Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик через це головним капіталом бізнесу став його персонал. Через нестачу кадрів в деяких сферах працівникам пропонують більші зарплати. Хто ці щасливці та як оплачується їх праця? Контрольована рівновага Український ринок праці увійшов у 2026 р. без ілюзій, але з відчуттям контрольованої рівноваги.
Попри війну та економічну невизначеність, минулий рік не став роком зупинки розвитку. Майже половина компаній активно шукали нові ринки та клієнтів. Частина бізнесів відкривала нові напрямки, а окремі організації виходили на іноземні ринки та запускали офіси за кордоном.
Експерти кадрового порталу GRC констатують, що бізнес не повернувся до довоєнної реальності, але й не застряг у кризовій.
Як показали результати їх всеукраїнського щорічного дослідження “Барометр Ринку праці”, 91% компаній продовжують працювати у повному обсязі. Цей показник фіксує подальшу стабілізацію, адже це на 5% більше, ніж роком раніше.
Водночас відновлення залишається нерівномірним. 8% компаній функціонують частково, але планують відновлення своєї бізнес-активності. 1% компаній наразі не працюють, але готуються до відновлення діяльності. Найбільший тиск продовжують відчувати важка та видобувна промисловість, енергетика, виробництво, консалтинг та аудит, страхування, некомерційний сектор, а також сфера мистецтва та культури. Саме ці галузі найгостріше реагують на безпекові ризики, перебої з логістикою та скорочення інвестицій. Кадровий голод – системний ризик Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик. Минулого року, згідно з інформацією GRC, компанії зробили ставку на утримання команд. Для 65% роботодавців збереження персоналу в повному складі стало пріоритетним, понад 60% компаній намагалися утримати конкурентний рівень оплати праці. “Наприкінці 2025 р. компанії дедалі частіше говорили не про те, як утриматися на плаву, а про те, як закріпити позиції та не втратити головний актив – людський капітал”, – кажуть експерти кадрового порталу GRC. Там кажуть, що бізнес дедалі чіткіше усвідомлює, що заміна ключового спеціаліста сьогодні дорожча і складніша, ніж будь-яка інша операційна втрата. Паралельно компанії концентрувалися на збереженні клієнтів і ринків збуту.
Ключовим завданням для українського бізнесу у поточному році залишається закріплення стабільності. У центрі стратегій компаній – утримання персоналу, конкурентна оплата праці та збереження експертизи всередині команд.
Кадровий дефіцит, який став одним з головних ризиків минулого року, у 2026 р. лише посилює свою вагу, тому роботодавці дедалі частіше обирають модель “утримати й розвинути”, а не “скоротити й замінити”. На кого полюють роботодавці Наразі в Україні критично бракує кваліфікованих робітників, а слюсарі й зварювальники з розрядом стали одними з найбільш затребуваних фахівців. “Дефіцит кадрів уже штовхає зарплати вгору й робить робітничі професії одними з найперспективніших на ринку праці”, – сказала керівниця однієї з кадрових платформ Марія Абдулліна. За її словами, роботодавці буквально “полюють” за фахівцями з розрядом, готові підвищувати зарплати та покращувати умови праці, аби залучити або втримати працівників.
Своєю чергою експертка з ринку праці Валентина Гаврюшенко підтвердила високий попит на робітників. “Наразі через високий попит на робітників й обмежену пропозицію зарплати зростають по всій Україні, особливо у сферах з гострою нестачею персоналу. Зокрема, високий попит на працівників спостерігається у галузі логістики та транспорту, особливо не вистачає водіїв. Відчутний дефіцит кадрів і в низці інших сфер: у будівництві, машинобудуванні, металургії та технічних спеціальностях”, – зазначила вона в коментарі 24 каналу. Робітничі професії опинилися в унікальній позиції, адже без вищої освіти, але з реальною кваліфікацією, працівники можуть розраховувати на стабільний дохід і довгостроковий попит. “Через “кадровий голод” роботодавці змушені підвищувати рівень заробітних плат, аби залучити фахівців у ці критично важливі галузі”, – каже Гаврюшенко. За її даними, минулого року компанії в середньому підняли ставки на 10–20%.
Додатковим викликом є вікова структура працівників, адже у критично важливих галузях домінують фахівці віком 55+, які найближчими роками залишатимуть ринок праці. Молодь же системно не заходить у ці професії, що лише посилює дисбаланс. Скільки платять та як це залежить від регіону? В Україні середня зарплата станом на січень поточного року склала 27 500 грн. Це на 22% більше, ніж було рік тому. “Середня зарплата в Україні – 27 500 грн. Це на 22% більше, якщо порівнювати з січнем минулого року.”, – йдеться в даних порталу Work.ua. Найбільше зросла зарплата у маркувальників – на 150% до 25 тис грн. Далі йдуть: HTML-верстальник – 40 тис. грн (+86%), робототехнік – 27 тис. грн (+85%), інвестиційний аналітик – 50 тис. грн (+79%), швейцар – 25 000 грн (+72%), керівник відділу постачання – 65 тис. грн (+63%), варник – 35 тис. грн (+63%), інженер-програміст – 40 тис грн (+60%), shopify-розробник – 55 000 грн (+59%), вахтер – 14 тис. грн (+56%)
Найпопулярніша спеціальність – продавець-консультант. У середньому на таких вакансіях платять 22,5 тис. грн. На другому місці за кількістю розміщених вакансій – менеджер із продажу. Такі фахівці отримують у середньому 35 тис. грн. На третьому місці з зарплатою у 26 тис. грн – комірники.
Водночас кадровий портал robota.ua показує іншу статистику. У вакансіях середня зарплата склала 24 421 грн.
Зарплати суттєво різняться залежно від регіону. Найвищі доходи традиційно фіксують у столиці – 48 тис. Грн. На другому місті попри війну – Луганська область – (45 160 грн). На третьому – Київська область (31 200 грн). Водночас у Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях середні зарплати залишаються значно нижчими на рівні 22-23 тис. грн, що ще більше ускладнює питання залучення кадрів у регіонах.
За галузевим розподілом лідерство за рівнем доходів зберігають IT та телекомунікації, однак саме ці сфери мають вищий поріг входу. Натомість у сфері мистецтва, творчості та розваг фіксуються найнижчі зарплати.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Вакансії
Ринок праці 2026: які вакансії пропонуватимуть і в кого зросте зарплата
На початку грудня минулого року на Єдиному порталі вакансій було зафіксовано 232 тис. оголошень про вакансії, що на 2% більше, ніж у попередньому році. Однак, незважаючи на збільшення кількості вакансій, знайти працівників стає все складніше, особливо в промисловому секторі і логістиці. Брак фахівців таких спеціальностей, як технічні фахівці, інженери, конструктори та водії, стає все більш гострим. Деякі підприємства готуються до скорочень у 2026 році через цей дефіцит кадрів. Ринок праці в Україні нерівномірний, з різною кількістю вакансій у різних областях. Прогнозується, що дефіцит кадрів лише посилиться. Нацбанк прогнозує зниження рівня безробіття з 13,1% у 2024 році до 10,2% у 2026 році. На ринку праці відчутний дефіцит фахівців у фізичній праці та технічних галузях, тим часом гуманітарні та офісні сфери мають перевищення кадрів. Багато компаній планують розширення штату та підвищення заробітних плат, але це може не покрити інфляційний тиск та інші витрати. Найбільше можуть зрости доходи у водіїв-міжнародників, автомалярів та топменеджерів. На фоні цих проблем деякі керівники готові звільнити менш продуктивних працівників, щоб зберегти цінних кадрів.
“Армія відновлення”: кому платять вдвічі більше, ніж мінімалка
До роботи стануть навіть пенсіонери Проєкт “Армія відновлення” – це державний механізм залучення громадян, які тимчасово втратили роботу, до виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної заробітної плати. Ця програма покликана згуртовувати людей для відбудови України.
Цей проєкт створили через те, що війна спричинила падіння економіки України, і, відповідно, зростання безробіття серед населення. За офіційною інформацією на момент створення проєкту на одну вакансію претендували до 8 осіб. Тому Кабмін запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до “Армії відновлення” країни через виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної зарплати.
Від початку поточного року Державна служба зайнятості в межах цього проєкту видала понад майже 80 тис. направлень:
– для тимчасово безробітних українців;
– для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
До слова, до суспільно корисних робіт залучають лише працездатних людей, які не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.
Кабмін нещодавно підвищив розмір заробітної плати для учасників суспільно корисних робіт у прифронтових територіях. Тепер українці, які залучаються до таких тимчасових робіт отримуватимуть по дві мінімальні зарплати або 16 тис. грн.
Роботи в межах “Армії відновлення” організовують на замовлення військових адміністрацій в період дії воєнного стану та спрямовані, насамперед, на відновлення інфраструктури, підтримку місцевого населення, допомогу Збройним силам України та забезпечення стабільності громад у тяжких умовах.
Для працівників участь у таких суспільно корисних роботах – добровільна. Крім того, можливість участі у суспільно корисних роботах в регіонах, наближених до зони бойових дій, нині поширено на пенсіонерів у віці до 70 років. Раніше участь у суспільно корисних роботах могли брати тільки зареєстровані у Службі зайнятості безробітні та внутрішньо переміщені громадяни, які не мають постійної зайнятості. Завдяки нещодавно ухваленим змінам тепер буде залучена більша кількість працівників. “Суспільно корисні роботи, або ж “Армія відновлення” – це дуже важливий для України проєкт. Це реальна підтримка громад, які страждають від обстрілів та зазнають руйнувань. Бо мова не лише про відновлення інфраструктури та допомогу постраждалим внаслідок війни, але й реальний шанс знайти роботу у регіонах. Суспільно корисні роботи – це можливість і для громади, і для людей. І такі зміни необхідні були, аби до відновлення та допомоги могли долучитися всі, хто готовий працювати для відбудови свої громад”, – зазначила директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Як приєднатися до проєкту У Держслужбі зайнятості зазначають, що цей проєкт – більше, ніж просто тимчасова зайнятість, адже це можливість отримати нові знання, практичні навички та досвід у різних сферах.
Оплата праці становить до 1,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні еквівалентно 12 тис. грн за повний місяць роботи.
Цьогоріч на заробітну плату 75 тисяч працівників, які отримали направлення на роботу в “Армії відновлення”, спрямовано 712 млн грн.
Найпоширенішими напрямами робіт є:
– Забезпечення життєдіяльності постраждалих громадян та ВПО, надання допомоги маломобільним групам.
– Розвантаження, фасування та доставка гуманітарної допомоги.
– Надання соціальних послуг у місцях зосередження ВПО та постраждалих внаслідок бойових дій громадян.
– Допоміжні роботи для потреб ЗСУ.
– Розбір завалів, відновлення житлових будинків, розчищення автомобільних доріг та залізничних колій.
– Облаштування та укріплення блокпостів і фортифікацій.
– Будівництво захисних споруд та укріплення дамб.
Такі суспільно корисні роботи активно проводяться в 19 регіонах України, а найактивніше – в таких регіонах:
– Харківська область – 41 тис. направлень;
– Донецька – 32 тис. направлень;
– Київська – 31 тис. направлень.
Потрапити до “Армії відновлення” можна через найближчий центр зайнятості. Кожен регіон розробляє власний план робіт та узгоджує його з військовою адміністрацією. До чого готуватися на майбутнє У Держслужбі зайнятості також звернули увагу на те, яких фахівців Україна потребуватиме після війни.
За прогнозами, найбільше працівників повоєнний ринок праці потребуватиме за такими напрямками:
– військові, адже після завершення війни потреба в якісно укомплектованій армії не зникне;
– медики, найактуальнішими будуть професії хірурга, кардіолога, реабілітолога, фізіотерапевта, спеціаліста лікувального масажу;
– будівельники, адже відновлення країни передбачатиме масштабне будівництво, тому зварювальники, маляри, столяри, слюсарі, муляри, штукатури, теслі, сантехніки, зварювальники та інші представники цих професій будуть дуже потрібними для роботодавців;
– енергетики, адже енергетична галузь України відноситься до однієї із найбільш постраждалих внаслідок війни, тому відновлення інфраструктури передбачатиме велику потребу в таких професіях, як інженери, техніки, електромонтери, конструктори, розробники, електромонтажники, електрохіміки, технологи, метеоенергетики та багато інших;
– працівники судів, прокуратури, поліції, органів служби безпеки та антикорупційних органів потрібні будуть, щоб забезпечувати захист законів Україні на звільнених територіях та регіонах, де зараз ведуться бойові дії;
– програмісти, зокрема фахівці з захисту інформації та персональних даних;
– спеціалісти оборонної промисловості, адже власні виробництва товарів, які необхідні військовим, та спільні проєкти з іноземними партнерами, вимагатимуть великої кількості інженерів, науковців, економістів та розробників;
– спеціалісти транспортної сфери – водії, залізничники, диспетчери, логісти, експедитори;
– психологи, які допомагатимуть заліковувати повоєнні розлади ментального здоров’я;
– освітяни – вчителі, майстри з виробничого навчання, методисти, соціальні педагоги тощо.
Галина Гірак
Нестача кадрів, небезпека та інфляція – головні проблеми бізнесу
В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”
Роботодавці пропонують менше зарплату, ніж хочуть отримувати працівники. Українці в середньому хочуть отримувати більше на 5 тисяч гривень, ніж готові платити роботодавці. Найбільша різниця в зарплаті виявлена у сільському господарстві та страхуванні. Ситуація з пошуком кадрів трохи покращилась, але дефіцит робочої сили все ще залишається проблемою. Деякі компанії планують скоротити персонал, хоча є й оптимістичні прогнози щодо поліпшення ситуації на ринку праці. Найбільший попит на фахівців спостерігається у робітничих професіях, медицині та ІТ. Найбільше вакансій пропонується у великих містах, зокрема в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та Харкові.
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”
Роботодавці в Україні пропонують зарплати, що нижчі, ніж хотіли б отримувати працівники, що шукають роботу. У середньому шукачі вказують бажану зарплату у 28 265 гривень, але роботодавці готові платити лише 23 421 гривень. Найбільша різниця в зарплаті спостерігається у сільському господарстві та страхуванні. У сфері будівництва різниця складає майже 11 тисяч гривень, а керівники отримують на 10 тисяч менше, ніж хотіли б. Проте у сферах нерухомості, ЗМІ та медицині шукачі праці знижують свої вимоги до зарплати. Недостача кадрів трохи зменшилась, але деякі компанії все ж планують скорочення чисельності персоналу. На ринку праці попит на фахівців у таких галузях, як сільське господарство, обслуговування, медицина та ІТ залишається стійким. Головні напрямки попиту – трактористи-машиністи, слюсарі-ремонтники, електромонтери, медичні працівники, кадровики, програмісти. Великі міста, зокрема Київ, Львів та Дніпро, мають найбільшу кількість вакансій.