Директор Департаменту промисловості КМДА Володимир Костіков отримав підозру через недостовірне декларування на суму 22 млн грн.
У щорічній декларації за 2023 рік директор зазначив 31 млн грн заощаджених коштів. За інформацією слідства, аналіз доходів показав, що насправді він міг заощадити не більше 9 млн грн — навіть з урахуванням усіх заробітків до роботи на державній службі.
Крім того, посадовець придбав квартиру вартістю 8,4 млн грн, автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz, а також інше майно. Незважаючи на значні витрати, сума “заощаджень” у декларації залишалася майже без змін.
Отже, до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 млн грн. За версією слідства, ці суми могли бути вказані для подальшої легалізації дорогих придбань. Прокурори Київської міської прокуратури повідомили посадовцю про підозру за ч. 2 ст. 366-2 ККУ.
У Києві правоохоронці оголосили про підозру директору Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА у недостовірному декларуванні на суму 22 млн грн.
Про це повідомив Офіс Генерального прокурора України.
Згідно з даними досудового розслідування, у декларації за 2023 рік фігурант вказав заощадження на суму 31 млн грн. Однак аналіз його доходів з моменту початку роботи на державній службі показує, що накопичити таку суму він не міг. При цьому за даний період він придбав квартиру вартістю 8,4 млн грн, автомобілі Infiniti FX37S за 400 тисяч грн і Mersedes Benz GL500 за 600 тисяч грн, а також інше рухоме майно.
Слідство встановило, що за час роботи на державній службі чиновник міг накопичити не більше 9 млн грн. На думку сторони обвинувачення, він вніс до декларації завідомо неправдиві відомості на суму 22 млн грн з метою подальшої легалізації дорогих покупок, здійснених у період державної служби.
За цими фактами слідчі поліції порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних даних до декларації посадової особи). Максимальне покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі на строк до двох років. Фігуранту вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Варто зазначити, що у 2025 році правоохоронні органи відкрили 465 кримінальних проваджень за ст. 366-2 та ще 137 справ за ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення). До судів першої інстанції для розгляду по суті направлено обвинувальні акти щодо 73 осіб за ст. 366-2 та 15 осіб за ст. 368-5 КК України. Досудове розслідування щодо решти кримінальних справ триває.
Недостовірне декларування іноді виявляють і серед депутатів. Наприклад, нещодавно правоохоронці повідомили про підозру депутату Ужгородської міської ради, який вказував недостовірні дані про свої доходи (13,8 млн грн) та незаконно легалізував активи на суму 11,5 млн грн. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Посадовець Київської міської державної адміністрації (КМДА) отримав підозру через незадекларовані корпоративні права підприємства за кордоном на 4 млн грн. Прокуратура не називає імені фігуранта, але ймовірніше йдеться про Цибу Володимира.
Як повідомляє Київська міська прокуратура, підозру отримав заступник директора Департаменту – начальник управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Ім’я посадовця правоохоронці не називають, але цю посаду обіймає Циба Володимир.
За даними слідства, він не вказав у декларації за 2024 рік відомості про корпоративні права підприємства на 4 млн грн. Воно здійснює господарську діяльність у Польщі.
Оголошення підозри фігуранту. Фото: прокуратура України
Прокуратура наголосила: “Дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ч. 1 ст. 366-2 КК України)”.
Циба Володимир
Що у декларації Циби Володимира
За даними документа за 2024 рік, посадовець має чималий перелік нерухомості, заощаджень та заробітку. З нерухомості у Циби є: земельна ділянка площею 600 м², квартири в Києві 51,1 м², 72,4 м², 43,7 м² та недобудована квартира в столиці на 43,1 м². Окрім того, він володіє двома авто: Volkswagen 2019 року за 1 061 015 грн та Volkswagen 2005 за 35 тисяч грн.
Квартири в декларації ЦибиНедобудована квартира в деклараціїЯкі авто у власності у Циби
Задекларував Циба у 2024 році лише два корпоративних права на підприємства в Україні. Вартість частки посадовця складає 495 300 грн та 12 000 грн. Заробив за 2024 рік Циба 548 014 грн. Готівкою він зберігає 250 000 грн, 20 000 доларів та 5 000 євро, є також інвестиція в будівництво на 1 312 207 грн.
Скільки заробив Циба у 2024Які заощадження має Циба Володимир
Що відомо про Цибу Володимира
Народився у 1970 році. Здобув вищу освіту у 2003 році у Київському національному торговельно-економічному університеті за спеціальністю економіста. Також має юридичну освіту.
З 1988 року по 2011 працював слюсарем, проходив військову службу та займав різні посади в торгівельній сфері. З 2011 по 2013 був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві. До 2021 був директором кількох компаній, а потім його призначили директором Департаменту — начальником управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу КМДА. Відомо, що Циба має сина та дружину.
Повідомлено про підозру посадовцю КМДА, який не вказав у декларації корпоративні права підприємства в Польщі на суму 4 млн гривень.
Виявлено, що чоловік навмисно не зазначив у декларації про майновий стан за 2024 рік дані про наявність у нього корпоративних прав підприємства зі статутним капіталом у 4 млн грн, яке веде господарську діяльність у Республіці Польща.
На даний момент підозрюваний уже звільнений з посади.
Повідомлено про підозру ексчиновнику Департаменту муніципальної безпеки КМДА у закупівлі будівельних матеріалів із збитками на суму 1,8 млн гривень.
Встановлено, що у листопаді 2023 року підозрюваний був відповідальним за процес закупівель у Департаменті муніципальної безпеки КМДА.
Під час придбання конструкційних матеріалів він не перевірив ціни та якість товарів і визнав переможцем тендеру компанію, яка запропонувала дошки, труби, цвяхи та бруси за цінами, значно вищими за ринкові.
У результаті цього Департамент муніципальної безпеки КМДА переплатив за ці матеріали 1,8 млн гривень.
Кримінальна справа оголила роль депутатів, посадовців КМДА та комунальників у схемах із захоплення столичної землі.
Понад рік тривало розслідування масштабної корупційної схеми незаконного заволодіння столичною землею, викритої НАБУ і САП в рамках операції “Чисте місто”. Масштабні обшуки, фіксація доказів і повідомлення про підозри топ-посадовцям КМДА, чинним та колишнім депутатам міської ради та комунальникам стали основою справи. 20 січня матеріали слідства були передані до суду.
Напередодні гучного процесу “Телеграф” згадав, хто є ключовими фігурантами справи, які підозри їм висунуто та хто реально опиниться на лаві підсудних.
“Туалетні схеми” в Києві: під сміттєзбірники виділяли ділянки на мільйони
Про т.зв. “туалетні схеми” до 6 лютого 2025 року – дня гучної операції “Чисте місто” з викриття організаторів і виконавців захоплення столичної землі – переважно говорили активісти, окремі депутати та журналісти. Зокрема, “Телеграф” на прикладі “кварталу Добровольського” на елітному Печерську розбирав, як приватна фірма претендувала на значну за площею ділянку під забудову як власник сміттєзбірника і чим це загрожує.
Правову кваліфікацію в рамках кримінального провадження аналогічні махінації з майном та землею отримали тільки рік тому. Тоді НАБУ і САП підтвердили: механізм незаконних правочинів з землею у столиці – “туалетні схеми” – діяв на чолі з бізнесменом, юристом і колишнім депутатом Київської міської ради Денисом Комарницьким ще з 2019 року і передбачав:
оформлення через підконтрольних осіб/фірми права власності на неіснуючі або примітивні споруди (сараї, вбиральні тощо);
подачу заяв на отримання права користування землею на підставі такої нерухомості;
передачу ділянок Київською міськрадою без аукціону під виглядом обслуговування таких “об’єктів”;
планування або реалізацію проєктів з комерційної забудови.
Вигляд злочинной групи за версією НАБУ
Серед яскравих прикладів таких оборудок – передача в оренду ТОВ “Смарт Пропертіз” понад 1 га землі на вул. Академіка Шалімова (колишня Героїв Севастополя), 23-В під будівництво ЖК із підземним паркінгом. Звісно, без конкурсу і на підставі права власності на будівлю площею в 138 разів меншою – всього лише 70 кв. м, яка існувала тільки на папері. Або відведення ділянки площею 0,09 га на вул. Адама Міцкевича, 1-А ТОВ “Кінгста” для розміщення об’єктів торгівлі. Претендувати на землю фірма змогла, нібито придбавши нежитлові приміщення та підвал. І такі випадки були непоодинокими.
Щодо загальної кількості епізодів, що вдалось довести в ході розслідування НАБУ та САП, а воно було завершено 20 січня 2026 року, інформація наразі відсутня. За даними антикорупційних органів випливає: лише за 2023-2024 “схемщики” незаконно вивели з власності тергромади землю, оцінену в 11,6 млн. грн, а планували ще “прибрати до рук” шість ділянок вартістю 83,7 млн грн, але не встигли через викриття. При цьому заробітки на махінаціях учасників злочинної групи очевидно були в рази вищими, про що свідчили результати обшуків. Зокрема в банківських скриньках фігурантів знайшлись стоси пачок готівки у різних валютах орієнтовною загальною вартістю понад чверть мільярда гривень.
Комарницький і після втечі може лишати за собою вплив на столичне майно
Масштаби зловживань на столичній землі, скоріш за все, будуть відкриті в ході судового розгляду гучної справи. Але особисто на лаві підсудних будуть присутні не всі дотичні до незаконних оборудок фігуранти. Адже троє з 9 осіб, яким оголошено про підозру, перебувають у розшуку. Про це повідомила САП на запит “Телеграфу”.
Наразі поки недоступний для українського правосуддя є головний у протизаконній схемі — 47-річний Денис Комарницький, якого називають “смотрящим” за Києвом. А також його помічниця Аліса Соболь та менеджерка Олена Богуславська, яких також розшукують правоохоронці.
Денис Комарницький
Хто такий: Комарницький двічі – з 2006 по 2011 рік – був депутатом Київської міської ради і соратником колишнього мера Леоніда Черновецького, а також неодноразово фігурував у гучних скандалах. Зокрема, ще за часів депутатства Комарницький підозрювався в нападі на адвоката, який нібито мав на нього компромат, а кілька років тому журналісти закидали йому контроль над фірмами, що отримують мільярдні тендери від комунальних підприємств столиці.
Роль у групі: Попри відсутність посади та депутатського мандату, наголошували в НАБУ, Комарницький в останні роки “здійснював значний вплив на процеси в Київській міській раді”. А саме “взяв під контроль весь процес передачі прав на земельні ділянки”. Завдяки керівній функції у протиправні схемі екс-депутату інкримінують найбільше статей у межах операції “Чисте місто”. Від створення та керівництва злочинною організацією (ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України), заволодіння чужим майном або спричинення збитків у великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України) до пропозиції/надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України), а також статей про участь у злочинній групі та реалізації незаконних правочинів. За кожну з них передбачені покарання у вигляді позбавлення або обмеження свободи, а також штрафи та конфіскація майна.
Запобіжний захід/статус: Як організатор “туалетних схем” Комарницький може максимально провести за гратами до 12 років та лишитися незаконного нажитого. Але за умови обвинувального вироку суду та можливості “фізично” дістатися до фігуранта. Адже Комарницький ще у березні 2025 року втік з України, а прикриттям при цьому стала камуфльована автівка з табличкою “200” (позначення при перевезенні полеглих на війні бійців). Відтоді він, вірогідно, перебуває у австрійській столиці Відні, принаймні, там його знаходили українські журналісти відразу після початку гучної історії.
Активність після скандалу: Згодом Комарницький на тривалий час зник з інформаційного простору України і повернувся нещодавно в контексті кадрових змін в корпорації “Київміськбуд”. За даними “Телеграфу”, екс-депутат встановив якщо не прямий контроль, то отримав відчутний вплив на процеси в компанії під час великої докапіталізації на 2,56 млрд грн. І все завдяки призначенню на посаду керівником Петра Пантелеєва – колишнього виконувача обов’язки першого заступника голови КМДА. Тобто ризики, що корупційні схеми, попри гучне викриття, можуть поширюватися і на інші сфери управління столичного майна, здається, лишаються.
Терентьєв і Марченко: як фігуранти “Чистого міста” паралізували роботу земельної комісії
Наступні ключові фігури у справі “Чисте місто” – депутати Київської ради Михайло Терентьєв (обирався від партії “Удар”) та Олена Марченко (від ВО “Батьківщина).
Хто такі: Терентьєв займався підприємницькою діяльністю у сфері нерухомості та землекористування, але саме робота його в міськраді стала найбільш помітною в кар’єрі, де він очолював постійну комісію з питань архітектури, містопланування та земельних відносин. З 2016 року був директором КП “Інженерний центр”.
Марченко працювала в КМДА на керівних посадах в будівельному блоці, зокрема очолювала Департамент державного архітектурно-будівельного контролю та була заступницею директора Департаменту з будівництва. У медіа її ім’я фігурувало в корупційних скандалах, пов’язаних із тиском на забудовників, позаплановими перевірками та сумнівними тендерами. На момент операції була входила до складу земельної комісії.
Роль у групі: Терентьєв використовував статус та повноваження для формування порядку денного “під інтереси” Комарницького та забезпечував “прохідну” кількість голосів. І це вилилось для нього в підозру в участі у злочинній організації та низці пов’язаних злочинів, а саме організації незаконних земельних правочинів та заволодіння чужим майном або завдання збитків (ч. 3 ст. 255 КК України, ч. 3 ст. 206, ч. 5 ст. 191 КК України). В аналогічному ключі оцінена і роль Марченко у протизаконний схемі.
Михайло Терентьєв та Олена Марченко
Запобіжні заходи: На час досудового розслідування Терентьєв і Марченко ненадовго опинялися в СІЗО за рішенням Вищого антикорупційного суду. Вихід на свободу під заставу коштував Терентьєву майже 20 млн грн., а Марченко – вдвічі більше – майже 50 млн. грн. Розмір застави свідчить, що слідство оцінює завдані збитки та роль фігурантів у протиправній схемі як особливо значні.
Активність після скандалу: Терентьєв відразу після початку скандалу втратив посаду очільника КП, але лишився, як і Марченко, з депутатським мандатом та членством в профільній комісії. Через це ухвалення земельних питань було фактично паралізовано, адже засідання голова тривалий час не скликав. Розблокувати розгляд проєктів рішень та заяв, що зібрались за місяці простою, намагалися колеги-фігурантів по міській раді різним способом. Леонід Ємець пропонував взагалі ліквідувати земельну комісію, а цього року разом з Дмитром Білоцерківцем та Вікторією Пташник хоча б виключити Терентьєва і Марченко з її складу. Та рішення наразі не ухвалено.
Марченко в останні місяці бере участь у засіданнях Київської міської ради, про що свідчать дані реєстрації депутатів. Почав з’являтися у стінах міськради і Терентьєв. Зокрема, у жовтні скликав засідання комісії, а у грудні “заглядав” на засідання регламентної комісії, де мало вирішуватися питання припинення його керівництва земельною комісією. За повідомленням Вікторії Пташник, коментувати справу Терентьєв відмовився, посилаючись на зобов’язання не розголошувати інформацію слідства.
Терентьєв (перший зліва) та Марченко (черверта зліва) в КМДА
А вже за кілька днів депутат під підозрою виходив до трибуни під час пленарного засідання разом із фракцією “Батьківщина” (серед депутатів була і Олена Марченко), що викликало питання щодо його подальшої політичної орієнтації. Адже депутатом він став від партії “Удар”, яка після вибуху скандалу відкликала мандат Терентьєва в Київраді. Щоправда, рішення було призупинено після звернення Терентьєва до суду.
Петро Оленич – “своя” людина у КМДА – зник з поля зору
Ще один фігурант, що стояв на верхівці схеми оборудок із землею і має постати перед судом, – Петро Оленич.
Хто такий: 43-річний Оленич – юрист за освітою, що працював як в державному секторі – Міністерстві юстиції, ДП “Державний центр земельного кадастру”, так і приватному – у компанії KDD Group N.V. З 2021 року був у команді Віталія Кличка як його заступник. Зона відповідальності – цифрова трансформація Києва, інформаційні технології, містобудування, архітектура і земельні питання.
Петро Оленич
Роль у групі: Завдяки одній з ключових посад в столичній адміністрації Оленич, за версією слідства, був не лише “виконавцем”, а й забезпечував безперебійне функціонування “туалетних схем”. Він підозрюється за тим самим блоком корупційних статей, що і Терентьєв та Марченко.
Запобіжний захід та статус: ВАКС так само відправляв Оленича під арешт і давав можливість вийти на волю, сплативши заставу. Щоб зібрати 15 млн грн родина нібито оформила кредит. Про це повідомляв екс-посадовець на свої сторінці у Facebook, та наголошував, що написав заяву про відсторонення з посади на період дії запобіжного заходу. Хоча на цьому і так наполягала САП. Та шеф Оленича – Кличко – підійшов до справи радикально і звільнив свого заступника з посади.
Пост Оленича у Facebook
Активність після скандалу: Після цього допису Оленич, який назвав необґрунтованою підозру в дотичності до незаконних схем, нічого більше не публікував і загалом зник з поля зору громадськості.
Яким чином комунальники долучились до корупційних схем
У справі “Чисте місто” правоохоронці безпосередньо пов’язали з корупційними схемами не тільки посадовців та депутатів, а й комунальні підприємства – “Спецжитлофонд” та “Київблагоустрій”.
Хто такі: Фігурантами справи стал Юрій Леонов – перший заступник директора КП “Спецжитлофонд” та Олексій Мушта – заступник керівника КП “Київблагоустрій”.
Юрій Леонов
Роль у групі: Через комунальників, з одного боку, збиралась інформація про комерційно привабливі ділянки, з іншого – відбувалися оформлення та перереєстрація прав на землю через оформлення підставних об’єктів тощо. Мушта навіть долучив до процесу родичів – цивільну дружину та вітчима, які стали засновниками ТОВ “Креймолт Фаст” та “Реносент Компані”. Ці компанії нібито володіли нежитловими приміщеннями по просп. Берестейскому, 117 та вул. Федора Кричевського, 5 і претендували на відведення кількох десятків соток землі.
Олексій Мушта
Запобіжний захід/статус: Леонова і Мушту через підозру у діях в складі організованої групи суд відправляв до СІЗО. Обидва, аби не чекати закінчення слідства за ґратами, внесли заставу: Леонов – 4,5 млн грн., Мушта – 7 млн грн. В рамках процесуальних дій до майна цих фігурантів застосовувася арешт. У випадку Мушти йшлося про вилучену під час обшуку валюту (31 тис. доларів та 2,3 тис. євро), а у Леонова – землю та будинок на Івано-Франківщині, а також дві квартири у Ірпені, одну у столиці, а ще автівки та кошти на рахунках як власному, так і дружини.
Активність після скандалу: Обидва – Леонов і Мушта – лишились посад в рамках “кадрової чистки” після оприлюднення результатів розслідування. З того часу заяв не робили і ніде “не світились”.
Серед останніх фігурантів гучної справи — колишній посадовець
Одним з останніх в вагон операції “Чисте місто” застрибнув ще один представник команди Кличка – Олександр Спасибко. Він отримав підозру у рамках розслідування тільки наприкінці грудня 2025 року. Про що повідомлялось на сторінці НАБУ.
Олександр Спасибко
Хто такий: Спасибко має юридичну освіту, працював в приватних компаніях, а з вересня 2014 року – у державному секторі. Спочатку, як помічник голови КМДА, згодом – як керівник Департаменту будівництва та житлового забезпечення, а з січня 2016 по грудень 2019 був заступником Кличка як голови КМДА з широким колом повноважень, переважно у будівельній сфері. З посади пішов за згодою сторін.
Роль у справі: За даними НАБУ, Спасибко разом з помічниками (один з них, за даними медіа, Роман Блюмін також отримав підозру у справі) оформлював на різних людей примарні будівлі, що нібито були зведені на початку 90-х. Потім цю нерухомість купували підконтрольні колишньому посадовцю ТОВки і подавали до Київської міськради заявки на отримання землі для обслуговування майна.
Аби “застолбити” деякі вільні ділянки, Спасибко разом з іншими учасниками організації навіть забудовули їх, а насправді встановлювали різні примітивні споруди, виготовляли техпаспорти та реєстрували право власності. Цікавість контролюючих органів та правоохоронців до такого самоуправства Спасибко “гасив” виплатами.
Запобіжний захід/статус: Спасибку повідомлено про підозру у пособництві двом незакінченим замахам на заволодіння комунальною землею (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України). ВАКС обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді арешту із застосуванням застави у 35 млн грн. Наразі невідомо, чи була вона внесена. Медіа повідомляли, що Спасибко за період повномасштабної війни до двох десятків раз виїжджав за межі України завдяки інвалідності дитини.
Активність після скандалу: Після появи інформації щодо причетності до “туалетних схем” Спасибко не виходив з жодними заявами чи повідомленнями
Справа “Чисте місто” масштабна і заплутана, і до крапки в ній ще далеко. Адже викриття основних фігурантів не означає її завершення: НАБУ і САП в повідомленні про фінал розслідування заявили: продовжать дослідження інших можливих епізодів махінацій в земельній сфері. Це означає, що нові підозри та епізоди можуть бути оголошені вже в ході судового розгляду. Зокрема, за даними джерел нашого видання, до фігурантів може долучитися колишній секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.
Правоохоронці повідомили про підозру посадовцям Київської міської державної адміністрації (КМДА) та керівникам комунальних підприємств – їх підозрюють у розтраті під час ремонту вул. Кирилівської у Києві 4,5 млн грн.
“За процесуального керівництва Київської міської прокуратури та Подільської окружної прокуратури міста Києва чинним та колишній посадовцям КМДА повідомлено про підозру у розтраті бюджетних грошей, вчиненій у складі організованої групи”, – йдеться у повідомленні прокуратури у телеграм-каналі у середу.
Встановлено, що до виконання ремонту вул. Кирилівської, що у Подільському районі Києва, згідно з документами, залучались працівники комунальних підприємств з інших районів, яким одночасно нараховували заробітну плату за основним місцем роботи (де вони фактично були відсутні), та за роботу у Подільському районі.
Попри це, з травня до листопада 2024 року відповідним працівникам нарахували та сплатили понад 3,1 млн грн заробітної плати. Керівники КП підписували та затверджували такі табелі, підтверджуючи недостовірні відомості та надаючи їм офіційного статусу.
Крім того, встановлено завищення обсягів використаного асфальтобетону на 276 тон, а також його якість була нижча. Тут сума збитків становить майже 1,4 млн грн.
Підозри у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та у службовому підробленні вчиненому організованою групою (ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК) вручено колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, начальнику одного з управлінь Департаменту транспортної інфраструктури, в.о. начальника ШЕУ Подільського району, головному інженеру ШЕУ Подільського району.
Повідомлено про підозру групі осіб, включно з посадовцем КМДА, які незаконно приватизували комунальну нерухомість площею понад 575 кв. м у Солом’янському районі Києва.
Групі осіб, серед яких перший заступник директора Департаменту комунальної власності міста Києва КМДА, висунуто підозру у незаконній приватизації комунальних нежитлових приміщень загальною площею понад 575 кв. м.
Згідно з умовами договорів оренди, орендар зобов’язаний проводити поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію чи зарахування таких робіт як невід’ємних поліпшень.
Проте у 2018 році директор товариства розробила злочинну схему незаконної приватизації нерухомості. Товариство нібито витратило на ремонтні роботи (так звані невід’ємні поліпшення) близько 1,9 млн гривень. Це, за їхніми твердженнями, давало право на викуп майна відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Однак встановлено, що значна частина робіт, вказаних у кошторисах та актах, була виконана раніше як звичайний поточний ремонт або взагалі не проводилася.
Як результат, у 2020 році приміщення було включено до списку об’єктів малої приватизації та продано товариству шляхом викупу за майже 7,5 млн грн. Також з’ясовано, що орендар витратив на так звані невід’ємні поліпшення, які дозволяли приватизацію, лише 75 тис. гривень, а не 1,9 млн гривень.
Пост Оленича у Facebook
