Конституційна палата Верховного суду Венесуели постановила, що віцепрезидент Делсі Родрігес виконуватиме обов’язки президента країни на час відсутності Ніколаса Мадуро, якого напередодні затримали військові США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на рішення суду в неділю, 4 ічня.
Вказано, що Родрігес обійме “посаду президента Боліваріанської Республіки Венесуела з метою забезпечення адміністративної безперервності та всебічного захисту нації”.
У рішенні також зазначено, що суд обговорить це питання з метою “визначення правової бази, яка гарантуватиме безперервність функціонування держави, управління урядом та захист суверенітету в умовах вимушеної відсутності президента республіки”.
Раніше Делсі Родрігес заявила в ефірі державного телебачення, що у Венесуелі функціонує національний уряд, а Ніколас Мадуро залишається її єдиним законним президентом.
Ці твердження суперечать заявам президента США Дональда Трампа, який натякав, що Родрігес нібито склала присягу як президентка і висловила готовність співпрацювати зі Сполученими Штатами.
Як відомо, у ніч проти 3 січня США завдали ударів по столиці Венесуели Каракасу. У місті лунали вибухи. Згодом Трамп заявив, що США успішно провели масштабну операцію проти Венесуели, а Мадуро разом зі своєю дружиною був схоплений і вивезений з країни.
Позначка: Конституційний суд
-
У Венесуелі знайшли заміну для Мадуро
-
Стягнення зарплати через суд: КСУ дав роз’яснення щодо термінів
Велика палата Конституційного суду вирішила, що встановлення тримісячного терміну для звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших виплат відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю є неконституційним. Це рішення було ухвалене на підставі подання Верховного суду. Конституційний суд вважає, що обмеження терміну звернення до суду суперечить Конституції, оскільки порушує права працівників та ускладнює можливість захисту їхніх прав. Таким чином, частина перша статті 233 Кодексу, яка регулює цей термін, втрачає чинність. Раніше Верховний суд задовольнив скаргу чоловіка, якому відмовили у виїзді за кордон, і він вимагав відшкодування моральної шкоди в розмірі понад 300,7 мільярда гривень.
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Судді Конституційного суду України не змогли обрати голову під час спеціального засідання. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року, Конституційний суд втратив кворум для проведення засідань усіх його складів. Кворум відновився наприкінці червня, коли президент України призначив нового суддю. Однак у суді зараз є проблеми з проведенням засідань через відвод суддів у деяких справах. Добором нових суддів до Конституційного суду займається Дорадча група експертів, яка має оцінити кандидатів від Верховної Ради, президента та З’їзду суддів. В цьому році президент призначив двох суддів, але парламент ще не визначився зі своїми кандидатами. Також триває конкурс на посаду судді за квотою З’їзду суддів.
-
Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду
Президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду країни згідно зі своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого в Харкові та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Цим призначенням лише одна вакансія судді Конституційного Суду за квотою президента залишається вільною. Водночас ще залишаються дві вакансії за квотою Верховної Ради, які не були закриті.
-
Зеленський призначив суддю Конституційного суду
Президент Володимир Зеленський у п’ятницю, 27 червня, призначив суддею Конституційного суду Олександра Водяннікова. Про це свідчить відповідний указ на сайті глави держави.
“Призначити Водяннікова Олександра Юрійовича суддею Конституційного суду України”, – йдеться у документі.
Таким чином у КСУ кількість вакансій суддів, призначених за президентською квотою, зменшилася до двох.
Також залишаються незакритими по дві вакансії за квотою Верховної Ради та з’їзду суддів. -
В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів
Конституційний суд Румунії відхилив скаргу лідера Альянсу за Союз румунів Джордже Сіміона, що програв на виборах президента, про анулювання результатів голосування у другому турі – скаргу визнали необґрунтованою, рішення остаточне. Про це Коституційний суд повідомив на своєму сайті.
“На засіданні 22 травня 2025 року Конституційний Суд… обговорив клопотання про анулювання виборів на посаду президента Румунії у другому турі голосування 18 травня 2025 року, подане паном Джордже-Ніколае Сіміоном. Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив вимогу про скасування виборів як необґрунтовану”, –
Як відомо, на виборах президента Румунії 18 травня переміг проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан з результатом 53,60% голосів.
Сіміон спершу визнав свою поразку на виборах і привітав з перемогою свого суперника, але буцімто зробив це, “щоб уникнути кровопролиття”. Трохи згодом він все ж подав до Конституційного суду скаргу щодо анулювання результатів голосування.
Слід зауважити, що співзасновник Telegram Павло Дуров недавно заявив про начебто спроби французької розвідки вплинути на політичну ситуацію в Румунії.