Позначка: МСЕК

  • За ексочільницю Хмельницької МСЕК внесли заставу

    За ексочільницю Хмельницької МСЕК внесли заставу

    Ексголові Хмельницької МСЕК Тетяні Крупі, яку звинуватили у незаконному збагаченні, довелося внести заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що суд змінив захід утримання під вартою на заставу й поклав на Крупу деякі обов’язки, наприклад, здати паспорти і носити електронний браслет. Наразі не зафіксовано порушень з її боку.

  • Ексголову МСЕК Хмельниччини відпускають під заставу у 20 млн

    Ексголову МСЕК Хмельниччини відпускають під заставу у 20 млн

    Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід ексголові МСЕК Хмельницької області Тетяні Крупі. Тримання під вартою замінено на заставу у 20 мільйонів гривень. Про це йдеться у повідомленні ВАКС.
    Зазначається, що сьогодні, 4 вересня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП.
    У ВАКС також звернули увагу, що сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Це стосується кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
    Наразі підозрювана утримується під вартою у кримінальному провадженні уже 11 місяців. Окрім того, ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати обов’язки.
    Зауважимо, що сума застави, яку призначено Крупі, у 7 разів менша, ніж всі привласнені нею кошти.

  • Ексголову Центральної МСЕК викрили на фіктивних інвалідностях

    Ексголову Центральної МСЕК викрили на фіктивних інвалідностях

    Правоохоронці викрили масштабну схему посадовців Центральної МСЕК, котрі спільно з сімейним лікарем оформляли групи інвалідності чоловікам призовного віку. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок, 19 серпня.
    Ексголова Центральної МСЕК підозрюється у систематичній видачі актів огляду та довідок про інвалідність громадянам, які фактично не мали на це правових підстав.
    До складу організованої групи входила його заступниця – наразі діюча адвокатка, лікарка та чотири члени комісії, а також один із сімейних лікарів КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м. Києва”.
    Як з’ясували слідчі, учасники виготовляли та реєстрували підроблені направлення лікарсько-консультативних комісій і на їх підставі встановлювали інвалідність. Офіційні документи підписувалися та завірялися печаткою ЦМСЕК, після чого особи набували права на соціальні пільги та виплати.
    Так, у 2024-2025 роках інвалідність оформили щонайменше для 14 громадян. На підставі рішень Пенсійний фонд України здійснив виплати на понад 2,8 млн грн.
    Фігуранти підозрюються в організації та зловживаннях за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також у службовому підробленні за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
    Наразі до суду скерували клопотання про обрання всім підозрюваним запобіжних заходів.

  • Названо число скасованих рішень МСЕК про інвалідність чиновників

    Названо число скасованих рішень МСЕК про інвалідність чиновників

    Українське Державне бюро розслідувань скасувало понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій щодо надання інвалідності посадовцям. За даними директора ДБР Олексія Сухачова, було розглянуто майже 2 тисячі справ, з яких понад 800 рішень було скасовано, а в понад 400 випадках змінено групу або термін інвалідності. Також понад 100 посадовців були викликані на додаткове обстеження. Перевірка стосується більше ніж 70 державних органів та 2630 медико-експертних справ посадовців і проводиться в межах кримінального провадження за рішенням РНБО. Голова ДБР наголосив, що шахраївство з отриманням фіктивної інвалідності часто виникало задля отримання пенсії або уникнення призову на військову службу. Найбільше випадків скасування інвалідності було серед працівників Державної митної та податкової служб, прокуратури та правоохоронних органів.

  • Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    Суд у місті Дніпро визнав колишню очільницю медичної експертної комісії винною у тому, що вона не вказала у декларації майно та доходи на суму понад 3,2 мільйони гривень. Детективи встановили, що жінка приховала відомості про нерухомість, автомобіль та доходи свого чоловіка. Також виявили, що вказана у декларації інформація про грошові активи не відповідала дійсності. Суд визнав її винною у умисному поданні недостовірної інформації у декларації і позбавив права займати посади у сфері медицини на один рік, а також наклав штраф.

  • Ексголові МСЕК загрожує до двох роківза недостовірну декларацію

    Ексголові МСЕК загрожує до двох роківза недостовірну декларацію

    У Дніпрі завершили розслідування щодо колишньої керівниці обласної МСЕК, яка не вказала в декларації майно та кошти на суму понад 3,2 млн гривень. Державне бюро розслідувань направило обвинувальний акт до суду. Виявилося, що жінка не вказала квартиру та автомобіль, які належать її чоловікові, а також не зазначила його доходи та активи на банківських рахунках. Загалом, сума незадекларованого майна та коштів перевищує 3,2 млн гривень. Посадовиці інкримінують подання недостовірних відомостей у декларації, за що може бути покарана до двох років ув’язнення.