На пляжу на південному сході Англії виявили тисячі кілограмів картоплі фрі та цибулі, які випали з контейнеровозів під час шторму. Пластикове пакування їжі стало серйозною загрозою для морських мешканців, які можуть помилятися його з їжею. Місцеві мешканці та волонтери доклали зусиль, щоб очистити пляж від сміття. Рятувальна компанія також проводить евакуаційні операції від імені власника контейнеровоза, який втратив частину вантажу під час шторму. Екологи підкреслюють, що забруднення пластиком становить загрозу для морських тварин, зокрема тюленів, які живуть у цьому районі.
Позначка: Пластикові пакети
Гарячі напої виявилися головним джерелом мікропластику – дослідження
Нове дослідження Бірмінгемського університету показало, що одним із найбільших джерел мікропластику є гарячі напої.Про це повідомляє The Independent.
Вчені перевірили 155 популярних безалкогольних напоїв, серед яких кава, чай, енергетичні та газовані. Виявилося, що найбільше мікропластику містять гарячий чай і кава, особливо у разі використання одноразових стаканчиків. У середньому одна порція гарячого чаю з стаканчика містила близько 22 мікропластикових частинок, тоді як зі скляного -14. Дорожчі чайні пакетики показали ще вищі показники -від 24 до 30 частинок на чашку.
У випадку гарячої кави вчені дійшли висновку, що основним джерелом мікропластику є саме матеріал одноразових стаканчиків. Для порівняння, холодні напої -чай і кава -містили значно менше пластикових домішок.
“Ми споживаємо мільйони чашок чаю та кави щоранку, тому це питання, на яке точно варто звернути увагу. Уряд і міжнародні організації повинні вжити законодавчих заходів, щоб обмежити вплив мікропластику на людину… він є всюди”-зазначив професор Бірмінгемського університету Мохамед Абдалла.
Науковці наголошують, що результати дослідження мають стати підставою для перегляду підходів до оцінки ризиків і вироблення нових законодавчих норм, аби зменшити вплив мікропластику на здоров’я людей.
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з Единбурзького університету розробили унікальну технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальне – парацетамол.
В основі інновації – взаємодія хімічних процесів та бактерій кишкової палички.
Як пише The Guardian з посиланням на журнал Nature Chemistry, дослідники використали поліетилентерефталат (ПЕТ) – пластик, який часто трапляється в упаковках і пляшках. Його перетворили на проміжну речовину PABA (пара-амінобензойна кислота) за допомогою перегрупування Лоссена – хімічної реакції, яка зазвичай вимагає складних умов. Однак завдяки присутності фосфату в кишковій паличці реакція відбулася природно та легко.
Щоб перетворити PABA на парацетамол, вчені генетично модифікували кишкову паличку, додавши до неї гени грибів і ґрунтових бактерій. У підсумку процес тривав менш ніж добу, був енергоефективним та дав високий вихід готового препарату.
“Це вперше відкриває шлях від пластикових відходів до парацетамолу, що неможливо за допомогою однієї лише біології і неможливо за допомогою однієї лише хімії”, – зазначив професор Стівен Воллес, керівник дослідження.
Хоча до комерційного виробництва ще далеко, відкриття може мати важливе практичне значення: зменшення залежності від нафти у фармацевтиці та новий спосіб боротьби з пластиковими відходами.
Японські науковці розробили пластик, що зникає у морі
Японські науковці розробили пластик, який здатен повністю розчинитися у морській воді всього за декілька годин -без шкоди для довкілля, повідомляє Reuters.
Цей прорив може стати важливим кроком у подоланні одного з найгостріших викликів сучасності -забруднення океанів.
Над створенням нового матеріалу працювали дослідники з Центру нових речовин RIKEN та Токійського університету. Вони стверджують, що цей пластик не лише біорозкладний, а й унікальний за своїми властивостями: він міцний, як звичайний нафтовий пластик, але розкладається значно швидше і не залишає по собі слідів.
Керівник проекту Такудзо Аїда каже, що новий матеріал настільки ж міцний, як і пластик на нафтовій основі. Водночас він розпадається на вихідні компоненти під впливом солі. Пізніше бактерії в навколишньому середовищі зможуть їх переробити, що допоможе уникнути утворення мікропластику, який шкодить водним мешканцям.
Оскільки сіль також присутня в ґрунті, матеріал може розкладатися і на суші -хоча на це потрібно більше часу, близько 200 годин для шматочка завбільшки 5 см.
Ще одна перевага -новий пластик не горить, нетоксичний і не виділяє вуглекислий газ під час розпаду.
“Діти не можуть обрати планету, на якій житимуть. Наш обов’язок як вчених – забезпечити їм найкраще можливе довкілля” – додав Аїда.