S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.

“Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.

Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.

Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.

Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що десять областей України, де тривають активні бойові дії, зазнали серйозних руйнувань інфраструктури, переміщень населення та скорочення економічної активності. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж у середньому по країні. Багато сімей, у яких відсутні чоловіки працездатного віку, змушені покладатися на пенсіонерів та жінок, які часто не мають офіційної зайнятості. Більшість домогосподарств отримують дохід з пенсій, соціальних виплат, грошових переказів та гуманітарної допомоги. Значна частина сімей витрачає більше половини доходу на їжу, економлять на освіті та медицині, а також мають борги. Близько 40% родин у цих областях перебувають у стані продовольчої небезпеки, а доступ до продуктів харчування є проблемою. Війна призвела до значного падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для жінок працездатного віку основним бар’єром до працевлаштування є сімейні обов’язки, а багато осіб не працюють і не шукають роботу. Лише 35% родин у цих регіонах займаються сільським господарством, а 82% виробляють продукцію для власного споживання. Автори дослідження вважають, що поєднання гуманітарної допомоги з програмами економічного відновлення допоможе перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку.

Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

Міністри оборони країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви – підтвердили свою готовність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодилися про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Особливу увагу приділили діяльності російського тіньового флоту в Балтійському морі, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, нарощуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.