рак – Антикор

Вчені назвали продукт, який знижує ризик раку кишківника

Масштабне дослідження показало, що регулярне вживання йогурту може знижувати ризик розвитку колоректального раку, що є однією з найбільш поширених онкологічних хвороб у світі. Про це повідомляє Express.
За результатами дослідження, вживання лише двох порцій йогурту на тиждень може значно зменшити ризик виникнення цієї смертельної хвороби. У дослідженні, яке тривало кілька десятиліть і охопило понад 150 000 людей, вчені з’ясували, що йогурт має потужний вплив на мікробіом кишечника, допомагаючи утримувати його в здоровому стані. Це допомагає створити бар’єр проти ракових клітин, що знижує ризик розвитку агресивних форм раку.

Професор біомедицини Джастін Стеббінг із Університету Англії Раскін, який брав участь у дослідженні, зазначив, що зміни в кишечнику, пов’язані з споживанням йогурту, допомагають зменшити ймовірність виникнення онкології, особливо її агресивних форм. Це відкриття є особливо важливим в умовах стрімкого зростання випадків колоректального раку серед молоді. За кілька років кількість пацієнтів віком до 55 років у всьому світі зросла вдвічі.

Ці дані підтверджують, що зміни в раціоні можуть стати важливим фактором у запобіганні онкології, і йогурт, завдяки своїм корисним бактеріям, відіграє важливу роль у цій профілактиці. Біфідобактерії, які містяться в йогурті, сприяють нормалізації мікробіому, що позитивно впливає на загальний стан організму, зокрема на роботу імунної системи та травлення.

Згідно з результатами дослідження, люди, які споживають щонайменше дві порції йогурту на тиждень, значно рідше стикаються з агресивними видами колоректального раку, зокрема тим, що виникає у правій частині товстої кишки, що є однією з найскладніших для лікування форм раку.

Тім Спектор, відомий експерт з харчування та засновник платформи Zoe, також підкреслює важливість йогурту в повсякденному раціоні. Він вживає цей продукт майже щодня, і вважає його важливим елементом підтримки імунітету та здоров’я кишечника.

Незважаючи на те, що йогурт не є панацеєю від раку, його регулярне вживання може суттєво знизити ризик деяких видів цієї хвороби. Разом із іншими здоровими звичками, це може стати важливим кроком до профілактики онкології та підтримки загального здоров’я.

Нагадаємо, у колишнього президента Бразилії Болсонару виявили рак.

Британець вилікувався від раку, перехворівши на COVID-19

Хірург з Лондона прооперував пацієнта на відстані 2400 кілометрів

У Великій Британії вперше провели дистанційну роботизовану операцію пацієнту, який перебував приблизно за 2400 кілометрів від лікаря. Хірург Прокар Дасгупта керував роботизованою системою з Лондона, тоді як пацієнт знаходився на Гібралтарі, пише ВВС.

Під час процедури медик провів операцію з видалення простати 62-річному чоловікові на ім’я Пол Бакстон, якому раніше діагностували рак простати. За словами лікаря, керування роботизованою системою майже не відрізнялося від звичайної операції.

Пацієнт погодився взяти участь у медичному експерименті. Чоловік народився у Великій Британії, але вже близько 40 років живе на Гібралтарі. За його словами, телехірургія дозволила уникнути поїздки до Великої Британії для лікування.

Операцію виконали в клініці The London Clinic за допомогою роботизованої системи Toumai. Робот обладнаний 3D-камерою високої роздільної здатності та чотирма маніпуляторами, якими хірург керував через спеціальну консоль. Зв’язок між операційними забезпечували оптоволоконні кабелі з резервним 5G-з’єднанням, а затримка сигналу становила лише 0,06 секунди.

На випадок технічних збоїв поруч із пацієнтом перебувала місцева медична команда. Операцію провели 11 лютого, і, за словами чоловіка, після втручання він почувається добре.

Медики зазначають, що подібні технології можуть значно розширити доступ до складних операцій у віддалених регіонах. Наступну процедуру планують продемонструвати наживо для тисяч лікарів під час конгресу Європейська асоціація урології.
Фото: РА Пол Бакстон

Нагадаємо, київські лікарі успішно виконали унікальну операцію: п’ятимісячному малюкові пересадили частину печінки від його мами.

У Каліфорнії вперше у світі успішно пересадили сечовий міхур

Голлівудський актор повідомив про невиліковну хворобу

Американський актор Брюс Кемпбелл, відомий за культовою франшизою Зловісні мерці та фільмом Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля, повідомив про онкологічне захворювання. Про це він заявив у дописі в соцмережі Х.

67-річний актор розповів, що лікарі діагностували у нього рак, який піддається лікуванню. Водночас він наголосив: хвороба не є повністю виліковною, тож попереду – тривалий курс терапії та зміна робочого графіка.

Кемпбелл зізнався, що новина стала для нього шоком, однак він намагається зберігати оптимізм.

“У наш час, коли у когось виникають проблеми зі здоров’ям – це називають “можливістю”, тож давайте так і вважати. Це називають типом раку, який “піддається лікуванню”, а не “виліковний”. Вибачте, якщо це для вас шок – для мене це теж було шоком”, – зазначив актор.
Фото: Скриншот Допис Кемпбелла

Він додав, що через лікування буде змушений тимчасово відмовитися від публічних виступів, конференцій та частини професійних зобов’язань.

“Не бійтеся, я старий витривалий су*ий син і маю чудову підтримку, тож сподіваюся, що ще довго буду з вами”, – звернувся Кемпбелл до прихильників.

Актор планує інтенсивно лікуватися вже цього літа та запевнив, що налаштований боротися.

Нагадаємо, король Великої Британії Чарльз III виступив із відеозверненням, в якому повідомив про значний прогрес у лікуванні онкологічного захворювання.

Пропагандистка Симонян вперше з’явилася на публіці після лікування раку

Вчені створили бактерії, здатні “з’їдати” ракові пухлини

Науковці з Університету Ватерлоо працюють над новим підходом до лікування раку, який передбачає використання спеціально модифікованих бактерій для знищення пухлин ізсередини, повідомляє ScienceDaily. Ідея полягає в тому, щоб використати мікроорганізми, які природно розмножуються в безкисневому середовищі – саме такі умови характерні для центральної частини багатьох твердих пухлин.
В основі розробки – ґрунтова бактерія Clostridium sporogenes, яка може існувати лише за повної відсутності кисню. Внутрішня частина пухлин складається з мертвих клітин і практично не містить кисню, що створює ідеальні умови для розмноження цього мікроорганізму. Потрапляючи до пухлини у вигляді спор, бактерії починають активно рости, споживаючи поживні речовини й фактично “колонізуючи” її серцевину.
Втім, дослідники зіткнулися з проблемою: коли бактерії розширюються до зовнішніх шарів пухлини, де присутня невелика кількість кисню, вони гинуть раніше, ніж встигають повністю знищити ракові клітини. Щоб подолати це обмеження, науковці інтегрували в геном мікроорганізму ген спорідненої бактерії, більш стійкої до кисню. Це дозволяє модифікованим клітинам довше виживати на межі пухлини.
Ключовим завданням стало й безпечне керування цією властивістю. Передчасна активація гена стійкості до кисню могла б призвести до небажаного розмноження бактерій у кисневому середовищі, наприклад у кровотоці. Щоб уникнути цього, команда використала природний механізм бактеріальної комунікації – відчуття кворуму. Цей процес базується на хімічних сигналах: чим більше бактерій накопичується в одному місці, тим сильніший сигнал. Лише після досягнення певної концентрації всередині пухлини активується ген, що забезпечує стійкість до кисню.
У попередніх експериментах дослідники довели можливість генетичної модифікації Clostridium sporogenes для підвищення її витривалості. Згодом вони протестували систему контролю, “запрограмувавши” бактерії на вироблення зеленого флуоресцентного білка, що дозволило точно зафіксувати момент активації механізму.
Наступним етапом стане об’єднання гена кисневої стійкості та системи відсуття кворуму в одному організмі та його перевірка у доклінічних дослідженнях.