Чорна смерть у Європі: вчені пояснили зникнення рослин

Міжнародна група вчених з’ясувала, що після пандемії Чорна смерть у Європі відбулося несподіване скорочення різноманіття рослин. Дослідження, результати якого опублікували в журналі Ecology Letters, показало: масова загибель людей не призвела до відновлення природи так, як це довго припускали науковці, пише The Independent.

Пандемія чуми у 1347-1353 роках забрала життя майже половини населення Європи. Раніше вважалося, що таке різке скорочення людей мало позитивно вплинути на екосистеми: менше сільського господарства та господарської діяльності – більше можливостей для природного відновлення.

Дослідники тривалий час припускали, що покинуті ферми, села та орні землі перетворилися на природні території. Такий процес часто розглядають як історичний приклад явища rewilding – повернення природи на землі, де припинилася людська діяльність.

Однак новий аналіз викопного пилку з різних регіонів Європи показав іншу картину. Вчені проаналізували дані за кілька століть до та після пандемії і виявили, що протягом приблизно 150 років після чуми кількість видів рослин помітно зменшилася.

За словами одного з авторів дослідження, еколога Джонатан Гордон, після того як сільськогосподарські землі були покинуті, традиційні практики управління ландшафтами припинилися. Через це ліси почали швидко поширюватися та витісняти інші типи рослинності.

У результаті багато рослин, які залежать від відкритих ландшафтів – луків, пасовищ і оброблюваних полів – поступово зникли. Саме такі види сьогодні вважаються важливою частиною європейських екосистем.

Ще один автор роботи, біолог Кріс Томас, наголошує, що результати дослідження показують складніший зв’язок між людиною та природою, ніж вважалося раніше. За його словами, людська діяльність у багатьох випадках не лише шкодить природі, а й може підтримувати різноманіття екосистем.

Вчені пропонують застосовувати так званий patchwork approach – підхід, за якого в одному ландшафті поєднуються різні типи середовищ: поля, ліси, пасовища, водойми та інші природні ділянки. Такий баланс, як зазначають дослідники, уже існує в деяких регіонах Європи та сприяє підтриманню високого рівня біорізноманіття.

Науковці підкреслюють, що повне усунення людини з природних територій не завжди є найкращим рішенням. Історичний досвід після Чорної смерть демонструє, що у багатьох випадках саме поєднання природних процесів і традиційного землекористування допомагає зберігати багатство екосистем.

Нагадаємо, кілька років тому на північному заході Китаю виявили випадок зараження бубонною чумою.

У США виявили перший випадок бубонної чуми за 10 років

Кремль скасував карантин для зустрічей із Путіним – ЗМІ

Майже через чотири роки після скасування коронавірусних обмежень у Росії Кремль скасував попередній карантин для осіб, котрі планують зустріч із російським главою Володимиром Путіним. Про це повідомляє Faridaily з посиланням на чотирьох обізнаних співрозмовників.

Карантинний режим для зустрічей із Путіним запровадили у 2020 році під час пандемії COVID-19.

Спершу термін ізоляції становив два тижні, тоді як у 2023 році його скоротили до п’яти днів. За даними джерел, гості, які планували особисту зустріч або контакт на близькій відстані, мали пройти тестування на COVID-19, грип і ГРВІ. Дотримання вимог контролювала Федеральна служба охорони.

Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно оголосила про завершення пандемії у травні 2023 року. Вона тривала три роки, один місяць і 24 дні – з березня 2020 року. Водночас у Росії фактичне скасування більшості COVID-обмежень відбулося раніше: у липні 2022 року Росспоживнагляд скасував вимоги щодо маскового режиму та соціальної дистанції. Ще через три місяці у країні припинили публікувати статистику смертності від COVID-19, пояснивши це зменшенням кількості хворих.

За даними ЗМІ, 73-річний Путін є єдиним у світі главою держави, який запровадив настільки суворий карантин через коронавірус і зберігав його такий тривалий час.

Як зазначають журналісти, деякі політики відмовлялися складати ПЛР-тест перед зустріччю, внаслідок чого переговори відбувалися на значній відстані. Зокрема, 7 лютого 2022 року Путін у Кремлі зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном. Лідери спілкувалися за довгим столом на відстані приблизно шести метрів один від одного. У Кремлі тоді пояснювали це “протоколом додаткових заходів із захисту здоров’я президента та гостей”.

Нагадаємо, у Росії на даний момент немає можливості створити універсальний засіб, який продовжуватиме молодість. Про це заявив глава російського МОЗ Михайло Мурашко.
Дожити до 150. Розмова Путіна і Сі

Вчені підрахували, скільки життів врятували вакцини проти COVID-19

За чотири роки пандемії COVID-19 вакцини врятували 2,5 мільйона людей. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Health Forum, пише IFLScience.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в усьому світі лише у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року зафіксували 14,9 мільйона смертей через COVID-19.
У 2024 році ВООЗ повідомляла, що вакцинація проти COVID-19 врятувала понад 1,4 мільйона людей у Європі. Тепер вчені вирішили з’ясувати, скільки життів вдалося зберегти у світі протягом 2020-2024 років.

“Наше дослідження найповнішим, оскільки базується на даних з усього світу, охоплює період Омікрону, розраховує кількість врятованих років життя і базується на меншій кількості припущень щодо тенденцій пандемії”, – заявили автори нового дослідження.

Всього у світі ввели 13 мільярдів вакцин проти COVID-19. 67% населення отримали повну первинну вакцинацію до 31 грудня 2023 року.

Загалом щеплення врятували 2,5 мільйона людей. Це еквівалентно 14,8 мільйона років життя – один рік на кожні 900 щеплень.

Зазначається, що 82% врятованих людей отримали вакцини до того, як були інфіковані вірусом. Приблизно 57% збережених життів припадає на період Омікрону. 90% врятованих – це люди віком 60 років і старше.

За словами вчених, кількість врятованих років життя більш ніж у 30 разів нижча, ніж у випадку вакцин проти кору протягом такого самого періоду.

“Зниження довіри та зростання сумнівів щодо цих вакцин можуть мати руйнівні наслідки. Пандемія COVID-19 та заходи реагування на неї створили складнішу ситуацію щодо подолання загальних вагань щодо вакцинації”, – заявили автори.