За дослідженням Російської академії народного господарства та державної служби, в Росії можуть зникнути 129 малих міст з населенням близько 3,4 мільйона людей. Найбільше проблем відчувають північні вугільні, металургійні та лісові міста, а також периферійні поселення. У містах Брянської, Новгородської, Кіровської областей та Красноярського краю спостерігається дефіцит ресурсів та фінансування. Причинами є безробіття, відтік молоді, закриття підприємств, старіння інфраструктури та брак інвестицій. Депутати також визнали проблеми малих міст, де відсутність комунальних послуг, транспорту та медицини відлякує молодих спеціалістів. Уряд виділив 4 мільярди рублів для підтримки малих міст, а також розробляються плани для розвитку інфраструктури в 106 населених пунктах. Щоб врятувати міста, розглядають розвиток галузей з хорошими ринковими умовами та підтримку субурбанізації.
Позначка: Міста
-
“Доброчин і Білгород”: Україна поверне українські назви іноземним містам
Україна повертатиме назви українського походження іноземним топонімам. Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга у Facebook.
“Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест (Білорусь – ред.). Білгород (Росія – ред.), а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен (Угорщина – ред.). Цей список можна продовжувати”, – наголосив міністр.
Він підкреслив, що використання українських є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству, а надто, що це визначено нашим законодавством:
“Назви географічних об’єктів… при використанні в Україні подаються державною мовою в транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису”, – навів цитату з відповідного закону Сибіга.
Сибіга підкреслив, що мовиться саме про використання назв в Україні та додав: “Ми нікому нічого не нав’язуємо”.
“Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – анонсував глава МЗС.
Сибіга також розповів випадок про одну з країн, яка звернулася до України, вказавши неправильний правопис назви українського столиці.
“Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, поки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”, – розповів міністр.
Він наголосив, що спочатку треба вивчити правопис назв українських міст, а вже потім “поновлювати запевнення в глибокій повазі”.
“Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – резюмував Сибіга.
Сибіга додав, що те саме стосується й інших українських топонімів, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації: Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv та інші.
Як ми вже писали, уряд Угорщини заборонив в’їзд на територію країни трьом українським військовим, яких Будапешт називає “відповідальними за примусову мобілізацію”, яка, як вважають угорські посадовці, призвела до смерті мобілізованого угорця. Угорщина вимагає включити цих посадовців до санкційного списку ЄС.
Сибіга різко відреагував на санкції Угорщини -
Сінгапур третій рік поспіль став найдорожчим містом світу
У звіті швейцарської банківської групи Julius Baer вказано, що Сінгапур третій рік поспіль вважається найдорожчим містом для проживання заможних людей. Після нього у рейтингу йдуть Лондон і Гонконг. Також до п’ятірки найдорожчих міст увійшли Монако і Цюріх. Для розрахунку цього рейтингу використовувався індекс цін на розкішні товари та послуги, які споживають багаті люди, такі як дорогі автомобілі, ювелірні вироби, послуги адвокатів та приватні школи. Ціни на такі товари та послуги зростають швидше, ніж загальна інфляція, наприклад, ціни на бізнес-класні польоти зросли на 18,2% за останній рік.