У липні міжнародні резерви України зменшилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Це було викликано валютними операціями Національного банку України та виплатами країни у іноземній валюті, але частково компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій. Наприкінці липня НБУ продав валюту на $3,46 млрд, а уряд отримав $2,12 млрд на валютні рахунки, включаючи кошти від Євросоюзу, МВФ та інших джерел. У той же час було спрямовано $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Крім того, за рахунок переоцінки фінансових інструментів вартість резервів зросла на $101,5 млн.
Позначка: НБУ
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вводить нові заходи валютної лібералізації з 6 серпня. Ці заходи передбачають дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік, розширення можливостей для форвардних угод, підтримку ювелірної галузі та підтримку компаній, що підтримують ЗСУ. НБУ дає можливість підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік, а також розширює можливості для хеджування валютних ризиків. Також впроваджується можливість для ювелірних компаній купувати банківські метали за безготівкові гривні. Крім того, НБУ спрощує регулювання зовнішніх позик, дозволяючи підприємствам погашати кредити консорціумам іноземних кредиторів. Ці нові заходи спрямовані на стимулювання економіки та покращення умов для підприємств.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на середу став меншим і склав 41,6845 гривень, що є мінімальним рівнем з кінця червня. Курс євро також знизився і становить 48,0914 гривень. На міжбанку долар подешевшав на 12 копійок. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9%. Офіційний курс гривні до долара у липні також зміцнився. На готівковому ринку курс гривні за місяць також підвищився.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України підняв курс долара до 41,7901 гривень за 1 долар, тоді як курс євро зрос до 48,3470 гривень за 1 євро. Євро подорожчало через його зміцнення на міжнародному ринку. Вплив на курси мають різні фактори, такі як геополітична ситуація та торговельні угоди. Експерти прогнозують, що курс долара залишиться стабільним, але курс євро може знизитися. На початку серпня очікується коливання курсів, проте НБУ може стримувати їх зміни. Прогнозують, що до кінця 2025 року курс долара може сягнути 43,5 гривні, а в 2026 році – 46 гривень через війну та економічну нестабільність. Експерти радять розумно розподіляти валютні заощадження та утримуватися від поспішних рішень.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За даними Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому ремонту у енергетичній галузі, прогнозований дефіцит електроенергії в Україні на 2025 рік буде нижчим, ніж очікувалося раніше. НБУ знизив прогноз дефіциту з 3% до 1% за умови стабільної ситуації. У 2026 році також прогнозується дефіцит електроенергії на рівні 1%, але вже у 2027 році його не передбачається зовсім. Національний банк вважає, що це не суттєво вплине на економічне зростання, але є ризики, зокрема нові атаки на енергетичну інфраструктуру Росією. Уряд збільшив потужність експорту електрики, торгуючи нею з країнами Європи. Також у Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.