Російські воєнні злочинці на Сіверському напрямку скоїли грубе порушення міжнародного права: розстріляли українського військовослужбовця під час здачі в полон. Подія кваліфікована як воєнний злочин, нині триває розслідування, повідомив Офіс генрального прокурора.
На ворожих інформаційних ресурсах з’явився відеозапис, на якому видно перебування російських солдатів на одній із українських позицій. На кадрах зафіксовано військовослужбовця 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Едельвейс.
Під час зачистки приватного сектору російський окупант виявив у напівзруйнованому будинку українського захисника. Коли боєць вийшов із піднятими руками, демонструючи готовність здатися, ворог підступно відкрив вогонь.
Поранений військовослужбовець спробував сховатися, але російський воєнний злочинець “добив” його з автомата.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).
Нині проводяться слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та ідентифікації винного військовослужбовця РФ.
Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та вважається тяжким міжнародним злочином, нагадали в Офісі генпрокурора.
Позначка: Війна
-
Розстріл бійця ЗСУ: прокуратура повідомила деталі
-
Сирський описав “справедливий мир” для України
Справедливий мир для України – завершення війни без попередніх умов: бої мають зупинитися подовж усієї лінії зіткнення. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю Sky News.
Нині головне завдання полягає в тому, щоб “захистити українську землю, країну і населення”, зазначив головком.
“Зрозуміло, для нас неприйнятно просто віддавати територію. Що це взагалі означає – передати нашу землю? Саме тому ми й воюємо: щоб не віддавати нашу територію”, – додав він.
За його словами, він навіть не дозволяє собі розглядати сценарій, за якого Україна буде змушена віддати Росії всю Донецьку і Луганську області.
“Усі війни колись закінчуються, і, звичайно, ми сподіваємося, що і наша теж закінчиться. І коли це станеться, має бути встановлений справедливий мир. У моєму розумінні, справедливий мир – це мир без попередніх умов, без відмови від території. Це означає зупинку вздовж поточної лінії зіткнення”, – пояснив свою думку Сирський.
За його словами, має бути безумовне припинення вогню і тільки потім початок переговорів. -
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Перемовини у глухому куті – коли з’явиться вікно можливостей
Будуть хороші новини Незважаючи на те, що візит представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви не дав очікуваних результатів щодо підписання мирної угоди, американська й українська сторони поки що не втрачають надії. “Війна в Україні зрештою буде закінчена. Ми шукаємо ще один варіант для врегулювання між Росією та Україною, якщо це можливо, і я думаю, що ми врешті-решт цього досягнемо… Це потрібно зупинити. Ми дуже наполегливо працюємо над цим”,- сказав президент США Дональд Трамп під час промови на святковій церемонії вмикання вогнів на різдвяній ялинці біля Білого дому. А віце-президент США Джей Ді Венс запевнив в інтерв’ю NBC News, що найближчим часом щодо завершення війни в Україні очікуються хороші новини.
Він зазначив, що в цьому питанні є великий прогрес, хоча й не досягнуто фінішної межі. Однак зберігається оптимізм.
Венс зазначив, що є надія на те, що в найближчі кілька тижнів з’являться хороші новини на цьому фронті.
І на думку держсекретаря США Маркоа Рубіо, зараз – ідеальний час для Росії і України, щоб закінчити війну.
Про це він сказав в інтерв’ю Fox News, і додав, що США – єдині в світі, хто може подолати розрив між обома сторонами, і вони цим займаються.
Він також наголосив, що США не можуть “безкінечно фінансувати Україну”. У той же час – нереалістично, щоб Росія продовжувала війну ще 4 – 5 років. “В якийсь момент цієї війни Росія контролювала набагато більше територій України, ніж зараз. Якщо подивитися на карту березня – квітня після вторгнення і порівняти її з картою зараз, українці відкинули росіян сильно назад. Вони вже досягли багато через свою хоробрість, сміливість і того, як самовіддано воюють”,- пояснив представник Білого дому. Проте, констатував він, зараз війна перетворилася на війну на виснаження. На жаль, росіяни демонструють готовність приносити в жертву 7 тис. солдатів на тиждень заради своїх цілей. І саме через це США зараз намагаються зрозуміти, як саме можна закінчити війну, щоб захистити майбутнє України і щоб обидві сторони могли це прийняти.
Також і президент України Володимир Зеленський переконаний, що шанс на припинення війни поки що не втрачено. “Зараз світ точно відчуває, що можливість закінчити війну є, і треба наявну активність у перемовинах підкріплювати тиском на Росію. Саме від такої комбінації все залежить – конструктивна дипломатія плюс тиск на агресора. Обидва компоненти працюють на мир”,- заявив він у вечірньому зверненні. Петля часу Військовий оглядач Денис Попович, коментуючи в ефірі Радіо NV зустріч російського диктатора з американськими переговорниками, звернув увагу на те, що у переговорному процесі з РФ “виходимо до ситуації, близької до точки нуль”, де може початися все з початку, бо компроміси не будуть знайдені. “Коли можливий вихід з цієї петлі часу? Хочу звернути увагу на слова Кирила Буданова, котрий ставить десь на середину лютого і вважає, що може бути якесь вікно для предметних перемовин з намаганням знайти якісь компромісні рішення. На мій погляд, це може бути весна – літо”,- сказав експерт. Він пояснив це, зокрема, тим, що цьому може сприяти ситуація в економіці росіян, яка складається не на їхню користь.
А на думку ексочільника МЗС Дмитра Кулеби, яку він висловив у Іnstagram, результат цієї війни буде тактичною поразкою, але стратегічною перемогою для України.
Тактичною поразкою – тому, що ми не зможемо відновити контроль над своїми територіями. Тому що, напевно, доведеться, покласти в довгу шухляду перспективу членства в НАТО. Будуть іще якісь поступки. Але стратегічна перемога буде в тому, що українська держава залишиться. Українська держава стане європейською. Українська держава буде достатньо міцною, щоб мати здатність себе захищати.
На думку ексміністра, в України є два варіанти для закінчення війни. Перший – Україна укладе не найприємнішу угоду для того, щоб отримати паузу у війні. Другий – продовження війни, і все залишити, як є. “З розумінням того, що наявні у нас ресурси і ресурси, які у нас, скажімо, заплановані для появи в 2026 році, дають підстави дійти висновку, що в грудні 2026 року ми втратимо більше територій, більше людей. Ну але в принципі, на столі лежатимуть ті самі пропозиції, переговорні, що і зараз. І це ще треба враховувати”, – припустив він, і закликав українців не мислити виключно через призму поразки або перемоги. За словами Кулеби, результат війни не буде бінарним. Щось ми втратимо? Безумовно, ми щось втратимо. Чи буде ця втрата болісною, трагічною? Безумовно, буде. Але ми обов’язково щось і здобудемо. І нам потрібно дуже чітко розуміти баланс цих речей. Тому в одному результаті війни може бути і перемога, і поразка. -
Кінець міжнародній ізоляції? Візит Путіна в Індію
Російський лідер Володимир Путін прибув в Нью-Делі з дводенним візитом. Це перша поїздка диктатора до Індії з часів вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Як відомо Індія – найбільший у світі покупець російської зброї та нафти, тож про що домовлявся Путін з прем’єр-міністром Нарендрою Моді – далі у сюжеті. Чому час візиту є важливим Цей візит відбувається на тлі 25-річчя стратегічного партнерства між Індією та Росією, яке розпочалося в перший рік перебування Путіна на посаді глави держави.
Хоча дві країни люблять позиціонувати свої стосунки як приклад дружби, яка залишається стабільною попри мінливі геополітичні течії, їхні зв’язки не були стійкими до тиску з боку інших країн. Getty Images З 2000 року Нью-Делі та Москва мають систему щорічних самітів: прем’єр-міністр Індії відвідує Росію один рік, а президент Росії здійснює візит у відповідь до Індії наступного року.
Однак ця традиція була порушена у 2022 році, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Моді мав відвідати Росію, але поїздку було відкладено.
У 2023 році Путін пропустив візит до Індії на саміт G20 у Нью-Делі. На той час російський лідер рідко подорожував за кордон, значною мірою через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду (МКС) у зв’язку з війною в Україні.
Індія не є членом МКС, тому Путіну було б безпечно бути присутнім, але західні члени G20 дали зрозуміти, що не бажають його бачити на зустрічі. Зрештою, у 2024 році саміт нібито відновився і Моді відвідав Росію. А тепер, через чотири роки, Путін полетів в Нью-Делі.
Також цьогорічний візит збігається з переговорами Нью-Делі зі США щодо торговельної угоди, спрямованої на зниження штрафних мит, запроваджених президентом Дональдом Трампом на товари Індії через купівлю російської нафти. Критика Трампа Візит Путіна до Індії має на меті збільшити продажі російської нафти, ракетних систем і винищувачів, а також розширити ділові зв’язки, що виходять за рамки енергетичного та оборонного обладнання, на тлі тиску США на Індію, щоб вона уникала Москви через її вторгнення в Україну.
Імпорт сирої нафти до Індії цього місяця досягне трирічного мінімуму після запровадження США жорстких тарифів на індійські товари та посилення санкцій проти Росії, оскільки адміністрація Трампа стверджує, що закупівлі Індією дешевої російської нафти допомагають фінансувати війну Москви в Україні.
“Самі Сполучені Штати досі купують у нас ядерне паливо для своїх атомних електростанцій. Це теж паливо”, – сказав Путін виданню India Today.
“Якщо США мають право купувати наше паливо, чому Індія не повинна мати такого ж привілею? Це питання заслуговує на ретельне вивчення, і ми готові його обговорити, зокрема з президентом Трампом”, – сказав він. Getty Images В свою чергу Моді заявив, що тарифи Трампа є невиправданими та необґрунтованими, і вказав на постійну торгівлю США з Москвою. Спільний план Індія та Росія прагнуть збільшити двосторонній товарообіг до 100 мільярдів доларів до 2030 року. Їхня торгівля зросла більш ніж у п’ять разів – з приблизно 13 мільярдів доларів у 2021 році до майже 69 мільярдів доларів у 2024-2025 роках, майже повністю за рахунок імпорту енергоносіїв з Індії.
Двосторонній товарообіг знизився до 28,25 млрд доларів США у квітні-серпні 2025 року, що відображає скорочення імпорту сирої нафти.
“Це лише незначне коригування. Загалом, наш торговельний оборот майже на тому ж рівні, що й раніше”, – прокоментував ситуацію Путін.
Водночас Індія шукає нові напрямки для збільшення експорту своїх товарів, які постраждали від суворого 50% тарифу, запровадженого Трампом. Getty Images Росія хоче імпортувати більше індійських товарів, щоб збалансувати двосторонню торгівлю, яка наразі сильно перекошена в бік енергетики, заявив заступник глави адміністрації Кремля Максим Орєшкін на бізнес-конференції в Нью-Делі раніше у четвер.
Міністр торгівлі Індії Піюш Гоял заявив, що Нью-Делі хоче диверсифікувати експорт до Росії та збільшити продажі автомобілів, електроніки, обладнання для обробки даних, важкого машинобудування, промислових компонентів, текстилю та продуктів харчування. -
Україні потрібні надійні гарантії безпеки – Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у 31 річницю підписання Будапештського меморандуму закликав до надання Україні надійних гарантій безпеки для справедливого і сталого миру та наголосив на необхідності пам’ятати “гіркі уроки” Будапешта. Про це глава МЗС написав у соцмережі Х в п’ятницю, 5 грудня.
“31 рік тому, у цей день, було підписано Будапештський меморандум. Аркуш паперу, який став синонімом провальної домовленості про безпеку. Маючи такий гіркий досвід у минулому, Україна більше не довіряє порожнім обіцянкам – ми довіряємо силі нашої армії та зброї”, – заявив міністр.
Сибіга наголосив, що сьогодні Україні потрібні надійні гарантії безпеки для справжнього, справедливого та тривалого миру.
“Працюючи над тим, щоб покласти край війні Росії проти України, важливо пам’ятати гіркі уроки Будапешта”, – додав очільник МЗС.
Будапештський меморандум про гарантії безпеки було підписано 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США після того, як Україна погодилася відмовитися від ядерної зброї, успадкованої від СРСР. У меморандумі гаранти зобов’язувалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України, утримуватися від застосування сили проти неї та не погрожувати економічним або військовим тиском.
Меморандум не містив конкретних механізмів примусу або захисту, тому після анексії Криму та повномасштабного вторгнення Росії в Україну його ефективність виявилася сумнівною, а сам документ став символом порожніх міжнародних гарантій безпеки. -
Швеція заради України зупинить допомогу п’яти країнам
Швеція поступово припинить допомогу розвитку п’яти країнам, щоб перенаправити кошти на підтримку України. Про це повідомляє Reuters.
Шведський уряд збільшить для України підтримку на більш як мільярд доларів вже в 2026 році.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Дуса уточнив, що планується поступово згорнути допомогу Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
“Україна є найважливішим пріоритетом Швеції у зовнішній політиці та політиці допомоги, тому уряд збирається збільшити підтримку України щонайменше до 10 млрд шведських крон (понад 1 млрд євро) у 2026 році”, – наголосив шведський урядовець.
Як ми вже писали раніше, Швеція надає Україні пакет зимової підтримки на 1,1 мільярда шведських крон, що дорівнює 100,3 мільйонів євро.
У Швеції закликали надати Україні “репараційну позику” -
Умєров проведе повторну зустріч з Віткоффом – ЗМІ
Секретар РНБО Рустем Умєров і начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов у п’ятницю, 5 грудня, мають провести ще одну зустріч зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером у Маямі. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерело. “Сьогодні запланована чергова зустріч Рустема Умєрова та Андрія Гнатова з американською стороною. Перемовини зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером щодо подальших кроків у мирному процесі відбудуться у Флориді о другій половині дня за місцевим часом”, – розповів наближений до переговорної групи.
Нагадаємо, попередня зустріч у такому форматі відбулася 4 грудня. 2 грудня російський диктатор Володимир Путін прийняв у Кремлі американську делегацію. Зустріч тривала майже п’ять годин. Президент США Дональд Трамп, коментуючи переговори в Москві, заявив, що “Путін виявляє бажання завершити війну”. Ризик зради України? Нові переговори про мир
-
В Ізюмі дрон росіян вдарив по вантажівці: є жертви
В Ізюмі на Харківщині внаслідок удару безпілотника по вантажівці загинули двоє чоловіків. Про це повідомила пресслужба обласної поліції в п’ятницю, 5 грудня.
“У місті Ізюм під час перевантаження дров із автомобіля ЗІЛ у тягач, по транспортному засобу влучив ударний безпілотник. Унаслідок атаки БпЛА в кабіну вантажівки загинули 52 та 67-річні чоловіки, які перебували поруч із автомобілем”, – йдеться у повідомленні.
На місці удару зайнялася пожежа.
Відомості про загибель людей внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею Воєнні злочини Кримінального кодексу України.
-
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.