Позначка: Економіка

  • Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Глава Сбербанку РФ Герман Греф під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі висловив занепокоєння станом російської економіки, назвавши його “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші посадовці також визнали складну ситуацію в економіці, зазначивши, що країна може опинитися на межі рецесії. Президент Володимир Путін висловив упевненість у досягненні переходу до збалансованого зростання та запобіганні рецесії. Він закликав до обережного пом’якшення грошово-кредитної політики та ретельно продуманої бюджетно-податкової стратегії для підтримки економічного зростання.

  • В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів

    В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів

    У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
    Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
    Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
    Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
    “Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
    Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
    Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень.

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, хоча інфляція в травні зросла. Усі члени Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Інфляція навесні перевищила 15% через погодні умови, але НБУ сподівається на поступове зниження інфляції починаючи з червня. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати врожаїв та інші чинники. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступне оновлення макропрогнозу НБУ заплановано на липень, коли регулятор вирішить, чи готовий він повернутися до зниження облікової ставки. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її на поточному рівні.

  • НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    Члени Комітету з монетарної політики Національного банку України розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, хоча наразі вони приймають більш обережні рішення, ніж очікувалося. Усі 11 членів Комітету підтримали це рішення. Інфляція весною перевищила 15% у річному вимірі через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожай. Хоча є позитивні ознаки стабілізації цін, членів Комітету не виключають можливості відтермінування зниження облікової ставки через поточні інфляційні тенденції та підвищені ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Вони вважають, що може знадобитися подальше утримання облікової ставки на поточному рівні або її повільне зниження. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень, коли буде прийняте рішення щодо подальшої монетарної політики. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Саме тоді облікова ставка була збільшена до 15,5% річних.

  • У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка

    У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка

    У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
    Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
    На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
    Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться.

  • Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%

    Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%

    Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
    У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
    Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
    У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
    Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
    Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
    Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
    Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
    Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
    Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
    У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
    Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
    Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
    Президент Аргентини ліквідував податкову службу

  • Інфляція в Україні досягла нового максимуму

    Інфляція в Україні досягла нового максимуму

    За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє? За рік подорожчали всі продукти За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
    За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
    Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
    Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м’ясо та м’ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%.

  • Україна різко наростила експорт молочки

    Україна різко наростила експорт молочки

    Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).
    Загалом за п’ять місяців 2025 року експортували понад 57 тисяч тонн молочки на майже 180 мільйонів доларів – це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
    Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що головним драйвером є високі світові ціни на біржову молочку – зокрема, європейське масло коштує рекордні 7200-7400 євро за тонну, – майже рекордні показники за минулі сім років.
    Цей ціновий бум спільно з відкритим доступом до європейського ринку дозволяє українським виробникам займати міцні позиції на зовнішніх ринках. Вершкове масло, згущене молоко, сири та морозиво – головні продукти експорту:

  • Масло вершкове 40%;
  • Молоко та вершки, згущені 26%;
  • Морозиво 16%;
  • Сири 12%.
  • У травні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 500 т (+5%), масла вершкового до 2,89 тис. т (+61%), сирів до 1,29 тис. т (+2%), морозива до 2,24 тис. т (+18%), молочної сироватки до 1,70 тис. т (+19%), молока та вершків, згущених до 5,04 тис. т (+31%) відносно квітня. Зменшилися лише обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,19 тис. т (-2%) відносно квітня поточного року. Порівняно з травнем 2024 року зменшилися лише натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-45%) та молочної сироватки (-26%). Найбільше виросли поставки на зовнішні ринки масла вершкового (+464%), а також збільшився експорт молока та вершків, згущених (+58%), маслянки (+51%), сирів (+22%) та морозива (+25%) відносно минулорічного періоду. Однак подальша доля експорту невизначена. Поточні преференції, що дозволяють вивозити молочку без мит і квот, діють лише до початку червня. Після цього ЄС планує повернути торговельні обмеження, щоб захистити своїх фермерів. Українська сторона веде переговори про продовження пільг або альтернативні формати співпраці, щоб зберегти позитивні тренди.
    Імпорт молочних продуктів в Україну також трохи зріс порівняно з минулим роком, головно через сирні товари. Це викликає певну напругу в галузі, адже українські виробники постають перед жорсткою конкуренцією. Загалом молочна галузь України демонструє потужне зростання експорту завдяки вигідним цінам і широкому доступу до ринків ЄС. Водночас виклики з торгівельною політикою та конкуренцією на внутрішньому ринку вимагають активних дій від влади та бізнесу.

  • Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
    “Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
    Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
    Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
    Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
    Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
    Банки масово відмовляють росіянам у кредитах

  • У Швеції пройде “таємна зустріч”, де обговорять майбутнє України – ЗМІ

    У Швеції пройде “таємна зустріч”, де обговорять майбутнє України – ЗМІ

    “Таємна зустріч” Більдерберзької групи запланована на 12 червня в столиці Швеції Стокгольмі в п’ятизірковому Grand Hotel без трансляцій дебатів та пресконференцій. Вона триватиме до 15 червня. Тут планується, зокрема, обговорити майбутнє України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
    Теми обговорень передбачатимуть євроатлантичні відносини, майбутнє України, економіку США, Європу, Близький Схід, а також інновації у сфері оборони, штучний інтелект та питання міграції.
    Участь у зустрічі мають взяти візьмуть генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, президент Фінляндії Александр Стубб, міністр фінансів Норвегії та колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг та речниця Бундестагу Юлія Клекнер. Більдерберзька група (Більдерберзький клуб) – щорічна приватна конференція, в якій беруть участь від 120 до 150 осіб європейської та північноамериканської політичної еліти, експерти з промисловості, фінансів, наукових кіл та засобів масової інформації.
    Конференція проводиться з 1954 року. Усі учасники допускаються виключно за запрошеннями, мають право використовувати отриману на зустрічі інформацію, але не розкривати, кому вона належить.
    Захід проводиться в дорогих готелях по всьому світу – найчастіше в Європі, а кожні чотири роки – в Канаді або США.
    Як ми вже повідомляли, в Канаді з 15 по 17 червня відбудеться саміт G7 на найвищому рівні – зокрема, планується візит президента США Дональда Трампа.
    На саміт також запрошено й президента України Володимира Зеленського.