Новим президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала представниця Австрії Петра Байр. Про це повідомила пресслужба ПАРЄ у понеділок, 26 січня.
Вона замінить на посаді грека Теодороса Руссопулоса, чия дворічна каденція завершилась.
Петра Байр – член Національної ради Австрії (нижньої палати парламенту) з 2002 року та голова комітету Національної ради з питань закордонних справ з 2025 року. Є членом ПАРЄ з 2018 року.
Як доповідачка вона займалася такими питаннями, як боротьба з дискримінацією, расизмом і нетерпимістю; просування прав жінок; боротьба з сексуальним насильством у конфліктах; захист жінок-правозахисниць; просування Цілей сталого розвитку ООН.
Відомо, що у 2023 році ПАРЄ схвалила резолюцію Петри Байр, яка визнала, що військова агресія Росії проти України почалася у 2014 році, а не в 2022.
Також сьогодні представниця постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева (фракція Слуга народу) стала віцепрезидентом цього органу Ради Європи.
Раніше у понеділок повідомлялося, що у ПАРЄ визначили склад платформи для діалогу з “демократичними силами РФ”. При цьому учасникам платформи буде заборонено демонструвати російські державні символи під час роботи в ПАРЄ.
Позначка: ПАРЄ
У ПАРЄ стурбовані спробою Грузії встановити “однопартійну диктатуру”
Спроби грузинського уряду заборонити три основні опозиційні сили можуть призвести до “однопартійної диктатури” в країні. Про це йдеться у заяві Едіт Естрели та Сабіни Чудич – співдоповідачок ПАРЄ з питань моніторингу ситуації в Грузії.
Вони висловили “глибоку стурбованість” рішенням “Грузинської мрії” звернутися до Конституційного суду з проханням заборонити три з чотирьох опозиційних партій.
“Як підкреслила Асамблея у своїй нещодавній резолюції про підтримку демократії та верховенства права в Грузії, заборона демократичної опозиції фактично призведе до встановлення однопартійної диктатури і буде несумісною з членством у Раді Європи”, – йдеться у заяві.
“Грузинську мрію” закликали переглянути своє рішення і зупинити стрімкий демократичний регрес у країні.
Зазначається, що Естрела та Чудич мають намір провести місію з встановлення фактів у Тбілісі до кінця року.
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для діалогу з російськими демократичними силами у вигнанні. Це означає, що у Раді Європи створюється можливість для представників опозиції Росії взяти участь у роботі організації. Це рішення підтримали більшість депутатів, але деякі країни, зокрема Україна, Туреччина, Британія та Іспанія, утрималися від голосування. Учасникам платформи встановлено ряд обмежень, зокрема, заборона демонструвати державні символи Російської Федерації під час роботи в Раді Європи. Також асамблея закликала країни-члени Ради Європи надавати підтримку російській опозиції в екзилі.
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для спілкування з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це означає, що у Раді Європи буде створена група, яка буде співпрацювати з опозиційними силами з Росії, що перебувають у вигнанні. Головний лобіст проекту, Володимир Кара-Мурза, назвав це рішення історичним днем для Ради Європи. У дебатах перед прийняттям рішення було зазначено, що демократична Росія є ключем до миру та безпеки в Європі. Представники України пропонували створити платформу також для “справжніх” борців проти путінського режиму. Рішення про створення платформи отримало підтримку більшості учасників Ради Європи. Учасники платформи мають дотримуватися 15 принципів, включаючи підтримку територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. Асамблея також закликала держави-члени надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів
Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення щонайменше 26 українських журналістів, яких утримує в полоні Росія, а також вимагає запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за ці злочини. У резолюції також зазначено понад 800 випадків порушень прав журналістів, включаючи загибель 108 українських представників ЗМІ під час війни. Зокрема, вимагається від Росії негайно звільнити усіх українських журналістів, припинити катування та переслідування, надати інформацію про їхнє місце перебування та допустити до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста. Також документ закликає держави-члени Ради Європи підтримати міжнародні механізми відповідальності Росії та вжити санкційний тиск на всіх причетних до порушень прав людини.