Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол.
Позначка: НБУ
-
Чому знизились міжнародні резерви України
-
В Англії суд заарештував активи Жеваго через борг перед НБУ
Високий Суд Англії та Уельсу прийняв рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який знаходиться в ліквідації з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою виконання урядового рішення, що зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Жеваго вважається винним у несплаті боргу банку, який був наданий йому як гарантія. Також Жеваго підозрюють у причетності до схеми розтрати і легалізації коштів у банку “Фінанси та Кредит”, а також у наданні хабаря колишньому голові Верховного суду.
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України зменшилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Це було викликано валютними операціями Національного банку України та виплатами країни у іноземній валюті, але частково компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій. Наприкінці липня НБУ продав валюту на $3,46 млрд, а уряд отримав $2,12 млрд на валютні рахунки, включаючи кошти від Євросоюзу, МВФ та інших джерел. У той же час було спрямовано $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Крім того, за рахунок переоцінки фінансових інструментів вартість резервів зросла на $101,5 млн.
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вводить нові заходи валютної лібералізації з 6 серпня. Ці заходи передбачають дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік, розширення можливостей для форвардних угод, підтримку ювелірної галузі та підтримку компаній, що підтримують ЗСУ. НБУ дає можливість підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік, а також розширює можливості для хеджування валютних ризиків. Також впроваджується можливість для ювелірних компаній купувати банківські метали за безготівкові гривні. Крім того, НБУ спрощує регулювання зовнішніх позик, дозволяючи підприємствам погашати кредити консорціумам іноземних кредиторів. Ці нові заходи спрямовані на стимулювання економіки та покращення умов для підприємств.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на середу став меншим і склав 41,6845 гривень, що є мінімальним рівнем з кінця червня. Курс євро також знизився і становить 48,0914 гривень. На міжбанку долар подешевшав на 12 копійок. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9%. Офіційний курс гривні до долара у липні також зміцнився. На готівковому ринку курс гривні за місяць також підвищився.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України підняв курс долара до 41,7901 гривень за 1 долар, тоді як курс євро зрос до 48,3470 гривень за 1 євро. Євро подорожчало через його зміцнення на міжнародному ринку. Вплив на курси мають різні фактори, такі як геополітична ситуація та торговельні угоди. Експерти прогнозують, що курс долара залишиться стабільним, але курс євро може знизитися. На початку серпня очікується коливання курсів, проте НБУ може стримувати їх зміни. Прогнозують, що до кінця 2025 року курс долара може сягнути 43,5 гривні, а в 2026 році – 46 гривень через війну та економічну нестабільність. Експерти радять розумно розподіляти валютні заощадження та утримуватися від поспішних рішень.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За даними Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому ремонту у енергетичній галузі, прогнозований дефіцит електроенергії в Україні на 2025 рік буде нижчим, ніж очікувалося раніше. НБУ знизив прогноз дефіциту з 3% до 1% за умови стабільної ситуації. У 2026 році також прогнозується дефіцит електроенергії на рівні 1%, але вже у 2027 році його не передбачається зовсім. Національний банк вважає, що це не суттєво вплине на економічне зростання, але є ризики, зокрема нові атаки на енергетичну інфраструктуру Росією. Уряд збільшив потужність експорту електрики, торгуючи нею з країнами Європи. Також у Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів.