У Києві та Кіровоградській області повне відновлення водопостачання має відбутися до кінця дня. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в п’ятницю, 10 жовтня.
“Відновлювальні роботи в регіонах розпочались одразу після відбоїв, по всій краіні о 7.30 вже працювали ремонтники, енергетики, задіяні служби. Є доручення щодо кожного регіону. Усі служби працюють для якнайшвидшого заживлення. У Києві та Кіровоградській області очікуємо повного відновлення водопостачання до кінця дня”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що у столиці вже заживлена критична інфраструктура, відновлювальні роботи тривають. За кілька годин Міненерго дасть оновлення щодо ситуації.
“Київська, Полтавська, Харківська, Сумська області – наразі діють графіки аварійних відключень та спеціальні графіки, про які окремо повідомлятиме Міненерго та Укренерго”, – нагадала прем’єр.
Вона запевнила, що на час робіт на місцях забезпечені альтернативні джерела енергії — генератори, пункти незламності, додатковий звʼязок.
“Збільшено кількість патрулів поліції на вулицях і в транспорті у Києві та інших областях. Важливо, щоб всі представники місцевої влади, всі керівники в громадах максимально допомагали відновлювальним роботам та працювали у повній взаємодії з обласною та центральною владою, з енергокомпаніями”, – наголосила Свириденко.
Прем’єр додала, що щодо ситуації в енерго- та водопостачанні відбулася нарада із ключовими міністерствами, державними енергокомпаніями та усіма, хто відповідальний за хід відновлювальних робіт. Зокрема, вона заслухала доповідь віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра енергетики і міністра внутрішніх справ щодо наслідків та плану відновлення.
“Росія завдала чергового підлого удару саме по цивільній інфраструктурі, по життю людей та громад. Це був один з найбільших сконцентрованих ударів саме проти обʼєктів енергетики, комбінований удар, значна частина ракет в ударі – балістичні. На жаль, є суттєві пошкодження енергетичної інфраструктури”, – констатувала Свириденко.
Позначка: Вода
-
Стало відомо, коли киянам повернуть світло і воду
-
Миколаїв вперше за три роки отримав прісну воду
Миколаїв став першим містом, яке повністю підключили до нового водопроводу з прісною водою з 2022 року. Це означає, що містяни отримують воду прямо з кранів безперервно. Керівник Миколаївської ОВА розповів, що вода поступово покращуватиметься, але наразі вона не підходить для пиття. Міський голова також зазначив, що проводяться роботи з покращення якості води, включаючи заміну очисних мембран та будівництво додаткових очисних споруд. Держагентство відновлення підтвердило успішну реалізацію проєкту, після чого вода безперебійно подається до міста. Вартість будівництва склала 6,3 млрд грн, але спроектована вартість була вищою. Після атаки на магістральний водопровід у 2022 році, місто використовувало воду лише для технічних потреб, але тепер отримало можливість користуватися прісною водою.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
-
В кримській Алушті через дефіцит обмежать водопостачання
У місті Алушта на Кримському півострові через нестачу води почнуть подавати її за графіком. Представниця окупаційної влади Галина Огнєва оголосила про це в своєму Telegram-каналі. Через недостатній запас води в міському водосховищі Ізобільненському вода буде подаватися лише з 6:00 до 22:00. Місцевим мешканцям рекомендують економити воду, а обмеження в подачі води вступлять в силу з 1 жовтня.
-
Кремль чекає на дощі, щоб вирішити водну кризу на ТОТ Донеччини – ЦНС
У Старокримському водосховищі, яке постачає воду Маріуполю та іншим населеним пунктам тимчасово окупованої території Донеччини, лише 15% запасів води. Замість 45 мільйонів тонн залишилося лише 7 мільйонів тонн води. Крім того, ще дев’ять водосховищ висохли, а колодязі та свердловини також пересихають. Ситуація з водопостачанням на цій території вважається катастрофічною, а стратегія Кремля полягає в очікуванні дощів восени та взимку. Центр національного спротиву вважає, що російська влада прирікає місцевих жителів на виживання, пріоритизуючи вивезення ресурсів та пропагандистські заходи. Вирішити кризу з водопостачанням можна лише після деокупації цієї території.
-
Близько 250 тисяч осіб на ТОТ Луганщини залишилися без води
У Луганській області, яка тимчасово окупована, близько 250 тисяч людей залишилися без водопостачання. Окупанти протягом останніх місяців періодично відключали воду у деяких містах, пояснюючи це ремонтом системи. Внаслідок аварії на водоводі зараз питна вода взагалі відсутня у деяких населених пунктах. Це призвело до того, що близько 250 тисяч місцевих мешканців залишилися без доступу до води. У “ДНР” також виникли проблеми з водопостачанням, і вже введено скорочений графік подачі води у деяких населених пунктах.
-
У Лозовій зросла кількість аварій на водогоні через перепади напруги
У Лозовій Харківської області сталося декілька аварій на водогоні через перепади напруги, спричинені російськими ударами по енергооб’єкту. Більшість пошкоджень виявили на старих чавунних трубах у різних частинах міста. Деякі ділянки мереж були серйозно пошкоджені поблизу місця атаки. Проблеми з електропостачанням тривають, але 40% послуг із водопостачання забезпечують за допомогою генераторів. Міський голова закликав мешканців берегти енергію під час годин включення світла, утримуючись від використання енергозатратних пристроїв.
-
Знищення Каховської греблі: вода у охолоджувачі на ЗАЕС впала на 3,2 метра
Рівень води у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС знизився трохи більш як на 3,2 метра з моменту руйнування Каховської греблі у червні 2023 року. За останні три місяці він знизився майже на 60 сантиметрів, повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
Окупаційна адміністрація ухвалила рішення про будівництво ізолюючої греблі у каналі ставка-охолоджувача, що постачає воду до кількох систем станції.
ЗАЕС нині використовує мобільні насоси для перекачування води з головного ставка-охолоджувача у вказаний охолоджувальний канал, висота якого становить близько 14,1 метра. Це дозволяє іншим насосам подавати охолоджувальну воду на трансформатори головного реакторного блоку та інші важливі робочі системи.
“Ми будемо продовжувати дуже уважно стежити за цим питанням, оскільки надійний доступ до охолоджувальної води має вирішальне значення для ядерної безпеки”, – заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Раніше група МАГАТЕ провела обхід ще однієї важливої частини системи охолодження ЗАЕС — 12 ставків-спринклерів, вода з яких надходить зі свердловин ґрунтових вод, пробурених після руйнування Каховської греблі.
Вказані ставки забезпечують водою охолодження реакторів і відпрацьованого палива, а також інших систем, важливих для безпеки. Група підтвердила, що всі ставки заповнені. -
Підрив Каховської ГЕС: вода в охолоджувачі на ЗАЕС знизилась на 3,2 метра
Рівень води у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС знизився трохи більш як на 3,2 метра з моменту руйнування Каховської греблі у червні 2023 року. За останні три місяці він знизився майже на 60 сантиметрів, повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
Окупаційна адміністрація ухвалила рішення про будівництво ізолюючої греблі у каналі ставка-охолоджувача, що постачає воду до кількох систем станції.
ЗАЕС нині використовує мобільні насоси для перекачування води з головного ставка-охолоджувача у вказаний охолоджувальний канал, висота якого становить близько 14,1 метра. Це дозволяє іншим насосам подавати охолоджувальну воду на трансформатори головного реакторного блоку та інші важливі робочі системи.
“Ми будемо продовжувати дуже уважно стежити за цим питанням, оскільки надійний доступ до охолоджувальної води має вирішальне значення для ядерної безпеки”, – заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Раніше група МАГАТЕ провела обхід ще однієї важливої частини системи охолодження ЗАЕС — 12 ставків-спринклерів, вода з яких надходить зі свердловин ґрунтових вод, пробурених після руйнування Каховської греблі.
Вказані ставки забезпечують водою охолодження реакторів і відпрацьованого палива, а також інших систем, важливих для безпеки. Група підтвердила, що всі ставки заповнені. -
У кранах Миколаєва з’явиться прісна вода
Миколаїв уперше з 2022 року отримає прісну воду у кранах завдяки новому магістральому водогону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 4 вересня.
“Жителі Миколаєва вперше з 2022 року отримають прісну воду в кранах. Оглянули з колегами новий магістральний водогін, який вже невдовзі живитиме місто”, – зазначила глава уряду.
Вона зауважила, що воду вже почали повноцінно подавати в системи та резервуари водоканалу. А за два тижні прісна вода повністю замінить солону в усіх системах міста.
Водогін забезпечуватиме 120 тисяч кубометрів води на добу для домогосподарств і ще 50 тисяч для зрошення сільськогосподарських угідь.
“Труби і насоси розміщені під землею, зараз добудовуються укриття для працівників. Є пульти для дистанційного управління, резерв живлення та система захисту від атак. Будівництво вже на завершальному етапі”, – додала Свириденко.
За словами прем’єрки, для масштабування цієї роботи на засіданні уряду 3 вересня затвердили перелік обʼєктів з нового будівництва, реконструкції, капремонту систем та переоснащення споруд та мереж водопостачання у Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях. У 2022 році росіяни підірвали ключовий магістральний водогін Дніпро-Миколаїв, що призвело до зупинки централізованого водопостачання. Місто отримувало технічну воду з річки Інгулець, а з травня 2022 року – з Південного Бугу.Відтоді 500 тисяч миколаївців живуть без постійного водопостачання.
У 2024 році з державного бюджету були виділені 8,7 млрд грн на зведення нової системи водозабору з річки Південний Буг. Проект вдалося здешевити з початкової вартості до 6,5 млрд грн завдяки Агентству відновлення. Зекономлені кошти спрямовуємо на будівництво водогонів в інших регіонах.
У січні 2025 року почалися будівельні роботи, а у серпні запустили тестову роботу водогону.