Національний банк України (НБУ) підвищив курс гривні відносно долара і євро після їхнього дводенного зростання. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 26 серпня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,4047 гривень за 1 долар (-0,0253 грн). Євро подешевшав більш уттєво і завтра буде коштувати 48,2655 гривень за 1 євро (-0,2076 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 8 копійок до 41,38-41,43 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара піднявся до 41,60 гривень, а курс євро – до 48,65 гривень.
Позначка: НБУ
-
Долар і євро пішли униз після двох днів зростання
-
В Україну вперше ввезли більше готівкових євро ніж доларів
За підсумками липня банки вперше ввезли в Україну більше готівкових євро ніж доларів. Про це свідчать дані Нацбанку у вівторок, 26 серпня.
Так, загальний обсяг ввезеної готівкової іноземної валюти в Україну в минулому місяці склав 732 млн доларів. При цьому банки ввезли готівкових доларів на 332 млн доларів, а готівкових євро – на 395 млн доларів (в еквіваленті).
НБУ публікує такі дані з січня 2012 року. І за цей період уперше обсяг готівкових євро перевищив обсяг доларів. Фото: НБУ При цьому банки вивезли у липні готівкової валюти на 299 млн доларів. Серед них долари – на 285 млн доларів, євро – на 14 млн доларів.
Загалом з квітня поточного року українці почали купувати більше готівкових євро. Це пов’язано зі зростанням курсу європейської валюти відносно долара через дії президента США Дональда Трампа. -
В Україні впали офіційні курси долара і євро
Національний банк України помітно зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 21 серпня.
Так, офіційний курс долара на п’ятницю встановлено на мінімальному рівні з 9 квітня – 41,2185 гривень (-0,1597 грн).
У свою чергу офіційний курс євро звтра становитиме 47,9825 гривень (-0,1859 грн).
Сьогодні на міжбанку американська валюта просіла на 12 копійок до 41,19-41,22 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс долара впав на 5 копійок до 41,55 гривень, а курс євро знизився на 10 копійок – 48,55 гривень. -
Нацбанк підняв курс долара другий день поспіль
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара другий день поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 20 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3782 гривень за 1 долар (+0,0225 грн). У свою чергу офіційний курс євро знизився і у четвер становитиме 48,1684 гривень за 1 євро (-0,1557 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 6 копійок і подешевшала до 41,31-41,34 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс долара залишився на рівні 41,60 гривень, а євро стабілізувався на позначці 48,60 гривень. -
НБУ почав підвищувати курс долара
Національний банк України знизив курс гривні відноно долара, після того як американська валюта впала до мінімуму з квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 19 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). А офіційни курс євро теж зріс і становитиме у середу 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн).
На міжбанку американська валюта додала у ціні 11 копійок і зросла до 41,37-41,40 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара був стабільним і залишився на рівні 41,60 гривень. -
Наступного року в Україні очікується підвищення мінімальної зарплати
Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшувати кожні три наступні роки. Наскільки її хочуть збільшити, звідки візьмуть гроші та що зросте разом з мінімалкою? Наскільки збільшиться мінімалка? Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшити: до 8 688 грн з 1 січня 2026 р., до 9 374 грн з 1 січня 2027 р., та до 10 059 грн з 1 січня 2028 р. Наразі мінімальна зарплата в Україні становить 8 тис. грн.
Своєю чергою НБУ в макропрогнозі за квітень 2025 р. теж допускає підвищення мінімальної зарплати наступного року. Водночас цифри, які надає НБУ скромніші за ті, що закладені в Бюджетній декларації. НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 р. зросте з 8 тис. грн до 8 370 грн, а у 2027 р. – до 8 950 грн.
Так чи інакше підвищення мінімалки стане першим переглядом соціальних стандартів після “заморозки” на весь 2025 р.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (зараз для працездатних – 3 028 грн).
Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Поточного року оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюється на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 р., – 3 195 грн.
З 1 січня 2026 р. він має збільшитись до 3 470 грн. Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (на 2026 р. – 108,6%). З 1 січня 2027 р. до 3 744 грн; з 1 січня 2028 р. до 4 018 грн. Чому підіймають та що ще зросте? Збільшення мінімальної зарплати планується для підтримки купівельної спроможності населення та збільшення надходжень до бюджету.
Через те що до мінімальної зарплати прив’язані мінімальна пенсія та інші соціальні виплати, то вони теж підростуть.
Зокрема щодо пенсій очікуються такі зміни: мінімальна пенсія для чоловіків зі стажем 35 років і жінок зі стажем 30 років (з 65 років) зросте з 3 200 до 3 475,2 грн.
Зростання мінімалки вплине не лише на доходи працівників та соціальні виплати, а й на податки та штрафи.
Розмір мінімального ЄСВ залежить від мінімальної заробітної плати. Для всіх трьох груп ФОПів, плата єдиного податку після підвищення мінімалки, у 2026 р., збільшиться із 1760 до 1911,36 грн. Єдиний податок для другої групи збільшиться з 1600 до 1737,6 грн; військовий збір для тих, хто сплачує єдиний податок – з 800 до 868,8 грн.
Від мінімальної зарплати залежать і штрафи за порушення Кодексу законів про працю. Зокрема: штраф за недопуск інспектора на підприємство становить 16 мінімалок та зросте із 128 тис. грн до 139 тис. грн; штраф за працівників, яких допустили до роботи без офіційного оформлення, зросте із 80 тис. грн до 86 тис. грн; штраф за працівника, якому не було надано законних гарантій та пільг, зросте із 32 тис. грн до 34,7 тис. грн тощо. Хто живе на мінімалку в Україні В Україні мінімалку отримують не лише некваліфіковані робітники, спеціалісти маленьких населених пунктів та працівники бюджетної сфери, але й фахівці з вищою освітою. Часто реальні доходи таких працівників вищі, але частина виплат іде “в конвертах”. Загалом, за офіційними даними, близько 1,5 млн українців отримують мінімальну зарплату. “Підвищення мінімальної зарплати дещо збільшить офіційні доходи найменш оплачуваних працівників та може стимулювати бізнес виходити з тіні”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас навіть оновлений рівень мінімалки залишатиметься недостатнім для покриття реальних потреб українських родин, бо цей показник суттєво відстає від реальних цін. Зростання, за оцінками експертів, не покриє базових витрат українців.
У ЄС адекватним вважається рівень мінімальної зарплати на рівні 50% від середньої по країні з переглядом двічі на рік. В Україні таких норм поки немає, але їх можуть запровадити в рамках євроінтеграційних зобов’язань. Хто перебуває за межею бідності Фактичний (розрахований за актуальними цінами) розмір прожиткового мінімуму для дорослого у червні 2025 р. становив 11 464,27 грн (після оподаткування – 8 421,94 грн). Усі дорослі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності.
Насправді прожиткового мінімуму ні на що не вистачає. До продуктового кошика входить мінімальний набір товарів та послуг. Але якщо українець отримує навіть менше фактичного прожиткового мінімуму, то це гарантована бідність. “Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. Причому більшості населення”, – констатувала кандидатка економічних наук Людмила Черенько. у коментарі OBOZ.UA. Де візьмуть гроші? Якщо враховувати, що до “мінімалки” прив’язані усі інші соціальні виплати та пенсії, і вони автоматично зростають у разі її підвищення, то грошей знадобиться багато. Розраховувати на допомогу Заходу у цьому питанні не варто, там навпаки намагаються стимулювати українську владу шукати гроші на свої потреби самостійно та прагнуть мінімізувати свої витрати.
Деякі експерти вважають, що мінімалку піднімуть коштом працедавців. Адже вони змушені будуть виплачувати більше податків у разі збільшення мінімальної зарплати. Таким чином уряд вб’є двох зайців: збільшить приплив грошей до державної скарбниці та хоч трохи підвищить якість життя найбідніших верств населення. “Підвищення мінімального рівня заробітної плати змусить компанії перераховуватимуть більше грошей до державної скарбниці. Адже у нас багато хто веде бізнес саме так, що всі працевлаштовані на “мінімалці”, – каже Охрименко. Водночас разом з мінімальною зарплатою владі треба буде підвищити соціальні виплати, але занадто високого підвищення рівня, можна уникнути. “Підвищення може статися, але якщо суми будуть надто незручними для бюджету, то можна чекати на перегляд правил подібних виплат”, – вважає експерт. Крім того, ніхто не може гарантувати, що не буде затримок з виплатами. Також треба мати на увазі, що за час війни ніхто не рахував, скільки померло людей, які можуть розраховувати на соціальні виплати. Статистичні відомства зараз працюють нестабільно. Відомо, що у січні 2021 р., до початку війни, демографи говорили про те, що за останні 5 років кількість пенсіонерів зменшилася більш ніж на 1 млн. Активне зменшення кількості людей похилого віку почалося ще до епідемії коронавірусу – як мінімум, з 2016 р. Уряд зараз у досить вигідній ситуації, якщо можна так сказати, адже темпи смертності, на жаль, значно перевищують темпи приросту нових пенсіонерів. Крім того, вже зараз завершено пенсійну реформу, яка передбачає підвищення рівня пенсійного віку. А якщо враховувати, що рівень смертності через війну сильно зростає (конкретні цифри ми дізнаємося лише після її завершення), то можна сказати, що в уряді не чекають, що кількість пенсіонерів зростатиме, а отже, можуть обіцяти вищі виплати.
Вікторія Хаджирадєва -
Гривня завершила тиждень зміцненням
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро на початок наступного тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’яницю, 15 серпня.
Так, офіційний курс долара у понеділок встановлено на рівні 41,3401 гривень (-0,1099). А євро впав більш суттєво і 18 серпня буде коштувати 48,3059 гривень (-0,1346 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні відразу 20 копійок і знизилась до 41,22-41,25 грн/долар купівля-продаж.
Тим часом у обмінниках середній курс продажу долара зменшився на 6 копійок до 41,60 гривень, а курс євро впав на 19 копійок – до 48,64 гривень. -
Рожкова втратила посаду у Нацбанку
Катерина Рожкова втратила посаду першого заступника голови Національного банку України. На цю посаду призначили Сергія Ніколайчука, повідомив регулятор у п’ятницю, 15 серпня.
“Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку в зв’язку із закінченням строку повноважень та звільненням з посади”, – йдеться у повідомленні.
Водночас кандидатуру Ніколайчука подав голова НБУ Андрій Пишний. На новій посаді він здійснюватиме керівництво за вертикаллю підпорядкування Фінансова стабільність, а також тимчасово – Монетарна стабільність.
У НБУ також додали, що тепер шукатимуть кандидата на вакантну посаду заступника голови.
Як відомо, Сергій Ніколайчук був заступником голови Нацбанку з липня 2021 року. А з 2004 до 2019 рр. він пройшов у центробанку шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Після цього його було призначено заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
У свою чергу Катерина Рожкова працює в банківській системі України з 1998 року. У 2009 році очолила департамент безвиїзного банківського нагляду Нацбанку, а з червня 2015 року до січня 2016 року – департамент банківського нагляду. Після цього вона стала членом правління та заступницею голови НБУ, з 15 червня 2018 року – першою заступницею голови.
Правління Нацбанку складається з семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників голови. -
Чому знизились міжнародні резерви України
Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол. -
В Англії суд заарештував активи Жеваго через борг перед НБУ
Високий Суд Англії та Уельсу прийняв рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який знаходиться в ліквідації з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою виконання урядового рішення, що зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Жеваго вважається винним у несплаті боргу банку, який був наданий йому як гарантія. Також Жеваго підозрюють у причетності до схеми розтрати і легалізації коштів у банку “Фінанси та Кредит”, а також у наданні хабаря колишньому голові Верховного суду.