Ребров виступив із проханням пробачити команду за поразку

Головний тренер збірної України Сергій Ребров поділився власним розумінням поразки від збірної Швеції, що сталася в рамках плейофу кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року.

Команда, що виступає під його керівництвом, поступилася шведам із рахунком 1:3 і змарнувала нагоду цьогріч поїхати на Мундіаль.

Керманич “синьо-жовтих” указав на лінію з трьох захисників у суперників і визначив це як основний фактор, що зіграв на поразку для української збірної та призвів до її вибуття з подальшої боротьби за право виступити на світовій першості.

Тренер попросив вибачення за слабку гру в атаках у виконанні його підопічних, але при цьому відзначив їхні старання на полі.

“Дуже важко, коли пропускаєш на четвертій хвилині. Вважаю, що ми програли сильній збірній. Вони організовано захищалися. На жаль, ми не реалізували свої моменти.

Швеція дуже компактно оборонялася. Вони змінили схему гри і грали з трьома центральними захисниками. Було дуже важко пробити цю оборону. Атакували невеликою групою гравців, але в обороні все було дуже щільно. Ми приносимо вибачення вболівальникам. У хлопців було бажання перемогти, але це футбол. На жаль. Ми програли, але я вдячний хлопцям – вони відпрацювали на полі”, – сказав український тренер.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

Три голи Дьокереша проти одного Пономаренка

У четвер, 26 березня, національні збірні України та Швеції провели півфінал плейофу кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року. Матч проходив в Іспанії, приймала команду Валенсія.

Футболісти, які виступають під керівництвом Сергія Реброва, змарнували нагоду на подальшу участь у турнірі. Вихід на Мундіаль був перекритий поразкою від шведів із рахунком 1:3.

Шляхи до світової першості в цьому матчі виявилися заблоковані тричі, причому одним гравцем.

Збірна України пропустила перший гол від Дьокереша на самому початку поєдинку. Зігравши на прострільній передачі зліва, форвард із близької дистанції успішно вразив ворота українців. Про філігранність відточеного удару свідчить його гра на межі перебування в офсайді.

На самому початку другого тайму знову стався провал у “синьо-жовтих”. Захисники не змогли перегородити шлях шведу, який відзначився вдруге.

Третім у його виконанні став реалізований одинадцятиметровий удар. Він його заробив, він його і зреалізував.

А під кінець матчу Матвій Пономаренко дебютує голом за першу збірну, Україна скрашує гіркоту поразки.

Вашій увазі відео всіх голів матчу Україна – Швеція, забитих у рамках плейофу відбору на ЧС-2026.

Україна – Швеція – 1:3

Голи: Пономаренко, 90 – Дьокереш, 6, 51, 73 (пен.)

Україна: Трубін – Тимчик, Забарний, Бондар, Миколенко – Ярмолюк, Калюжний (Гуцуляк, 60), Судаков (Пономаренко, 77) – Циганков, Ванат (Яремчук, 60), Зубков (Очеретько, 60).

Швеція: Нордфельдт – Лагербільке, Гін (Старфельт, 37), Лінделеф, Гудмундссон (Свенссон, 77) – Йоганссон, Аярі (Бергваль, 77), Карлстрем, Нюгрен – Еланга (Сванберг, 90+4), Дьокереш.

Попередження: Тимчик, Трубін – Нордфельдт.

Джерело: MEGOGO

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

ЗСУ за добу знешкодили 1000 росіян – Генштаб

Росія у війні проти України за минулу добу втратила ще 1000 своїх військових. Про це свідчать дані Генштабу ЗСУ, опубліковані в ранковому зведенні в Facebook.
Загальні бойові втрати РФ з 24.02.22 по 27.03.26 орієнтовно склали:

  • особового складу – близько 1 293 170 (+1000) осіб
  • танків – 11 808 (+1) од.
  • бойових броньованих машин – 24 287 (+9) од.
  • артилерійських систем – 38 863 (+68) од.
  • РСЗВ – 1 700 (+2) од.
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 200 611 (+2222) од.
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 85 569 (+217) од.
  • Кількість зниклих безвісти в Україні удвічі перевищує кількість загиблих

    В Україні розслідують 92 тисячі справ про безвісти зниклих. Таку цифру озвучив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов, передає Суспільне.
    Добросердов також зазначив, що не всіх зниклих військовослужбовців оголошено в розшук – наприкінці минулого року для звірки відповідних даних створили робочу групу.
    Уповноважений зазначив, що досі не розв’язане питання індивідуального жетона для кожного військовослужбовця, який допоміг би в ідентифікації.
    Він наголосив, що ці питання потребують розв’язання, та зазначив, що наразі в Україні розслідують понад 90 тисяч справ про безвісти зниклих. За його словами, питання індивідуального жетона, який здатен допомогти в ідентифікації кожного полеглого військового, досі не вирішене.
    Наразі в Україні діє постанова уряду про відбір відбитків пальців, а також напрацьовано законопроєкт про фіксацію стоматологічної інформації військовослужбовців. Верховна Рада має розглянути в другому читанні зміни до законодавства, які дадуть змогу залучати іноземних фахівців до ідентифікації тіл.

    Економіка РФ увійшла в економічний штопор – СЗРУ

    Російська Федерація фактично банкрутує зсередини, а її економіка увійшла у штопор. Погіршення охопило майже всі сектори економіки. Про це у четвер, 26 березня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
    “Дані березня 2026 року фіксують одночасне погіршення в усіх ключових індикаторах – від ділової активності до реальних доходів населення. Картина, що вимальовується, суперечить офіційному наративу Кремля про “стійку” економіку”, – йдеться в повідомленні.
    Як зазначається, три чверті підприємств малого та середнього бізнесів повідомляють про відсутність прибутку, достатнього для розвитку.
    “Ще місяць тому цей показник становив 57%. Лише 8,3% опитаних підприємців готові інвестувати в розширення виробництва, тоді як у лютому таких було 29%. Головними перешкодами для зростання бізнес називає низький попит (42%), непосильну вартість кредитів (33%) та зростання витрат (14%)”, – поінформували у розвідці.
    За даними СЗРУ, індикатор бізнес-клімату банку Росії – один із ключових оперативних показників ділової активності – у березні 2026 року опустився нижче нульової позначки.
    Як зазначається, падіння тривало безперервно з початку року: 1,5 пункту у січні, 0,2 – у лютому, ще 0,1 – у березні.
    “Погіршення охопило майже всі сектори економіки. Російські підприємства серйозно налаштовані на скорочення виробництва”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що споживчий сектор відображає кризу в режимі реального часу.
    “Лише за перші два місяці 2026 року в Москві закрилися 125 ресторанів; до кінця року очікується закриття ще близько 460 закладів. Тенденція не локальна: аналогічні процеси фіксуються в Санкт-Петербурзі, Новосибірську та Татарстані. Паралельно кількість класичних кав’ярень у країні скоротилася на 13%. У Москві – мінус 12%, у Санкт-Петербурзі – мінус 23%”, – повідомили у СЗРУ.
    Зазначається, що галузь, яка традиційно є барометром стану міського середнього класу, стрімко звужується.
    “Росстат рапортує про зниження рівня бідності – з 7,1% до 6,7% минулого року. Однак дані “Левада-центру” малюють принципово іншу картину: частка росіян, які оцінюють свої доходи як достатні для прожиткового мінімуму, впала з 48% до 41% лише за місяць”, – підкреслюється в повідомленні.
    В розвідці заявили, що розрив між офіційною статистикою і суб’єктивним відчуттям людей продовжує збільшуватися.
    “Соціальна напруженість виливається у відкриті акції протесту. Будівельники в Мурманську оголосили страйк через затримки заробітної плати. У тимчасово окупованому Маріуполі кілька будівельних компаній, залучених до “відновлення” зруйнованого росіянами міста, припинили розраховуватися з працівниками”, – зазначається у повідомленні.
    Крім того, у Комі робітники фанерного комбінату вийшли на стихійний мітинг через багатомісячні невиплати. Найгостріша ситуація – на Кузбасі, де понад 6 тисяч шахтарів залишилися без роботи (більшість із них досі не отримала зароблених коштів, а частина чекає виплат понад рік).
    “Агресія проти України коштує Росії все дорожче – і платять за неї пересічні росіяни”, -наголосили у СЗР.

    Канада запровадила санкції проти 100 танкерів РФ

    Канада розширила свій санкційний список, включивши до нього ще сотню танкерів “тіньового флоту” Росії. Про це у четвер, 26 квітня, заявила міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд, повідомляє сайт відомства.
    “Щоб ще більше посилити наші зусилля щодо протидії ухиленню Росії від санкцій, Канада додає до свого санкційного списку ще 100 суден з тіньового флоту Росії”, – сказала Ананд.
    Вона зазначила, що Росія продовжує покладатися на доходи від нафти та газу для фінансування війни проти України, використовуючи “тіньовий флот” для транспортування санкційних товарів та сировини, включаючи сиру нафту, до країн світу.
    Міністерка наголосила, що санкції покликані обмежити можливості Росії фінансувати свої військові зусилля, і перешкодити їй завдавати шкоди цивільному населенню.
    “Канада залишається непохитною у своїй відданості суверенітету України та українського народу, який рішуче захищає свої права від руйнівних та агресивних дій Путіна. Доки Росія не припинить свою агресію, Канада продовжуватиме посилювати тиск за допомогою санкцій, у координації зі своїми союзниками та партнерами”, – заявила Ананд.
    Загалом Канада запровадила санкції проти понад 600 суден через їхню участь у перевезенні товарів та виробів на користь Росії.

    БПЛА атакували Череповець у РФ: куди прилетіло

    У місті Череповець, що у Вологодській області РФ після атаки БПЛА у ніч проти п’ятниці, 27 березня, сталася пожежа. У соцмережах пишуть, що удар прийшовся по хімзаводу АТ Апатит, який випускає селітру, що використовується для виготовлення вибухівки.
    Губернатор Вологодської області Георгій Філімонов повідомив, що промзону Череповця атакують українські безпілотники, не уточнивши, підприємство, яке стало об’єктом атаки.
    Тим часом у моніторингові канали пишуть, що окрім АТ Апатит атакт ймовірно зазнав металургійний комбінат Сєвєрсталь. АТ Апатит позиціонує себе як найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один з лідерів у Росії за обсягами випуску NPK-добрив, аміаку та аміачної селітри.

    Факультет слідчої та детективної діяльності

    Відбіркова комісія факультету слідчої та детективної діяльності
    +38 (057) 757-74-26;
    +38 (068) 252 48 96
    Таволжанський Олексій Володимирович
    +380 50 595 16 76
    investcrim@nlu.edu.ua
    м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 106 , каб. № 302

    Факультет слідчої і детективної діяльності в соціальних мережах
    Сторінка на сайті – https://nlu.edu.ua/instytuty-fakultety/fakultet-slidchoji-ta-detektyvnoji-diyalnosti/
    Фейсбук – www.facebook.com/fsddNLU
    Інстаграм – https://www.instagram.com/fsddnlu
    Телеграм канал – https://t.me/fsddnlu
    Телеграм чат – https://t.me/+BDS6TDBDaS1kNDIy
    Тікток – https://www.tiktok.com/@fsddnlu

    Доєднуйтеся до сторінок Університету в соціальних мережах:
    Офіційний сайт Університету: http://nlu.edu.ua
    Facebook: https://www.facebook.com/nlu.official
    Instagram: https://www.instagram.com/nlu_official/
    Telegram: https://t.me/NLU1804official
    Google maps: https://cutt.ly/ulSfG0e
    Twitter: https://twitter.com/nlu_edu_ua
    LinkedIn: https://www.linkedin.com/edu/school?id=372095

    Підпис Трампа з’явиться на доларах

    Нові доларові банкноти, які почнуть друкуватися у червні, міститимуть підпис президента США Дональда Трампа. Про це у п’ятницю, 27 березня, повідомило Міністерство фінансів Сполучених Штатів, передає BBC.
    Видання зазначає, що це – грубе порушення традиції, що налічує понад 150 років і передбачає розміщення на купюрах лише підпису секретаря казначейства, тобто очільника мінфіну, яким наразі є Скотт Бессент. Тепер підпис Трампа буде поруч з підписом Бессента.
    Жоден інший з президентів США не давав вказівку додати на національну валюту своє ім’я. Усі діячі, зображені на доларах, з’являлися там вже після життя на знак визнання наступними поколіннями їхніх заслуг перед країною.
    За словами Бессента, “немає кращого способу відзначити історичні досягнення Дональда Трампа, ніж за допомогою доларових банкнот з його іменем”. При цьому зраду традиції підв’язують під святкування Сполученими Штатами цьогоріч 250-річчя з дня проголошення декларації незалежності.

    Іран не просив Трампа про десятиденну паузу в ударах – ЗМІ

    Іран не просив у США десятиденну паузу в ударах по своїх енергооб’єктах. Про це пише видання Wall Street Journal з посиланням на посередників переговорів.
    У четвер, 26 березня, президент США Дональд Трамп оголосив, що нібито у відповідь на прохання Тегерана він розпорядився призупинити удари по енергетичних об’єктах країни на 10 днів – до 6 квітня, зазначивши, що переговори між країнами “йдуть дуже добре”.
    “Іран не просив про десятиденну паузу в ударах по своїх енергетичних об’єктах і поки не надав остаточної відповіді на план із 15 пунктів з припинення війни, заявили посередники мирних переговорів”, – пише видання.
    Крім того, джерела видання додали, що шанси на успіх у досягненні припинення вогню залишаються низькими, “оскільки Іран та США висувають максималістські вимоги, неприйнятні для іншої сторони”.