Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
Позначка: Вчені
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід діє ефективніше, ніж рідка вода, у вивільненні заліза з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом стали помаранчевими через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза при -10 °C, ніж вода при +4 °C, оскільки утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори. Це може мати серйозний вплив на водойми та екосистеми у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Вчені з Університету Джорджії провели дослідження, в якому виявили, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. За даними опитувань CDC у США, користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростає на 15%, але найбільше небезпеки становить одночасне вживання тютюнових виробів і вейпінгу – у них ризик переддіабету збільшується на 28%. Особливо вразливі до цього ризику є люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп. Хоча дослідження має обмеження, його результати підкреслюють, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на метаболічне здоров’я в цілому.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Науковці з Китаю створили нову акумуляторну батарею, яка використовує гідрид-іони водню для зберігання енергії. Ця батарея має значно більшу ємність, ніж традиційні літій-іонні батареї. Під час тестів пристрій успішно живив світлодіод, показуючи свою життєздатність. Вчені вважають, що можуть покращити ємність батареї в майбутньому. Використання гідрид-іонів також допомагає уникнути утворення дендритів, що підвищує довговічність і безпеку таких батарей.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Науковці виявили, що мікропластик може впливати на кісткову тканину людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів – клітин, що руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, пришвидшувати старіння, змінювати диференціацію та сприяти запальним процесам. Експерименти на тваринах також підтвердили, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і патологічних переломів кісток, навіть зупиняти ріст скелета. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливе ризик для здоров’я кісток та можливі наслідки для росту кісткових хвороб у майбутньому.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Дослідники з Цюріхського університету виявили, що трансплантація стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Вони провели експерименти на мишах, трансплантувавши їм людські нейрональні стовбурові клітини. Виявилося, що ці клітини не лише створюють нові нейрони, але також сприяють процесам регенерації, включаючи відновлення рухових функцій. Після трансплантації клітини перетворилися на нейрони, які почали взаємодіяти з існуючими клітинами мозку. Дослідники також зафіксували ознаки відновлення судин та зменшення запальних процесів. Експерименти показали покращення рухових функцій у мишей, що підтвердив штучний інтелект. Ці результати можуть мати велике значення для клінічного застосування в майбутньому.
-
Майже половина діабетиків не знають про свій стан – дослідження
Згідно з новим дослідженням, виявлено, що багато людей по всьому світу, які страждають на діабет, не знають про своє захворювання або не отримують необхідного лікування. Дослідження було проведено в Інституті показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті разом із міжнародною мережею науковців, які проаналізували дані з 2000 по 2023 рік у 204 країнах і територіях. За даними дослідження, до 2050 року з діабетом буде жити 1,3 мільярда людей, але значна частина з них навіть не буде знати про своє захворювання. Це може спричинити тиху епідемію. Дослідники виявили, що у 2023 році 44% людей з діабетом не мали діагнозу, особливо серед молодих дорослих. Ті, хто знали про хворобу, лише у 42% випадків вдалося досягти оптимального контролю рівня цукру в крові. Регіонально, найкращі показники діагностики були в Північній Америці, найвищі рівні лікування в Азії-Тихоокеанському регіоні, а найкращий контроль глюкози – в Південній Латинській Америці. У Центральній частині Африки менше 20% людей із діабетом знають про свій стан. Дослідження було опубліковане в журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology.
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають українських військових
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців. Він побував на тренуваннях і поговорив з інструкторами з різних країн, які навчають українських воїнів. Міністр висловив задоволення тим, що навчання проходить за сучасними стандартами і умовами, які наближені до реальних бойових ситуацій. Також він взяв участь у церемонії завершення курсу підготовки групи військових, які незабаром посилять Сили оборони України. Шмигаль вручив відзнаки українським та іноземним військовослужбовцям і подякував за їх готовність допомагати в перемозі. Операція Interflex – це програма навчання українських військових за стандартами великобританських збройних сил, яку організовано спільно з іншими країнами-партнерами.
-
Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають бійців для ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль під час візиту до Великої Британії відвідав полігон, де відбувається підготовка українських військовослужбовців. Про це глава Міноборони повідомив у Telegram у п’ятницю, 12 вересня.
Міністр оглянув умови тренувань воїнів, яких навчають інструктори зі складу збройних сил Великої Британії, Румунії, Албанії, Данії, Австралії, Фінляндії, Швеції, Нової Зеландії, Косово, Литви та Естонії.Шмигаль поспілкувався з військовослужбовцями Збройних сил України та іноземними інструкторами, заслухав їхні думки щодо процесу навчання.
Також міністр оборони заслухав брифінг від командира операції Interflex. У межах операції з червня 2022 року вже підготовлено понад 60 тисяч українських військових.“Важливо, що союзники враховують у підготовці уроки сучасної війни, а умови тренування максимально наближені до реальних”, – підкреслив Шмигаль.
Глава Міноборони взяв участь у церемонії завершення курсу підготовки групи зі 150 воїнів, які незабаром посилять Сили оборони України, і нагородив українських та іноземних військовослужбовців відзнаками.
Шмигаль подякував воїнам за успішне проходження курсів та готовність зробити внесок у перемогу, а також висловив вдячність Великій Британії та країнам-партнерам за якісне навчання українських військових. Операція Interflex – програма підготовки українських військових за стандартами Королівських збройних сил Великої Британії. Програма організована Сполученим Королівством спільно з країнами-учасницями Об’єднаного експедиційного корпусу та іншими союзниками. -
Вчені створили першу детальну карту прийняття рішень у мозку
Вперше науковцям вдалося скласти карту процесу прийняття рішень у мозку ссавця з роздільною здатністю на рівні однієї клітини. Дослідження провела Міжнародна лабораторія мозку, а його результати описує видання Interesting Engineering.
У ході експерименту миші керували невеликим “кермом”, аби переміщати об’єкти на екрані. За правильну дію вони отримували винагороду -ковток цукрової води. Це дозволило вченим відстежити нейронну активність у момент ухвалення рішень.
Аналіз даних із різних лабораторій охопив понад 600 тисяч нейронів у 279 ділянках мозку 139 мишей. Як пояснила професорка Принстонського університету Ілана Віттен, висновки свідчать, що прийняття рішень -це не функція окремих центрів, а розподілений процес, що охоплює навіть ті ділянки, які раніше пов’язували лише з руховими функціями.
Науковці наголошують, що створена карта є унікальним ресурсом для подальших досліджень. Водночас вони зазначають, що це лише початок у розумінні складної взаємодії нейронів у мозку.