Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжних заходів до двох підозрюваних у справі про розкрадання коштів при закупівлі безпілотників для Збройних сил України. Представники приватних компаній будуть утримуватися під вартою або матимуть можливість внести заставу в значній сумі. Таке рішення було прийнято у четвер за повідомленням пресслужби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Позначка: Корупція
-
Викрито схему розкрадання 90 млн на дронах для ЗСУ
Викрито корупційну схему, організовану посадовцями Держспецзв’язку й приватних компаній під час закупівлі дронів для Сил оборони України. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро у вівторок, 28 жовтня.
За версією слідства, після внесення змін до держбюджету у 2023 році, Держспецзв’язку виділили 30 млрд гривень на закупівлю БпЛА. Тоді керівник одного з департаментів відомства розробив план привласнення частини цих коштів.
Схема передбачала закупівлю дронів за завищеними цінами у заздалегідь визначених компаніями. Для створення видимості конкуренції, залучили підконтрольні фірми, а також підроблені маркетингові дослідження.
Протягом травня-вересня 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T за цінами, що перевищували ринкові на 70-90%. Унаслідок цього державі завдано збитків на понад 90 млн гривень. Отримані внаслідок оборудки кошти учасників схеми перевели на рахунки підконтрольних компаній, частину – за кордон.Завдяки своєчасному втручанню НАБУ та САП накладено арешт на понад 4 млн доларів на рахунках компаній за кордоном та 17 млн гривень в Україні.
Наразі двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній повідомлено про підозру у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах.
-
ДБР затримало колишнього керівника Укренерго
Колишній голова правління Укренерго і львівський бізнесмен викриті у причетності до шахрайського заволодіння коштами держпідприємства на десятки мільйонів гривень. Їм оголосили підозри, про це повідомило ДБР у вівторок, 28 жовтня.
Відомство не називає імені підозрюваних, але обставини справи вказують на колишнього очільника Укренерго Володимира Кудрицького і бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого раніше і викрили і затримали через закупівлю неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд гривень.
“За даними слідства, у 2018 році під час проведення тендерів на реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Південної та Західної енергосистем посадовець держпідприємства вступив у змову з представниками приватної компанії. На той час він обіймав посаду заступника директора з інвестицій ДП НЕК Укренерго”, – йдеться у повідомленні.
За результатами закупівель між сторонами було укладено два договори на загальну суму понад 68 млн грн. Після цього державне підприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які зловмисники привласнили без наміру виконувати взяті на себе зобов’язання.
Слідство також встановило факти підроблення документів, які подавалися для державної реєстрації юридичної особи, що використовувалася у злочинній схемі. Надалі фігуранти здійснили фінансові операції з отриманими коштами, намагаючись надати їм вигляду законних.
Гринкевичу повідомили про підозру за статтями про організацію шахрайства, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України).
Колишнього голову правління Укренерго затримали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею про шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України).
Санкції статей передбачають покарання до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Наразі слідчі ДБР готують клопотання до суду про обрання експосадовцю Укренерго запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.
Дивіться фото: ДБР затримало колишнього керівника Укренерго
Раніше у Києві держслужбовець попався на схемі “списання” військовозобов’язаних за $36 тисяч. Також він забезпечував “клієнтам” зняття їх з розшуку та подальше бронювання.
Підбурювання до хабаря на $3,5 млн: прокурора ОГП взяли під варту -
Збагатилася на 160 млн: справу ексглави Хмельницької МСЕК передали до суду
Завершено слідство щодо колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро в понеділок, 27 жовтня.
“НАБУ і САП завершили досудове розслідування за підозрою колишньої голови Хмельницької МСЕК, ексдепутатки Хмельницької обласної ради, її чоловіка та сина”, – йдеться в повідомленні.
Слідство встановило, що керівниця Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, яка також є депутатом обласної ради, у 2020-2024 роках незаконно збагатилася на близько 160 млн гривень, залучивши до схеми свого чоловіка та сина.
Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого – за сприяння чоловіка – вивезла за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках.
Наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами слідства, після чого справу скерують до суду.
-
У Києві поліцейський вимагав $25 тисяч у бізнесмена
У Києві викрили і затримали співробітника Нацполіції, який вимагав 25 тисяч доларів за “кришування” нелегального бізнесу. Про це повідомили Київська обласна прокуратура і ДБР у понеділок, 27 жовтня.
Вказано, що мова йде про співробітника одного з центральних департаментів Нацполіції та його спільника.
“Правоохоронець пообіцяв бізнесмену за 25 тисяч доларів США не перешкоджати нелегальній торгівлі алкогольними напоями на Київщині та за окрему щомісячну плату гарантував, що правоохоронні органи не протидіятимуть його бізнесу”, – йдеться у повідомленні.
Посередника затримали під час передачі 25 тисяч доларів, як частини обумовленої суми. У свою чергу правоохоронець, дізнавшись про викриття, намагався втекти та змінював місце проживання, однак його теж затримали.
Наразі зловмисникам повідомили про підозру за статтею про одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі (ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України).
Обом обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави: 1 млн гривень – правоохоронцю та 2 млн гривень – посереднику. Досудове розслідування триває.
Дивіться фото: У Києві поліцейський вимагав $25 тисяч у бізнесмена
Раніше у Києві держслужбовець у Києві попався на схемі “списання” військовозобов’язаних за $36 тисяч. Також він забезпечував “клієнтам” зняття їх з розшуку та подальше бронювання.
Підбурювання до хабаря на $3,5 млн: прокурора ОГП взяли під варту -
На Донеччині військовий посадовець влаштував “заробіток” на переведеннях
У Донецькій області затримали посадовця військової частини, який вимагав гроші за допомогу у переведенні військовослужбовців до інших підрозділів. Він вимагав 7000 доларів за переведення і обіцяв допомогти з одноразовою виплатою у 1 мільйон гривень. Після отримання частини грошей його затримали і повідомили про підозру у корупції та одержанні хабара.
-
Окрема камера. Саркозі прибув до в’язниці
Колишньому президентові Франції Ніколя Саркозі було оголошено вирок у лівійській справі про іноземне фінансування виборчої кампанії, і його засудили до п’яти років ув’язнення. Саркозі прибув до в’язниці Санте в Парижі, де йому призначено провести свій термін. Він став першим екс-президентом Франції, якому призначено реальне ув’язнення. Саркозі визнаний винним у отриманні грошей від колишнього лівійського диктатора Муаммара Каддафі для фінансування своєї виборчої кампанії у 2007 році. Він заперечує свою вину та подав апеляцію на вирок. Саркозі буде утримуватися у спеціальному крилі в’язниці у одиночній камері, де матиме право на дві прогулянки на день. Він також може самостійно готувати їжу, матиме доступ до тюремної бібліотеки та може дивитися телевізор за плату. Інші ув’язнені не матимуть доступу до нього, щоб уникнути спроб фотографувати його. Адвокати Саркозі планують подати клопотання про його звільнення, але це може зайняти до двох місяців.
-
У Києві експатрульний вимагав хабар за фіктивне працевлаштування у виші
У вівторок, 21 жовтня, міська прокуратура повідомила про підозру колишньому патрульному поліцейському у хабарництві. 31-річний чоловік обіцяв працевлаштувати киянина до військового інституту за 10 000 доларів, щоб його захистили. Він використовував свої знання та зв’язки для цього. Зловмисника затримали, коли він отримав гроші. Тепер йому загрожує великий термін ув’язнення.
-
Уникнення мобілізації: на Тернопільщині викрили дев’ятьох ділків
У Тернопільській області було розкрито п’ять корупційних схем, пов’язаних з мобілізацією. Дев’ять осіб отримали повідомлення про підозру. Серед виявлених фактів було безпідставне бронювання військовозобов’язаних, отримання хабарів за фіктивне навчання, підроблення медичних довідок, вилучення з військового обліку та незаконне переправлення людей через кордон. Слідство показало, що двоє осіб організували незаконне переправлення через кордон за 11 000 євро. Інші двоє тернополян вимагали грошову винагороду за вплив на уповноважених військових, аби ті не переводили військовослужбовців на передову. Крім того, були виявлені випадки хабарництва у медичній сфері. Під час обшуків було вилучено значну суму грошей та іноземної валюти. Усього було вилучено 173 000 гривень, 35 000 доларів, 15 800 євро, 900 злотих та 60 фунтів стерлінгів. Триває слідство з приводу цих корупційних схем.
-
Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією
Згідно з результатами опитування КМІС, українське суспільство поступово починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду 2024 року. За даними опитування, станом на початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно намагається боротися з корупцією, але ще 40% респондентів вважають, що Україна залишається “безнадійно корумпованою”. Ці показники покращилися у порівнянні з попереднім роком. Тенденція до відновлення оптимізму помітна, але рівень довіри ще не досяг показників 2023 року. Вчені вважають, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців на поступки у війні, і це може вплинути на політичні рішення. За словами виконавчого директора КМІС, боротьба з корупцією є спільною справою держави та громадян.