Нестандартних дій на кордоні з Білоруссю нині не зафіксовано, та це не означає, що з її боку нема загроз для України. Про це заявив речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі Ми – Україна.
За його словами, для України цей напрямок, як і раніше – є загрозливим. І так буде поти, поки Білорусь не припинить підтримку Росію у війни проти нашої держави.
“Якогось угрупування нині на території Білорусі, яке було сформовано, або яке формувалося і несло загрозу нашій державі – немає. В той же час звісно, підрозділи розвідки стежать за тим, чи не змінюється ситуація, і власне нині наша увага прикута до анонсованих спільних навчань”, – резюмував Демченко.
Раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що не можна виключати можливість нового наступу з боку Білорусі.
В Білорусі стартують масштабні навчання авіації
Позначка: Наступ
-
В ДПСУ оцінили ситуацію на кордоні з Білоруссю
-
Россия продолжает воевать, несмотря на мирную риторику
Критичний момент для Путіна Країна-агресор розпочала літній наступ на сході України, поступово просуваючись вперед завдяки чисельній перевазі в армії та озброєнні. Проте найближчі місяці можуть стати критичними для російського диктатора Путіна у його спробах змусити Київ до поступок.
Про це пише The Washington Post.
Йдеться про те, що за останні два роки російські сили не досягли значного прориву. Причину цього фахівці вбачають у слабкому стані збройних сил РФ.
Видання наводить слова російського експерта з військових питань Яна Матвєєва, який вважає, що літня кампанія навряд чи принесе стратегічний успіх, хоча окупаційні війська можуть зайняти кілька тисяч квадратних кілометрів. Він зазначає, що зараз російська армія не здатна проводити складні бойові операції через низький рівень розвідки, корупцію, проблеми з логістикою та відсутність належної підготовки. “Ця тактика [масового штурму] – єдине, на що здатні російські військові на цей момент. І це дуже негуманно, тому що фактично мертвими людьми торгують за територію. Те, що ми зараз маємо в російській армії, – це багато солдатів, але вони не мають ніякої підготовки”, – зазначає Матвєєв. А, зважаючи на те, що пишуть незалежні російські медіа та військові блогери, нинішній стан армії РФ демонструє культуру командування, в якій поширена фальсифікація звітів про захоплення населених пунктів, а солдатів кидають у так звані “м’ясні атаки”. “Командирів часто називають корумпованими – вони вимагають хабарі, щоб врятувати солдатів від смертельних атак, і впроваджують режими покарання, в тому числі саджають солдатів у клітки або “обнуляють” їх, тобто вбивають або посилають на самогубні атаки. Результатом, за словами цих блогерів, є низький моральний дух, дезертирство і широке розповсюдження пияцтва та наркоманії серед російських солдатів”, – пише WP. Видання також посилається на одного з російських блогері під псевдонімом “Філолог у засідці”, який вказує, що обговорення бойової потужності чи патріотизму позбавлене сенсу, адже війська щодня мають справу з гострою нестачею ресурсів. “Поки солдат змушений витрачати половину своєї зарплати на картоплю, цибулю і моркву, молоко і м’ясо, безпілотники та інкубатори, бронежилети і нормальну форму, зброю і патрони, генератори і бензин для них, Starlinks і звичайні радіостанції і ретранслятори, він не сприйме “патріотизм”, який йому агресивно нав’язують”, – зазначив він. Російські військові у соцмережах також висловлюють невдоволення з приводу неправдивих заяв командування. Наприклад, у червні в офіційних звітах передчасно оголосили про взяття під контроль села Комар у Донецькій області, хоча блогери назвали це брехнею.
Окрім цього, Telegram-канали публікують численні відео, де солдати скаржаться на те, що навіть важкопоранених повертають на фронт.
WP також зазначає, що, незважаючи на складні умови, кількість новобранців у РФ продовжує зростати завдяки високим зарплатам і преміям, що можуть перевищувати 3 млн руб. (близько 38 тис. дол. США). Апетити диктатора зростають У той же час свою оцінку ситуації дають українські військові експерти, які переважно схиляються до думки про те, що активні бойові дії з боку Росії на території України не можна вважати повністю невдалими. Хоч просування йде повільно, проте, на жаль, перевага наразі не на боці української сторони.
Про це під час ефіру на Київ24 заявив військовий аналітик Олександр Шульман.
Він звернув увагу на те, що всередині Росії пропагандистська машина продовжує активно розпалювати патріотизм, створюючи атмосферу впевненості у перемозі. Адже Кремль і далі прагне досягти серйозних змін на фронті.
А нещодавно висловлене твердження Путіна про те, що Україна та Росія – нібито “одне ціле”, свідчить про наміри Москви не обмежуватись окремими захопленими регіонами, а прагнути повної окупації всієї країни.
Шульман наголосив, що, незважаючи на особисті негативні риси Путіна, його заяви не слід сприймати як порожні. Адже він – кадровий офіцер КДБ, і його слова завжди мають певний підтекст.
А ось на думку колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, яку він висловив в ефірі “Еспресо”, серйозних змін, зокрема, на Сумському напрямку не передбачається. Попри значні перекидання сил та чисельну перевагу, російські підрозділи не зможуть прорвати українську оборону без масштабного поповнення особового складу.
Він додав, що нинішні дії російської армії нагадують торішню невдалу спробу прориву в Харківській області. Без суттєвого нарощування потужностей Росія не зможе змінити ситуацію на свою користь.
На Донеччині обстановка також залишається напруженою. Спостерігається поступ між Покровськом і Костянтинівкою, проте для повномасштабного штурму Краматорська, за оцінками аналітиків, армії РФ необхідно не менше ніж 100 тис. додаткових військових.
А основними слабкими місцями загарбників залишаються погана підготовка піхоти та надмірна розтягнутість сил по всій лінії фронту. Під “шумок” на Близькому Сході Поки міжнародна спільнота зосереджена на конфліктах у регіоні Близького Сходу та розвитку ядерної програми Ірану, а дипломатичні зусилля зупинилися, Москва посилює військовий тиск на Україну.
Про це повідомляє The Telegraph, зосередивши увагу на ризиках, про які мовчать світові лідери, і на викликах, до яких мають бути готові українці.
На думку військових аналітиків видання, Путін скористався тим, що інформаційний фокус міжнародної преси зрушив у бік Близького Сходу, і розширив свої військові амбіції майже без міжнародного спротиву.
На тлі провалу мирних ініціатив і безрезультатних спроб Трампа зрушити дипломатичний процес, російські війська розпочали активні дії на кількох напрямках одночасно. Зокрема, за повідомленнями прокремлівських ЗМІ, окупанти встановили майже повний контроль над останніми районами Луганщини. Якщо ця інформація підтвердиться, то Луганська область стане першою повністю захопленою після анексії Криму у 2014 році.
Крім того, поновилися атаки в районах Харкова та Сум. Ці напрямки раніше виявилися провальними для РФ у перші місяці вторгнення, але тепер армія намагається змінити хід подій.
Аналітик Інституту вивчення війни (ISW) Анжеліка Еванс вказує на зміну підходу Путіна до реалізації своїх цілей – він прагне розширити так звану “буферну зону”.
Про серйозність таких намірів свідчить і зростання кількості атак по цивільній інфраструктурі, щоб деморалізувати населення, змусити мешканців залишати прифронтові регіони, тим самим полегшуючи подальшу окупацію. “Багато з цих ударів спрямовані на підрив морального духу українців, а для деяких із цих поселень, що розташовані ближче до лінії фронту, – на спробі переконати людей піти та полегшити захоплення цих місць у майбутньому. Тут діють справді довгострокові цілі”, – зазначає Еванс. На фронті також помітне прискорення наступальних дій з боку РФ: у червні росіяни просунулись на 588 кв. км – це найбільший показник за останні 12 місяців. Водночас аналітики ISW підрахували, що за таких темпів для повного захоплення України Росії знадобиться близько 70 років.
Галина Гірак -
Трамп заявив, що стежить за наступом РФ на Сумщині
Президент США Дональд Трамп заявив, що стежить за ситуацію на українськму фронті, зокрема поблизу Сумської області, де Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у вівторок, 1 липня.
Так, на запитання про те, що він робитиме, якщо Росія розпочне наступ, глава Білого дому не надав конкретної відповіді, обмежившись загальною фразою: “Побачимо, що буде. Я дуже уважно стежу за ситуацією”. -
DeepState оцінив темпи наступу Росії у червні
У червні російська армія окупували 556 квадратних кілометрів української території. Про це повідомив аналітичний проєкт DeepState у вівторок, 1 липня.
Вказано, що мова йде про найгірший показник у 2025 році. Динаміка травня, на жаль, збереглася. При цьому у найкритичніший для нас листопад, росіяни просунулися на 730 кв км.
“Найбільше просувань припало на Новопавлівський та Покровський відтинок – 29% та 27%, відповідно. Серед лідерів і Сумщина з показником у 18%. Тобто, три четвертих усіх просувань були у трьох місцях. Остання четверть припадає на інші ділянки фронту ледве не у рівних пропорціях (по 4-6% на відтинок)”, – йдеться у повідомленні.
За даними аналітиків, просування ворога зумовлено проблемами з людьми, які критичні зараз для обох сторін.
“Але у росіян, як очевидно, ще є запаси особового складу. Падіння механізації атак – це чергове підтвердження проблем ворога із технікою, яку вони намагаються замінити мотоциклами та багі. А штурмові дії ворога силами 1 чи 3 піхотинців вже не стало дивиною. Водночас, кількість цих груп залишається значною”, – додали у DeepState. Інфографіка DeepState -
Кінець “м’ясних штурмів”: як протипіхотні міни вплинуть на фронт
Росія не дотримувалася норм За даними, які наводить центр воєнної травми SuperHumans, 95% поранень в українських військових – це мінно-вибухові травми. До порівняння: серед західних військових, що воювали в Іраку в середині 2000-х, цей показник був 68%.
Але всі роки війни Україна не могла відповісти Росії та використовувати протипіхотні міни на фронті. Тепер все може зміниться – через вихід нашої держави з Оттавської конвенції.
Оттавська конвенція – (повна назва: “Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення”) – це міжнародна угода, яка спрямована на повну заборону протипіхотних мін.
Конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 року і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року (звідси і назва “Оттавська конвенція”). Вона набула чинності 1 березня 1999 року.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці розміновувати території.
Крім того, країни-учасниці Конвенції зобов’язуються не використовувати, не розробляти, не виробляти, не набувати, не накопичувати, не передавати і не заохочувати будь-кого до забороненої діяльності з протипіхотними мінами. Держави-учасниці також повинні знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом певного періоду (як правило, чотири роки після набуття чинності Конвенцією для даної країни).
До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього. Однак деякі країни, які є колишніми або чинними виробниками наземних мін, такі як США, Китай та Росія, не підписали цей договір.
А от Україна підписала Оттавську конвенцію в лютому 1999 року і ратифікувала її у 2005 році. Донедавна наша держава сумлінно виконувала її положення, знищивши значну частину своїх запасів протипіхотних мін.
Однак, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масове використання нею протипіхотних мін, Україна та низка інших країн, що межують з РФ (наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія), ухвалили рішення про вихід з Оттавської конвенції. Це було зроблено з міркувань самооборони, оскільки країна-агресор не дотримується норм конвенції, створюючи асиметричну перевагу. Питання виживання Про проблему мінування територій на шляху просування армії Росії зараз говорять у контексті наступу на Сумщині. За оцінкою DeepState, українцям там бракує фортифікацій та мінних полів. А ще раніше ця проблема стала очевидною, коли російська армія практично за одну добу змогла просунутися з Криму на південь Херсонщини і до Бердянська на Запоріжжі.
Без заборони на використання протипіхотних мін ситуація на фронті могла бути інакшою. Як зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив у своєму Telegram-каналі, на момент ратифікації Конвенції Україна мала п’ятий у світі арсенал протипіхотних мін і другий у світі за наявністю мін ПМН і ПФМ-1. Перший арсенал за кількістю цієї компоненти був у Росії, яка Оттавську конвенцію не підписувала.
Із 2005 року Україна знищувала свої запаси, пише Коваленко. І навіть після 2014-го, коли почалася пряма російська агресія, наша держава продовжувала дотримуватися конвенції (зокрема, зобов’язалася з 2015 до 2018 року утилізувати три мільйони ППМ). “А тепер тільки уявіть, якби ці три мільйони мін були розміщені вздовж кордону з Росією в Чернігівській, Сумській та Харківській області. Це, грубо кажучи, по чотири міни на метр (розміщуються міни за іншою системою, це просто для розуміння масштабу). Але замість цього ми їх утилізували”,- пише Коваленко. Але чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції саме зараз? В заяві МЗС йдеться, що Україна 20 років сумлінно виконувала положення документу. Водночас масове використання протипіхотних мін у війні проти України Росією створило асиметричну перевагу для агресора. “Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”,- підкреслюється в документі. За словами дипломатів, зараз йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. Тому вихід з Оттавської конвенції був критично необхідним.
А експерти, опитані виданням BBC Україна, визнають, що вихід з Оттавської конвенції став для України фактично питанням виживання – і в нашої державі є запас протипіхотних мін, який можна застосувати вже зараз.
Але як швидко ми побачимо зміни на фронті? Питання стратегічного рівня Протипіхотні міни – це дешевий і масовий спосіб ураження, каже військовий експерт Павло Нарожний в розмові з Укрінформом. “Це потужна, гарна зброя, яка в першу чергу битиме по піхоті, а зараз у переважній більшості штурмів здійснюється саме нею, без застосування важкої техніки”,- каже Нарожний. Як приклад, Нарожний наводить одне з останніх зведень Генштабу: знищено лише один танк, але понад тисячу солдатів. Тому Україні давно варто було придумати метод ефективно, масово й дешево знищувати окупантів. Протипіхотні міни будуть явно дешевші за артилерію і дрони, додає Нарожний.
Навіть якщо ППМ не вбивають, а лише ранять ворожий особовий склад (а сучасні міни робляться з таким розрахунком), все одно це зупиняє групу, гальмує, а далі можна добивати її хоч артилерією, хоч дронами. Втрати окупантів мають збільшитися і це матиме психологічний вплив на РОВ, впевнений експерт.
Але де взяти міни? Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан переконаний, що наша держава може як виробляти їх, так і отримувати як військову допомогу від інших держав.
Ймовірно, пише Еспресо, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім ПФМ‑1 (“метелик”), мовайдепроПМН-2 (“Чорна вдова”), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 (“Відьма”), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії.
Своєю чергою Коваленко пише, що Україна все ж не має тієї кількості протипіхотних мін, яка дозволила б уже завтра побачити наслідки на полі бою. Але це треба змінювати. “Тепер потрібно буде надолужувати згаяне і з лишком. Думаю, питання про виробництво протипіхотних мін в Україні має стати такого ж стратегічного рівня, як і виробництво дронів і боєприпасів”,– вважає експерт. Слід також пам’ятати, що офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту.
Валерія Шипуля -
Сирський оцінив “літній наступ” росіян на Сумщині
Просування російських військ у прикордонні Сумської області станом на цей тиждень зупинено, а лінію бойового зіткнення стабілізовано. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський в Телеграм у четвер, 26 червня.
Він розповів, що провів день насиченої роботи на Північнослобожанському напрямку, бо оборона Сумщини – одне із основних завдань на сьогодні.
“За підсумками травня-червня, можна констатувати, що цьогорічна хвиля намагань “літнього наступу” ворога з території РФ захлинається так само, як торік – спроба наступальних дій противника на Харківщині. Натомість ухвалені раніше наші рішення вже дають результат”, – написав Сирський.
За його оцінками, просування російських військ у прикордонні Сумщини станом на цей тиждень зупинено, лінія бойового зіткнення – стабілізована.
“На визначених ділянках наші підрозділи успішно задіюють тактику активної оборони та звільняють українську землю в прикордонні Сумщини. На Північнослобожанському та Курському напрямках ми повторно скували близько 50 тис. особового складу ЗС Росії, зокрема елітні бригади їхніх ВДВ і морської піхоти”, – зазначив головком.
Сирський розповів, що наступальні дії Сил оборони у Глушківському районі Курської області змусили противника відправити певну частину військ для захисту своєї території. Це значно знизило наступальні можливості головного угруповання військ противника на Сумському напрямку.
Він також повідомив, що у командуванні угруповання на Північнослобожанському напрямку створено спеціальну групу з питань оборони Сумщини.
“Першочергові завдання – це зміцнення укріплень, нарощення системи інженерних та фортифікаційних загороджень. Також призначено посадову особу, яка безпосередньо відповідатиме за підготовку міст і громад Сумщини до оборони та забезпечення ефективності системи інженерних загороджень на імовірних напрямках наступу противника. Призначено заступника з питань інженерного фортифікаційного обладнання”, – розповів Сирський.
За його словами, були проінспектовані безпосередньо на місці напрямки фортифікації, зокрема і в тій частині, за яку відповідають обласна військова адміністрація та Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ).
“Робота триває, але її слід прискорювати, враховуючи вимоги сучасної війни. Зведення додаткових фортифікаційних споруд, організація kill-зон, побудова антидронових коридорів для захисту наших воїнів і забезпечення більш надійно логістики наших військ – очевидні завдання, які виконуються, але оперативність виконання таких завдань має стати значно більшою. Протягом визначеного терміну повернуся з перевіркою… Штурмові полки, бригади ДШВ, механізовані підрозділи – Сумщина та вся Україна пишаються вами, дякують вам!”, – резюмував головком.
Раніше Сирський розповів, де візьме сили для наступу, а також заявив про контроль території на Курщині. За його словами, Сили оборони все ще контролюють територію близько 90 квадратних кілометрів в Курській області.
У свою чергу аналітичний проєкт DeepState повідомив, що ЗСУ пішли в контрнаступ в Сумській області. В результаті було звільнено село Андріївка. -
Нова тактика російських військових: як діють окупанти
За даними The New York Times, літній наступ Росії в Україні в напрямку Сум набирає обертів через нову тактику руху. Російські війська просуваються поблизу міста Костянтинівка та в Сумській області невеликими штурмовими групами, що швидко рухаються, зондуючи місцевість і атакуючи. Бойові дії загострюються з кожним днем, а Росія використовує цивільні автомобілі та мотоцикли для швидкого переміщення по відкритій місцевості. ЗСУ також використовують цивільні автомобілі для поповнення своїх оборонних ліній. Російські війська за останні місяці захопили декілька сіл Сумської області, а також посилили повітряні атаки на Україну за допомогою безпілотників. Росія успішно виробляє іранські безпілотники Шахед та запускає їх сотнями щодня, що ускладнює оборону України. Українські сили використовують ракети для протидії дронам, але Росія адаптувала їх так, що відрізнити приманки від справжніх стало практично неможливо. Україна провела спецоперацію на території Росії, спрямовану на зниження виробництва ударних безпілотників.
-
У ЗСУ назвали мету літнього наступу росіян
За останнім повідомленням речника оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Віктора Трегубова, російські війська стали дуже активними на семи напрямках фронту, що може свідчити про наближення літнього пожвавлення бойових дій. Особливо велика активність ворога спостерігається на Покровському та Новопавлівському напрямках, де росіяни намагаються просунутися у напрямку адмінкордону Дніпропетровської області. Незважаючи на велику кількість атак, ворогу досі не вдалося захопити місто Покровськ. Ворог також активно використовує малі піхотні групи та легку техніку, щоб проникнути в українські позиції, але їхня ефективність виявилася невисокою.
-
Наступ посилюється: ЗМІ розкрили нову тактику РФ
Російська армія на фронті в Україні перейшла на нову тактику штурмів з помітним результатом. Вона поєднує у собі атаки дронів і мотоциклетні штурми, пише The New York Times у суботу, 14 червня.
У травні війська Росії захопили приблизно 278 кв. кілометрів української землі, що більш ніж удвічі перевищує їхні здобутки у квітні. Найбільше просування росіяни мали на південь від Костянтинівки в Донецькій області та поблизу російського кордону на півночі Сумської області.
Зазначається, що цьогоріч помітною зміною на фронті стало систематичне використання мотоциклів та цивільних автомобілів для швидкого переміщення на відкритій місцевості. Але якщо Україна покладається на них для логістичних потреб, то росіяни ходять на цій техніці в штурми.“Це своєрідне відродження кавалерії, але з двигунами внутрішнього згоряння”, – сказав аналітик українського Центру оборонних стратегій, полковник Віктор Кевлюк.
У Сумській області росіяни діють малими піхотниими групами по дві-три людини. Завдання таких груп – знайти шпарину в українських оборонних позиціях і пролізти в неї. Щойно це вдається, на підмогу їм висилають додаткові групи.
Однак головним напрямком російських зусиль є Костянтинівка на Донбасі. За словами українських військових, на деяких ділянках Костянтинівського напрямку чисельна перевага Росії в людях складає 20 до 1.
І саме на Донбасі Росія активно застосовує свою мотоциклетну тактику. Спочатку російські безпілотники активно б’ють по українській логістиці на певній ділянці, аби повністю її ізолювати від зовнішньої підтримки. Потім ізольовану ділянку активно обстрілюють артилерією та авіабомбами. Вже після цього в атаку йдуть малі загони штурмовиків, і часто саме на мотоциклах. Як пише The New York Times, саме цю тактику росіяни намагаються втілювати максимально системно, що дає їм помітні тактичні успіхи.
-
Зеленський прокоментував новий наступ росіян
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Bild прокоментував новий наступ російських військ на фронті.
За його словами, окупанти, “м’яко кажучи, не такі вже й успішні”.
Він наголосив, що теза про “перемогу Росії” у війні проти України є “російським наративом”.
На думку Зеленського, росіяни нині намагаються виграти більше часу, бо російський диктатор Володимир Путін бачить, що економіка «страждає».
Саме з цієї причини президент України закликав Захід ввести крутіші санкції проти Росії.