Антикор

Позначка: Військові

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    Турецький військово-транспортний літак C-130 потрапив у аварію на кордоні Грузії та Азербайджану. Літак вилітав з Азербайджану до Туреччини, але розбився. Розпочато пошуково-рятувальні роботи спільно з азербайджанською та грузинською владою. На борту можливо були турецькі військові, які брали участь у параді в Баку. Президент Азербайджану висловив співчуття президенту Туреччини у зв’язку з катастрофою. Загинули люди, але точна кількість жертв наразі невідома.

  • США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США планують створити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази з бюджетом проекту в 500 млн доларів. Об’єкт буде використовуватися Міжнародними стабілізаційними силами (ISF) та може розмістити кілька тисяч військовослужбовців. Цей крок вважається значущим, але може викликати суперечки в США, оскільки частина Республіканської партії проти розширення військової присутності за кордоном. Це продовження попередніх кроків, які обмежили свободу дій Ізраїлю в Газі.

  • Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    У центральному районному суді міста Дніпра вирішили тримати під вартою командира одного з батальйонів, який зібрав військовиків для проведення урочистостей, хоча Генеральний штаб ЗСУ заборонив цю акцію. У результаті ракетного удару, який стався під час цих заходів, загинуло 19 людей. Слідство встановило, що російські війська використали ракети та безпілотники для атаки на Дніпропетровську область. Командир батальйону був підозрюваний у недбалому ставленні до військової служби під час воєнного стану. У результаті цього удару загинули 12 військовослужбовців і сім цивільних, а ще 36 військових отримали поранення.

  • Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    У Міністерстві закордонних справ Сирії заперечили інформацію про те, що в країні існують американські військові бази. За словами представників відомства, інформація про можливе розгорнення військ на авіабазі під Дамаском не відповідає дійсності. Також повідомляється, що США переходять до прямої взаємодії з урядом Сирії, підтримуючи його єдність та відкидаючи поділ країни. Уряд Сирії висловив впевненість у зміцненні стабільності та співпраці на основі національного суверенітету й взаємної поваги. Раніше була інформація про можливу зустріч між президентом Сирії та президентом США, а також про можливе скасування санкцій проти високопосадовців Сирії.

  • Військовий РФ вперше отримав довічне за розстріл бійця ЗСУ

    Військовий РФ вперше отримав довічне за розстріл бійця ЗСУ

    Українська Служба безпеки повідомила, що російський військовий отримав довічний термін ув’язнення за розстріл українського військовополоненого в Запорізькій області. Це перший випадок, коли окупант отримав такий високий вирок за вбивство воїна Сил оборони. 27-річний Дмитро Курашов, громадянин РФ, вже мав кримінальну історію в Росії, але після підписання контракту з російським Міністерством оборони став учасником штурмового загону. У січні 2024 року він взяв участь у нападі на українських оборонців і розстріляв українського військового, який здався у полон. Після цього українські військові взяли у полон Курашова та його товаришів. Суд визнав Курашова винним у воєнних злочинах і призначив йому довічне ув’язнення.

  • Удар по шикуванню ЗСУ: з’явились нові подробиці

    Удар по шикуванню ЗСУ: з’явились нові подробиці

    Увечері 1 листопада російська армія вдарила по Самарському районі Дніпропетровської області. Під час цієї атаки загинули і отримали поранення військовослужбовці 35-ї бригади морської піхоти, яких зібрали для нагородження. Очевидець трагедії розповів, що бійців збирали на урочисте нагородження з нагоди річниці створення батальйону. У результаті атаки загинули цивільні, серед них двоє дітей. Воїн бригади вважає, що командування діяло недбало, не врахувавши тривогу та небезпеку. Родичі загиблих вимагають правду та відповідальності за трагедію. Командування бригади організовує транспортування загиблих воїнів та сприяє розслідуванню причин події.

  • МО готує нові типи контрактів для військових

    МО готує нові типи контрактів для військових

    Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Міноборони за дорученням президента Володимира Зеленського розпочало підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців, а також відповідні зміни до законодавства.
    “Головна новація – це гарантовані чіткі терміни служби. Контракти будуть від 1 до 5 років. Для контрактів на 2-5 років передбачено річну відстрочку від мобілізації по завершенні контракту”, – зазначив Шмигаль.
    За його словами, після ухвалення законодавчих змін контракти зможуть підписати всі захисники та захисниці. І ті, хто вже є частиною війська, і ті, хто буде долучатися до нього в майбутньому.
    Нові контракти будуть також включати збільшення щомісячних виплат, бонуси за підписання та розширення соціального пакета.
    “Ми відповідаємо на ключовий запит військових, їхніх родин та суспільства. Нові контракти – це про справедливість та передбачуваність. Працюємо з урядом, Міністерством фінансів та партнерами, і найближчим часом анонсуємо всі додаткові деталі”, – заявив Шмигаль.

  • Удар по шикуванню ЗСУ на Дніпропетровщині: розпочато розслідування

    Удар по шикуванню ЗСУ на Дніпропетровщині: розпочато розслідування

    Розпочато досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада, коли окупанти вдарили по місцю базування українських військових. Про це повідомляє ДБР.
    Зазначається, що слідство перевіряє, чи були дотримані вимоги безпеки особового складу під час повітряної тривоги та чи належним чином було організовано укриття військових.
    Досудове розслідування здійснюється щодо недбалого ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.