Спецпредставник президента США з питань України, Кіт Келлог, заявив, що покращення відносин між США та Білоруссю пов’язане з бажанням Вашингтона мати зв’язок з російським президентом Путіним через Лукашенка. США зняли санкції з білоруської авіакомпанії Белавіа, але вимагають, щоб літаки були безпечними та не використовувалися для недозволених цілей. Мета цих дій – знайти оптимальне рішення у ситуації між Україною та Росією. Келлог підкреслив, що звільнення політичних в’язнів було позитивним кроком, але основна мета полягає в мирному вирішенні конфлікту.
Позначка: Переговори
-

Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна розпочне процес вступу до Європейського Союзу з переговорів, які можуть розпочатися весною наступного року. Однак основною перешкодою на цьому шляху виступає вето Угорщини. Європейський Союз сподівається, що після парламентських виборів в Угорщині стане можливим початок роботи над переговорними кластерами. Деякі європейські політики розглядають різні варіанти прискорення вступу України до ЄС, включаючи початок перемовин без згоди Угорщини. Україна успішно завершила скринінги за всіма шести кластерами, що свідчить про готовність країни до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним кластером. Це важливий крок для наближення до членства в ЄС.
-

Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напругу у регіоні. Південнокорейські посадовці повідомили, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю, але інформація про це ще не підтверджена з Білого дому. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін оголосив про розробку нової секретної зброї, після чого він наказав посилити ядерний потенціал країни.
-

Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив за початок прямих переговорів між Україною та Росією на найвищому рівні. Він зазначив, що Казахстан готовий виступити як місце для цих переговорів, якщо це буде потрібно. Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, Токаєв обговорив також питання торговельно-економічного співробітництва. Експерти вважають, що заява Токаєва показує підтримку сторони Європи і України у конфлікті з Росією. Також варто відзначити, що Росія має намір продовжувати співпрацю з Казахстаном. Токаєв також висловив готовність надати всі необхідні послуги для проведення зустрічі на найвищому рівні між Росією та Україною.
-

Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні
Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
“Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України. -

У пастці війни: чому Росія не спішить підписати мирну угоду
Дірки в бюджеті У Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ) пояснили, що війна, яку розпочала РФ проти України, змінила структуру російської економіки. “За останні три роки мілітаризації країна опинилася у пастці: оборонні витрати зросли до майже 8 % ВВП, а військово-промисловий комплекс перетворився на головний драйвер попиту. Це дало змогу Кремлю підтримувати зростання у стратегічних секторах, але паралельно зруйнувало баланс і залишило приватний бізнес та цивільні галузі на узбіччі”, – йдеться у повідомленні Служби. Ситуація в економіці така, що повернутися до мирної моделі без різкого падіння вже Як наслідок – неможливо. Після війни РФ почне скорочувати витрати на оборонку, через що мільйони росіян, зайнятих у ВПК, втратять роботу, а цілі регіони, де сконцентровані оборонні підприємства, залишаться без економічної основи. Окрім того, демобілізація сотень тисяч контрактників теж стане шоком для ринку праці.
Тим часом у першій половині 2025 року доходи федеральної казни зменшилися майже на 17 %, головним чином через зниження надходжень від нафти й газу. А в 2026 році вона знизиться до мізерних 20-22 %, хоча раніше, за словами глави мінфіну РФ Антона Сілуанова, цифри сягали 50 %. “Кремль панічно шукає можливості залатати бюджетну “дірку” в майбутньому році. Поки розглядаються три можливі варіанти “покращення”, але всі вони у підсумку боляче вдарять по пересічному громадянину РФ. Перший – це вкотре взяти гроші у фонді національного добробуту Росії, але на сьогодні йому самому потрібна підтримка після попередніх “позик”. Другий варіант – збільшити державний борг, проте це великі додаткові витрати на його обслуговування та повернення позик. І останній, “перевірений” варіант – це підвищення податків і зборів”, – інформує зовнішня розвідка. В Інституті народногосподарського прогнозування Російської академії наук навіть офіційно визнали, що в економіці РФ “відбулося вичерпання чинників економічного зростання, які діяли раніше”. У їхньому звіті йдеться про падіння споживання домашніх господарств РФ за перше півріччя 2025 року до 2,7 % – це найгірший показник за роки повномасштабної війни проти України. В 2023 році він був 7,4 %, а торік – 5,4 %.
Відзначається також, що санкції та обмеження на імпорт технологій призводять до деградації цивільного виробництва: російські підприємства змушені випускати дешевші й простіші товари, що знижує їхню конкурентоздатність. У перспективі це позбавляє країну можливості повернення на глобальні ринки з високотехнологічною продукцією.
Усе це свідчить, що Росія опинилася у пастці війни: Кремль не може різко зменшити військові витрати без обвалу, але й продовжувати фінансувати війну стає дедалі складніше. Отже, нова економічна криза для РФ неминуча, а вихід із неї вимагатиме довготривалої та болісної перебудови всієї системи. Тому Путін надає перевагу війні, а не миру. Нестабільність, криза, занепад У СЗРУ також звертають увагу на те, що дефіцит пального охопив щонайменше 20 регіонів Росії, включно з тимчасово окупованими територіями України. Одночасно з цим зростає вартість нафтопродуктів. “У короткостроковій перспективі, зокрема взимку 2025-2026 років, це призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, зростання залежності від імпорту палива з Білорусі, Казахстану й Китаю, а також до додаткових ризиків у логістиці, передусім для потреб окупаційної армії”, – зазначають у зовнішній розвідці. За інформацією цього відомства, в Росії зростає кількість випадків продажу прострочених продуктів харчування. Щомісяця Росспоживнагляд виявляє понад 18 тис. подібних порушень.
На тлі економічної нестабільності, демографічного спаду та зростання репресій наркоманія в Росії перетворюється на багаторівневу загрозу – від охорони здоров’я до безпеки. Водночас державна політика демонструє слабку реакцію: профілактичні програми скорочуються, лише погіршуючи проблему.
Наркоманія в РФ набуває ознак системної соціальної кризи. В країні лише офіційно визнано понад шість мільйонів наркозалежних, із яких 60 % – молодь віком 16-30 років, а 20 % – школярі 9-13 років.
Окрім того, офіційно зареєстровано 378 тисяч пацієнтів із психічними та поведінковими розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків. Щодня залежність фіксується у 250 нових пацієнтів, а близько 80 осіб щодня помирають від передозування або супутніх захворювань. Примус до миру Тим часомУкраїна зміцнює свої позиції на тлі війни, завдаючи стратегічних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Про це повідомляє Forbes.
Протягом літаукраїнські дрони далекого радіусу дії атакували більше десяти НПЗ у різних регіонах Росії. Лише в серпні було виведено з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей РФ, які давали приблизно 1,1 млн барелів на день.
Для таких атак ЗСУзастосовують ударні безпілотники власного виробництва “Лютий”, оснащені штучним інтелектом та здатні вражати на відстані 2 тис. км. Це дає можливість діяти незалежно від іноземних партнерів та долати російські засоби РЕБ.
Ці атаки спричинили в РФ дефіцит палива та рекордне зростання цін на бензин. Росіяни також витрачають значні кошти на ремонт пошкоджених об’єктів і посилення їх захисту, що зменшує ресурси на військові потреби.
Також попри масштабні витрати на літній наступ, російські війська досягли мінімальних результатів, зазнавши значних втрат у техніці та особовому складі. Українські FPV-дрони знищують бронетехніку, а укріплені позиції ЗСУ та річкові рубежі обмежують просування.
Не досягли перелому й російські ракетні та безпілотні кампанії: модернізовані “Шахеди” значно здорожчали при тому, що їх і далі продовжує масово збивати українська ППО.
Зважаючи на все це, аналітики вважають, що як би не хотіла РФ уникнути перемовин, їй це вдасться. Адже фінансово виснажлива ситуація для Росії посилює позиції України:
– доходи Кремля падають;
– витрати на війну зростають;
– стратегічні цілі досягаються мінімально. “Ця ситуація, ймовірно, змусить російських лідерів повернутися за стіл переговорів через зростання внутрішнього невдоволення в поєднанні з міжнародним тиском. Якщо Україні вдасться зберегти цю ініціативу, що підриває військову міць та економічну стійкість Росії, вона вступить у ці переговори з сильною картою”,- підсумовує видання. То ж, хоч Кремль і хотів би воювати вічно, підтримуючи для свого суспільства, як казав російський диктатор, “двіж”, малоймовірно, що це вдасться.
Навіть спроба залякати країн-членів НАТО різноманітними провокаціями свідчить про те, що РФ є слабкою у війні, яку веде проти України. “Причина, чому Росія це робить – це тому, що вона слабка. Вони розуміють, що вони не просуваються на фронті в Україні. Вони щоночі проводять повітряні удари, але це не має стратегічного впливу. Вони сподіваються показати силу, коли вони насправді в позиції слабкості”, – заявив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер в ефірі телеканалу “Київ24”. Галина Гірак -

Вперше з 2019 року: делегація Конгресу США приїхала в Китай
У неділю, 21 вересня, американська делегація з Палати представників Конгресу США прибула до Китаю для проведення зустрічей з китайськими урядовцями. Мета візиту полягає в сприянні відновленню діалогу між США та Китаєм. Під час переговорів прем’єр Держради Китаю Лі Цян відзначив важливість стабільних відносин між країнами та готовність Китаю до співпраці на основі рівності та взаємної поваги. Голова американської делегації Адам Сміт підкреслив важливість діалогу між військами обох країн. Американські законодавці також планують переговори з китайськими колегами із Всекитайських зборів народних представників. Попередній візит представників Конгресу США до Китаю відбувся у 2019 році, а у 2023-му до Китаю приїхала делегація Сенату США. Поки не підтверджено можливої зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
-

Зеленський анонсував “напружений тиждень”
Президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку до “тижня дипломатії”, під час якого він планує зустрітися зі майже двадцятьма лідерами країн світу. Зустрічі заплановані на той час, коли в Нью-Йорку відбудеться Генеральна Асамблея ООН. Зеленський також повідомив про намір зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. Під час цього тижня також планується саміт щодо повернення українських дітей, які були викрадені Росією. Президент закликав світ налаштуватися на сильні дії, наголосивши на важливості сили для миру. Зеленський також зазначив, що Європейський Союз погодив 19 пакетів санкцій проти РФ, і Україна сподівається на їх швидке затвердження.
-

У Путіна зробили “нову” заяву щодо переговорів
Російський прес-секретар Володимира Путіна, Дмитро Пєсков, заявив, що Путін готовий до переговорів для вирішення конфлікту з Україною. Він порівняв Путина з Трампом, який також підтримує мирне врегулювання конфліктів. Однак Пєсков назвав Велику Британію одним з лідерів у прихильниках війни, звинувативши її у тиску на Росію та посиленні санкцій. Міністр закордонних справ України відповів, що ультиматуми Росії стають все більш агресивними і час діяти проти російської військової машини новими санкціями.
-

Голова ОП провів переговори з держсекретарем Рубіо
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що він провів розмову з державним секретарем США Марко Рубіо. Під час розмови вони обговорили підготовку безпекових гарантій для України та майбутню зустріч лідерів двох країн – президентів Зеленського і Трампа – в Нью-Йорку. Обговорили також розширення співпраці у військовій, оборонній та економічній сферах. Ця зустріч вважається важливим кроком у напрямку досягнення миру.
