Ціни на нафту увечері в четвер, 26 лютого, знизилися на 95 центів після найбільшого за три роки зростання запасів сирої нафти у США, повідомляє Reuters.
Агентство зазначає, що ознаки слабкості на фізичному ринку нафти створили додатковий тиск, тоді як трейдери оцінювали перебіг переговорів між США та Іраном.
Ф’ючерси на Brent подешевшали на 95 центів, або на 1,3%, до 69,90 долара за барель. Ф’ючерси на West Texas Intermediate втратили 1,06 долара, або 1,6%, і опустилися до 64,36 долара.
Запаси сирої нафти у США минулого тижня зросли на 16 млн барелів, про що свідчать дані Управління енергетичної інформації США, оприлюднені в середу.
За словами аналітика UBS Джованні Стауново, на ціни також тисне слабкість фізичного ринку нафти в Північному морі. Він додав, що ринки зосередяться на результаті третього раунду переговорів США та Ірану, який відбувається в четвер.
Оман, який виступає посередником, висловив сподівання, що Іран і Сполучені Штати зможуть просунутися в переговорах щодо ядерної суперечки в четвер після обміну “позитивними та творчими ідеями”. Водночас високопосадовець Ірану заявив, що переговори були “серйозними”.
Фізичний ринок Північного моря є базою для ф’ючерсного контракту Brent. Ціни на Brent зросли приблизно на 15% від початку року, оскільки ризик можливого військового конфлікту між США та Іраном переважив очікування профіциту пропозиції.
Позначка: Іран
Іран на переговорах відхилив усі вимоги США – ЗМІ
Переговори між США та Іраном, які у четвер, 26 лютого, відбулися у Женеві, завершилися без досягнення угоди. Про це повідомляє WSJ, зазначаючи, що позиції сторін далекі від згоди щодо ключових питань.
Зазначається, що американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер висунули жорсткі вимоги щодо іранської ядерної програми, перебуваючи під тиском прихильників жорсткої лінії в адміністрації та республіканців у Конгресі, які не хочуть погоджуватися на угоду, яку можуть розкритикувати як м’яку.
За словами офіційних осіб, американські представники мали ясно дати зрозуміти, що Іран повинен демонтувати три свої основні ядерні об’єкти – у Фордо, Натанзі та Ісфахані – і передати весь збагачений уран США.
Очікувалося також, що вони підтвердять, що будь-яка ядерна угода має діяти вічно і не припиняти свою дію, як це було з ядерною угодою, укладеною при адміністрації Обами.
Тегерану важко прийняти ці вимоги, оскільки обидві сторони шукають дипломатичну альтернативу удару США. Трамп пригрозив військовими діями, якщо угоди не буде досягнуто, і зосередив сили поблизу країни, до складу яких входять два авіаносці, а також безліч сучасних бойових літаків, есмінців та засобів протиракетної оборони.
Іран попередив, що будь-який напад, яким би обмеженим він не був, буде розглядатися як привід для повномасштабного удару у відповідь.
Кілька днів тому повідомлялося, що Іран заявив про готовність піти на поступки щодо своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій і визнання свого права на збагачення урану.
Підготовка до вчорашньої війни: що буде після удару Трампа по Ірану
Спроба вхопити жар чужими руками Станом на 26 лютого 2026 року США суттєво збільшили військову присутність у Середземному морі і на Близькому Сході. Зокрема, до регіону прибула ударна авіаносна група (USS Gerald R. Ford), що значно посилює здатність Пентагону здійснювати повітряні операції проти Ірану чи його об’єктів, якщо буде наказ.
Останні повідомлення також підтверджують розгортання американських бойових винищувачів F-22 в Ізраїлі. Це перший подібний крок, що значно розширює оперативні можливості США, зокрема щодо можливості реагувати швидко у разі загострення, пише The Wall Street Journal.
Правда, це не є автоматичним сигналом до початку удару, але військова логістика й розташування сил вказують на готовність та планування можливих дій у разі військової ескалації.
Водночас, за даними Reuters, формально рішення про початок кампанії ще не прийнято остаточно: воно лишається компетенцією президента США й радників із нацбезпеки. Поки ж американське військове командування формує кілька сценаріїв ударів.
За повідомленнями світових ЗМІ, по-перше, це обмежені тактичні авіаудари. Цей сценарій пропонується як найімовірніший на початковому етапі, за умови провалу дипломатії та неврегульованості ядерної угоди. Йдеться про удари по конкретних військових обʼєктах, ракетних базах, складах боєприпасів та інфраструктурі ПРО Ірану, щоб підірвати його здатність загрожувати регіону, але уникнути широкомасштабної війни. Такий варіант дає змогу обмежити масштаби конфлікту й зосередитися на військових цілях, що безпосередньо пов’язані з ядерною та ракетною програмами.
По-друге, деякі американські посадовці та джерела вказують, що розглядається й удар по стратегічних лідерах Ірану або ключових командних вузлах, щоб дезорганізувати управління режимом. Це не обов’язково означає усунення конкретних осіб, але може бути частиною більш широкої операції з розвалу командної структури силових органів. Такі плани є далеко за межами початкового тактичного удару і передбачають значніше загострення, але й вони згадуються у стратегічних обговореннях.
По-третє, плануються комбіновані операції із знищенням військових і технічних можливостей. Цей сценарій пов’язаний зі спільними діями різних видів сил: удари авіації по обʼєктах виробництва важкого озброєння, руйнування обʼєктів, що підтримують балістичні ракети, кібероперації для порушення іранських військових комунікацій, спроби блокування поставок матеріалів, що підтримують військову інфраструктуру.
Такі сценарії мають на меті не лише тактичне ослаблення, а й довгострокове підривання воєнного потенціалу Ірану без прямого вступу США у наземну операцію.
Втім американські офіційні джерела (у тому числі преса з посиланням на високопосадовців) не виключають і сценарію, де військові удари використовуються як трамплін для повернення до переговорів чи примусу Ірану до жорстких умов у ядерних обговореннях. Це можуть бути символічні чи обмежені атаки, без широкомасштабної ескалації, але вони встановлюють чітку “червону лінію”.
Однак не виключений і той варіант (його адміністрація Трампа вважає політично вигіднішим), коли перший удар по Ірану завдав би Ізраїль, а той би відповів, і тоді вже США би втрутилися – про це у середу, 25 лютого, пише Politico. “В адміністрації вважають, що з політичної точки зору буде набагато вигідніше, якщо ізраїльтяни підуть першими і самостійно, а іранці відреагують на нас, даючи нам більше підстав для дій”, – наголошує джерело Politico. Розрахунок полягає у тому, що американське суспільство легше сприйме цю війну, якщо США або їхній союзник стануть жертвою атаки. Така маніпуляція, вочевидь, пояснюється наближенням проміжних виборів до Конгресу восени цього року.
При цьому NYT вважає, що дешевого та швидкого сценарію проведення військової операції з боку США проти керівництва Ірану немає. Прогнозується, що Штати можуть зазнати тяжких втрат, якщо очільник Білого дому наважиться на цей крок. На думку експертів, атака на Іран стане значно складнішою, аніж операція у Венесуелі. Більше того, це може потенційно затягнути США у тривалий конфлікт. Хто готує Іран до війни Водночас, за даними джерел The Wall Street Journal, Іран після недавнього раунду переговорів взяв два тижні, аби підготувати свої пропозиції США. Іранський міністр закордонних справ Аббас Аракчі навіть заявив про “порозуміння з ключових питань”, та одразу ж обмовився: це не означає швидкої домовленості.
Але не факт, що ці два тижні йому дали. Віцепрезидент США Джей Ді Венс коментує ситуацію без зайвих реверансів: Іран, мовляв, не готовий визнати “червоні лінії” Трампа: повна відмова від збагачення урану, обмеження ракетної програми, припинення підтримки регіональних проксі.
У відповідь Тегеран тягне час, натомість, активно комунікуючи з іншими ланками світової “вісі зла”, пише у свої колонці для NV командир 429 окремого полку безпілотних систем Ахіллес, депутат Київської міської ради, радник оборонного комітету ВР Юрій Федоренко.
І дійсно, Іран уклав таємну угоду з Росією на суму 500 млн євро про придбання тисяч сучасних переносних ракетних комплексів Верба (переносна ракета з інфрачервоним наведенням, здатна вражати крилаті ракети, низьколітаючі літаки та безпілотник) та 2500 ракет 9М336 – у рамках програми відновлення системи ППО, зруйнованої під час минулорічної війни з Ізраїлем, повідомляє Financial Times. Окрім цього, угода включає 500 приладів нічного бачення Mowgli-2 для відстеження літаків та інших цілей у темряві.
Окрім того, Іран близький до укладення угоди з Китаєм про закупівлю надзвукових протикорабельних крилатих ракет, повідомляє Reuters з посиланням на джерела. За словами співрозмовників агентства, угода щодо закупівлі Іраном китайських ракет CM-302 (дальність польоту близько 290 кілометрів, призначені для обходу корабельної оборони) вже близька до завершення. Проте вони зазначили, що дата поставки ще не узгоджена. “Якщо Іран отримає надзвукові ракети для атак на кораблі в цьому районі, це повністю змінить ситуацію. Ці ракети дуже важко перехопити”, – відзначає Денні Цитринович з ізраїльського аналітичного центру Інститут національної безпеки. Вірогідно, всі ці фактори побічно впливають і на ізраїльську дипломатію щодо України. Нагадаємо, 4 лютого 2026 року Ізраїль вперше підтримав резолюцію Генасамблеї ООН, котра закликає до досягнення “справедливого та міцного світу”, заснованого на засадах суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів. Таким чином, вперше опинившись у різних списках голосування зі свої основним стратегічним союзником, США.
Втім це не єдиний вплив американо-іранського загострення на Україну. Бо ціни на нафту зранку 25 лютого коливалися поблизу семимісячного максимуму, повідомляє Reuters. За даними порталу investing, станом на 10:22 за київським часом вартість нафти марки Brent зросла на 21 цент – до 70,79 доларів за барель. Ф’ючерси на WTI подорожчали на 23 центи – до 65,86 долара за “бочку”. Таким чином, “чорне золото” прямує до рекорду у 2026 році, що додає агресивній Росії коштів на війну та допомагає їй витягнути з прірви тонучий бюджет. “Ця невизначеність означає, що ринок продовжуватиме враховувати велику премію за ризик і залишатиметься чутливим до будь-яких нових подій”, – попередили про подальший розвиток подій аналітики ING з питань сировинних товарів. Ірина Носальська
Іран втрачає частку нафтового ринку Китаю через високі знижки Росії – ЗМІ
Китай залишився головним покупцем нафти у двох постачальників, що перебувають під жорсткими санкціями, – Росії та Ірану. Щоб схилити переробників обирати саме їхню сировину, постачальникам доводиться знижувати ціни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трейдерів, обізнаних із угодами.
Знижки з боку Росії виявилися більшими, через що вона наразі витісняє Іран.
Сорт Urals, який раніше купувала передусім Індія, тепер у китайських портах продається зі знижкою $12 за барель від ціни еталонної марки Brent. У січні знижка становила $10. Іран збільшив свою знижку до $11 за барель із $8-9 у грудні.
У результаті середньодобові обсяги доставки російської нафти до китайських портів зросли до 2,09 млн барелів за перші 18 днів лютого. Це приблизно на 20% більше, ніж у січні, і на 50% більше, ніж у грудні. Іранські постачання, за даними Kpler, з початку року становили 1,2 млн барелів: більш-менш на цьому рівні вони тримаються третій місяць, але виявилися на 12% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року.
Великі державні нафтопереробні компанії Китаю традиційно уникали іранської нафти, а нині переважно відмовилися й від торгівлі з Росією. Аналітик Energy Aspects Цзянань Сунь відзначає накопичення санкційних барелів як у наземних, так і в морських сховищах Китаю: “Приватні китайські НПЗ не можуть приймати більше, бо їхні потужності, очевидно, вичерпані”.
У результаті зростають обсяги нафти, яку Іран і Росія змушені тримати в морі, використовуючи танкери як плавучі сховища. Обсяг російської нафти в них із грудня утримується на рівні близько 140 млн барелів. Це приблизно на 60 млн (65%) більше, ніж наприкінці серпня, коли США подвоїли імпортні мита для Індії, вимагаючи відмовитися від російської нафти.
Тим часом, Індія продовжує скорочувати закупівлі у Росії, а з січня імпорт може впасти на 40% до 600 тис. барелів на добу, передбачають аналітики.
США в ООН звинуватили низку країн у підтримці війни РФ проти України
На засіданні Ради Безпеки ООН заступниця постпреда США Теммі Брюс закликала країни припинити підтримку Росії, що дає їй змогу продовжувати війну проти України. Про це в середу, 25 лютого, повідомляє Укрінформ.
Як зазначає видання, під час виступу Брюс наголосила на ролі Китаю, Північної Кореї, Ірану та Куби у допомозі Росії.
“Майте на увазі, президент (Дональд) Трамп прагне миру, і його дії, публічні заяви та місія глобального лідера чітко показують його рішучість припинити різанину”, – зазначила Брюс, додавши, “що однією з причин, через яку конфлікт і далі загострюється, попри приголомшливі втрати, які вже несе Росія, вона продовжує отримувати підтримку від третіх країн”.
Вона зазначила, що Китай залишається ключовим постачальником для російської військової промисловості і повинен негайно припинити експорт товарів подвійного призначення та купівлю російської нафти, якщо зацікавлений у мирі.
Крім того, за її словами, Північна Корея постачає Росії боєприпаси, балістичні ракети та направляє своїх військових на фронт. Іран забезпечує Росію дронами та технологіями для їх виробництва. Куба також укладає нові оборонні угоди з Росією та Білоруссю і постачає військових фахівців.
“Сполучені Штати закликають усі держави-члени ООН припинити будь-яку підтримку, що дає змогу продовжувати цю жахливу війну, яка завдає руйнівної шкоди людям і загрожує миру та безпеці у світі”, – підкреслила вона.
Водночас вона наголосила на необхідності дипломатичного вирішення конфлікту за участю обох сторін.
“Військова сила ніколи не вирішить цей конфлікт. Лише дипломатичне рішення, погоджене обома сторонами, може це зробити”, – сказала вона.
Як раніше повідомлялося, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію “Підтримка тривалого миру в Україні”. Цей документ закликає до негайного припинення бойових дій і підтверджує важливість дотримання суверенітету та територіальної цілісності України. Під час остаточного голосування США утрималися.
США не вдалося змінити текст резолюції ООН про мир в Україні
США затримали підсанкційний танкер
Військові Пентагону втретє за місяць захопили в Індійському океані нафтовий танкер через порушення санкцій, запроваджених адміністрацією США. Судно Bertha, який ходить під прапором Островів Кука, підпадає під санкції, запроваджені в січні 2020 року через перевезення іранської та венесуельської нафти. Про це Пентагон повідомив в X.
Американські військові відстежили судно з вод Карибського моря і здійснили перехоплення поблизу Мальдівських островів.
“Протягом ночі американські війська здійснили перехоплення на борт судна Bertha, яке охоплювало право на відвідування, морське перехоплення та висадку на нього без інцидентів у зоні відповідальності INDOPACOM.
Судно діяло всупереч встановленому президентом Трампом карантину для суден, на які поширюються санкції, у Карибському басейні, та намагалося ухилитися від нього”, – повідомили в Міністерстві оборони США.
Це вже третє подібне затримання танкерів за лютий.
Three boats ran and now all three have been captured.Overnight, U.S. forces conducted a right-of-visit, maritime interdiction and boarding of the Bertha without incident in the INDOPACOM area of responsibility. The vessel was operating in defiance of President Trump’s… pic.twitter.com/YoHlb9v54p— Department of War 🇺🇸 (@DeptofWar) February 24, 2026 Як ми вже писали, на початку лютого Індія затримала три танкери “тіньового флоту”. Ці кораблі “перевозили нафту з регіонів, де тривають збройні конфлікти”, а також здійснювали перевалку нафти з судна на судно у відкритому морі, повідомили військові Індії.
США перехопили танкер в Індійському океані
Іран сигналізує США про готовність до поступок – ЗМІ
Іран заявив про готовність піти на поступки щодо своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій і визнання свого права на збагачення урану. Таким чином, Тегеран має намір запобігти атаці США, повідомляє у неділю, 22 лютого, Reuters.
Агентство цитує високопоставленого іранського чиновника, який заявив, що після двох раундів переговорів обидві сторони, як і раніше, розходяться в думках, навіть у питаннях масштабів і послідовності послаблення жорстких санкцій США.
Але Reuters уперше відзначає той факт, що Іран пропонує нові поступки після завершення переговорів минулого тижня, коли сторони, здавалося, сильно розходилися в думках і наближалися до військового конфлікту.
Аналітики вважають, що цей крок свідчить про спробу Тегерана зберегти дипломатичні відносини і запобігти великому удару США.
За словами офіційного представника, Тегеран всерйоз розгляне варіант, за якого половину найбільш збагаченого урану відправлять за кордон, а іншу частину розбавлять.
Ба більше, країна братиме участь у створенні регіонального консорціуму зі збагачення урану – це ідея, яку періодично піднімали під час дипломатичних переговорів, пов’язаних з Іраном.
Але чиновник пояснив, що Тегеран піде на це в обмін на визнання США права Ірану на “мирне збагачення урану” в рамках угоди, яка також включатиме скасування економічних санкцій.
Крім цього, Іран запропонував американським компаніям можливість брати участь як підрядники у великих іранських нафтогазових галузях у межах переговорів щодо врегулювання багаторічної суперечки про ядерну діяльність Тегерана.
“У рамках обговорюваного економічного пакета Сполученим Штатам також було запропоновано можливості для серйозних інвестицій і отримання відчутних економічних інтересів у нафтовій промисловості Ірану”, – заявив чиновник.
Він додав, що останні переговори підкреслили розбіжності між двома сторонами, зазначив, що “можливість досягнення проміжної угоди існує”, оскільки переговори тривають.
“Останній раунд переговорів показав, що уявлення США щодо масштабів і механізму зняття санкцій відрізняються від вимог Ірану. Обом сторонам необхідно узгодити логічний графік скасування санкцій. Цей план дій має бути розумним і ґрунтуватися на взаємних інтересах”, – резюмував чиновник.
Тим часом глава МЗС Ірану Аббаса Арагчі в неділю заявив, що очікує на зустріч зі спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом у Женеві в четвер. Він додав, що ще існує “хороший шанс” на дипломатичне рішення.
Іран посилив ППО завдяки Росії – ЗМІ
Іран уклав з Росією секретний контракт на постачання 500 переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК) Верба та 2500 ракет 9М336 до них загальною вартістю близько 500 млн євро. Про це у неділю, 22 лютого, повідомила газета Financial Times з посиланням на російські документи і джерела, які знайомі з деталями угоди.
Стверджється, що угода була підписана у Москві у грудні 2025 року. Постачання за контрактом на 495 млн євро заплановано у три етапи – з 2027 по 2029 рік. Один із співрозмовників видання припустив, що частина комплексів могла бути передана Тегерану достроково.
ПЗРК Верба - один з найбільш сучасних російських переносних зенітних комплексів з інфрачервоним наведенням. Він призначений для ураження крилатих ракет, літаків, що низько летять, і дронів. Такі комплекси можуть використовуватися мобільними розрахунками без розгортання радіолокаційної інфраструктури.
За даними видання, Іран направив офіційний запит на постачання в липні минулого року – невдовзі після завершення 12-денного конфлікту з Ізраїлем, під час якого США приєдналися до ударів по трьох ключових ядерних об’єктах країни. Тоді іранська інтегрована система ППО була серйозно ослаблена, що дозволило ізраїльським ВПС досягти переваги в повітрі над значною частиною території країни.
Контракт укладено між Рособоронекспортом та московським представництвом Міністерства оборони та логістики збройних сил Ірану (MODAFL). За інформацією видання, ракети продаються по 170 тис. євро за одиницю, а пускові установки по 40 тис. євро. До угоди також входять 500 приладів нічного бачення Мауглі-2.
Посол Ірану в Москві Казем Джалалі побічно підтвердив реалізацію військових угод, заявивши державному телебаченню: “Ми вже кілька років підписуємо серйозні військові та оборонні угоди з Росією. Можу лише сказати, що ці літаки демонструють виконання цих угод”, – коментуючи нещодавні рейси Іл-76 з Росії до Ірану.
Кремль та Рособоронекспорт відмовилися від коментарів. Іранське посольство у Лондоні не відповіло на запит газети.
За оцінкою директора Центру аналізу стратегій і технологій Руслана Пухова, постачання Верби дозволить посилити іранську ППО без істотних збитків для російських запасів. На його думку, ПЗРК можуть створити ризики для потенційної операції США та Ізраїлю проти Ірану із застосуванням гелікоптерів та авіації.
Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розглядає сценарії дій проти Ірану, серед яких йде обговорення ліквідації верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та його сина Моджтаби, якого вважають можливим спадкоємцем.
Також повідомлялося, що Трамп розглядає можливість здійснення обмежених ударів по Ірану з метою створення додаткового тиску для досягнення ядерної угоди.
В Ірані студенти вийшли на акції протесту
У кількох іранських містах студенти провели нові мітинги на кампусах на 40-й день з моменту убивства людей під час січневих протестів у країні. Про це у суботу, 21 лютого, повідомило опозиційне медіа Iran International.
Зазначається, що студенти Тегеранського технологічного університету Шаріфа зібралися, щоб провести акцію протесту і скандували “свобода”.
Згодом медіа повідомило, що після того, як “Басідж” (парамілітарна організація іранського режиму) напала на демонстрантів, у цьому виші спалахнули сутички.
На відеозаписах показано, як студенти вигукують “Безсоромні, безсоромні” і “Смерть [главі режиму] Хаменеї”, а деякі з учасників скандують “Хай живе шах!”.
Також на мітинг вийшли студенти у Технологічному університеті імені Аміра Кабіра, а студенти факультету психології університету Бехешті влаштували сидячий страйк. У Мешхеді ж протестували студенти медичного університету:
Тим часом у місті Абданан на заході країни, епіцентрі протестів, мітингарі вигукували “Смерть Хаменеї” і “Смерть диктатору” після арешту вчителя-активіста, передає Reuters з посиланням на правозахисну групу Hengaw і дописи у соцмережах. Переглянути цей допис в Instagram
У Трампа розглядають варіант ліквідації лідера Ірану та його сина – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа розглядає сценарії дій проти Ірану, серед яких йде обговорення ліквідації верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та його сина Моджтаби, якого вважають можливим спадкоємцем. Про це повідомляє портал Axios з посиланням на джерела в американському уряді.
“Пентагон представив президенту Трампу численні варіанти, у них є щось для кожного сценарію. Один з них передбачає ліквідацію аятоли, його сина та мулл”, – сказав співрозмовник видання, маючи на увазі верховного лідера Ірану.
Серед інших варіантів також говориться про можливу угоду, яка залишила б Ірану можливість збагачення урану на символічному рівні за умови впровадження гарантій, що виключають будь-яку перспективу створення ядерної зброї.
Водночас адміністрація шукає компромісні рішення для дипломатичного вирішення ситуації. За словами високопоставленого представника США, президент Трамп може погодитися лише на угоду, яку буде вигідно представити в політичному контексті вдома. Однак американська сторона вимагає пропозицію від Ірану, яка буде беззаперечною.
“Якщо Іран не скористається шансом і продовжить політичні ігри, терпіння швидко вичерпається”, – зазначив чиновник.
Хоча деякі помічники радять Трампу бути терплячим, стверджуючи, що його тиск на режим у Тегерані посилюватиметься зі зростанням військової потужності США на Близькому Сході. Проте навіть деякі із найближчих радників американського президента визнають, що не знають, коли та що саме він вирішить зробити.
“Президент ще не прийняв рішення завдати удару. Він може ніколи цього не зробити, а може прокинутись завтра і сказати: “Ось і все”, – сказав один зі співрозмовників Axios.
ЗМІ продовжують аналізувати й спекулювати довкола намірів Дональда Трампа щодо Ірану, та лише він сам визначає межі своїх дій, підсумував чиновник Білого дому.
Раніше повідомлялося, що Трамп розглядає можливість здійснення обмежених ударів по Ірану з метою створення додаткового тиску для досягнення ядерної угоди.
Американський атомний авіаносець з’явився в Середземному морі