Туристи більше не хочуть їхати в США через Трампа

Міжнародний туристичний потік у США помітно скоротився в перший рік другої каденції президента Дональда Трампа. Неприйняття іноземців, суворий контроль на кордонах і мита знижують привабливість країни. Про це свідчать дані американського урядового органу International Trade Administration.
У 2025 році до Штатів приїхало на 4,2% іноземців менше, ніж роком раніше. Для США таке зниження означає втрату доходів 50 мільярдів доларів.
Це перше падіння з часів ковидної пандемії. Рівночасно з американськими показниками у всьому світі фіксують туристичний бум: ООН повідомляє про зростання турпотоків на 4%.
Причиною цього падіння є політика Дональда Трампа: заборони на в’їзд громадян більш ніж дюжини країн, призупинення видачі віз для 75 держав, таких як Бразилія та Таїланд, посилення перевірок на кордоні.
Особливо сильно реагують сусіди: канадці тепер їдуть у США на 10,2% рідше.
Європа та Близький Схід теж відвертаються від Штатів: мінус 3,1% та мінус 3% відвідувачів відповідно. З Ір.ландії, Норвегії та Німеччини стали приїжджати навіть на 20% менше.
На тлі цих змін знизилися доходи готелів та авіакомпаній. Навіть концерн Disney скаржиться на зменшення кількості іноземних відвідувачів у своїх американських парках розваг.
Туристична галузь покладає надії на чемпіонат світу з футболу 2026 року, але аналітик Bank of America Шон Келлі чекає “слабкий” попит..
Раніше Дональд Трамп опинився в епіцентрі скандалу через відеоролик, опублікований в його соцмережах. У відео Барак Обама та його дружина Мішель були зображені у формі приматів, що викликало хвилю критики. Попри заклики, зокрема й від членів його партії, до публічних вибачень, Трамп категорично відмовився це зробити, вказуючи на відповідальність одного з підлеглих.
Трамп образив спортсмена, який критикував США

У Раді оцінили обсяг тіньової економіки в Україні

Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.

Гетманцев: Обсяг тіньової економіки в Україні перевищує трильйон гривень

Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.

Ціни на арабіку впали на тлі очікування рекордного врожаю у Бразилії

Ціни на каву знизилися на біржі на тлі очікувань високого врожаю в Бразилії – найбільшому постачальнику кави у світі. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на арабіку за результатами торгів у Нью-Йорку напередодні подешевшали на 0,2% – до $3,0785 за фунт, що стало мінімальним рівнем за минулі п’ять місяців.

Новий урожай кави у Бразилії, збір якого розпочнеться вже за кілька місяців, може досягти рекордних 75,8 млн мішків, наводить агентство прогноз компанії EISA. Вага одного мішка становить 60 кг.

Згідно з оцінкою EISA, врожай кави сорту арабіка становитиме 48 млн мішків, робусти – 27,8 млн мішків.

Нагадаємо, ціни на какао у Нью-Йорку впали нижче $4 тис. за тонну вперше з 2023 року, частково знівелювавши стрімке зростання, котре раніше створювало проблеми для шоколадної індустрії.
Індекс Еспресо: як змінилася ціна чашки кави в Україні

В бюджеті регіонів РФ утворилася рекордна “дірка” – ЗМІ

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.

В бюджет регіонів РФ утворилася найбільша за всю історію “дірка”

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.

Резерви України уп’яте оновили історичний рекорд

Міжнародні резерви України у січні 2025 року зросли на 0,6% порівняно з груднем і станом на 1 лютого становили $57,7 млрд. Про це повідомляє Національний банк України. Загалом динаміку резервів у січні визначала низка чинників, зазначає регулятор.
По-перше, це надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу. На валютні рахунки уряду в Нацбанку в січні надійшло понад 3,1млрд дол. через рахунки Світового банку.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 млн дол., у тому числі 233,9 млн дол. – обслуговування та погашення ОЗДП та 76,8 млн дол. – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ 171,6 млн дол.
По-друге, це операції Нацбанку на валютному ринку України.
У січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 20,7%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку понад 3,7 млрд дол.
По-третє, це переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). У січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на понад 1,4 млрд дол.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 6 місяців майбутнього імпорту”, – заявили у НБУ.

Путіна попереджають про економічну кризу до літа – ЗМІ

У найближчі місяці в Росії може вибухнути економічна криза. Про це російського диктатора попередили чиновники фінансового блоку уряду РФ, повідомляє The Washington Post з посиланням на джерело, що знаходиться в безпосередньому контакті з цими чиновниками.
За словами співрозмовника видання, попередження Путіну стають дедалі наполегливішими, а криза, на думку чиновників, може настати вже влітку. Путіна попередили, що без подальшого підвищення податків дефіцит бюджету продовжить зростати через зменшення нафтогазових доходів, а банківська система перебуває під зростаючим тиском через високі відсоткові ставки та кредити для фінансування війни.
До настання кризи залишилося “три-чотири місяці”, сказав виданнюодин із московських топ-менеджерів. За його словами, інфляція за всіма ознаками значно вища за декларовані владою 6%, незважаючи на дуже жорстку політику ЦБ РФ. На майбутню кризу також вказують вимушені звільнення тисяч робітників і рекордна з пандемії хвиля закриттів ресторанів і барів у Москві.

Золото набирає в ціні після стрімкого здешевлення

Ринок дорогоцінних металів демонструє ознаки відновлення після значного спаду. Станом на сьогодні ціни на золото піднялися, перевищивши позначку у $5 000 за унцію. Цей рух пов’язаний із активізацією інвесторів, які скуповують метал на фоні попереднього падіння до рекордно низьких відміток. Про це в четвер, 5 лютого, повідомляє Bloomberg.

Згідно з даними ранкових торгів, спотова ціна золота зросла на 1,2%, частково компенсувавши втрати, завдані різким обвалом наприкінці минулого тижня. Хоча на кінець торгів середи ціна залишалася на 11% нижчою за рекордний пік, досягнутий 29 січня, загалом від початку року динаміка лишається позитивною – спостерігається зростання на 15%. Срібло також демонструє пожвавлення, піднявшись вище $90 за унцію.

У попередньому місяці дорогоцінні метали переживали стрімке зростання через спекулятивний інтерес, геополітичну нестабільність і занепокоєння щодо політики Федеральної резервної системи США. Однак минулого тижня це зростання різко припинилося: срібло показало найбільший одноденний спад в історії, а золото пережило найбільше падіння з 2013 року.

Попри таку динаміку, багато інвесторів та експертів залишаються оптимістичними щодо перспектив ринку. Такі фундаментальні чинники, які підштовхнули золото до рекордних висот, залишаються актуальними. Наприклад, інвестиційний фонд Fidelity, що напередодні обвалу продав частину золотих активів, наразі розглядає можливість повернення до ринку, як зазначив Джордж Ефстатопулос, керівник портфеля фонду.

Банки також прогнозують подальше зростання вартості золота. Deutsche Bank підтвердив прогноз збільшення котирувань до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs виказують впевненість у значному потенціалі для зростання ціни до кінця року, орієнтуючи свої очікування на рівень $5 400.

Трейдери пильно стежать за можливими змінами монетарної політики під керівництвом Кевіна Ворша – кандидата на посаду голови ФРС, запропонованого президентом Дональдом Трампом. Президент зазначив, що не підтримуватиме номінацію Ворша у разі його намірів підвищувати відсоткові ставки. Адже середовище низьких ставок традиційно сприяє високому попиту на дорогоцінні метали, які не генерують дохід у вигляді відсотків.

Нагадаємо, наприкінці січня світові ціни на золото опустилися нижче за позначку $5000 за трійську унцію, а на срібло – нижче $100 за унцію на тлі зміцнення долара США. Перед цим золото подорожчало до пікового рівня у майже $5600 за унцію, після чого почався відкат ринку.

На початку лютого, у понеділок, ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців.

У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:

  • частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;
  • клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;
  • для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).
  • При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
    Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.