Позначка: Депутати

  • Обшук у Скороход: депутатці повідомили про підозру

    Обшук у Скороход: депутатці повідомили про підозру

    Народній депутатці від партії За майбутнє Ганні Скороход повідомили про підозру. Про це інформує Національне антикорупційне бюро України в п’ятницю, 5 грудня. “НАБУ та САП спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. За даними слідства, її учасники запропонували представнику бізнесу за 250 тисяч доларів організувати накладення санкцій Ради національної безпеки і оборони України на компанію конкурента”, – йдеться в повідомленні. Зловмисники стверджували, що мають можливість передати неправомірну вигоду за ухвалення санкційних рішень посадовцям органів державної влади, зокрема членам РНБО. Для власної перестраховки та гарантованого одержання всієї суми неправомірної вигоди представнику компанії сказали написати розписку про начебто запозичення коштів.

    Після одержання 125 тисяч доларів “клієнту” повідомили, що цю частину передадуть посадовцям РНБО. “Втім, ані членам РНБО, ані іншим посадовцям кошти так і не передали, оскільки зловмисники не змогли знайти особу, яка б погодилася вчинити незаконні дії”, – зазначили в НАБУ.

    Наразі нардепці, її помічнику та спільнику повідомили про підозру.

  • Викрито злочинну групу, очолювану депутаткою

    Викрито злочинну групу, очолювану депутаткою

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. Про це повідомила пресслужба НАБУ в п’ятницю, 5 грудня.
    “Тривають першочергові слідчі дії. Деталі – згодом”, – йдеться у повідомленні. За інформацією Української правди, йдеться про народну депутатку від партії За майбутнє Ганну Скороход. Наразі у неї проводяться обшуки.

    За даними джерел УП, задокументовано, як парламентарка разом із спільниками вимагала з підприємця 250 тисяч доларів.

  • Держбюджет-2026: чому обурились військові

    Держбюджет-2026: чому обурились військові

    Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
    В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:

  • Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
  • Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
  • Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
  • Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
    Основні пріоритети витрат:
    ▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
    Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:

  • мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
  • прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
  • для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
  • для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
  • Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
    Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
    “Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
    “Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
    Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
    “…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
    Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
    “Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
    Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:

  • Україна скасувала візит євродепутатів через проросійського політика – ЗМІ

    Україна скасувала візит євродепутатів через проросійського політика – ЗМІ

    Україна скасувала візит групи депутатів Європарламенту через участь у ній члена німецької проросійської партії Альтернатива для Німеччини. Європейські депутати спеціалізувалися на обороні, але коли стало відомо, що серед них буде ультраправий депутат з проросійською позицією, візит було скасовано. Цей депутат відмовився вийти зі складу делегації, і тепер виникає питання, як виключити його з візиту, оскільки він повинен їздити з такими делегаціями. Україна розглядала можливість заборонити йому в’їзд до країни.

  • В Європарламенті закликали заборонити соцмережі до 16 років

    В Європарламенті закликали заборонити соцмережі до 16 років

    Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликає встановити мінімальний вік для користування соціальними мережами на рівні 16 років в країнах Європейського союзу. Резолюція не є обов’язковою для виконання, але в ній висловлено занепокоєння щодо можливих негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я дітей від активного використання інтернету. Також зазначено, що підлітки віком від 13 до 16 років зможуть користуватися інтернетом лише за згодою батьків. У резолюції йдеться про дослідження, яке показує, що четверта частина неповнолітніх можуть мати проблеми з користуванням смартфоном, що нагадує залежність. Євродепутатка Крістель Скальдемосе висловила підтримку рішенню, наголошуючи на важливості захисту дітей від негативних впливів онлайн середовища.

  • Рада достроково припинила повноваження депутатки від Слуги народу

    Рада достроково припинила повноваження депутатки від Слуги народу

    Верховна Рада припинила повноваження народної депутатки Анни Колісник з фракції Слуга народу. Було прийняте рішення після трансляції пленарного засідання Ради, де 262 парламентарії підтримали це рішення. Колісник отримала підозру у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на понад 4,4 млн гривень. Слідство вважає, що вона приховала відомості про оренду квартир та інше майно. В результаті цього розслідування кримінальне провадження проти Колісник було закрито. На її місце у Верховній Раді увійде Дмитро Слинько, який працював журналістом та редактором у різних виданнях, а також є автором кількох туристичних путівників Україною.

  • В Росії арешти топ-чиновників сягли рекордних показників – ЗМІ

    В Росії арешти топ-чиновників сягли рекордних показників – ЗМІ

    У цьому році в Росії зафіксовано різке зростання кількості кримінальних справ проти високопосадовців. З початку року було заарештовано 155 представників влади, що перевищує показники попередніх років. Зокрема, затримано чотирьох віце-губернаторів та вісім міністрів. Деякі із справ пов’язані з корупцією у військовій сфері та розкраданням гуманітарної допомоги. Темпи арештів постійно зростають, у першому півріччі середньо за місяць порушувалося 14 справ, а в другому півріччі цей показник зрос до 20. Переважна більшість арештів припадає на силовиків, а також на чиновників у сфері будівництва, транспорту, економіки та сільського господарства.

  • Земельна афера на 160 млн: суд заочно заарештував екснардепа Іванющенка

    Земельна афера на 160 млн: суд заочно заарештував екснардепа Іванющенка

    Вищий антикорупційний суд заарештував колишнього депутата від Партії регіонів, якого підозрюють у легалізації злочинно здобутого майна. Після конфлікту між екснардепом і забудовницею щодо контролю над гуртовим ринком сільськогосподарської продукції підприємниця намагалася вивести активи на підконтрольних осіб. Земельні ділянки були продані підприємствам, пов’язаним із забудовницею, через удавані правочини. Наразі підозрюваного доставлено до місця проведення досудового розслідування, де вирішать питання про застосування запобіжного заходу. На раніше він був оголошений у розшук Національним антикорупційним бюро за підозрою у легалізації 18 га державної землі на понад 160 мільйонів гривень.

  • Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.

    “В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.

    Серед політичних сил найбільше правок подали:

  • Європейська солідарність – 910 штук,
  • Слуга народу – 652 штук,
  • Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
  • Голос – 437 штук.
  • Серед депутатів найбільше правок подали:

  • Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
  • Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
  • Дмитро Разумков – 254 правки.
  • “Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.

  • Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів

    Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів

    Європейський парламент підтримав вимогу Польщі про скасування депутатської недоторканності для двох представників опозиційної партії Право і справедливість. Ці депутати, Даніель Обайтек та Міхал Дворчик, стали об’єктом розслідування через підозри у корупції та недобросовісній поведінці. Обайтек підозрюється у неправомірних діях під час роботи в енергетичній компанії Orlen, а Дворчик – у використанні особистої електронної пошти для передачі конфіденційної інформації. Справа Дворчика стала відома як “скандал з листами”, коли в Інтернеті з’явилися фрагменти листування з його особистої пошти. Обидва депутати відкидають звинувачення, але розслідування триває.