У Португалії у другому турі президентських виборів кандидат від партії Соціалістів Португалії Антоніу Хосе Сегуру змагатиметься з ультраправим суперником Андре Вентурою. Про це повідомляє France24.
Зазначається, що після підрахунку у понад 95% виборчих округів соціаліст Сегуру лідирує з 30,6% голосів, тоді як Вентура посів друге місце з 24,2%.
На третьому місці – ліберальний кандидат Жоао Котрім Фігейредо з 15,5%.
Як повідомляється, Сегуру й Вентура зустрінуться вже 8 лютого, щоб вирішити, хто змінить консерватора Марсело Ребелу де Соузу на посаді президента.
За даними опитування громадської думки, проведеного напередодні виборів, Вентура є фаворитом першого туру. Тим не менш, це перший випадок, коли ультраправий кандидат потрапив до другого туру президентських виборів у Португалії.
Зазначається, що хоча роль президента здебільшого церемоніальна, у часи кризи чинний президент може розпустити парламент, оголосити вибори або звільнити прем’єр-міністра.
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро заявив, що не даватиме жодних порад щодо того, за кого голосувати у другому турі. Його уряд меншості вже спирається на партію Вентури Чега для підтримки у впровадженні деяких законодавчих ініціатив.
Позначка: Вибори президента
-
У Португалії до другого туру виборів уперше потрапив ультраправий кандидат
-
Президент Уганди усьоме переміг на виборах
Угандійський президент Йовері Мусевені, який керує країною з 1986 року, виграв вибори вже в сьомий раз. На цей раз він набрав 76,25% голосів, перемігши головного опонента – музиканта та лідера опозиції Бобі Вайна, який отримав 19,85% голосів. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з результатом 80%, якщо не буде шахрайства. Опозиція не визнала результатів виборів, заявивши про виборчі фальсифікації. Перед виборами у країні було повністю відключено інтернет. Також були повідомлення про тиск на опозицію та використання силових методів. У цілому, ситуація нагадує минулорічні вибори, коли також були проблеми з чесністю голосування.
-
У РФ зробили заяву про вибори президента України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив думку про участь українців, що мешкають у Росії, у президентських виборах в Україні. Він наголосив, що повноваження президента Володимира Зеленського закінчаться у травні 2024 року, тому вибори потрібно провести згідно з українським законодавством. Лавров підкреслив необхідність проведення прозорої та чесної виборчої кампанії, щоб український народ міг визначити свою долю. Він також зауважив, що процес голосування не повинен стати перешкодою для мирного врегулювання конфлікту в Україні. Лавров також представив альтернативний план дій Росії у випадку, якщо США відмовляться від посередницької ролі в конфлікті з Україною.
-
В Україні проведуть перше засідання щодо виборів
У п’ятницю, 26 грудня, відбудеться перше засідання спеціальної робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо організації та проведення виборів в разі воєнного стану. У робочу групу вже долучено близько 60 людей, серед яких представники парламентських фракцій, громадських організацій та посадовці влади. Перше засідання робочої групи буде присвячене організаційним питанням та виступу членів Центральної виборчої комісії. Засідання буде транслюватися онлайн у соціальних мережах та на Youtube. Також була створена робоча група для швидкого опрацювання питання проведення виборів президента України в разі воєнного стану.
-
У Гондурасі президентом обрали кандидата, якого підтримував Трамп
У Гондурасі офіційно оголосили переможця президентських виборів. Ним став кандидат від Національної партії Насрі Асфура, якого публічно підтримував президент США Дональд Трамп. Про це у середу, 24 грудня, повідомило Reuters.
За даними виборчої ради Гондурасу (CNE), Асфура набрав 40,3% голосів. Його головний суперник – кандидат від Ліберальної партії Сальвадор Насралья – отримав 39,5%.
Підрахунок голосів затягнувся через технічні збої та хаос у виборчій системі. Приблизно 15% протоколів із сотнями тисяч бюлетенів довелося рахувати вручну.
Після підтвердження перемоги Асфура заявив у соцмережі X, що готовий керувати країною та “не підведе” громадян. Водночас голова Конгресу Гондурасу Луїс Редондо назвав рішення виборчої ради “виборчим переворотом” і заявив, що воно не має юридичної сили.
Під час кампанії Трамп відкрито підтримував Асфуру, називаючи його “єдиним справжнім другом свободи в Гондурасі”. Він також погрожував припинити фінансову допомогу США країні у разі поразки цього кандидата та без доказів заявляв про можливі фальсифікації.
Експерти зазначають, що підтримка Асфури з боку Трампа є частиною його ширшої стратегії формування консервативного блоку в Латинській Америці – від Сальвадору до Аргентини. Опоненти Асфури та правляча партія розцінили заяви Трампа як втручання у вибори. -
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.
За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.
“З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді. -
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
-
Зеленський: виборів на ТОТ не буде
Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
“Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
“З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент. -
У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих
На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.
Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.
Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.
Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.
Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.
Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.
-
Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує стати президентом країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Він розглядає можливість переписати закони, щоб зробити посаду президента найвпливовішою в Угорщині. Якщо партія Орбана переможе на виборах, він планує передати урядові справи довіреному союзнику, а сам зосередитися на зовнішній політиці. У випадку програшу, Орбан як президент може завдати шкоди лідеру опозиції і зробити Угорщину більш лояльною до ЄС. Парламент схвалив закон, який ускладнює усунення президента з посади, що дозволяє Тамашу Сульоку залишитися на посаді до 2029 року.