євро на рік. До цієї суми входять як базові виплати, так і витрати на житло та додаткові потреби.
    Своєю чергою, українське посольство в Німеччині не вважає ситуацію проблемною.
    “Було б неправильним звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або в ухиленні від мобілізації. Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Для виїзду потрібні відповідні документи. Значна частина чоловіків у Німеччині перебуває на законних підставах і зареєстрована у системі військового обліку”, – мовиться у відповіді на запит BILD.
    Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України.

  • Аерофлот продовжив скасування рейсів після кібератаки

    Аерофлот продовжив скасування рейсів після кібератаки

    Російська авіакомпанія Аерофлот скасувала у вівторок понад 50 рейсів. Про це повідомив Інтерфакс 29 липня.
    Вказано, що мова йде про 22 рейси з московського аеропорту Шереметьєво та 31 рейс у напрямку столиці РФ.
    Йдеться як про власні рейси Аерофлоту, так і ті, що виконуються спільно з дочірньою авіакомпанією Росія.
    При цьому у прес-службі Аерофлоту стверджують, що до 10:00 ранку проводилися “точкові скасування рейсів”, а далі програма власних рейсів компанії начебто “стабілізувалася”.
    Як відомо, 28 линя Аерофлот зазнав потужної кібератаки. Компанія повідомила про скасування понад 40 рейсів з Москви через “збій інформаційних систем”. Відповідальність за атаку на себе взяли дві хакерські групи – Silent Crow і Кіберпартизани BY. Хакери стверджують, що протягом року мали доступ до внутрішньої мережі Аерофлоту і підготували масштабну операцію, яка завершилася повним знищенням IT-інфраструктури авіаперевізника. У результаті знищено близько 7000 серверів – фізичних і віртуальних. Усі ресурси або недоступні, або знищені.
    Сьогодні російські ЗМІ пишуть, що повне відновлення IT-систем Аерофлоту після кібератаки може тривати до року. Збитки можуть становити від 10 до 50 млн доларів.
    При цьому джерела Комерсанта стверджують, що досі “немає розуміння остаточного масштабу ситуації” і того, який час буде потрібно для відновлення повної або часткової працездатності систем. При цьому він підтвердив, що дані про “повне знищення критично важливої складової ІТ-систем та інформації” відповідають дійсності.

  • Росіяни атакували FPV-дроном рятувальників у Костянтинівці

    Росіяни атакували FPV-дроном рятувальників у Костянтинівці

    У Костянтинівці на Донеччині FPV-дрон поцілив у пожежний автомобіль, двоє співробітників пожежної команди отримали поранення. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов у Facebook у вівторок, 29 липня.

    “Сьогодні зранку російські війська здійснили черговий ворожий обстріл міста Костянтинівка за допомогою ударного FPV-дрона. Під удар потрапив службовий автомобіль комунального підприємства – ГАЗель, який перебував у русі. Внаслідок атаки двоє співробітників міської пожежної команди отримали поранення”, – написав він.
    На момент обстрілу працівники міського комунального підприємства виконували завдання з евакуації цивільного населення з небезпечної зони. Ворожий дрон уразив автомобіль під час його руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу та тілесних ушкоджень працівників служби. Постраждалим надано медичну допомогу.

    Нагадаємо, росіяни атакували рятувальників, які ліквідували пожежу у Дніпропетровській області після чергового обстрілу РФ. Вночі війська РФ завдали ракетного удару по Кам’янському на Дніпропетровщині. Внаслідок обстрілу пошкоджено пологовий будинок, загинули двоє людей.

  • У Білорусі заявили про збиття дрона над Мінськом

    У Білорусі заявили про збиття дрона над Мінськом

    У ніч проти на 29 липня сили протиповітряної оборони Білорусі нібито збили “неопізнану повітряну ціль” в одному із районів Мінська. Про це повідомило Міністерство оборони РБ.
    Зазначається, що близько другої години ночі у повітряному просторі Білорусі виявили “неопізнану повітряну ціль”, яку потім ідентифікували як безпілотний літальний апарат. В результаті впливу на нього засобів радіоелектронної боротьби о 02:33 БпЛА впав у районі будинку 72 по вул. Матусевича міста Мінська. Постраждалих немає.
    У Міноборони Білорусі додали, що вживаються додаткові заходи щодо посилення контролю за повітряним простором.

  • Посадовець ТЦК знімав з розшуку ухилянтів за $1 тис.

    Посадовець ТЦК знімав з розшуку ухилянтів за $1 тис.

    Посадовець Кропивницького ТЦК за гроші знімав військовозобов’язаних з розшуку. Щонайменше десятеро чоловіків скористалися “послугою”. Про це інформує пресслужба ДБР у вівторок, 29 липня.
    Підозрюваний мав доступ до бази даних розшукуваних осіб та пропонував їм за 1 тис. доларів знятися з розшуку. У разі відмови чоловік погрожував примусовою мобілізацією.
    За оперативними даними, так він встиг “допомогти” не менше десятьом чоловікам.
    Фігуранту повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України.
    Нині вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.
    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.